Ухвала суду № 70716466, 30.11.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

Справа: № 825/1341/17 Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В.; Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

30 листопада 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Твердохліб В.А.;

за участю секретаря: Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2017 року, Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2.) 29.08.2017 звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі - ГУ ДФС у Чернігівській області) та, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 22.02.2017 № 0001371700.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що нею самостійно до контролюючого органу було надано уточнюючу податкову декларацію платника єдиного податку за 2015 рік, з якої вбачалось, що недоїмки в розмірі 9653,56 грн. у позивача не було, а річний обсяг не змінився і залишився в сумі 568980,00 грн. згідно звітної податкової декларації за 2015 рік. Також зазначила, що терміни сплати єдиного податку не було пропущено, сплата проводилась раніше встановлених законодавством термінів і в повному обсязі, а при складанні річної звітності допущена арифметична помилка.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області від 22.02.2017 № 0001371700.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 02.02.2005 внесено відповідний запис.

Встановлено, що на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75 та ст. 86 Податкового кодексу України, посадовими особами Чернігівської ОДПІ проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб ФОП ОСОБА_2

За результатами перевірки складено акт від 06.12.2016 № 1455/НОМЕР_1.

В ході проведення перевірки Чернігівською ОДПІ встановлено порушення позивачем п. 295.3 ст. 295 розділу XIV глави 1 Податкового кодексу України, а саме ФОП ОСОБА_2 порушила терміни сплати 19.02.2016, 20.05.2016 та 19.08.2016.

На підставі вищевказаних висновків Чернігівською ОДПІ винесено позивачу податкове повідомлення-рішення від 06.12.2016 № 0026471302, вважаючи яке протиправним ФОП ОСОБА_2 оскаржила його в адміністративному порядку і рішенням ГУДФС у Чернігівській області від 30.01.2017 № 16/ФОП/25-01-10-01-05 скаргу було частково задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення в частині суми 1 930, 71 грн. В частині суми 3 862, 03 грн. - залишено без змін.

Враховуючи вищенаведене, ГУДФС у Чернігівській області 22.02.2017 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001371700 (з розрахунком), яким до позивача застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату (неперерахування) фізичною особою авансових внесків з єдиного податку в сумі 3 862,03 грн.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, ФОП ОСОБА_2 звернулась до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку матеріалам та обставинам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

В свою чергу підпунктами 291.2 - 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України передбачено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Колегія суддів звертає увагу на те, що ФОП ОСОБА_2 самостійно обрано спосіб оподаткування доходів єдиним податком, шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку третьої групи.

Відповідно до п. 293.3 ст. 293 Податкового кодексу України відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Згідно із п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Згідно із п. 294.2 ст. 294 Податкового кодексу України податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

Платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (п. 295.3 ст. 295 Податкового кодексу України).

Щодо правомірності подання платником податків податкової декларації платника єдиного податку, колегія суддів зазначає наступне.

Колегія суддів зазначає, що матеріалами справи встановлено, що на виконання вказаних норм 17.01.2016 ФОП ОСОБА_2 було подано до ДПІ у м. Чернігові звітну (за 2015 рік) податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця, прийняту контролюючим органом 17.01.2016.

При цьому, відповідно до змісту вказаної декларації позивачем під час її заповнення було допущено арифметичну помилку, а саме: у рядку 13 не вказано сума раніше сплаченого податку за попередні звітні періоди (1-3 квартали 2013 року) в сумі 9 660,00 грн.

Щодо правомірності подання уточнюючого розрахунку платником податків до податкової декларації, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

У зв'язку із самостійним виявленням вищевказаної помилки та із врахуванням положень п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, ФОП ОСОБА_2 31.10.2016 було подано до Чернігівської ОДПІ уточнену податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця, прийняту контролюючим органом 31.10.2016, в якій її виправлено.

Як вбачається із аналізу уточнюючої декларації, арифметична помилка не вплинула на розрахунок суми доходів за звітний період, оскільки його розмір залишився незмінним - 568 980,00 грн. При цьому, протягом всього перевіряємо періоду ФОП ОСОБА_2 своєчасно та в повному обсязі здійснювала сплату єдиного податку, що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями та платіжними дорученнями.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу: при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Положеннями ст. 109 Податкового кодексу України передбачено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

З аналізу наведеної норми вбачається, що податкове правопорушення - це діяння яке посягає на важливі для держави суспільні відносини, порушення яких є шкідливим як для держави так і суспільства.

Протиправність податкового правопорушення є діянням, яке призвело до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених Податковим кодексом України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковим кодексом України вимагається від фізичних осіб-підприємців своєчасно подавати до контролюючого органу звітність, повністю нараховувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету єдиний податок та усувати самостійно виявлені помилки.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем було своєчасно подано до податкового органу відповідну звітність, самостійно усунуто виявлені помилки та своєчасно і в повному обсязі сплачено всі суми податкових зобов'язань, внаслідок чого бюджет не зазнав втрат, а тому приходить до висновку, що є необґрунтованим та недоведеним висновок податкового органу про порушення ФОП ОСОБА_2 вимог податкового законодавства.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи на підставі яких суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийняття оскаржуваного рішення.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовує позовні вимоги.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 05 грудня 2017 року).

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.