Ухвала суду № 70717106, 20.11.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

20 листопада 2017 року м.Київ К/800/38312/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Голяшкін О.В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо утримання від прийняття рішення для надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 1,84 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок запасу земель сільськогосподарського призначення (рілля), розташованої за межами населеного пункту на території Парасковіївської сільської ради Кегичівського району Харківської області, для подальшого надання у власність; зобов'язати відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року, позов задоволено частково; визнано неправомірними дії Головного управління Держгеокадастру в Харківській області щодо утримання від прийняття рішення за результатом розгляду заяви про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,84 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок запасу земель сільськогосподарського призначення (рілля), розташованої за межами населеного пункту на території Парасковіївської сільської ради Кегичівського району Харківської області для подальшого надання їй у власність; зобов'язано відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та за результатами її розгляду прийняти рішення; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до п.5 ч.5 ст.214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Згідно положень вказаної норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Зі змісту судових рішень вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області із заявою про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення (рілля), розташовану за межами населеного пункту на території Парасковіївської сільської ради Кегичівського району Харківської області для подальшого надання у власність.

Листом від 21 червня 2017 року №В-13349/0/6/-14105/0/21-17 Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повідомило позивача, що утримується від прийняття відповідного рішення до моменту вирішення по суті питання забезпечення земельними ділянками учасників антитерористичної операції, посилаючись на Стратегію удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, затверджену 07 червня 2017 року постановою Кабінету міністрів України №413.

Відповідно до ч.ч.6, 7 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, законодавцем встановлено виключні підстави, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Правовий статус Головного управління Держгеокадастру у Харківській області визначено Положенням про Головне управління Держгеокадастру у області, яке затверджено Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та жилого - комунального господарства України від 03 лютого 2015 року №14, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18 лютого 2015 року за вих. № 177/26622, у п.п.12 п.4 якого встановлено, що Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України.

Враховуючи те, що оскаржуваний лист-відмова відповідача від 21 червня 2017 року №В-13349/0/6/-14105/0/21-17 щодо розгляду заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не містить визначених ч.7 ст.118 Земельного кодексу України підстав для відмови у задоволенні вказаної заяви, рішення на підставі поданих позивачем документів у порядку визначеному законом не приймалось, суди дійшли правильного висновку про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо не розгляду клопотання позивача про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Обставини, зазначені скаржником у касаційній скарзі, досліджувалися та перевірялися судами з наданням їм належної правової оцінки. Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосував норми матеріального або процесуального права.

За таких обставин у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.211, 213, п.5 ч.5 ст.214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії.

Додані до касаційної скарги матеріали повернути скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Голяшкін