Рішення № 70718593, 30.11.2017, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер судової справи 201/11051/17

Номер провадження 2/201/2707/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2017 року Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська в складі:

головуючого – судді Ходаківського М.П.,

секретаря судового засідання – Пісчанської Т.М.,

за участі: позивача – ОСОБА_1, представника позивача – ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_3,

представника третьої особи – ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету, Міністерства освіти та науки України, треті особи: територіальна громада в особі Дніпровської міської ради, Фонд державного майна України про зобов’язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 03 серпня 2017 надійшов позов ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1В.) до Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету (далі – ДДАЕУ), Міністерства освіти та науки України, треті особи: територіальна громада в особі Дніпровської міської ради, Фонд державного майна України про зобов’язання вчинити певні дії, який у відповідності до вимог ст. 11-1 ЦПК України було розподілено для розгляду судді Ходаківському М.П.

В обґрунтування позовних вимог з урахуванням уточнень ОСОБА_1 посилається на те, що 26 серпня 2004 року між Дніпропетровським державним аграрним університетом, правонаступником є якого є ДДАЕУ, та ОСОБА_1 було укладено контракт щодо прийняття та призначення останнього на посаду доцента кафедри епізоотології та інфекційних хвороб по контракту строком з 27 серпня 2004 року по 30 червня 2007 року. 08 липня 2008 року між сторонами було укладено договір найму житла № 386.

На підставі заяви позивача, адресованої відповідачу, щодо приватизації відповідної квартири останній 01 лютого 2016 року звернувся до Міністерства освіти та науки України із запитом про надання дозволу на передачу з балансу ДДАЕУ до комунальної власності квартири № 25, розташованої в будинку № 12 по пр. Героїв у місті Дніпрі, на який було отримано відмову через відсутність відповідного рішення Дніпровської міської ради.

Після отримання дозволу Дніпровської міської ради та прийняття рішення ДДАЕУ на передачу вказаної квартири до комунальної власності для ОСОБА_1 та його сім’ї у складі дружини, сина та доньки, Міністерством освіти та науки України було відмовлено у передачі квартири із сфери управління міністерства у власність територіальної громади міста Дніпра.

ОСОБА_4 відмову у передачі квартири з балансу ДДАЕУ до комунальної власності територіальної громади міста Дніпра позивач вважає незаконною, у зв’язку із чим ОСОБА_1 просив зобов’язати ДДАЕУ і Міністерство освіти і науки України передати у комунальну власність територіальної громади міста Дніпра кватиру № 52, розташовану у будинку № 23 по пр. Героїв у місті Дніпрі, яку займають ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на підставі ордеру № 128-08 від 26 серпня 2008 року.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням уточнень підтримали, наполягали на їх задоволенні.

Представник ДДАЕУ у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, заперечувала проти їх задоволення.

Представник Міністерства освіти і науки України у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи, про причини неявки суду не повідомив

Представник Дніпровської міської ради у судовому засіданні також заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Від Фонду державного майна України до суду надійшли письмові пояснення щодо позовних вимог ОСОБА_1, відповідно до яких при приватизації державного майна є необхідним додержання відповідної процедури, передбаченої Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», яку проводять відповідні уповноважені органи, у зв’язку із чим представник даної третьої особи просив суд здійснити розгляд справи за його відсутності і ухвалити рішення відповідно до вимог закону.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом і це підтверджується матеріалами справи, з 2004 року ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах із ДДАЕУ, який є правонаступником Дніпропетровського державного аграрного університету, працюючи з 03 листопада 2014 року на посаді завідувача кафедри паразитології та венсанекспертизи (а.с. 10, 11).

Дніпропетровському державному аграрному університету на праві державної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8 29 травня 2008 року та зареєстрованого у реєстрі за № 503, належить квартира АДРЕСА_1 (а.с. 14, 19).

Між Дніпропетровським державним аграрним університетом та ОСОБА_1 у липні 2008 року було укладено договір найму житла № 386, за умовами якого університет як наймодавець передав, а ОСОБА_1 разом із членами його сім’ї ОСОБА_5 (далі – ОСОБА_7М.), сином ОСОБА_6 (далі – ОСОБА_6В.), донькою ОСОБА_7 (далі – ОСОБА_7В.) отримали у користування на час трудових відносин квартиру № 52, розташовану у будинку № 12 по пр. Героїв у місті Дніпропетровську (а.с. 16-17).

Виконавчим комітетом Жовтневої районної ради міста Дніпропетровська 26 серпня 2008 року за номером 128-08, серія Д, було видано ордер на ім’я ОСОБА_1 на право зайняття разом із членами сім’ї: дружиною ОСОБА_5, сином ОСОБА_6, донькою ОСОБА_7, ізольованої квартири АДРЕСА_2 (а.с. 18).

З розпорядження Кабінету Міністрів України № 485-р від 26 червня 2013 року вбачається, що цілісний майновий комплекс Дніпропетровського державного аграрного університету із сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства було передано до сфери управління Міністерства освіти і науки (а.с. 49, 50, 51-56).

Згідно із довідкою № 4410 про склад сім’ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровані ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 (а.с. 20).

Рішенням Дніпропетровської міської ради № 28/15 від 20 жовтня 2016 року надано згоду на прийняття у комунальну власність територіальної громади міста квартири № 52, за адресою: місто Дніпропетровськ, пр. Героїв, буд. 12, яка перебуває на балансі ДДАЕУ (а.с. 23).

ДДАЕУ надано дозвіл на передачу трикімнатної квартири АДРЕСА_4 до комунальної власності для ОСОБА_1 у складі сім’ї: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 (а.с. 24).

Міністерство освіти і науки України листом без дати та без вихідного номера повідомило ДДАЕУ про ненадання свого дозволу на передачу квартири АДРЕСА_1 у власність територіальної громади міста Дніпра (а.с. 25), про що останнім було повідомлено позивача (а.с. 26).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України.

Пунктом 9 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що державний житловий фонд, який знаходиться у повному віданні або оперативному управлінні державних підприємств, організацій та установ, за їх бажанням може передаватися у комунальну власність.

Згідно з ст. ст. 5, 6 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» та п. 6 Порядку відчуження об'єктів державної власності, затвердженого Постановою Кабінет Міністрів України № 803 від 06 червня 2007 року, відчуження майна здійснюється лише після надання на це згоди або дозволу відповідного суб'єкта управління майном.

Таким чином, відповідно до вимог цього закону ініціатива щодо передачі об'єктів житлового фонду у комунальну власність може виходити від органів управління цими об'єктами, тобто орган управління має право на таку ініціативу, а не обов'язок її реалізувати.

З матеріалів справи вбачається, що адміністрація ДДАЕУ зверталася до Міністерства освіти і науки України із пропозицією передати квартиру № 52, розташовану у будинку № 12 по пр. Героїв у місті Дніпропетровську у комунальну власність, але даним Міністерством було відмовлено в такій передачі та заборонено приватизацію цієї квартири (а.с. 25).

Як зазначалося вище, розпорядженням Кабінету Міністрів України № 485-р від 26 червня 2013 року «Деякі питання утворення Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету» усі об'єкти державної власності, що перебували на балансі ДДАУ передані із сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України передаються до сфери управління Міністерства освіти і науки України, а Дніпропетровський державний аграрний університет реорганізовано в Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет (а.с. 49).

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 63 Закону України «Про освіту» основні фонди, оборотні кошти та інше майно державних навчальних закладів не підлягають вилученню, а об'єкти технологічно пов'язані з об'єктами освіти і науки, що фінансуються з бюджету, не підлягають приватизації, перепрофілюванню та використанню не за призначенням.

Частиною 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» визначено, що об'єкти освіти (майно закладів освіти) не підлягають приватизації.

Згідно із актом приймання-передачі від 25 січня 2014 року цілісного майнового комплексу Дніпропетровського державного аграрного університету Міністерства аграрної політики та продовольства України до сфери управління Міністерства освіти і науки України та інвентаризаційного опису основних засобів станом на 01 жовтня 2013 року спірна квартира знаходиться на балансі ДДАУ та входить до його майнового комплексу (а.с. 51-56).

У відповідності до положень статті 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, а саме доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чиномАДРЕСА_5, розташована у будинку № 12 по пр. Героїв у місті Дніпрі, знаходиться на балансі ДДАЕУ та входить до його цілісного майнового комплексу, та у передачі якої у комунальну власність та приватизацію Міністерством освіти і науки України відмовлено.

Отже, з урахуванням викладеного суд дійшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ДДАЕУ, Міністерства освіти та науки України про зобов’язання вчинити певні дії.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду із даним позовом, не підлягають відшкодуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 60, 74, 76, 77, 79, 88, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Дніпропетровського Державного аграрно-економічного університету, Міністерства освіти та науки України, треті особи: Територіальна громада в особі Дніпровської міської ради, Фонд державного майна України про зобов’язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Вступна та резолютивна частина рішення проголошена у судовому засіданні 30 листопада 2017 року. Повний текст рішення складено та підписано 04 грудня 2017 року.

Суддя М.П. Ходаківський