Постанова № 70713792, 30.11.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2017 року Справа № 925/608/17

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Гольцової Л.А., Козир Т.П.,розглянувши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській областіна рішення та постановуГосподарського суду Черкаської області від13.06.2017 Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017у справі№ 925/608/17 Господарського суду Черкаської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Газопостач-Черкаси"доГоловного управління Національної поліції в Черкаській областіпростягнення 416864,48 грн.

за участю представників сторін:

позивача: Ревуцька Т.О.

відповідача: Желізняк Ю.В.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостач-Черкаси" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про стягнення 318760,96 грн. боргу за поставлений природний газ в березні 2017 року за договором постачання природного газу №ЧГ-17/0063-32/17 від 13.02.2017, 7038,94 грн. пені, 812,19 грн. - 3% річних, а також 88219,60 грн. збитків за перевищення договірного обсягу природного газу у березні 2017 року.

В подальшому, 13.06.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостач-Черкаси" звернулося до Господарського суду Черкаської області з клопотанням про припинення провадження у справі в частині стягнення 318760,96 грн. заборгованості за спожитий у березні 2017 року природний газ на підставі пункту 11 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку зі сплатою вказаної суми боргу відповідачем.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 13.06.2017 у справі № 925/608/17 (суддя Довгань К.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Зеленін В.О., судді Зубець Л.П., Мартюк А.І.), позов задоволено частково. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостач-Черкаси" 7038,94 грн. пені, 812,19 грн. - 3% річних, 88219,60 грн. збитків за перевищення договірного обсягу природного газу та 1471,57 грн. судового збору. В решті позову провадження у справі припинено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Головне управління Національної поліції в Черкаській області звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 13.06.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 у цій справі в частині стягнення з відповідача користь позивача 7038,94 грн. пені, 812,19 грн. - 3% річних, 88219,60 грн. збитків за перевищення договірного обсягу природного газу, 1471,57 грн. судового збору, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою до суду, скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає необґрунтованим нарахування і стягнення з нього спірних сум пені і 3% річних, оскільки є бюджетною установою та має можливість проводити розрахунки за спожитий природний газ лише за наявності відповідного фінансування. Водночас, скаржник посилається і на недоведеність підстав для стягнення заявлених збитків за перевищення договірного обсягу природного газу у березні 2017 року.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостач-Черкаси" відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.

Сторони згідно з приписами статті 1114 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги та скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що 13.02.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газпостач-Черкаси" - постачальником та Головним управлінням Національної поліції в Черкаській області - споживачем був укладений договір постачання природного газу № ЧГ-17/0063-32/17.

Згідно з пунктом 1.1 договору постачальник зобов'язався поставити у 2017 році споживачу природний газ, в обсягах і порядку, передбачених даним договором, а споживач зобов'язався прийняти та оплатити його вартість у розмірах, строки, порядку та на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до пункту 1.13 договору відносини сторін, що не врегульовані даним договором, регулюються Законом України "Про ринок природного газу", Правилами постачання природного газу, Кодексом газотранспортної системи та Кодексом газорозподільних мереж, що ухвалені у встановленому законодавством порядку.

В пункті 10.1 договору сторони визначили, що договір набирає чинності з моменту підписання, застосовується до правовідносин, які виникли з 01.02.2017 (ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України), та діє до 31.12.2017, а в частині невиконаних зобов'язань - до їх повного виконання.

В подальшому, сторонами було укладено низку додаткових угод до вказаного договору, якими змінювалися його умови щодо обсягів поставки газу, його ціни.

Зокрема, додатковою угодою №20170202 від 14.02.2017 до договору сторони змінили обсяги природного газу, що постачається споживачу, та встановили, серед іншого, що у березні 2017 року постачальник передає споживачу природний газ в обсязі 16,173 тис. куб. метрів.

Цією ж додатковою угодою сторони погодили, що з 14.02.2017 ціна за 1000 тис. куб. метрів, без врахування вартості транспортування природного газу по території України та без ПДВ складає 7333,30 грн., крім того ПДВ - 1466,66 грн., а разом 8799,96 грн.

Відповідно до пункту 3.1.1 договору постачальник виставляє споживачу рахунок за спожитий природний газ після підписання із споживачем акта приймання-передачі природного газу, який оформлюється протягом 10 днів після постачання природного газу постачальником.

Споживач сплачує рахунок за поставлений постачальником природний газ протягом десяти днів з дня його отримання (пункт 3.1.1.1 договору).

Пунктом 5.1.2 договору сторони, окрім іншого, передбачили, що споживач зобов'язується не допускати несанкціонованого відбору природного газу; відшкодовувати постачальнику збитки, понесені ним у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням споживачем своїх зобов'язань перед постачальником, що покладені на нього цим договором; відшкодовувати постачальнику витрати за послуги балансування оператору ГТС та/або оператору ГРМ у разі місячного небалансу, що виник у зв'язку з невиконанням споживачем своїх зобов'язань за даним договором.

Умовами пункту 7.2 договору визначено, що в разі порушення споживачем порядку та строків оплати постаченого постачальником газу споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. Пеня нараховується від суми простроченого платежу за кожен день протягом всього періоду прострочення і не обмежується шестимісячним строком згідно з частиною 6 статті 232 Господарського процесуального кодексу України.

В процесі розгляду спору господарські суди попередніх інстанцій встановили, що позивач листом від 07.04.2017 №352 направляв відповідачу акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2017 та рахунок №ЧГ-0000429 від 31.03.2017, згідно з якими відповідач у березні 2017 року спожив 36,223 тис.м.куб. природного газу на загальну суму 318760,96 грн. Вказаний лист з додатками відповідач отримав 13.04.2017, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

Відтак, як встановили суди попередніх інстанцій, за результатами березня 2017 року загальний обсяг спожитого відповідачем природного газу у вказаному місяці становить 36,223 тис, куб. м, що перевищує договірний обсяг природного газу за цей період (16,173 тис.куб.м), і це підтверджується актами приймання-передачі природного газу, реєстром фактично протранспортованих обсягів природного газу газовими мережами ПАТ "Черкасигаз" підприємствам, що уклали договори з ТОВ "Газпостач-Черкаси" за березень 2017 року та реєстром реалізації природного газу в березні 2017 року ТОВ "Газпостач-Черкаси" по газовим мережам ПАТ "Уманьгаз".

Листом від 11.05.2017 №352 позивач направив відповідачу акт приймання-передачі природного газу від 30.04.2017 та рахунок №ЧГ-0000518 від 10.04.2017, згідно яких відповідач у квітні 2017 року спожив 0,231 тис.куб.м природного газу на загальну суму 2032,79 грн. Вказаний лист з додатками відповідач отримав 17.04.2017, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

Також позивач 19.05.2017 направив відповідачу акт-претензію №1 до договору, у якій вказав, що за підсумками березня 2017 року відповідачем перевищено обсяг споживання природного газу, встановлений спірним договором, а саме: на 20,05 тис.куб.м, а тому позивач вимагає відшкодування збитків в сумі 88219,60 грн. згідно з доданим розрахунком.

Проте, в порушення умов договору відповідач у встановлений строк вартість спожитого газу та нарахованих збитків не сплатив, що стало підставою для звернення позивача з позовом про стягнення з відповідача 318760,96 грн. боргу, 7038,94 грн. пені, 812,19 грн. - 3% річних, а також 88219,60 грн. збитків за перевищення договірного обсягу природного газу у березні 2017 року.

Між тим, як було встановлено судами, 318760,96 грн. боргу відповідач сплатив до прийняття рішення у справі, що підтверджується платіжним дорученням №1054 від 29.05.2017 на суму 318760,96 грн. за березень 2017 року та платіжним дорученням №1080 від 31.05.2017 на суму 2032,79 грн. за квітень 2017 року.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про порушення відповідачем договірних зобов'язань, що є підставою для стягнення з відповідача спірних сум пені, 3% річних та збитків за перевищення договірного обсягу природного газу у березні 2017 року. Суд припинив провадження у справі в частині стягнення 318760,96 грн. боргу на підставі пункту 11 частини 1статті 80 Господарського процесуального кодексу України через сплату цієї суми до прийняття рішення у справі.

Згідно із частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Також за статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до пункту 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з приписами пункту 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання, або не виконав його у строк, встановлений законом або договором (стаття 612 Цивільного кодексу України).

За приписами статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Разом з тим, за приписами статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши усі обставини та зібрані у справі докази, господарські суди попередніх інстанцій встановили факт порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором постачання природного газу №ЧГ-17/0063-32/17 від 13.02.2017 в частині повного та вчасного проведення розрахунків за поставлений в березні 2017 року природний газ, а тому визнали правомірним покладення на відповідача відповідальності за порушення грошового зобов'язання у вигляді нарахування спірних сум 3% річних та пені.

Перевіривши розрахунок заявлених до стягнення сум 3% річних і пені, наданий позивачем, та здійснивши власний перерахунок таких нарахувань, господарські суди визнали розрахунок позивача обґрунтованим і арифметично вірним.

Водночас суди попередніх інстанцій встановили, що відповідачем у березні 2017 року було допущено перевищення споживання обсягів природного газу на 20,05 тис. куб. м у порівнянні із підтвердженим (замовленим споживачем) у договорі постачання природного газу №ЧГ-17/0063-32/17 від 13.02.2017 обсягом природного газу на цей період.

Як вже зазначалося у зв'язку з перевищенням договірного обсягу природного газу у березні 2017 року позивач просив стягнути з відповідача 88219,60 грн. збитків у відповідності до абзацу 6 пункту 10 Правил постачання природного газу, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 №2496, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1382/27827.

Вказані Правила розроблені на виконання пункту 17 частини третьої статті 4 Закону України "Про ринок природного газу" та регулюють відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи (пункт 1 названих Правил).

Відповідно до пункту 10 Правил постачання природного газу споживання підтвердженого обсягу природного газу протягом розрахункового періоду здійснюється, як правило, рівномірно, виходячи з добової норми, якщо інший режим споживання не передбачено в укладеному договорі постачання природного газу. Споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В іншому разі до споживача можуть бути застосовані відповідні заходи з боку постачальника, передбачені цим розділом та розділом VI цих Правил, у тому числі, примусове обмеження (припинення) газопостачання. Обсяг споживання природного газу споживачем у розрахунковому періоді не повинен перевищувати підтверджений обсяг природного газу.

Разом з цим, відповідно до абзацу 6 пункту 10 названих Правил якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об'єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, споживач має компенсувати постачальнику вартість різниці між підтвердженим обсягом природного газу та фактичним об'ємом (обсягом) споживання природного газу за ціною вартості природного газу, визначеною договором постачання природного газу. При цьому постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об'єму (обсягу) природного газу, які розраховуються відповідно до пункту 1 розділу VI цих Правил.

Розділом VI Правил постачання природного газу визначений порядок відшкодування збитків та вирішення спорів.

Зокрема, за приписами пункту 2 частини 1 цього Порядку у разі, коли за підсумками розрахункового періоду фактичний об'єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об'єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою: В=(Vф-Vn) x Ц х К де: Vф - об'єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений постачальником споживачу протягом розрахункового періоду за договором на постачання природного газу; Vn - підтверджений обсяг природного газу на розрахунковий період; Ц - ціна природного газу; К- коефіцієнт, який визначається постачальником та не може перевищувати 0,5.

В процесі розгляду спору господарські суди встановили та підтверджено матеріалами справи, що підтверджений (замовлений споживачем) обсяг природного газу на березень 2017 року згідно з умовами спірного договору (з урахуванням змін, внесених додатковими угодами) становив 16,173 тис. куб.м. Проте, відповідачем у спірному періоді (березень 2017 року) було фактично спожито природний газ у обсязі 36,223 тис.куб.м, тобто різниця між підтвердженим замовником обсягом природного газу та фактично спожитим склала 20,05 тис.куб.м. У зв'язку з цим, позивач, в порядку передбаченому Правилами споживання природного газу, нарахував відповідачу 88219,60 грн. збитків за споживання понаддоговірного обсягу природного газу в об'ємі 20,05 тис.куб.м за березень 2017 року.

Враховуючи наведені приписи законодавства та умови спірного договору, перевіривши розрахунок спірних збитків, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність правих підстав для стягнення з відповідача заявленої суми збитків за перевищення споживання обсягів природного газу у березні 2017 року.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції лише перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Оцінка та перевірка обставин справи і доказів не віднесена до повноважень касаційної інстанції.

Матеріали справи свідчать про те, що господарськими судами першої та апеляційної інстанції в порядку ст. 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Посилання скаржника на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів, а відтак і безпідставність у зв'язку з цим нарахування, зокрема, спірної суми 3% річних визнаються неспроможними, оскільки за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів.

Інші доводи, викладені у касаційній скарзі, обґрунтованих висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та зводяться до заперечень щодо здійсненої судами оцінки доказів у справі та доведення інших обставин, ніж ті, що були встановлені судами попередніх інстанцій, в той час як згідно з вимогами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на встановлені судами обставини справи та з урахуванням наведених приписів процесуального закону, касаційна інстанція, перевіривши відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні суду першої інстанції та постанові суду апеляційної інстанції, дійшла висновку про відсутність підстав для їх зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 13.06.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 у справі № 925/608/17 залишити без змін.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Л. Гольцова

Т. Козир