Постанова № 70713852, 29.11.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2017 року Справа № 910/13975/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М.суддівБарицької Т.Л. Козир Т.П.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"на рішення від та на постанову відГосподарського суду міста Києва 11.05.2017 Київського апеляційного господарського суду 03.08.2017у справі Господарського суду№ 910/13975/15 міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Джі Ді Сі Україна"до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"простягнення коштів

у судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача Бешлега А.В.;- відповідача повідомлений, але не з'явився;Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України № 08.03-04/6454 від 27.11.2017 призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі № 910/13975/15 у зв`язку з відрядженням судді Картере В.І.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 27.11.2017 у справі № 910/13975/15 визначено наступний склад колегії суддів: Губенко Н.М.- головуючий (доповідач), Барицька Т.Л., Козир Т.П.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Джі Ді Сі Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" про стягнення суми фактичних витрат пов'язаних із відновлювальним ремонтом транспортного засобу у розмірі 12 179, 49 грн.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.05.2017 у справі № 910/13975/15 (суддя Плотницька Н.Б.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2017 (колегія суддів у складі: Станік С.Р. - головуючий суддя, судді Гончаров С.А., Тарасенко К.В.), позов задоволено; стягнуто із Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Джі Ді Сі Україна" суму страхового відшкодування у розмірі 12 179, 49 грн.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2017 у справі № 910/13975/15, та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Джі Ді Сі Україна" надало відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2017 у справі № 910/13975/15 залишити без змін.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

05.12.2014 у м. Бровари сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6, та автомобіля марки "Шкода" д. н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_7, внаслідок якої автомобілю марки "Шкода" завдано пошкодження.

Власником автомобіля марки "Шкода" д. н. НОМЕР_3 є Товариство з обмеженою відповідальністю "Джі Ді Сі Україна".

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 25.12.2014 у дорожньо-транспортній пригоді, за участю автомобілів НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6, та "Шкода" д. н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_7, визнано винним водія ОСОБА_6

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля НОМЕР_1, ОСОБА_6 застрахована у Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування".

Пунктом 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено право страховика в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Страховики, згідно з підпунктом 1.2 статті 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", це страхові організації, що мають право на здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про страхування".

Таким чином, особою, відповідальною за завдані у даному випадку збитки, згідно з положеннями Закону в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, є Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування".

Позивач надав відповідачу рахунок-фактуру № 1712 від 17.12.2014, виписаний Фізичною особою-підприємцем Омельян А.Г., відповідно до якого вартість ремонтних робіт автомобіля марки "Шкода" д. н. НОМЕР_3 складає 26 945,10 грн.

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" на підставі звіту № 1468 від 16.02.2015 та страхового акта № 1.1021406949/VESKO6691 від 19.03.2015 виплатило позивачу суму страхового відшкодування в розмірі 14 765,61 грн. (за вирахуванням ПДВ).

Причиною виникнення даного спору є питання щодо наявності підстав для стягнення визначеної позивачем суми фактичних витрат пов'язаних із відновлювальним ремонтом транспортного засобу у розмірі 12 179, 49 грн., які Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" не відшкодовані.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на момент ДТП строк експлуатації автомобіля марки "Шкода" д. н. НОМЕР_3 перевищував 7 років.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що для ремонту автомобіля марки "Шкода" д. н. НОМЕР_3 були використані лише бувші в користуванні (ужитку) та ремонті деталі.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що Законом України "Про обов'язкове страхування власників наземних транспортних засобів" не передбачено обов'язкового проведення професійної оцінки шкоди, завданої при ДТП транспортному засобу, суб'єктами оціночної діяльності та необхідність відшкодування шкоди не ставиться у залежність від проведення такої оцінки; визначення позивачем вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Skoda Superb, державний номер НОМЕР_2, відповідно до рахунку-фактури № 1712 від 17.12.2014, наданого Фізичною особою-підприємця Омельян А.Г. є правомірним; відтак, суди дійшли висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодовувати збитки, що були завдані внаслідок ДТП в межах ліміту відповідальності за вирахуванням франшизи, виходячи з вартості відновлювального ремонту автомобіля Skoda Superb, державний номер НОМЕР_2.

Колегія суддів суду касаційної інстанції не може погодитися із висновком судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають з обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов'язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно із спеціальним Законом № 1961-IV - Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5).

Згідно із статтею 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

За змістом статей 9, 22 - 28, 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування.

При цьому, в Законі України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено порядок розрахунку шкоди, пов'язаної з пошкодженням транспортного засобу. Так, відповідно до статті 29 цього Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Такий розрахунок здійснюється згідно з Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 (далі - Методика).

Відповідно до пунктів 1.6, 8.1 та 8.3 Методики відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісного транспортного засобу чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту. Вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників колісного транспортного засобу та величини втрати товарної вартості.

Згідно із ст. 32 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик не відшкодовує шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу.

Відтак, вартість відновлювального ремонту пошкодженого у ДТП транспортного засобу більша за вартість матеріального збитку, а вартість матеріального збитку - це та сума, яку за Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" має сплатити страховик як страхове відшкодування (така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 31.05.2017 у справі № 6-2969цс16).

Однак, суди попередньої інстанції дійшовши висновку про те, що відповідач зобов'язаний відшкодовувати збитки, що були завдані внаслідок ДТП виходячи з вартості відновлювального ремонту наведеного не врахували.

Водночас, суди попередніх інстанцій зазначили, що Законом України "Про обов'язкове страхування власників наземних транспортних засобів" не передбачено обов'язкового проведення професійної оцінки шкоди, завданої при ДТП транспортному засобу, суб'єктами оціночної діяльності та необхідність відшкодування шкоди не ставиться у залежність від проведення такої оцінки.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій не враховано, що відповідно до пункту 34.4 ст. 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.

При цьому, відповідач звертав увагу судів попередніх інстанцій на те, що страховиком здійснено виплату страхового відшкодування на підставі звіту суб'єкта оціночної діяльності № 1468 від 16.02.2015, та на те, що сума страхового відшкодування була нарахована з урахуванням зносу відповідно до статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Разом з тим, судами попередніх інстанцій будь-яким чином не спростовано доводи відповідача про те, що сума страхового відшкодування була нарахована з урахуванням зносу відповідно до статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", та не надано оцінку звіту суб'єкта оціночної діяльності № 1468 від 16.02.2015.

В свою чергу, суди попередніх інстанцій пославшись на те, що в постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі № 3-50гс15 зазначено, що: "Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу, а реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є платіжний документ про здійснення такої виплати", не врахували те, що у наведеній постанові Верховний Суд України погодився із висновком суду касаційної інстанції про те, що виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору, ПАТ "АСК "Омега" набуло права зворотної вимоги (регресу) до ПАТ "Українська охоронно-страхова компанія" у сумі страхового відшкодування в межах фактичних затрат із вирахуванням франшизи, в той час як у даній справі предметом спору є наявність /відсутність підстав для стягнення із страховика на користь особи, яка має право на отримання відшкодування суми різниці між виплаченою сумою страхового відшкодування та фактичними витратами пов'язаними із відновлювальним ремонтом транспортного засобу.

Водночас, суди попередніх інстанцій посилаючись на те, що для ремонту автомобіля марки "Шкода" д. н. НОМЕР_3 були використані лише бувші в користуванні (ужитку) та ремонті деталі не зазначили, як це впливає на розмір страхового відшкодування, яке має сплатити страховик.

Крім того, суди попередніх інстанцій відхиляючи доводи відповідача про те, що останній сплатив 14006,49 грн. відповідно до наказу Господарського суду міста Києва від 23.09.2015 у даній справі, виданого на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2015, яке скасовано постановою Вищого господарського суду України від 27.01.2016, зазначили, що Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" не позбавлене права звернутися до суду із заявою про поворот виконання рішення в порядку передбаченому ст. 122 ГПК України.

Разом з тим, дійшовши даного висновку суди попередніх інстанцій не врахували, що ст. 122 ГПК України передбачено, що боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача у разі якщо виконані рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, в той час як у даній справі судами попередніх інстанцій за результатами нового розгляду не було прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові.

Отже, як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України є підставою для скасування судових рішень у справі.

Касаційна ж інстанція відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку, і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" задовольнити частково.

Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2017 у справі № 910/13975/15.

Справу № 910/13975/15 передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО

Судді Т.Л. БАРИЦЬКА

Т.П. КОЗИР