Ухвала суду № 70713850, 04.12.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

04 грудня 2017 року Справа № 922/2709/17

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М.суддівБарицької Т.Л. Козир Т.П.розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Х1"на ухвалу відХарківського апеляційного господарського суду 06.10.2017у справі Господарського суду№ 922/2709/17 Донецької областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Х1"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Санні рентал компані"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Завхоза.НЕТ.УА"прозвернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Х1" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 06.10.2017 у справі № 922/2709/17.

Вищий господарський суд України, розглянувши матеріали касаційної скарги, дійшов висновку про необхідність її повернення з огляду на наступне.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Згідно з ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України (далі Ї ГПК України), якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Відповідно до п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі та не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Колегією суддів суду касаційної інстанції встановлено, що всупереч вищезазначеним вимогам, Товариством з обмеженою відповідальністю "Х1" до касаційної скарги не надано доказів надсилання копії касаційної скарги відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Санні рентал компані" та третій особі у справі - Товариству з обмеженою відповідальністю "Завхоза.НЕТ.УА".

Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю "Х1" до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому, у касаційній скарзі не міститься посилань на докази сплати судового збору та на докази надсилання копії касаційної скарги іншій стороні у справі. Наведене є підставою, відповідно до п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, для неприйняття касаційної скарги до розгляду та її повернення скаржникові.

Водночас, відповідно до п. 4 частини першої ст. 111 ГПК України касаційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Зазначення суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права полягає в тому, що скаржник повинен у касаційній скарзі вказати, які саме норми порушено чи застосовано неправильно, і в чому саме полягає це порушення або неправильне застосування.

Всупереч вимогам, викладених у п. 4 ч. 1 ст. 111 ГПК України, скаржником не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм процесуального права судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Х1" на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 06.10.2017 у справі № 922/2709/17 підлягає поверненню скаржнику відповідно до п. п. 3, 4, 6 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 1113 ГПК України, скаржник не позбавлений можливості повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених недоліків в загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема, приписів розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 86, п. п. 3, 4, 6 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Не приймати до розгляду та повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Х1" касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 06.10.2017 у справі № 922/2709/17.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО СуддіТ.Л. БАРИЦЬКА Т.П. КОЗИР