Постанова № 70717151, 27.11.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2017 р. Справа № 818/332/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: П'янової Я.В. , Зеленського В.В.

за участю секретаря судового засідання - Городової А.О.,

за участю представників сторін:

представника позивача - Козленко М.С.,

представника відповідача - Тімонов А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Приватного акціонерного товариства "Монделіс Україна" та Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.08.2017р. по справі № 818/332/17 за позовом Приватного акціонерного товариства "Монделіс Україна" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби; третя особа - Охтирська об'єднана державна податкова інспекція про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИЛА:

Приватне акціонерне товариство «Монделіс Україна» (далі - позивач, ПрАТ «Монделіс Україна» звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - Відповідач) щодо невідображення в інтегрованій картці Позивача суми надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств ПрАТ «Монделіс Україна» у розмірі 158 329 720,96 грн. (сто п'ятдесят вісім мільйонів триста двадцять дев'ять тисяч сімсот двадцять гривень дев'яносто шість копійок) станом на 28.12.2016 р. на підставі заяви Приватного акціонерного товариства «Монделіс Україна» від 28.12.2016 р. за вихідним № 2745;

- визнати протиправною бездіяльність Відповідача щодо нескладання висновку про повернення ПрАТ «Монделіс Україна» суми надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств в розмірі 78 329 720,00 гривень (сімдесят вісім мільйонів триста двадцять дев'ять тисяч сімсот двадцять гривень 00 копійок) на підставі заяви Приватного акціонерного товариства «Монделіс Україна» від 28.12.2016 р. за вихідним № 2745;

- зобов'язати Відповідача відобразити в інтегрованій картці платника за податком на прибуток підприємств інформацію про суму надміру сплачених грошових зобов'язань Приватного акціонерного товариства «Монделіс Україна» у розмірі 158 329 720,96 грн. (сто п'ятдесят вісім мільйонів триста двадцять дев'ять тисяч сімсот двадцять гривень дев'яносто шість копійок), наявної станом на 28.12.2016 р.;

- зобов'язати Відповідача подати висновок про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 78 329 720,00 гривень (сімдесят вісім мільйонів триста двадцять дев'ять тисяч сімсот двадцять гривень 00 копійок) на поточний рахунок Приватного акціонерного товариства «Монделіс Україна» в Головне управління Державної казначейської служби України у Сумській області.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 18.08.2017р. адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Монделіс Україна" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби; третя особа - Охтирська об'єднана державна податкова інспекція про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії було задоволено частково.

Зобов'язано Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби (вул.Дегтярівська, 11 г, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ 39440996) здійснити коригування даних інтегрованої картки платника (Приватного акціонерного товариства "Монделіс Україна", код ЄДРПОУ 00382220) за податком на прибуток підприємств відобразивши (змінивши) в інтегрованій картці інформацію станом на 28.12.2016р. про суми надміру сплачених грошових зобов'язань Приватного акціонерного товариства "Монделіс Україна", а саме - замість суми 103 132 292,39 грн. (сто три мільйони сто тридцять дві тисячі двісті дев'яносто дві грн. 39 коп.), яка обліковувалась як надміру сплачені грошові зобов'язання ПрАТ "Монделіс Україна" станом на 28.12.2016р., виправити відповідну інформацію вказавши суму надміру сплаченого грошового зобов'язання (станом на 28.12.2016р.) загальний розмір якого становить 158 329 720, 96 грн. (сто п'ятдесят вісім мільйонів триста двадцять дев'ять тисяч сімсот двадцять грн. 96 коп.).

В іншій частині позову було відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (вул. Дегтярівська, 11 г, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ 39440996) на користь Приватного акціонерного товариства "Монделіс Україна" (вул. Набережна, 28А, м. Тростянець, Сумської області, 42600, код ЄДРПОУ 00382220) витрати на оплату судового збору в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.08.2017р. в частині відмови в задоволенні позову та ухвали в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.08.2017р. в частині задоволення позову та ухвали в цій частині нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог.

Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу відповідача, виклав свій погляд на обставини справи, зазначивши, що апеляційна скарга відповідача є необґрунтованою, в зв'язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Відповідач надав заперечення на апеляційну скаргу позивача, виклав свій погляд на обставини справи, зазначивши, що апеляційна скарга позивача є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.

Третя особа надала клопотання про призначення справи в режимі відеоконференції та відкладення розгляду справи, яке не підлягає задоволенню, в зв'язку з необґрунтованістю.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, сторін по справі, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги позивача підлягають задоволенню, а вимоги апеляційної скарги відповідача не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ПрАТ «Монделіс Україна» в період до 31.12.2015р. перебував на обліку в Охтирській ОДПІ ГУ ДФС.

З 01.01.2016р. позивач перейшов на облік до Офісу великих платників податків ДФС.

Так, в період перебування позивача на обліку в Охтирській ОДПІ (2013 - 2015 роки) в декларації позивача відбулася наступна зміна показників:

Відповідно до показників декларації позивача за 2013 рік, позивачем було самостійно нараховано (узгоджено) податкові зобов'язання за 2013 рік у розмірі 139 425 723 грн. (значення рядка 11 декларації за 2013 рік) (том 1 стр. 91-105).

Однак, протягом 2013 року позивач перебував на консолідованій сплаті податку на прибуток та сплачував податок на прибуток за своїм місцезнаходженням та за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.

Тому, із вказаних 139425723 грн., сума податку на прибуток, нарахованого та сплаченого за місцезнаходженням філій, становить 4 206 410 грн.1 (рядок 13.2 додатка ЗП до декларації за 2013 рік). Окрім того, Позивач сплатив за кордоном та задекларував податок на прибуток з іноземних джерел, що сплачений за кордоном, що становить 51 076 грн. (рядок 13.1 додатка ЗП до декларації за 2013 рік).

Тобто, сума нарахованого податку, що за результатами декларування за 2013 рік мала бути сплачена за місцезнаходженням Позивача, становить 135168 237 грн. (139425 723 - 4 206410 - 51076).

Протягом 2013 року на виконання п. 57.1 ст. 57 ПК України Позивач сплачував щомісячні авансові внески, визначені на підставі декларації за 3 квартали 2012 року (авансові внески за січень та лютий 2013 року) та на підставі річної декларації за 2012 рік (авансові внески з березня по грудень 2013 року).

У такий спосіб за місцезнаходженням позивача було сплачено 142728 130 грн. щомісячних авансових внесків з податку на прибуток підприємств (нараховано за декларацією 142711 456 грн. - рядок 13.7 декларації за 2013 рік). (том 1 а.с. 103)

Також позивачем протягом 2013 року було сплачено 53 693 913 грн. у вигляді авансових внесків при виплаті дивідендів (рядок 13.5.1 додатка ЗП декларації за 2013 рік). (том 1 а.с. 103)

Отже, протягом 2013 року позивачем сплачено авансами загалом 196422043 грн. (142728130 + 53693 913 = 196422 043 грн.), що на 61253806 грн. більше ніж узгоджено (нараховано) податку за 2013 рік (135168 237 грн. ).

Сума 61 253 806 грн. складається с наступних сум: 7559893 грн. (135168237 грн. - сума нарахованого податку яка мала бути сплачена позивачем за 2013 рік, а фактично було сплачено 142728130 грн.) та 53693913грн. - сума сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів.

Звертаючись до суду з даними позовом позивач наполягає на тому, що різниця (61253806 грн.) відповідає визначенню надмірної сплати грошових зобов'язань, що наведене в п. 14.1.115 ПК України.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача відносно зобов'язання відповідача відобразити в інтегрованій картці відповідну інформацію про суму сплачених грошових зобов'язань в розмірі 158329720,96 грн. є правомірною та обґрунтованою.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Щодо суми переплати в розмірі 7559893 грн. спір між сторонами відсутній.

Щодо суми коштів сплачених протягом 2013 року у вигляді авансових внесків при виплаті дивідендів в розмірі 53693913грн. колегія судів зазначає.

Відповідно до підпункту 153.3.1 пункту 153.1 статті 153 Податкового кодексу України у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними статтею 152 цього Кодексу, чи ні.

Підпунктом 153.3.2 пункту 153.2 статті 153 Податкового кодексу України передбачено, що емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку в розмірі ставки, нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів. Обов'язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку за визначеною ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, є такий емітент або отримувач дивідендів платником податку чи має пільги зі сплати податку, надані цим Кодексом, чи у вигляді застосування ставки податку іншої.

Відповідно до підпункту 153.3.4 пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України у разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму податкових зобов'язань підприємства - емітента корпоративних прав за податком на прибуток такого звітного періоду, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду, а при отриманні від'ємного значення об'єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових періодів.

Згідно абз. 4 п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Абзацами п'ятим та шостим пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що на суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 Кодексу (в тому числі за наслідками попередніх звітних (податкових) періодів) зменшується сума авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом. Якщо сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена при виплаті дивідендів відповідно до п. 153.3 Податкового кодексу України, перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом, сума перевищення зараховується у зменшення авансових внесків, визначених цим пунктом, у наступних звітних місяцях до повного її погашення.

Таким чином, за вищевказаними положеннями Податкового кодексу України платникам податків дозволено зменшити щомісячні аванси з податку на прибуток на суму сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів як в поточному, так і в попередніх періодах. При цьому, платник податків також не позбавляється обов'язку відобразити у податковій звітності таке зменшення суми податкових зобов'язань з податку на прибуток.

При цьому, законодавство не передбачає необхідність подання будь-якої заяви платника податків як передумови для зменшення суми авансових внесків з податку на прибуток на суму авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів.

З огляду на відсутність обмежень щодо строків для здійснення зменшення суми авансових внесків з податку на прибуток на підставі абз. 5-6 п. 57.1 ст. 57 Кодексу, таке зменшення може здійснюватися з моменту сплати авансового внеску при виплаті дивідендів.

Аналогічної правової позиції щодо правомірності зменшення суми авансових внесків з податку на прибуток на суму авансових внесків з податку на прибуток, сплачених у зв'язку із виплатою дивідендів, дотримується Вищий адміністративний суд України, зокрема, в ухвалах від 14.04.2015 року у справі К/800/4199/15, від 02.02.2015 року у справі К/800/45260/14, від 22.01.2015 року у справі К/800/44040/14.

Колегія суддів звертає також увагу на те, що правомірність зменшення позивачем суми авансових внесків з податку на прибуток на суму авансових внесків з податку на прибуток, сплачених у зв'язку із виплатою дивідендів, також підтверджується індивідуальною податковою консультацією №6856/10/18-28-15-01-119 від 27.09.2013 наданою Головного Управління Міндоходів у Сумській області, в якій зазначено, що податкове зобов'язання з податку на прибуток, визначене платником у податковій декларації за 2013 рік, зменшується на суму авансових внесків за період січень - грудень 2013 року; суми авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів зменшують податкові зобов'язання з податку на прибуток у декларації за 2013 рік.

Так у 2013 році позивач виплачував дивіденди на користь свого учасника - юридичної особи-нерезидента, у зв'язку із чим позивач сплатив авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі 53693913 гривень.

Вказана сума була відображена позивачем у рядках 13.3 та 13.5.1 Додатку ЗП до податкової декларації з податку на прибуток за 2013 рік, поданої позивачем.

У Декларації за 2013 рік авансовий внесок, що підлягає сплаті Товариством щомісячно, визначений у розмірі 11264020 гривень (рядок 23 Декларації за 2013 рік).

З огляду на викладені вище положення законодавства у момент сплати Товариством авансового внеску з податку на прибуток у зв'язку із виплатою дивідендів у розмірі 53693913 гривень, на підставі абз. 5-6 п. 57.1 ст. 57 Кодексу у Товариства виникло право зменшувати за рахунок вказаної суми щомісячні авансові внески з податку на прибуток, що підлягали сплаті Товариством, до повного погашення вказаної суми.

Тобто, сума переплати у розмірі 53693913,00 грн. за 2013 рік сформована за рахунок надмірної сплати щомісячних авансових внесків з податку на прибуток, а не за рахунок авансових внесків при виплаті дивідендів. Тому, така сума відповідає визначенню надмірної сплати в розумінні п. 14.1.115 Податкового кодексу і на неї не розповсюджуються спеціальні правила ст. 153 ПК України.

Вказана позиція була викладена і у справі № 818/2044/14, судові рішення по якої набрали законної сили.

Механізм ведення територіальними органами Міністерства доходів і зборів України (далі - Міндоходів) оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів встановлено Порядком ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 № 765 (надалі - Порядок№765 ).

Згідно положень Порядку №765 нарахування податків в інтегрованій картці платника здійснюється відповідно до звітності, що подається платником до територіального органу Міндоходів, датою граничного строку сплати таких зобов'язань, а при поданні уточнюючого розрахунку, що збільшує або зменшує грошові зобов'язання минулих податкових періодів - датою його подання.

Тобто, з моменту подання уточнюючого розрахунку у відповідача виникає обов'язок внести відповідні зміни до картки платника податків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачем перераховано авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті дивідендів юридичним особам в сумі 53693913 грн., про що відображено в декларації за 2013 рік (з урахуванням уточненої декларації).

У той же час, як вбачається з інтегрованої картки платника податків позивача з податку на прибуток приватних підприємств та підтверджується письмовими поясненнями представника відповідача, заявлена позивачем сума сплаченого авансового внеску з податку на прибуток відповідачем в інтегрованій картці платника податку не відображена. За наслідками 2013 року сума переплати з податку на прибуток в розмірі 53693913 грн. - не відображена.

Отже, податковим органом в інтегровану картку платника податків позивача переплату в розмірі 53693913 грн. не внесено.

Вказані дії контролюючого органу, з огляду на положення підпункту 153.3.4 пункту 153.3 статті 153, п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України є протиправними, а доводи про математичний розрахунок сум, що мають бути відображені у податкових базах, зокрема в картці платника податку відповідно до алгоритму врахування сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів у зменшення сум щомісячних авансових внесків з податку на прибуток, доведеного листом Міністерства доходів і зборів України від 07.02.2014 року № 3194/7/99-99-19-03-01-17 "Про подання податкової звітності з податку на прибуток за 2013 рік" , є необґрунтованими.

При цьому, вказаний лист Міністерства доходів і зборів України не є нормативно-правовим актом, а тому носить рекомендаційний характер.

Таким чином, колегія суддів вважає, що у податкового органу не існувало законних підстав для невнесення в інтегровану картку платника податків позивача переплати в розмірі 53693913 грн.

Разом з цим податковим органом також, не було здійснено коригування у зв'язку зі скасуванням вимоги Охтирської ОДПІ від 26.06.2014 р. № 1722-18, що призвело до безпідставного нарахування пені в сумі 1503681,76 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання відповідача подати висновок про повернення надміру сплачених грошових коштів з податку на прибуток в розмірі 78329720,00 грн., суд першої інстанції виходив з того, що дані вимоги ПрАТ «Морнделіс Україна» є передчасними.

Колегія судів не погоджується з вказаними твердженнями та зазначає.

Відносини щодо повернення помилково та надміру сплачених платежів урегульовані положеннями Податкового кодексу України, Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу, як передоплата і митних та інших платежів, помилково та/або надміру сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України № 618 від 20.07.2007 року (надалі Порядок № 618) та Порядку повернення коштів, помилково та /або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013 року зареєстрованого і Міністерстві юстиції України № 1650/24182 від 25.09.2013 року (надалі Порядок № 787).

Так, згідно до положень п.п. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПК України, надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Відповідно до п. 17.1.10 ст. 17 Податкового Кодексу України, платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів в порядку, встановленому цим Кодексом.

Як передбачено положеннями ст. 43 Податкового кодексу України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та ст. 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Отже, законодавець акцентує увагу, що однією з необхідних умов для проведення процедури надміру сплачених коштів є факт відсутності за таким платником податків податкового боргу.

Представником відповідача не надано до суду жодних доказів на підтвердження наявності за позивачем боргових зобов'язань.

Згідно п. 43.3 та п. 43.4 ст. 43 Податкового кодексу України, обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Відповідно до п. 43.5 ст. 43 Податкового Кодексу України, контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Як визначено п. 43.6 ст. 43 Податкового Кодексу України, повернення помилково або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, в який такі кошти були зараховані.

На думку суду, позивачем усі умови повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств дотримано. Позивач не має податкового боргу, у позивача є надмірна сплата з податку на прибуток підприємств, що було доведено судом вище. Позивач у межах встановленого строку звернувся із заявою про повернення надмірно сплачених грошових зобов'язань, яка за змістом відповідає вимогам ст. 43 ПК України.

Таким чином, приймаючи до уваги подану позивачем податкову декларацію з податку на прибуток за 2013 роки, яка відображає узгоджену з контролюючим органом грошові (податкові) зобов'язання, а в інтегрованій картці платника з податку на прибуток підприємств не фігурує наявна переплата, оскільки відповідач помилково вважав, що вона сформована за рахунок авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів, а відтак дії відповідача з приводу відмови в поверненні позивачу надмірно сплачених сум грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств в розмірі 78329720,00 грн. є протиправними.

Так п.5 Порядку №787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою з найменуванням та ідентифікаційним кодом установи (у разі наявності), з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

У відповідності до п. 1 розділу III Порядку № 618 для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

На підставі положень п.п. 3-5 розділу III Порядку № 618, відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати. Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України № 611/147 від 20.07.2007 року, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.

Супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України, Реєстр висновків про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, підготовлений відповідно до пункту 5 Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України № 611/147 від 20.07.2007 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 1095/14362 від 25.09.2007 (далі - Реєстр висновків про повернення), Висновок про повернення з оригіналом заяви платника податків про повернення коштів з Державного бюджету України, підписаний начальником (заступником начальника) Відділу та зареєстрований у журналі реєстрації висновків про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Журнал реєстрації висновків про повернення коштів з Держбюджету), форма якого наведена в додатку 3 до цього Порядку, разом з документом, у якому відображаються результати перевірки, подаються керівнику (заступнику керівника) митного органу для прийняття остаточного рішення про повернення коштів.

Висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви (п. 7 розділу III Порядку 618).

Колегією суддів встановлено, що всупереч вищезазначеним нормам права, податковий орган у встановлений строк висновок про повернення надмірно сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємства, як це передбачено зазначеним вище Порядком № 618, не прийняв та не направив його до відповідного органу казначейської служби, що вказує на противність таких дій, які порушують права та законні інтереси позивача.

На підставі вищезазначеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що вимоги позивача про те, до вимоги про подання висновку про надмірно сплачені грошові зобов'язання є передчасними.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Підстави для скасування судового рішення та ухвалення нового закріпленні в ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, колегія судів вважає за необхідне, відповідно до ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Керуючись ст.ст. 159, 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Монделіс Україна" задовольнити.

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби - залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.08.2017р. по справі № 818/332/17 скасувати в частині відмови в задоволенні позову та прийняти в цій частині нову постанову про задоволення позовних вимог.

Визнання протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - Відповідач) щодо невідображення в інтегрованій картці Позивача суми надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств ПрАТ «Монделіс Україна» у розмірі 158 329 720,96 грн. (сто п'ятдесят вісім мільйонів триста двадцять дев'ять тисяч сімсот двадцять гривень дев'яносто шість копійок) станом на 28.12.2016 р. на підставі заяви Приватного акціонерного товариства «Монделіс Україна» від 28.12.2016 р. за вихідним № 2745;

Визнання протиправною бездіяльність Відповідача щодо нескладання висновку про повернення ПрАТ «Монделіс Україна» суми надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств в розмірі 78 329 720,00 гривень (сімдесят вісім мільйонів триста двадцять дев'ять тисяч сімсот двадцять гривень 00 копійок) на підставі заяви Приватного акціонерного товариства «Монделіс Україна» від 28.12.2016 р. за вихідним № 2745;

Зобов'язати Відповідача подати висновок про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 78 329 720,00 гривень (сімдесят вісім мільйонів триста двадцять дев'ять тисяч сімсот двадцять гривень 00 копійок) на поточний рахунок Приватного акціонерного товариства «Монделіс Україна» в Головне управління Державної казначейської служби України у Сумській області.

В іншій частині постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.08.2017р. по справі № 818/332/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Чалий І.С.Судді Пянова Я.В. Зеленський В.В.

Повний текст постанови виготовлений 04.12.2017 р.