Ухвала суду № 70717877, 04.12.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

04 грудня 2017 року м. Київ П/800/550/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Цвіркун Ю.І., перевіривши

позовну заяву ОСОБА_1

до Верховної Ради України

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 пред'явив позов до Верховної Ради України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить:

- прийняти адміністративний позов та відкрити провадження;

- визнати бездіяльність, допущену вчиненням Верховною Радою України з нездійснення контролю за виконанням прикінцевих (перехідних) положень Закону України «Про внесення змін до ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», протиправною;

- зобов'язати Верховну Раду України здійснити належно контроль за виконанням п. 4 прикінцевих (перехідних) положень Закону України «Про внесення змін до ст.12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;

- за допущення такої протиправної бездіяльності і заподіяння нею йому і його сім'ї майнової і моральної шкоди зобов'язати Верховну Раду України відшкодувати шкоду за рахунок держави з коштів, що виділяються на дані виплати Міністерством оборони України в сумі 1 261 870, 50 грн., а заподіяну моральну шкоду відшкодувати в сумі 100 000 грн.;

- звільнити від сплати судового збору з підстав, передбачених п.8 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

У відповідності до частини першої статті 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи немає підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

У статті 75 Конституції України закріплено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.

В силу пунктів 3, 13 частини першої статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради, зокрема належить прийняття законів, здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України відповідно до цієї Конституції та закону.

У силу пункту 4 частини першої статті 106 КАС України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Аналіз цієї норми вказує на те, що під обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги слід розуміти конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011, відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.

У відповідності до частини першої статті 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, яка визначає особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: 1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України; 2) актів Вищої ради правосуддя; 3) дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя; 4) рішень, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

В недодержання пункту 4 частини першої статті 106 КАС України у позовній заяві не викладено обставин, якими обґрунтовуються вимоги до Верховної Ради України, зокрема, відсутні будь-які доводи стосовно допущення конкретним суб'єктом владних повноважень порушень закону щодо позивача під час здійснення саме владних управлінських функцій.

В силу пункту 4 частини першої статті 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства. Недодержання вимог пункту 4 частини першої статті 106 КАС України утруднює виконання відповідного пункту статті 107 Кодексу.

Також в недодержання пункту 4 частини першої статті 106 КАС України позивачем не обґрунтовано вимогу про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Крім того, позивачем додано до позовної заяви ксерокопію виданого йому посвідчення інваліда 3 групи. Однак пункти 8, 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачають, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях зокрема звільняються інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи; інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів.

Оскільки до позовної заяви документ про сплату судового збору не додано, а також не подано документ, який свідчить про звільнення від його сплати, є підстави вважати, що позивачем не дотримано вимоги статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків шляхом приведення її у відповідність до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 106, 108, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Верховної Ради України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.

Встановити строк до 29.12.2017 року на усунення зазначених вище недоліків позовної заяви шляхом приведення тексту позовної заяви у відповідність до норм пункту 4 частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України та долучення документу про сплату судового збору або документу, який свідчить про звільнення від його сплати.

Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення зазначених недоліків у встановлений строк позовна заява буде повернута йому відповідно до статті 108 КАС України, а в разі усунення недоліків у відповідний строк позовна заява вважатиметься поданою в день первинного її подання до адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.І. Цвіркун