Рішення № 70719172, 24.11.2017, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/3367/17

Провадження № 2/0203/1249/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2017 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Єдаменка С.В.,

при секретарі Заярній А.Ю.,

за участю

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного навчального закладу «Міжрегіональне вище професійне училище з поліграфії та інформаційних технологій» про стягнення заборгованості із заробітної плати, –

встановив:

15 вересня 2017 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся позивач з позовом до ДНЗ «Міжрегіональне вище професійне училище з поліграфії та інформаційних технологій» про стягнення заборгованості по заробітній платі. В обґрунтування позову зазначив, що з 16 листопада 2016 року він перебував з відповідачем в трудових відносинах, працюючи на посаді юрисконсульта за строковим трудовим договором з виплатою посадового окладу 9 тарифного розряду. 02 лютого 201’7 року між сторонами було укладено додаткову угоду. Згідно якої трудовий договір визначено безстроковим. Наказом від 07 квітня 2017 року № 42-К/тр позивача було прийнято за внутрішнім суміщенням на посаду начальника штабу цивільної оборони установи з встановлення доплати в розмірі 50% посадового окладу начальника штабу. 31 серпня 2017 року позивача було звільнено від додаткової роботи за суміщенням на посади начальника штабу цивільної оборони. Позивач вважає, що йому не було доплачено заробітну плату за роботу на посаді начальника штабу цивільної оборони в розмірі 3 677 грн., яку він просив сягнути в судовому порядку (а.с. а.с. 1 – 5)

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, вказував, що при нарахуванні заробітної плати позивачу бухгалтерією було помилково проведено розрахунок виходячи з 8 тарифного розряду, в той час як його посада за оплатою праці відноситься до 9 тарифного розрядку. Вказана помилка була виправлена та позивачу донараховано та виплачено усіх належні йому суми ще до звернення до суду. В іншій частині заробітна плата нарахована вірно та виплачена в повному обсязі за утриманням належних податків та зборів. Просив відмовити у задоволенні позову (а.с. а.с. 44 – 48).

Вислухавши пояснення сторін, показання свідка, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно наказу № 144-к/тр від 14 листопада 2016 року позивач прийнятий до відповідача на роботу на посаду юрисконсульта за строковим трудовим договором з 16 листопада 2016 року по 31 серпня 2017 року з виплатою посадового окладу 9 тарифного розряду, що підтверджується копією відповідного наказу і не заперечується сторонами. (а.с. 6)

Згідно штатного розпису відповідача заробітна плата за 9 тарифним розрядом має складати 2 768 грн. 00 коп.(а.с. 49 на зв.).

Згідно бухгалтерської довідки та пояснень бухгалтера відповідача ОСОБА_3, допитаної в якості свідка, нарахування заробітної плати позивачу помилково здійснювалось за 8 тарифним розрядом, виходячи з розміру заробітної плати 2 624 грн. 00 коп. (а.с. а.с. 60 – 61).

02 лютого 2017 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду, згідно якої трудовий договір між сторонами визначений як безстроковий (а.с. 9).

Згідно наказу № 42-К/тр від 07 квітня 2017 року позивачу за внутрішнім суміщенням дозволено працювати на посаді начальника штабу цивільної оборони і встановлено доплату в розмірі 50% посадового окладу начальника штабу цивільної оборони, що підтверджується копією відповідного наказу (а.с. 12).

Згідно штатного розпису відповідача посадовий оклад начальника штабу цивільної оборони становить 2 768 грн. 00 коп., при цьому в штатному розписі зазначено про наявність 0,5 штатної одиниці (а.с. 49).

Згідно наказу № 90-К/тр від 30 серпня 2017 року позивач звільнений від виконання додаткової роботи на умовах внутрішнього суміщення за посадою начальника штабу цивільної оборони (а.с. 23).

Відповідно до ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. За змістом ст.2, Глави XV КЗпП України працівник має право звернутися до суду для вирішення трудового спору, захисту свого порушеного права.

Відповідно до ч. 7 ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Частиною 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» визначено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Нормою ст. 15 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Відповідно до ч. 1 ст. 105 КЗПП України працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов'язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника.

Згідно з постановою Верховної ОСОБА_4 України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» від 12 вересня 1991 року № 1545-ХІІ, до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

Як визначено у листі Міністерства праці та соціальної політики України «Про оплату праці» від 13 червня 2003 року № 18-403, положення постанови ОСОБА_4 Міністрів СРСР від 04 грудня 1981 року №1145 «Про порядок і умови суміщення професій (посад)» та Інструкція Держкомпраці, Мінфіну СРСР і ВЦРПС щодо застосування постанови ОСОБА_4 Міністрів СРСР від 04 грудня 1981 року № 1145 «Про порядок і умови суміщення професій (посад)» продовжують діяти в частині щодо визначення суміщення професій (посад), розширення зони обслуговування і збільшення обсягу виконуваних робіт, виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника, а також переліку керівних працівників підприємств, яким доплати не можуть проводитись.

Таким чином, питання суміщення посад та виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника регулюється актами СРСР, зокрема, постановою ОСОБА_4 Міністрів СРСР «Про порядок суміщення професій (посад)» від 04 грудня 1981 року № 1145 та Інструкцією із застосування вказаної постанови від 14 травня 1982 року № 53-ВЛ.

В п. 2 постанови ОСОБА_4 Міністрів СРСР «Про порядок суміщення професій (посад) » від 04 грудня 1981 року №1145 (надалі - «Постанова») зазначено, що суміщення професій (посад), тобто виконання працівником поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою), та виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від його основної роботи допускається на одному й тому ж підприємстві, в установі, організації за згодою працівника протягом встановленої законодавством тривалості робочого дня (робочої зміни), якщо це економічно доцільно і не призводить до погіршення якості продукції, виконуваних робіт, обслуговування населення.

Відповідно до п. 1 Інструкції із застосування ОСОБА_4 Міністрів СРСР від 04 грудня 1981 року № 1145 «Про порядок суміщення професій (посад)» від 14 травня 1982 року № 53-ВЛ під виконанням обов'язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від його основної роботи слід розуміти заміну працівника, відсутнього у зв'язку з хворобою, відпусткою, відрядженням та з інших причин, коли відповідно до чинного законодавства за ним зберігається робоче місце

Згідно наданого відповідачем розрахунку, позивачу нараховувалась заробітна плата юрисконсульта в розмірі 2624 грн. щомісячно, а також 50% від цієї суми в якості доплати за сумісництво (а.с. а.с. 49 – 61).

У вересні 2017 року було виявлено помилку (нарахування заробітної плати та доплати за сумісництво за 8 тарифним розрядом, а не за 9 тарифним розрядом, як це мало бути зроблено). У зв’язку з цим позивачу було донараховано та виплачено різницю у заробітній платі (а.с. а.с. 60 – 61).

Позивач не погоджувався з нарахованим розміром заробітної плати, оскільки вважає, що його посадовий оклад мав бути встановлений не нижче мінімальної заробітної плати, так само як і доплата за суміщення професій мала визначатись в розмірі 50% від мінімальної заробітної плати, оскільки і його посадовий оклад юрисконсульта і посадовий оклад начальника штабу цивільної оборони є меншим за мінімальний розмір заробітної плати.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оплату праці» мінімальна заробітна плата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Згідно ст. 31 вказаного Закону розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати. При обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат. Якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати. Якщо розмір заробітної плати у зв’язку з періодичністю виплати її складових є нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, проводиться доплата до рівня мінімальної заробітної плати. У разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці. Мінімальна заробітна плата у погодинному розмірі застосовується на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності

Таким чином, роботодавець повинен здійснювати доплату до мінімального розміру заробітної плати лише у випадках, коли нарахована заробітна плата працівника з урахуванням доплат, надбавок та компенсацій, за винятком доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат, є меншою за мінімальну.

Отже, врахування відповідачем доплати за суміщення професій до складу заробітної плати, яка порівнюється з мінімальною, є правомірним.

При таких обставинах позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 88 ЦПК України у зв’язку з повною відмовою у задоволенні позовних вимог позивача. звільненого від сплати судового збору на підставі п.1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», витрати по справі відносяться на рахунок держави.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.43, 124 Конституції України, ст.ст. 3, 31, 15, 21 Закону України «Про оплату праці», ст.ст.2, 105 КЗпП України, ст.ст.57-60, 208-210, 218, 367 ЦПК України, суд –

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного навчального закладу «Міжрегіональне вище професійне училище з поліграфії та інформаційних технологій» про стягнення заборгованості із заробітної плати – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 27.11.2017 р.

Суддя С.В. Єдаменко