Постанова № 70715612, 04.12.2017, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2017 р. Справа № 914/1389/17

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого – судді - О.Л. Мирутенко

суддів - Т.Б. Бонк

- ОСОБА_1

Розглянувши апеляційну скаргу Львівської міської ради

на рішення господарського суду Львівської області від 30.08.2017р.

у справі № 914/1389/17

за позовом: Приватного підприємства “Тенісний клуб “ТЕН”

до: Львівської міської ради

про: визнання незаконною (недійсною) ухвали Львівської міської ради від 09.02.2017р №1503

за участю представників:

від позивача – ОСОБА_2представник (довіреність №б/н від 21.12.16);

від відповідача – ОСОБА_3 представник (довіреність №2901-вих-85 від 20.01.17).

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Львівської області від 30.08.2017р., суддя О. Запотічняк, позовні вимоги було задоволено повністю. Визнано незаконною (недійсною) ухвалу Львівської міської ради від 09.02.2017р. №1503 “Про внесення змін до ухвали Львівської міської ради від 18.07.2013р. №2562 “Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу”. Стягнуто з Львівської міської ради на користь Приватного підприємства “Тенісний клуб “ТЕН” -1600,00 грн. судового збору.

З даним рішенням не погодилася Львівська міська рада і оскаржила його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 30.08.2017р. у справі №914/1389/17 - без змін, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, за умовами договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд) від 28.07.2010р. №Ш-7572-10 укладеного з управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, отримав в строкове платне користування нежитлові приміщення першого поверху загальною площею 99,4 кв.м., позначені у технічній документації під літерами 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, які розташовані за адресою: м.Львів, вул. Болгарська, буд. 4, що перебувають на балансі ЛКП "Львівский Центральний парк культури і відпочинку ім. Б.Хмельницького" і належать територіальній громаді м. Львова. Термін оренди сторони визначили з 28.07.2010р. до 31.05.2015р. Цільове призначення об'єкта оренди: для обслуговування тенісних кортів.

18.07.2013р. Львівської міською радою було прийнято ухвалу №2562 “Про затвердження переліку об’єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу”.

Відповідно до п.20 додатку до ухвали Львівської міської ради від 18.07.2013р. №2562, за заявою Приватного підприємства “Тенісний клуб “ТЕН”, до переліку об’єктів комунальної власності м.Львова, що підлягають приватизації способом викупу було включено нежитлові приміщення першого поверху загальною площею 99,4 кв.м., які розташовані за адресою: м.Львів, вул. Болгарська, буд. 4.

26.12.2013р. між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (замовник), ТОВ "Периметр" (Суб'єкт оціночної діяльності), та ПП “Тенісний клуб “ТЕН” (Платник) був укладений тристоронній Договір № 326-П про проведення незалежної оцінки об'єкта приватизації шляхом викупу. Згідно умов даного договору за дорученням замовника виконавець зобов’язався виконати а платник оплатити послуги по оцінці майна з метою визначення вартості об’єкта приватизації за адресою: м.Львів, вул. Болгарська,4.

Суб'єкт оціночної діяльності виконав роботи з оцінки об'єкта приватизації, надавши платнику підписаний та скріплений власною печаткою ОСОБА_3 приймання-передачі робіт з незалежної оцінки майна у формі висновку про вартість майна, який не містить інформації про дату і номер наказу УКВ про його затвердження.

Однак ухвалою від 09.02.2017р. №1503 Львівська міська рада внесла зміни до своєї ухвали від 18.07.2013р. №2562, а сааме було вилучено п.20 додатку щодо включення до переліку об’єктів комунальної власності м.Львова, що підлягають приватизації способом викупу нежитлових приміщень першого поверху загальною площею 99,4 кв.м., які розташовані за адресою: м.Львів, вул. Болгарська, буд. 4.

Позивач вважає, що такі дії відповідача спрямовані на позбавлення його права на приватизацію орендованого ним комунального майна, оскільки в оскаржуваній ухвалі не зазначено обставини якими викликана необхідність її прийняття, що є порушенням Регламенту Львівської міської ради, а в силу положень Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" представницькі органи місцевого самоврядування не наділені правом змінювати або скасовувати свої рішення про включення об'єктів комунального майна до переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом викупу. Тому позивач просить суд визнати незаконною (недійсною) ухвалу Львівської міської ради від 09.02.2017р. №1503.

В Конституції України передбачено форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і вказано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (частина перша статті 144). На основі цього положення Конституції України в Законі визначено, що у формі рішень рада приймає нормативні та інші акти (частина перша статті 59). Проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України та іншими законами України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. Такі правові позиції Конституційного Суду України викладені, зокрема у рішеннях від 27 грудня 2001 року N 20-рп/2001 у справі про укази Президії Верховної Ради України щодо Компартії України, зареєстрованої 22 липня 1991 року (абзац перший пункту 6 мотивувальної частини), від 23 червня 1997 року N 2-зп у справі про акти органів Верховної Ради України (абзац четвертий пункту 1 мотивувальної частини) (п.4 Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009р. у справі № Справа N 1-9/2009).

Відповідно до п.30 ч.1 ст.26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна.

Відповідно до положень ст1 7 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію), Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у державній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають:

- продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни);

- продажу за конкурсом,

- викупу.

З прийняттям рішення про включення об’єкта до одного з переліків, зазначених у частині першій цієї статті, стосовно нього застосовуються обмеження та вимоги, визначені частиною п’ятою статті 12 Закону України "Про приватизацію державного майна".

Таким чином повноваження представницьких органів місцевого самоврядування у сфері приватизації комунального майна вичерпуються розглядом та затвердженням переліків майна, що підлягає приватизації.

Згідно п.5 згаданого Рішення Конституційного Суду України, в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року N 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

В аспекті конституційного подання положення частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року N 280/97-ВР (з наступними змінами) стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни необхідно розуміти так, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (п.1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009р. у справі № Справа N 1-9/2009).

Судом обгрунтовано зазначено, що ухвала Львівської міської ради №1503 від 09.02.2017р. Про внесення змін до ухвали міської ради від 18.07.2013р. №2562 “Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу” не містить жодних обґрунтованих підстав вилучення пункту 20 додатку, що суперечить пп.6 п. 6.1 ст. 33 Регламенту Львівської міської ради згідно якого мотивуюча частина ухвали повинна містити посилання на закони, інші нормативні акти та документи, обставини, якими викликана необхідність прийняття ухвали.

Більше того, оскаржуваною ухвалою відповідач вилучив пункт 20 вибірково, беручи до уваги те, що інші пункти додатка до ухвали від 18 липня 2013 року №2562 прийняті в аналогічному порядку.

Таким чином ухвала Львівської міської ради від 09.02.2017р. №1503 “Про внесення змін до ухвали Львівської міської ради від 18.07.2013р. №2562 “Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу” суперечить чинному законодавству, оскільки відповідач, як орган місцевого самоврядування не наділений правом змінювати або скасовувати свої рішення про включення об’єктів комунального майна до переліку об’єктів комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом викупу.

Відповідно до ч. 2 ст.. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Ухвала Львівської міської ради від 18.07.2013р. №2562 “Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу” вже була предметом судового розгляду. Постановою Галицького районного суду міста Львова від 17.04.2014р. у справі № 461/278/14-а адміністративний позов Управління комунальної власності Львівської міської ради задоволено, визнано протиправною та скасовано ухвалу Львівської міської ради від 18.07.2013р. №2562 “Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу” в частині затвердження пунктів 20 та 29 додатку до ухвали.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2014р. апеляційні скарги Приватного підприємства "Тен" та Львівської міської ради задоволено, постанову Галицького районного суду міста Львова від 17.04.2014р. у справі №461/278/14-а скасовано та прийнято нову, якою в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.06.2016р. касаційну скаргу Управління комунальної власності Львівської міської ради залишено без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2014р. – без змін.

Законність ухвали Львівської міської ради від 18.07.2013р. №2562 підтверджена також судовим рішенням у справі №914/3265/16.

За таких обставин справи апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 30.08.2017р. по справі №914/1389/17 винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 101,103,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

Рішення господарського суду Львівської області від 30.08.2017 року у справі №914/1389/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу Львівської міської ради - без задоволення.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати в господарський суд Львівської області.

ОСОБА_4 Мирутенко

Судді: Т.Б. Бонк

ОСОБА_1

«Повний текст постанови виготовлено 05.12.2017р.»