Постанова № 70716154, 04.12.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Яненко Г.М.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2017 року справа №220/981/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Ястребової Л.В., суддів: Гайдар А.В., Компанієць І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Великоновосілківському районі Донецької області на постанову Великоновосілківського районного суду Донецької області від 20 жовтня 2017 р. у справі № 220/981/17 (головуючий І інстанції Яненко Г.М.) за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Великоновосілківському районі Донецької області про визнання дій протиправними і скасування рішення щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зобовязання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі позивач, ОСОБА_2М.) звернулась до Великоновосілківського районного суду Донецької області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Великоновосілківському районі Донецької області, в якому просила: визнати незаконними дії відповідача щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2; зобовязати відповідача призначити, нарахувати та виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі Закон № 1788-XII), враховуючи записи трудової книжки, архівні довідки, довідки ліквідатора та індивідуальні відомості про застраховану особу Державного реєстру загальнообовязкового державного соціального страхування (а.с.2-5).

Постановою Великоновосілківського районного суду Донецької області від 20 жовтня 2017 року позовні вимоги задоволено. Суд першої інстанції визнав незаконними дії Управління Пенсійного фонду України у Великоновосілківському районі Донецької області щодо відмови у призначенні ОСОБА_2 пенсії на пільгових умовах; скасував рішення Управління Пенсійного фонду України у Великоновосілківському районі Донецької області від 15 червня 2017 року № 19 про відмову у призначенні ОСОБА_2 пенсії на пільгових умовах; зобов'язав Управління Пенсійного фонду України у Великоновосілківському районі Донецької області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_2, що дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п. «б» ст. 13 Закону № 1788-XII період роботи з 09 вересня 1985 року по 22 грудня 1999 року; зобов'язав Управління Пенсійного фонду України у Великоновосілківському районі Донецької області призначити, нараховувати та виплачувати ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах з дати виникнення права на пенсію 04 грудня 2016 року (а.с.84-88).

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю. В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що при розгляді наданих позивачем уточнюючих документів для визначення стажу пільгового характеру встановлено, що документи містять печатку підприємства, яка мала суттєві пошкодження та містила зовнішні ознаки факсимільного нанесення, а тому не могла бути врахована при призначенні пенсії. Під час розгляду справи, до суду було надано довідку яка підтвердила достовірність зазначених довідок, яка не була надана при розгляді відповідачем питання щодо призначення пенсії, що не дало можливості врахувати уточнюючи довідки (а.с.90-92).

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах апеляційної скарги відповідно до частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, встановила наступне.

07 березня 2016 року позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. «б» ст. 13 Закону № 1788-XII. Відповідно до розписки-повідомлення до заяви про призначення, відповідачем прийнято заяву з додатками у тому числі довідки за №17-21 (а.с.40, 65). У наявній в пенсійній справі розписці - повідомленні довідки за №№17-21 не зазначені (а.с.66).

Відповідачем за результатами розгляду заяви прийнято рішення №19 від 15 червня 2017 року про відмову у призначення пенсій. Відмова обґрунтована відсутністю документів, які підтверджують виконання робіт, що дають право на пенсію на пільгових умовах (а.с.60-64).

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовується відпоавідачем, при розгляді заяви про призначення пенсії, довідки за №17-21 видані ДП ГЗФ «Красноармійська», підписані його ліквідатором, не було взято до уваги, оскільки відбиток печатки на них виготовлений з нечітким текстом, а на запит щодо підтвердження виконання робіт, які дають право на пенсію на пільгових умовах Пенсійним фондом відповіді не отримано.

Відповідно записів в трудовій книжці серії БТ-І 4330522, архівних та уточнюючих довідок, позивач: у період з 09.09.1985 по 16.10.1987 виконувала збагачення вугілля, головне виробництво на посаді машиніста конвеєра, що передбачена Списком №2 розділ II підрозділ «а»; у період з 17.10.1987 по 10.10.1989 виконувала збагачення вугілля, головне виробництво на посаді машиніста установок збагачення, брикетування вугілля, що передбачена Списком №2 розділ II підрозділ «а»; у період з 11.10.1989 по 31.01.1993 виконувала збагачення вугілля, головне виробництво на посаді оператора пульта управління, що передбачена Списком №2 розділ II підрозділ «а»; у період з 01.02.1993 по 29.08.1998 виконувала збагачення вугілля, головне виробництво на посаді майстер змін, що передбачена Списком №2 розділ II підрозділ «а»; у період з 30.08.1998 по 20.05.1999 виконувала збагачення вугілля, головне виробництво на посаді апаратник вуглезбагачення, що передбачена Списком №2 розділ II підрозділ «а»; у період з 21.05.1999 по 16.04.2001 виконувала збагачення вугілля, головне виробництво на посаді апаратник вуглезбагачення, що передбачена Списком №2 розділ II підрозділ «а» (а.с.10-12, 23-26).

Державне Відкрите акціонерне товариство "Групова збагачувальна фабрика "Красноармійська" знаходиться у стані припинення відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.15-22).

В матеріалах справи містять копії та оригінали довідок надані ліквідатором ОСОБА_3 зазначеного підприємства, а саме: довідка №17 від 16.01.2017 року про реорганізацію підприємства, у якій зазначено, що ДП Групова збагачувальна фабрика «Красноармійська» з 24.05.1995 реорганізовано у ГЗФ "Красноармійська" в.о. "Добропіллявугілля", а остання у свою чергу реоганізована 16.09.1996 у ДВАТ ГЗФ "Красноармійська" ДХК "Добропіллявугілля" та приєднана до АТЗТ «Компанія Техвуглеенерго» 21.05.1999 (а.с.27, 71).

Довідка № 18 від 16.01.2017 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або записів у ній, де зазначено, що позивач працювала повний робочий день на ДП Групова збагачувальна фабрика «Красноармійська» (а.с.28, 72).

Довідки про заробітну плату для обчислення пенсії №№ 19, 20, 21 від 16.01.2017 (а.с.29-31, 73-75).

Також, було зазначено, що простоїв на виробництві не було. У період з 29.04.1999 по 16.04.2001 позивач перебувала у відпустці по догляду за дитиною віком до 6 років (а.с.37-39).

Наказ №170 від 22.12.1994 підтверджує проведення атестації робочих місць за професіями позивача (а.с.14).

Відповідно до довідки арбітражного керуючого ОСОБА_3, останній підтверджує, що довідка №17-21 від 16 січня 2017 року видані ГЗФ «Красноармійська» (код 00176590) завірені печаткою підприємства відповідають дійсності, а зазначена у них інформація є достовірною. Печатка підприємства пошкоджена з незалежних від ліквідатора та ОСОБА_2 причин (а.с.70).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено пільговий стаж роботи у спірний період.

Колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно зі статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі Закон № 1788-XII), особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону № 1788-ХІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Комплексний аналіз норми дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ є перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, з урахуванням проведеної атестації робочих місць за час виконання роботи після 21 серпня 1992 року, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Згідно зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

Професії позивача, на яких він працював в період з 09 вересня 1985 року і станом на 22 грудня 1999 року відносяться до Списку № 2 чинному на період роботи позивача, що не заперечується відповідачем.

Станом на дату звернення, позивачу виповнилось 50 років, страховий стаж складає 25 років 08 місяців 25 днів, у т.ч. період тривалістю більше 10 років з 09 вересня 1985 року і станом на 22 грудня 1999 року (дату закінчення атестації робочих місць)виконувала роботи, які дають право на пенсію на пільгових умовах.

Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку.

Згідно Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 (далі Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (п.1 Порядку).

Відповідно до п.3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Отже, зазначеним Порядком передбачено у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, підтвердження спеціального трудового стажу уточнюючою довідкою.

Відповідний стаж роботи позивача на посадах передбачених Списком № 2 підтверджено: записами у трудовій книжці; уточнюючими довідками підприємства підписаними уповноваженим ліквідатором; архівними довідками. Також, підтверджено проведення атестації на підприємстві, що не заперечувалось відповідачем.

Вищезазначене свідчить, що позивачем надано усі передбачені законодавством документи щодо підтвердження пільгового стажу.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для припинення виплати пенсії на пільгових умовах є встановлення при розгляді наданих позивачем уточнюючих документів для визначення стажу пільгового характеру, що вони містять печатку підприємства, яка мала суттєві пошкодження та містила зовнішні ознаки факсимільного нанесення, а тому не могла бути врахована при призначенні пенсії.

Колегія суддів зазначає, що зазначені підстави є лише припущеннями позивача, які належним чином не підтвердженні (висновки експерта, довідки які спростовують інформацію зазначену в попередніх довідках тощо). Відповідач не є належним органом, який може надавати висновки щодо недостовірності наданих позивачем документів.

Також, колегія суддів зазначає, що надані до суду оригінали документів не викликають сумнівів своєї достовірності, що також підтверджено довідкою арбітражного керуючого (ліквідатора).

Крім того, за вимогами чинного законодавства, зазначені припущення відповідача не можуть бути підставами для не врахування наданих особою довідок та відмові у зарахуванні стажу роботи, при його фактичному підтвердженні.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання незаконними дії відповідача зі зобовязанням зарахувати до пільгового стажу роботи період роботи з 09 вересня 1985 року по 22 грудня 1999 року.

Стосовно позовних вимог в частині зобовязання відповідача призначити позивачу пенсію, колегія суддів зазначає наступне.

З практики Європейського суду витікає наступне: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Статтею 58 Закону №1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Як вбачається з матеріалів справи, спірне рішення відповідача прийняте лише на підставі без повного зясування обставин та інших документів наданих позивачем.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення позовних вимог з застосуванням положень ст.11 КАС України, а саме, обрання іншого способу захисту, який необхідний для повного відновлення порушеного права.

З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, колегія суддів дійшла до висновку про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком, згідно п. «б» статті 13 Закону № 1788-XII, з урахуванням висновку суду.

На підставі встановлених обставин справи та наведених норм законодавства, якими регулюються спірні відносини, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції частково невірно вирішив справу в зв'язку з порушенням норм матеріального закону.

Керуючись ст.195 ч.1, ст.197, ст.198 ч.1 п.3, ст.202 ч.1 п. 4, ст.205 ч.2, ст. 207, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Великоновосілківському районі Донецької області на постанову Великоновосілківського районного суду Донецької області від 20 жовтня 2017 р. у справі № 220/981/17, - задовольнити частково.

Постанову Великоновосілківського районного суду Донецької області від 20 жовтня 2017 р. у справі № 220/981/17, - скасувати в частині зобовязання Управління Пенсійного фонду України у Великоновосілківському районі Донецької області призначити, нараховувати та виплачувати ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах з дати виникнення права на пенсію 04 грудня 2016 року.

Прийняти нову постанову в цій частині, якою зобовязати Управління Пенсійного фонду України у Великоновосілківському районі Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 07 березня 2017 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII, з дати виникнення права на пенсію 04 грудня 2016 року, з урахуванням пільгового стажу за період з 09.09.1985 року по 22 грудня 1999 року.

В іншій частині постанову Великоновосілківського районного суду Донецької області від 20 жовтня 2017 року у справі № 220/981/17 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції в порядку письмового провадження набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя: Л.В. Ястребова

Судді: А.В. Гайдар

ОСОБА_4