Ухвала суду № 70717295, 04.12.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

Суддя Харківського апеляційного адміністративного суду Ральченко І.М., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.10.2017р. по справі № 818/1335/17

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області

про визнання незаконною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 18.10.2017р. задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання незаконною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії.

На зазначену постанову суду Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області подано апеляційну скаргу.

Вказана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ч.2 ст. 186 та ч. 6 ст.187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з ч. 2 ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Із матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова прийнята Сумським окружним адміністративним судом 18.10.2017 року.

Головне управління Держгеокадастру у Сумській області подало апеляційну скаргу 17.11.2017 року, про що свідчить штамп на конверті про направлення апеляційної скарги на адресу Сумського окружного адміністративного суду.

При цьому, заявник вказує, що копію оскаржуваної постанови отримав 25.10.2017 року, а строк апеляційного оскарження постанови від 18.10.2017 пропущений у зв'язку із помилковим направленням зазначеної апеляційної скарги на адресу ОСОБА_2, у підтвердження чого надана копія чеку поштового відправлення.

Однак, слід зазначити, що із наданого чеку не вбачається яка саме кореспонденція була направлена.

Таким чином, перевіряючи відповідність апеляційної скарги Міністерства оборони України вимогам ст. 186 КАС України, суддя-доповідач позбавлений можливості встановити чи спростувати факт дотримання заявником строків апеляційного оскарження, оскільки до матеріалів справи не додані достатні належні докази щодо своєчасності отримання копії рішення.

У відповідності до ч. 4 ст. 189 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Зазначені недоліки апеляційної скарги мають бути усунені шляхом направлення апелянтом на адресу Харківського апеляційного адміністративного суду викладення підстав поважності пропущення строку звернення до суду із апеляційною скаргою та надання відповідних доказів.

У відповідності до приписів п. 2 ч. 4 ст. 189 КАС України якщо заяву про поновлення строку не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Крім того, як вбачається зі змісту частини 6 статті 187 КАС України, до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

Слід зазначити, що в порушення вимог наведеної статті заявником не надано квитанцію про сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Одночасно, Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області зазначено в апеляційній скарзі про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у зв'язку з відсутністю виділених з Державного бюджету України коштів на витрати, що пов'язані зі сплатою судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Наведена норма кореспондується зі статтею 8 Закону України "Про судовий збір", згідно якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

З наведених положень Закону вбачається, що їх застосування підлягає виключно до осіб, рівень статків яких обмежений, з метою усунення для таких осіб перешкод фінансового характеру для доступу до правосуддя. Інших, ніж незадовільний майновий стан особи, підстав законодавством не визначено.

Таким чином, фактично єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є незадовільний майновий стан скаржника.

Обмежене фінансування бюджетної установи, суб'єкта владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Наведене узгоджується із правовою позицією Вищого адміністративного суду України, яка викладена у постанові Пленуму від 05.02.2016 року №2 "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору". Таку ж позицію підтримав Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 25.09.2015 року по справі К/800/41360/15(№ 2а-10730/10/1570)

Крім того, відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22.05.2015 року №484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Вищенаведене узгоджується із правовою позицією Верховного суду України, що викладена в ухвалі від 25.09.2015 року по справі №21-5401а15.

Крім того, по-перше, до клопотання не додано належних доказів, які б свідчили про майновий стан заявника, а, по-друге, апелянтом не надано доказів стосовно вжиття відповідних заходів щодо виділення з Державного бюджету України коштів на витрати, що пов'язані зі сплатою судового збору, а саме: звернення до відповідних органів з запитом щодо фінансування витрат на сплату судового збору, виділення асигнувань для оплати судового збору, доказів відмови в виділенні грошових коштів на відповідні цілі та будь-якого підтвердження можливості сплати судового збору у майбутньому за рішенням суду.

Враховуючи вищевказане, слід зазначити про відсутність підстав для відстрочення апелянту сплати судового збору.

З 01.11.2011 року набрав чинності Закон України "Про судовий збір", частиною 1 статті 4 якого визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

В свою чергу, відповідно до п. 35 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 1774-VIII від 06.12.2016 р., з 01.01.2017 р. у Законі України "Про судовий збір" частину 1 статті 4 викладено в такій редакції: "Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі".

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на час подання даної апеляційної скарги) встановлено, що розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до пп.1 п.3 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на час подання даного позову до суду) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" установлено у 2017 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 р. - 1600 гривень.

Отже, розмір судового збору, що підлягає сплаті при зверненні до суду першої інстанції з однією вимогою немайнового характеру, заявленою фізичною особою, становить 640 грн. 00 коп. ( 0,4 х 1600).

Таким чином, з урахуванням положення абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", розмір судового збору, що підлягав сплаті при зверненні до суду першої інстанції з даною позовною заявою, становить 704 грн. 00 коп.

Враховуючи наведене та дату подання апеляційної скарги, розмір ставки судового збору за подання даної апеляційної скарги на постанову суду складає 704 грн. 00 коп. (110% від 640).

З огляду на викладене, заявнику апеляційної скарги необхідно надати оригінал квитанції про сплату судового збору в розмірі 704 грн. 00 коп.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач - УДКСУ у Основ'янському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок - 31210206781011, код класифікації доходів бюджету - 22030101, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173.

Частиною 3 статті 189 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

У відповідності до приписів пункту 1 частини 3 статті 108 КАС України у разі не усунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги остання буде повернута апелянту.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч.1 ст.108, ч.2 ст. 186, ч. 6 ст.187 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про відстрочення сплати судового збору - залишити без задоволення.

Клопотання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про поновлення строку на апеляційне оскарження - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.10.2017р. по справі № 818/1335/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання незаконною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.

Надати Головному управлінню Держгеокадастру у Сумській області строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги - тридцять днів з моменту отримання ним копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Роз'яснити Головному управлінню Держгеокадастру у Сумській області, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України скарга буде повернута скаржнику.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня отримання її копії, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя: Ральченко І.М.