Рішення № 70714915, 28.11.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2017Справа №910/19098/17

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Островській О.С.

розглянувши справу № 910/19098/17

за позовом Керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області в

інтересах держави в особі:

1) Північно-східного офісу Держаудитслужби в особі відокремленого

підрозділі Управління північно-східного офісу Держаудитслужби в

Луганській області;

2) Сєвєродонецької міської ради Луганської області

до 1) комунального підприємства "Сєвєродонецьке підприємство садово-

паркового господарства та благоустрою";

2) товариства з обмеженою відповідальністю "Дитячі та спортивні

майданчики";

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - фізичної особи-підприємця Орлова Вячеслава Юрійовича

про визнання недійсним договору про закупівлю товарів за державні кошти

за участю представників сторін:

від прокуратури: Мамушкіна А.І., посвідчення № 043881 від 09.08.2016р.;

від позивачів: не з'явились;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: Бєляков П.О., довіреність б/н від 20.11.2017р.;

від третьої особи: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Керівник Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі: 1) Північно-східного офісу Держаудитслужби в особі відокремленого підрозділу правління північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області; 2) Сєвєродонецької міської ради Луганської області (надалі - позивачі) звернувся з позовом до 1) комунального підприємства "Сєвєродонецьке підприємство садово-паркового господарства та благоустрою" (надалі - відповідач-1); 2) товариства з обмеженою відповідальністю "Дитячі та спортивні майданчики" (надалі - відповідач-2) про визнання недійсним договору про закупівлю товарів за державні кошти № 16 від 07.09.2017р, укладеного між відповідачами, оскільки вказаний договір було укладено за наслідками процедури закупівлі, проведеної з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2017р. порушено провадження у справі № 910/19098/17 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 28.11.2017р.

27.11.2017р. через відділ діловодства суду від представника відповідача-2 отримано відзив на позовну заяву.

28.11.2017р. через відділ діловодства суду від представника відповідача-1 отримано клопотання про відкладення розгляду справи.

Присутнім у судовому засіданні 28.11.2017р. представником прокуратури підтримано позовні вимоги в повному обсязі з підстав, наведених у позові.

Представники позивачів у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Представник відповідача-1 в судове засідання не з'явився. При цьому, судом відхилено клопотання представника відповідача-1 про відкладення розгляду справи, у зв'язку з необґрунтованістю щодо неможливості явки повноважного представника відповідача-1 в засідання суду. Також, відповідач-1 не позбавлений був права надіслати обґрунтований відзив на позовну заяву за допомогою поштового зв'язку.

Представник відповідача-2 в засіданні суду заперечив проти позовних вимог з підстав, наведених у відзиві.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представників позивачів суд не повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи від позивачів не надходило, тому суд вважає, що у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представників позивачів та відповідача-1, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ч. 1 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.09.2017р. між відповідачем-1 (за договором - покупець) та відповідачем-2 (за договором - постачальник) було укладено договір № 16 про закупівлю, відповідно до умов п.1.1 якого предметом договору є закупівля дитячих майданчиків в комплекті (код за ДК 021:2015-37530000-2 Вироби для парків розваг, настільних або кімнатних ігор) згідно специфікації.

Ціна договору становить 1 199 580,00 грн. (п.3.1 договору).

Вказаний договір укладено за наслідками процедури публічної закупівлі, проведеної, на думку прокуратури, з порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі» з огляду на наступне (далі - Закон).

Відповідно до статті 3 Закону, закупівлі здійснюються за принципами добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії та ефективності; відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель; недискримінації учасників; об'єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону, закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі.

Так, 07.06.2017р. КП «Сєвєродонецьке підприємство СПГБ» на веб-сайті https://prozorro.gov.ua оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів UA-2017-06-07-002613-b.

Приписами ч. 1 ст. 32 Закону передбачено, що рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення переможця, та протягом одного дня після прийняття такого рішення замовник оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір та надсилає його переможцю. Усім іншим учасникам електронною системою закупівель автоматично надсилається повідомлення із зазначенням найменування та місцезнаходження переможця торгів.

Як зазначено у позові, рішенням тендерного комітету КП «Сєвєродонецьке підприємство СПГБ», оформленим протоколом № 10 від 29.06.2017р., проведеного о 10 год. 00 хв., ухвалено рішення: провести оцінку тендерної пропозиції СПД ФО Орлова В.Ю., визнано переможцем торгів з придбання дитячих ігрових комплексів СПД-ФО Орлова В.Ю., доручено секретарю тендерного комітету оприлюднити рішення в електронній системі закупівель.

Також, рішенням тендерного комітету КП «Сєвєродонецьке підприємство СПГБ», оформленим протоколом № 10 від 29.06.2017р., проведеного об 11 год. 00 хв., ухвалено рішення схвалити надані зразки кожної одиниці запропонованого СПД-ФО Орловим В.Ю. товару, укласти договір на виготовлення та поставку дитячих ігрових комплексів у кількості 10 комплектів з СПД-ФО Орловим В.Ю., доручено секретарю тендерного комітету оприлюднити заключний договір в електронній системі закупівель.

Згідно з повідомленням про намір укласти договір визначено переможця процедури закупівель ФОП Орлов В.Ю., ціна пропозиції 799000 грн. з ПДВ, строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг від 01.08.2017р. по 14.08.2017р.

Прокурор вказує, що вказане повідомлення не було опубліковано в електронній системі, чим порушено порядок оприлюднення повідомлення про намір укласти договір, передбаченого Законом, а тому на підставі ч. 1 ст. 31 Закону замовник повинен відмінити торги, що не було зроблено.

Відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону, замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.

Натомість, як зазначено в позові, зі спливом терміну у 22 дні з часу повідомлення про намір укласти договір з ФОП Орловим В.Ю., згідно з протоколом № 13 від 20.07.2017 засідання тендерного комітету КП «Сєвєродонецьке підприємство СПГБ» щодо організації проведення процедури закупівлі з придбання дитячих ігрових комплексів, ухвалено рішення відмовити СПД-ФО Орлову В.Ю. в укладенні договору на виготовлення та поставку дитячих ігрових комплексів у кількості 10 комплектів, зокрема, з підстав ненадання останнім повторно зразку кожної одиниці запропонованого товару.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства відмова переможця процедури закупівель у повторному наданні для огляду зразків кожної одиниці запропонованого товару не є підставою для відхилення тендерної пропозиції ФОП Орлова В.Ю., а тому спірний договір є недійсним.

Відповідач-2 у відзиві на позовну заяву заперечив проти задоволення позовних вимог, вказуючи на те, в позовній заяві не зазначено, які саме положення договору суперечать нормам Цивільного кодексу України, крім того, підстави недійсності договору про закупівлю визначені статтею 37 Закону України «Про публічні закупівлі».

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та необхідність відмови у задоволенні позову з наступних підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари

Відповідно до частини третьої статті 8 Закону, Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов'язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії (колегій) приймаються від імені Антимонопольного комітету України.

Порядок оскарження процедури закупівлі та прийнятих рішень встановлено статтею 18 Закону. Так, згідно з статтею 18 Закону, скарги подаються до органу оскарження не пізніше 10 днів з дня, коли суб'єкт оскарження дізнався або повинен був дізнатися про порушення його прав чи законних інтересів прийнятим рішенням, дією чи бездіяльністю замовника, генерального замовника, але до дня укладення договору про закупівлю. У будь-якому разі укладення договору про закупівлю під час процедури оскарження забороняється.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачі не оскаржували рішення засідання тендерного комітету КП «Сєвєродонецьке підприємство СПГБ», оформленого протоколом № 13 від 20.07.2017р., з підстав невідповідності вимогам законодавства.

21.08.2017р. за результатами проведення процедури закупівлі з придбання дитячих ігрових комплексів (код за ДК 021:2015-37530000-2 Вироби для парків розваг, настільних або кімнатних ігор) визнано переможцем торгів з придбання дитячих ігрових комплексів ТОВ «Дитячі та спортивні майданчики».

07.09.2017р. між комунальним підприємством «Сєвєродонецьке підприємство садово-паркового господарства та благоустрою» (за договором - покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Дитячі та спортивні майданчики» (за договором - постачальник) було укладено договір № 16 про закупівлю, відповідно до умов п.1.1 якого предметом договору є закупівля дитячих майданчиків в комплекті (код за ДК 021:2015-37530000-2 Вироби для парків розваг, настільних або кімнатних ігор) згідно специфікації.

Згідно з ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Отже, у відповідності до положень ст. 204 Цивільного кодексу України, проголошується презумпція правомірності правочину, і всі інші треті особи, у тому числі державні органи, не можуть нехтувати правами і обов'язками, що виникли в учасників такого правочину. При цьому, презумпція правомірності правочину може бути спростована лише у двох випадках: коли правочин за своїм змістом, формою чи іншими елементами в імперативній формі визнається законом недійсними з моменту його вчинення (нікчемний правочин); коли недійсність правочину встановлюється судом на вимогу заінтересованої особи у встановлених законом випадках (оспорюваний правочин).

Згідно з частинами 1 - 5 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Нормами ст. 37 Закону визначено підстави недійсності договору про закупівлю. Договір про закупівлю є нікчемним у разі:

його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону;

його укладення в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону;

його укладення з порушенням строків, передбачених частиною другою статті 32 та абзацом восьмим частини третьої статті 35 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв'язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону

Відповідно до п. 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» від 29 травня 2013 року N 11 правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом. Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин першої - третьої, п'ятої статті 203 ЦК України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів, зокрема, статей 228, 229, 230, 232, 234, 235, 1057-1 ЦК України, абзацу другого частини шостої статті 29 Закону України "Про приватизацію державного майна", частини другої статті 20 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", частини другої статті 15 Закону України "Про оренду землі", статті 12 Закону України "Про іпотеку", частини другої статті 29 Закону України "Про страхування", статті 78 Закону України "Про банки і банківську діяльність", статті 7 1 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", частини третьої статті 67 Закону України "Про запобігання корупції" тощо.

Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

З огляду на вказане вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання оспорюваного договору недійсним, оскільки останній укладений з відповідачем-2, переможцем торгів, визначеним за результатами проведення процедури закупівлі, рішенням засідання тендерного комітету КП «Сєвєродонецьке підприємство садового-паркового господарства та благоустрою», оформленого протоколом № 19 від 21.08.2017р., яке, в свою чергу, станом на момент прийняття рішення у даній справі, є чинним та ніким не оспорюване.

Матеріали справи доказів протилежного не містять.

Також, матеріали справи не містять доказів оскарження та визнання дійсним рішення засідання тендерного комітету, оформленого протоколом № 13 від 20.07.2017р., яким відмовлено СПД-ФО Орлову В.Ю. в укладенні договору на виготовлення та поставку дитячих ігрових комплексів у кількості 10 комплектів, зокрема, з підстав ненадання останнім повторно зразку кожної одиниці запропонованого товару.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

З урахуванням зазначеного, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на прокурора.

Керуючись, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 04.12.2017р.

Суддя А.І. Привалов