Постанова № 70716953, 29.11.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2017 р. Справа № 820/3052/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Лях О.П.

Суддів: Яковенка М.М. , Старосуда М.І. ,

при секретарі судового засідання Жданюк А.О.

за участю представника відповідача Пузікова В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної казначейської служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2017р. по справі № 820/3052/17 за позовом ОСОБА_2 до Державної казначейської служби України про стягнення компенсації та матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИЛА

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до суду із позовом до Державної казначейської служби України (далі - відповідач, ДКСУ), в якому просив: (а.с.5-29)

- стягнути з відповідача на користь позивача на підставі статті 5 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", компенсацію в розмірі 1454 грн. 29 коп - трьох відсотків річних від несплаченої суми за порушення тримісячного строку перерахування коштів у сумі 20106 грн. 66 коп. на виконання постанови Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14.01.2014 року по адміністративній справі № 646/10965/13-а за період з 05 вересня 2014 року по 02 лютого 2017 року включно;

- стягнути з відповідача на користь позивача 16093 грн. (шістнадцять тисяч дев'яносто три) гривні 37 копійок матеріальної шкоди, завданої протиправною бездіяльністю Державної казначейської служби України при здійсненні нею своїх повноважень, яка встановлена постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2015 року в адміністративній справі № 820/5571/15, що набрала чинності.

- стягнути з відповідача на користь позивача 640,00 грн. судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем в порушення Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" не було виконано у трьохмісячний строк постанову Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14.01.2014 року по адміністративній справі № 646/10965/13-а, а тому на підставі ст. 5 названого Закону, а також ст. 56 Конституції України та ст. 1173 ЦК України позивач має право на отримання компенсації та відшкодування матеріальної шкоди, що була завдана йому протиправною бездіяльністю Державної казначейської служби України при несвоєчасному виконанні постанови Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14.01.2014 року по адміністративній справі № 646/10965/13-а

Крім того, зазначає, що матеріальна шкода в рамках правовідносин, з приводу яких подано позов, обумовлена знеціненням національної грошової одиниці, оскільки судове рішення по справі № 646/10965/13-а було виконано лише 03.02.2017 р., хоча повинно було бути виконано не пізніше 04.09.2014 р., оскільки 04 червня 2014 року, позивач на підставі п. 6 та п. 36 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, подав виконавчий лист № 646/10965/13-а до Головного управляння Державної казначейської служби України у Харківській області.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2017р. адміністративний позов ОСОБА_2 до Державної казначейської служби України про стягнення компенсації та матеріальної шкоди задоволено (а.с.86-93)

Не погодившись із судовим рішенням, ДКСУ подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить суд скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2017р. та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 (а.с.100-101)

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні.

Позивач в письмових запереченнях проти доводів апеляційної скарги заперечу є, вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає , що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14.01.2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного суду від 12.03.2014 року, позов ОСОБА_2 визнано неправомірним та нечинним складений та підписаний головним спеціалістом Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області ОСОБА_4, начальником відділу Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області ОСОБА_5, начальником Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області ОСОБА_6 Перерахунок пенсії підполковнику ОСОБА_2 у пенсійній справі № А4415-СБУ від 10 вересня 2013 року щодо виплати ОСОБА_2 з 01 жовтня 2013 року пенсії у сумі 1688 грн. 99 коп.. та стягнено з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_2 заборгованість за пенсією в сумі 20 106 грн. 66 коп., що виникла внаслідок недоплати пенсії за сім місяців за період з 01 червня 2013 року по 11 грудня 2013 року.

03.04.2014 року Червонозаводським районним судом міста Харкова ОСОБА_2 видано виконавчий лист по справі № 646/10965/13 - а про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_2 заборгованість за пенсією в сумі 20106 грн. 66 коп., що виникла внаслідок недоплати пенсії за сім місяців за період з 01 червня 2013 року по 11 грудня 2013 року, зі строком пред'явлення виконавчого листа до виконання до 12.03.2015 року.

04 червня 2014 року, позивач, на підставі п. 6 та п. 36 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, подав вище зазначений виконавчий лист з відповідними судовими рішеннями та копією постанови державного виконавця відділу ДВС ГУ юстиції у Харківській області ОСОБА_7 від 02.06.2014 р. про відкриття виконавчого провадження до Головного управляння Державної казначейської служби України у Харківській області. (а.с.44-48)

Листом Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області від 13.06.2014 року № 16-18/447-6973 ОСОБА_2 було відмовлено у прийнятті вищезазначеного виконавчого листа від 03.04.2014 р. № 646/10965/13-а. (а.с.49)

Не погодившись з діями Головного управління Державної казначейської служби України в Харківській області, ОСОБА_2 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського окружного апеляційного суду від 09.09.2014 року, по справі № 820/11834/14 (а.с.50- 61) адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління державної казначейської служби України у Харківській області, Державної казначейської служби України про зобов'язання вчинити певні дії було задоволено та зобов'язано Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області та Державну казначейську службу України прийняти до виконання постанову Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14 січня 2014 року в адміністративній справі №646/10965/13-а та виданий 03 квітня 2014 року Червонозаводським районним судом м. Харкова виконавчий лист в адміністративній справі №646/10965/13-а.

Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області 27.10.2014 року було відкрито виконавче провадження № 45231913 про примусове виконання виконавчого листа №820/11834/14 виданого 13.10.2014 року Харківським окружним адміністративним судом про зобов'язання Головного управління державної казначейської служби України у Харківській області та Державної казначейської служби України прийняти до виконання постанову Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14.01.2014 в адміністративній справі № 646/10965/13-а та виданий 03.04.2014 Червонозаводським районним судом м. Харкова виконавчий лист в адміністративній справі № 646/10965/13-а солідарно.

20 жовтня 2014 року позивач звернувся до Головного Управління Державної казначейської служби України в Харківській області із заявою про виконання постанови Червонозаводського районного суду м.Харкова від 14 січня 2014 року в адміністративній справі № 646/10965/13-а в частині стягнення з відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_2 заборгованість за пенсією в сумі 20106 грн. 66 коп., що виникла внаслідок недоплати пенсії за сім місяців за період з 01 червня 2013 року по 11 грудня 2013 року , та оригінал виконавчого листа по даній справі.

19.11.2014 року листом №16-18/905-17841 Головним управлінням Державної казначейської служби України в Харківській області було повідомлено про направлення до Державної казначейської служби України виконавчий лист Червонозаводського районного суду м. Харкова від 03.04.2014 року № 646/10965/13-а разом із додатковими документами для виконання.

Листом Державної казначейської служби України від 31 березня 2015 року № 5-13/106-6936 позивача було повідомлено , що в Державній казначейській службі України з 24 жовтня 2014 року знаходиться на виконанні виконавчий лист, виданий 03.04.2014 року Червонозаводським районним судом м. Харкова по справі № 646/10965/13-а про стягнення коштів на його користь .

В подальшому, позивач 06 квітня 2015 року звернувся з заявою до начальнику Державної казначейської служби України Слюз Т.Я, в якій просив Державну казначейську службу України виконати постанову Червонозаводського районного суду м.Харкова від 14 01.2014 року в адміністративній справі № 646/10965/13-а в тримісячний строк, що передбачений частиною 4 статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", а саме: виплатити йому в тримісячний строк, що передбачений частиною 4 статті З Закону України "Про гарантії держави д щодо виконання судових рішень", недоплачену йому як звільненому зі служби військовослужбовцю пенсію за період з 01 червня 2013 року по 11 грудня 2013 року у сумі 20106 гривень 66 копійок.

Листом Державної казначейської служби України від 07 травня 2015 року № 5-13/582-13514 позивачу було повідомлено про те, що на виконанні у Державній казначейській службі України знаходиться рішення суддів, на суму 572,27 млн. грн., що надійшли та зареєстровані раніше виконавчого листа, виданого Червонозаводським районним судом м. Харкова по справі № 646/10965/13-а. Зазначено, що після виконання виконавчих документів, що надійшли раніше зазначеного виконавчого листа, Державна казначейська служба України здійснить заходи щодо перерахування коштів на користь позивача.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2015 р. по справі № 820/5571/15, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2015 року, було задоволено у повному обсязі адміністративний позов ОСОБА_2 до Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії:

- визнано протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо невиконання у строк, визначений Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", постанови Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14.01.2014 року по адміністративній справі № 646/10965/13-а за позовом ОСОБА_2 до головного спеціаліста Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області ОСОБА_4, начальника відділу Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області ОСОБА_5, начальника Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області ОСОБА_6 про визнання неправомірним і нечинним складеного та підписаного ними перерахунку пенсії підполковнику ОСОБА_2 у пенсійній справі № А4415-СБУ від 10.09.2013 щодо виплати ОСОБА_2 з 01.10.2013 пенсії у сумі 1688 гривень 99 копійок та до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії;

- зобов'язано Державну казначейську службу України виконати у строк, визначений Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", постанову Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14.01.2014 в адміністративній справі № 646/10965/13-а за позовом ОСОБА_2 до головного спеціаліста Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області ОСОБА_4, начальника відділу Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області ОСОБА_5, начальника Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області ОСОБА_6 про визнання неправомірним і нечинним складеного та підписаного ними перерахунку пенсії підполковнику ОСОБА_2 у пенсійній справі № А4415-СБУ від 10.09.2013 щодо виплати ОСОБА_2 з 01.10.2013 пенсії у сумі 1688 гривень 99 копійок та до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії.

Фактично рішення суду по справі № 646/10965/13-а було виконано 03.02.2017 р. ( а.с.62-64).

Задовольняючи адміністративний позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача компенсації в розмірі 1454,29 грн. на підставі статті 5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» - три відсотки річних від своєчасно несплаченої суми за порушення тримісячного строку перерахування коштів у сумі 20106 грн. 66 коп. на виконання постанови Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14.01.2014 року по адміністративній справі № 646/10965/13-а за період з 05 вересня 2014 року по 02 лютого 2017 року включно суд першої інстанції виходив з наявності у позивача права на отримання такої компенсації.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

За змістом ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Також вказаним Законом, крім органів державної виконавчої служби, визначено інші органи, до повноважень яких віднесено виконання рішень судів.

Так, частиною 2 статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (Закон № 4901-VI), держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.

Частиною 1 статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахував кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в частині четвертій статті 4 цього Закону, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 №845 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 2 Порядку безспірне списання - це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Згідно з п. 3 Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників-у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

За приписами пункту 50 Порядку компенсація за порушення встановленого законом строку перерахування коштів нараховується: Казначейством, якщо боржником є державний орган; державним виконавцем, якщо боржником є підприємство, установа, організація або юридична особа, зазначені в пункті 48 цього Порядку.

Компенсація виплачується Казначейством на підставі рішення або постанови про виплату компенсації за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів.

Згідно п. 51 Порядку у рішенні (постанові) про виплату компенсації зазначаються: назва і дата видачі виконавчого документа, найменування органу, що його видав; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та по батькові (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), код згідно з ЄДРПОУ або податковий номер (для юридичних осіб), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серія і номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття такого номера, реквізити рахунків стягувача і боржника; дата надходження документів та відомостей, необхідних для перерахування коштів, дата закінчення встановленого законом строку для перерахування коштів, дата перерахування коштів стягувачу; строк прострочення платежу; реквізити рахунка, з якого здійснюється безспірне списання; спосіб перерахування коштів стягувачу; сума нарахованої компенсації.

Рішення про виплату компенсації затверджується Головою Казначейства, а постанова - керівником органу державної виконавчої служби.

Відповідачем в порушення Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» не було виконано у трьохмісячний строк постанову Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14.01.2014 року по адміністративній справі № 646/10965/13-а, факт перебування на виконанні виконавчого листа саме у відповідача до його відкликання позивачем відповідачем не заперечується , а тому позивач має право на компенсацію в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду за період з 05 вересня 2014 року по 02 лютого 2017 року включно у розмірі 1454,29 грн. - три відсотки річних від своєчасно несплаченої суми за порушення тримісячного строку перерахування коштів у сумі 20106 грн. 66 коп. на виконання постанови Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14.01.2014 року по адміністративній справі № 646/10965/13-а .

Колегія суддів зазначає, що компенсація за порушення встановленого законом строку перерахування коштів позивачу відповідачем самостійно не нарахована та несплачена, будь-якого розрахунку розміру компенсації відповідачем не надано, а бездіяльність відповідача щодо невиконання у строк, визначений Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" постанови Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14.01.2014 року по адміністративній справі № 646/10965/13-а встановлена постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2015 р. по справі № 820/5571/15, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2015 року , тому позивач має право на таку компенсацію незважаючи на те, що позивач відкликав виконавчий лист заявою від 24.04. у зв»язку з фактичним виконанням судового рішення 03.02.2017 року Головним управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Доводи апеляційної скарги відповідача в цій частині позовних вимог висновки суду першої інстанції не спростовують.

Щодо іншої частини позоних вимог колегія суддів зазначає наступне. Згідно з ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ст. 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2015 р. по справі № 820/5571/15, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2015 року було визнано протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо невиконання у строк, визначений Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", постанови Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14.01.2014 року по адміністративній справі № 646/10965/13-а , проте з вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень позивач не звертався.

Звертаючись з вимогами відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 16093 грн. в цій справі позивач зазначає про те, що вона спричинена саме протиправним неперахуванням в порушення вимог частини 4 статті 3 Закону УкраїниЗакону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» відповідачем в період з вересня 2014 по січень 2017 року включно знеціненням 20106, 66 грн. - суми стягненої за рішенням суду внаслідок інфляції .

Відповідно до ст. 1 Цивільного кодексу України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 11 цього Кодексу цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Враховуючи викладене, підстави виникнення цивільних прав та обов'язків між позивачем та відповідачем відсутні, а тому суд приходить до висновку що між позивачем та відповідачем не існують цивільні відносини, зокрема зобов'язального характеру.

За таких підстав норми Цивільного кодексу України, зокрема, ті, що регулюють наслідки порушення зобов'язань, до спірних правовідносин, що виникли у зв'язку з виконанням судового рішення, не застосовуються, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 20.01.2016 у справі № 6-2759цс15.

З огляду на викладене, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягннення з відповідача на користь позивача 16093 грн. (шістнадцять тисяч дев'яносто три) гривні 37 копійок матеріальної шкоди.

З вимогами про відшкодування моральної шкоди позивач не звертався.

Щодо заяви позивача про зняття з апеляційного перегляду апеляційної скарги Державної казначейської служби України, оскільки постанова Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2017р. по псраві №820/3052/17 вже набрала чинності 24.10.2017 року у зв'язку із невиконанням Державною казначейською службою України вимог ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2017 р. про залишення апеляційної скарги без руху колегія суддів зазначає наступне. .

Відповідно до ч.ч.1, 3 та 4 ст.254 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Колегія суддів зазначає, що рішення суду першої інстанції набирає законної сили не після закінчення строку на усунення недоліків апеляційної скарги, а після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Таким чином, постанова Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2017р. по справі №820/3052/17 набирає законної сили після набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до ч.1 ст.191 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) особи, які беруть участь у справі, мають право подати до адміністративного суду апеляційної інстанції заперечення на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом встановленого судом апеляційної інстанції строку.

Порядок доповнення, зміни, відкликання апеляційної скарги чи відмови від неї передбачено нормами ст.193 КАС України, згідно яких такі права має особа, яка подала апеляційну скаргу.

Можливість зняття з апеляційного перегляду апеляційної апеляційної скарги відповідача за клопотанням позивача положеннями КАС України не передбачена.

За приписами ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є:, зокрема невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання

Оскільки висновки суду першої інстанції в частині обґрунтованості позовних вимог про стягннення з відповідача на користь позивача 16093 грн. (шістнадцять тисяч дев'яносто три) гривні 37 копійок матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_2 протиправною бездіяльністю Державної казначейської служби України при здійсненні нею своїх повноважень, прийнята з порушенням норм матеріального права , постанова суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні в цій частині позовних вимог.

Враховуючи вищевказане керуючись ст.ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України - задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2017р. по справі № 820/3052/17 в частині стягнення з Державної казначейської служби України ( код ЄДРПОУ 37567646, 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, буд.6) на користь ОСОБА_2 ( код НОМЕР_1, 61001, АДРЕСА_1) матеріальну шкоду у розмірі 16093,37 грн. (шістнадцять тисяч дев'яносто три гривні 37 копійок), яка завдана ОСОБА_2 протиправною бездіяльністю Державної казначейської служби України при неналежному виконанні постанови Харківського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2015 року в адміністративній справі № 820/5571/15, яка набрала законної сили - скасувати.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 - відмовити.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2017р. по справі № 820/3052/17 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст постанови складено 04 грудня 2017 року.

Головуючий суддя (підпис)Лях О.П.Судді(підпис) (підпис) Яковенко М.М. Старосуд М.І.