Ухвала суду № 70717345, 28.11.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.

Суддів: Старостіна В.В. , Бегунца А.О.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представників відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2017р. по справі № 820/3176/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "АТ Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань"

до Головного управління ДФС у Харківській області третя особа Приватне акціонерне товариство "Радмир-Центр"

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "АТ Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань" (надалі – ПАТ "АТ Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань", ПАТ «АТ НДІРВ», позивач), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (надалі – ГУ ДФС у Харківській області, відповідач), третя особа: Приватне акціонерне товариство "Радмир - Центр", в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0001701204 від 07.04.2017 Головного управління ДФС у Харківській області.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017р. адміністративний позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 07.04.2017 №0001701204.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Позивач в своїх запереченнях на апеляційну скаргу просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Від третьої особи до суду апеляційної інстанції не надходило письмових пояснень стосовно поданої апеляційної скарги.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представники відповідача підтримали апеляційну скаргу, просили задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представники позивача вважали рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим та просив залишити його без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Публічне акціонерне товариство "АТ Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань" (далі – ПАТ "АТ НДІРВ") зареєстроване як юридична особа (т.1 а.с.10) та перебуває на обліку в Київській ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області як платник земельного податку.

Відповідачем, ГУ ДФС у Харківській області, проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на майно в частині плати за землю (земельний податок з юридичних осіб) ПАТ "АТ НДІРВ" за 2014-2016р.р., за результатами, якої складено акт від 10.03.2017 №930/14303534/20-40-12-04-17 (т.1 а.с.55-58), у висновках якого визначено про те, що позивачем в порушення вимог п. 286.2 ст. 286 ПК України, безпідставно зменшено податкові зобов'язання з податку на майно в частині плати за землю (земельний податок з юридичних осіб) на загальну суму 693871,41 грн., в т.ч. за 2014 - 202026,75 грн., за 2015 рік -229204,66 грн. та за 2016 (січень - жовтень) - 2623640 грн.

Не погоджуючись з висновками акта перевірки позивачем до ГУ ДФС у Харківській області подано заперечення (т.1 а.с.61-64), за результатами розгляду яких відповідачем надана відповідь, листом від 04.04.2017 №3551/10/20-4012-04-21 (т.1 а.с.65-68), в якій залишено без змін висновки акту перевірки.

На підставі висновків, викладених в акті камеральної перевірки, відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення 07.04.2017 №0001701204, яким збільшено суму грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 867339,26 грн., в т.ч. за основним платежем - 69387,41 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 173467,85 грн. (т.1 а.с.59-60).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 07.04.2017 №0001701204 є безпідставним, через що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення - рішення підлягають задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Так, рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 11.07.2001 №1149 надано у постійне користування земельні ділянки по вул. Ак. Павлова, 271 (на плані ділянка №1) площею 9,19040 га для експлуатації та обслуговування адміністративних, виробничих будівель і споруд; по пров. Муромському, 37 (на плані ділянка №4) площею 0,0853 га для експлуатації та обслуговування адміністративного будинку, а також надано позивачу у тимчасове користування строком до 01.06.2026 земельну ділянку (на плані ділянка №2) площею 0,3845 га по вул. Ак. Павлова, 271 для експлуатації та обслуговування будівлі душкомбінату (т.1 а.с.31), про що свідчать витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок Управління держземагентства у м.Харкові від 14.04.2015 №560/15 та 561/15.

На підставі наявного в матеріалах справи договору №2476 від 31.07.2001 на право тимчасового користування землею ПАТ «АТ НДІРВ» встановлено, що виконкомом Харківської міської ради було надано у тимчасове користування строком на 25 років земельну ділянку площею 0,3845 га за адресою: м.Харків, вул. Академіка Павлова, №271 для експлуатації та обслуговування будівлі душкомбінату, про що свідчить витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок Управління держземагентства у м. Харкові від 30.01.2014 №260/14 (т. 2 а.с. 99-110).

Крім того, між ПАТ "АТ НДІРВ" (пайовик-1) та ЗАТ "Радмир-Центр" (правонаступником якого є ПрАТ "Радмир - Центр") (пайовик-2), укладено договір про спільну діяльність від 07.11.2006 разом з додатковими угодами (т.1 а.с.32-37). Відповідно п.п.1.1 вказаного договору про спільну діяльність - пайовик - 1 здійснює будівництво стендово - випробувального корпусу по вул. Ак. Павлова, 271 у м. Харкові, із залученням майна та грошових коштів пайовика -2.

Рішенням Харківського міськвиконкому від 20.12.2006 №1284 затверджено акт Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об'єкта стендово - випробувального корпусу за адресою м. Харків, вул. Ак. Павлова, 271 ВАТ "АТ НДІРВ" (т.1 а.с.38-45).

На підставі акту розподілу результатів спільної діяльності від 27.12.2006 до договору про спільну діяльність від 07.11.2006 здійснено розподіл майна (т.1 а.с.51-54), за результатами якого складені акти приймання - передачі майна із спільної діяльності, відповідно до яких було прийнято ЗАТ "Радмир-Центр" (правонаступником якого є ПрАТ "Радмир - Центр") будівлю 6 поверхову з підвалом та технічним поверхом, загальною площею 16292 кв.м., а ПАТ "АТ НДІРВ" прийнято нежитлове приміщення площею 160 кв.м. на першому поверсі будівлі за адресою м. Харків, вул. Ак. Павлова, 271 (т.1 а.с.46-49).

Як вбачається з копії витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 30.10.2007, за ПАТ "АТ НДІРВ" зареєстровано право власності на нежитлову будівлю, у тому складі нежитлове приміщення 1 поверху №55а, площею 160 кв.м., за адресою м. Харків, вул. Ак. Павлова, 271, на підставі свідоцтва про право власності від 25.04.2007 (т.1 а.с.50).

Згідно Інформаційної довідки з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, за ЗАТ "Радмир-Центр" (правонаступником якого є ПрАТ "Радмир - Центр") зареєстровано право власності на наступні нежитлові приміщення: підвал №1-84, 1- го поверху №1-55, антресолі №56, 2-го поверху №1-34, 3-го поверху №1-47, 4-го поверху №1-27, 5-го поверху №1-20, 6-го поверху №1-17, 7-го поверху №1-17,техн. повер. №1-7 в літ. "Ч-7", загальною площею 16292 кв.м., за адресою м. Харків, вул. Ак. Павлова, 271, на підставі свідоцтва про право власності від 25.04.2007 (т.2 а.с.111-112).

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що до 01.09.2013 ПАТ «АТ НДІРВ» сплату земельного податку здійснювало одноособово, але з 01.09.2013 ПрАТ «РАДМИР-ЦЕНТР» почав самостійно сплачувати земельний податок за користування земельною ділянкою площею 0,75 га безпосередньо до Державного бюджету. У зв'язку з наведеним ПАТ «АТ НДІРВ» подано до податкового органу уточнюючі податкові декларації з плати на землю щодо зменшення земельного податку за 2014-2016 р.р.

Зі змісту наявного в матеріалах справи акта камеральної перевірки встановлено, що відповідачем зазначено, що ПАТ "АТ НДІРВ" у 2016 році подано уточнюючі податкові декларації по земельному податку, згідно яких зменшено оподатковану площу у розмірі 0,75 га, у зв'язку із самостійним декларуванням вказаної площі ПрАТ "Радмир-Центр", а саме: за 2014 р. - 202026,75 грн., за 2015р. - 229204,66 грн., за 2016 р. (січень - травень) - 131320 грн., за 2016р. (червень - жовтень) - 131320 грн.

Однак, судом встановлено, що 18.05.2016 ПАТ «АТ НДІРВ» подано до Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області уточнюючі декларації з плати за землю за періоди 2014р., 2015р., а 06.07.2016 ПАТ «АТ НДІРВ» подано уточнюючі декларації з плати за землю за періоди січень-травень 2016р., та 21.11.2016 р. за період червень-жовтень 2016р.

З первісних декларацій з плати за землю, поданих позивачем ще до уточнюючих декларацій, встановлено, що позивачем було задекларовано за 2014р. суму грошового зобов'язання з земельного податку в розмірі 6620786,42 грн., за 2015р.-785202,79 грн., за 2016р. - 1070923 грн.

Колегія суддів звертає увагу, що в провадженні Харківського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №820/3818/16 та відповідно до постанови Харківського окружного адміністративного суду від 22.08.2016 по справі №820/3818/16, яка набрала законної сили, позов Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області до ПАТ «АТ НДІРВ» про стягнення заборгованість - задоволено. Стягнуто з відповідача заборгованість по податку на землю у сумі 2548329,20 грн.

Як вбачається з постанови суду від 22.08.2016 вказана заборгованість виникла внаслідок несплати самостійно нарахованих сум відповідно до податкових декларацій з плати за землю у сумі 2548329,20 грн. , в тому числі пені - 2892,32 грн.

Відповідно до п. 102.4 ст. 102 ПК України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Враховуючи положення п. 102.4 ст. 102 ПК України, а також те, що податковий орган звертався до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості, яка виникла на момент подачі позову, враховуючи дату подання позовної заяви, а саме 18.07.2016, а також враховуючи розмір задекларованих позивачем сум плати за землю у первісних деклараціях, слід зазначити, що з ПАТ «АТ НДІРВ» судовим рішенням стягнуто всю заборгованість по земельному податку за 2014р., 2015р. та 1 півріччя 2016р.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2016 розстрочено ПАТ "АТ НДІРВ" виконання судового рішення - постанови суду від 22.08.2016 по справі №20/3818/16 терміном на чотири роки, згідно до графіку погашення заборгованості в період з 20.09.2016 по 20.08.2020 зі сплатою щомісячно суми в розмірі 53090,20 грн.

З метою доведення виконання вимог ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2016 позивачем долучено до матеріалів справи платіжні доручення, з яких встановлено, що позивачем сплачується за вказаною ухвалою суду суми згідно до графіку погашення заборгованості.

Проте, відповідач зазначає, що сума податкового боргу, розстрочена ухвалою суду, все одно обліковується в інтегрованій картці платника податків як звичайна заборгованість.

Так, відповідно п. 50.1 ст.50 ПК України, у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Судовим розглядом встановлено, що в уточненнях до податкових декларації, позивачем зменшено суми податкових зобов'язань з податку на землю за 2014-2016р.р. та внесено уточнення до даних декларацій за 2013-2016р.р., у зв'язку із зменшенням оподаткованої площі на 0,75 га, через самостійне декларування вказаної площі ПрАТ "Радмир-Центр", а саме: за 2014 р. - 202026,75 грн., за 2015р. - 229204,66 грн., за 2016 р. (січень - травень) - 131320 грн., за 2016р. (червень - жовтень) - 131320 грн.

Згідно акту камеральної перевірки, податковий орган під час проведення камеральної перевірки зазначив про надання ПАТ «АТ НДІРВ» в ході перевірки листів від 06.07.2016 №03/656 та від 25.10.2016 №24772/10, в яких надано пояснення щодо поданих позивачем уточнень розрахунків у зв'язку із виключенням нарахувань по земельній ділянці площею 0,75 га, яку використовує ПрАТ «РАДМИР-ЦЕНТР» на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 25.01.2007.

З акту перевірки встановлена та обставина, що відповідачем фактично не прийнято уточнення до податкових декларацій позивача та повторно нараховано суми земельного додатку, які вже стягнуто за рішенням суду, з урахуванням ухвали суду про розстрочення заборгованості.

Позивачем до матеріалів справи надано податкові декларації за 2014, 2015, 2016 р.р., а також уточнююча податкова декларація (а.с.76-105,119-126,142-152,166-174), які подавались до податкового органу ПАТ "Радмир-Центр". Відповідно до вказаних податкових декларацій ПАТ "Радмир-Центр" задекларовано податкові зобов'язання з земельного податку за 2014р. - 202026,72 грн., за 2015р. - 251331,50 грн., за 2016 р., враховуючи уточнення до декларації - 315168 грн.

Суд зазначає, що вказані задекларовані суми з податкового зобов'язання з земельного податку сплачені ПАТ "Радмир-Центр", що підтверджуються платіжними дорученнями (а.с.106-118,127-141,153-165,175-183).

Стосовно того, що за ПАТ "Радмир-Центр" не зареєстровано право користування земельною ділянкою за адресою м. Харків, ОСОБА_6,271. Проте, суд зазначає наступне.

Пунктом п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п.п.14.72 п. 14 ст. 14 ПК України).

Відповідно до п.п.14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПК України, землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Згідно з п. 269.1 ст. 269 ПК України, платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Відповідно до п.п.270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПК України, об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Згідно п.286.6 ст. 286 ПК України, за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб: 1) у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом; 2) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності; 3) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Отже, в спірних правовідносинах земельний податок має сплачуватися кожним з власників будівлі по вул. Ак. Павлова, 271 пропорційно до площі (частки), що належить їм на праві власності, оскільки вказана будівля перебуває у спільній сумісній власності та поділена в натурі.

Згідно п. 287.7 ст. 287 ПК України, у разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об’єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об’єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

За статтями 125 та 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Аналогічним чином перехід права власності на земельну ділянку до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, унормовують положення статті 377 ЦК України.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України "Про оренду землі", до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Аналіз зазначених норм права дає можливість визначити, хто саме є платником земельного податку, що є об’єктом оподаткування, з якого моменту виникає (набувається, переходить) обов’язок сплати цього податку, подію (явище), з якою припиняється його сплата, умови та підстави сплати цього платежу у разі вчинення правочинів із земельною ділянкою чи будівлею (її частиною), які на ній розташовані.

З наявного в матеріалах справи акту розподілу результатів спільної діяльності від 27.12.2006 до договору про спільну діяльність від 07.11.2006 встановлено здійснення розподілу майна (а.с.51-54), за результатами якого складені акти приймання - передачі майна із спільної діяльності, відповідно до яких було прийнято ЗАТ "Радмир-Центр" (правонаступником якого є ПрАТ "Радмир - Центр") будівлю 6 поверхову з підвалом та технічним поверхом, загальною площею 16292 кв.м., а ПАТ "АТ НДІРВ" прийнято нежитлове приміщення площею 160 кв.м. на першому поверсі будівлі за адресою м. Харків, вул. Ак. Павлова, 271 (т.1 а.с.46-49). Зазначений розподіл права власності вказаного майна було зареєстровано в Реєстрі речових прав у відповідності до чинного законодавства.

У розумінні положень п.п. 14.1.72, п.п.14.1.73 п. 14.1 ст. 14, п.п. 269.1.1, п.п. 269.1.2 п. 269.1, п. 269.2 ст. 269, п.п. 270.1.1, п.п. 270.1.2 п. 270.1 ст. 270, п. 287.7 ст. 287 ПК платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов’язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права.

Якщо певна фізична чи юридична особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на орендованій земельній ділянці, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Отже, до нового власника об’єкта нерухомості в даному випадку - ПрАТ "Радмир - Центр" перейшов й встановлений податковим законом обов’язок зі сплати податку за земельну ділянку, на якій розташоване набуте ним майно.

Згідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідач, як суб’єкт владних повноважень, не виконав обов’язок покладений на нього відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України та не довів правомірність прийнятого оскаржуваного рішення.

Отже, суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 11.10.2017 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2017р. по справі № 820/3176/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 04.12.2017 р.