Ухвала суду № 70713750, 04.12.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

04 грудня 2017 року Справа № 905/1342/17

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Гольцової Л.А., Козир Т.П.,перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь"на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 05.07.2017у справі№ 905/1342/17 Господарського суду Донецької областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь"простягнення 154395674,66 грн.

ВСТАНОВИВ:

Вдруге подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Електросталь" касаційна скарга на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 05.07.2017 у справі № 905/1342/17 Господарського суду Донецької області не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до частини 3 статті 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу або її уповноваженим представником.

Статтею 28 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Відповідно до ст. 131І Конституції України, виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Згідно з підпунктом 11 пункту 16-1 Перехідних положень Конституції України, представництво відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131№ та ст.131І цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року.

Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Відповідно до п. 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" № 1401-VІІІ від 02.06.2016 (далі - Закон), цей Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім частини шостої статті 124 Конституції України в редакції цього Закону, яка набирає чинності через три роки з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

Офіційне опублікування Закону відбулося 29.06.2016 (Голос України, 2016, 06, 29.06.2016 № 118), тобто даний Закон набрав чинності 30.09.2016.

Отже, з 01.01.2017 представництво у Вищому господарському суді України, як суді касаційної інстанції, у справах, провадження у яких порушено після 30.09.2016, має здійснюватися виключно адвокатами. При цьому, підписання (подання) касаційної скарги від імені учасника провадження у справі є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва.

Як вбачається з матеріалів справи № 905/1342/17, провадження у справі було порушено Господарським судом Донецької області 19.06.2017 року, тобто після набрання чинності Законом, а тому, при оскарженні судових рішень у даній справі в касаційному порядку, сторони повинні були врахувати вказані приписи Конституції щодо представництва у Верховному Суді та судах касаційної інстанції виключно прокурорами або адвокатами.

Подана скаржником касаційна скарга підписана представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь" ОСОБА_5

Колегією суддів Вищого господарського суду України встановлено, що в матеріалах справи та серед додатків до касаційної скарги відсутні будь-які документи, які б підтверджували повноваження ОСОБА_5 як представника та адвоката Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь".

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Отже, касаційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, що є підставою для її повернення.

Згідно з ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються докази надсилання її копії іншій стороні у справі.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Електросталь" до касаційної скарги не додано належних доказів надсилання її копії стороні у справі, оскільки додані до касаційної скарги ксерокопії фіскальних чеків № 7980 від 28.09.2016 та № 2860 від 31.03.2017 свідчать про придбання поштових марок та конверту.

Відтак суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаржником належним чином не дотримані вимоги ст. 1111 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку надсилання сторонам у справі копії касаційної скарги та подання відповідних доказів до суду касаційної інстанції, що є підставою для повернення касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Як встановлено колегією суддів, Товариством з обмеженою відповідальністю "Електросталь" було подано касаційну скаргу без надання доказів сплати судового збору.

Разом з тим, скаржником подано клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", яке мотивоване неможливістю скаржника сплатити судовий збір у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій статті 8 Закону України "Про судовий збір".

При цьому, вказаною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення заявника від сплати судового збору.

З аналізу положень чинного в Україні законодавства вбачається, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. При цьому, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення у здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає клопотання скаржника необґрунтованим з огляду на те, що ним не надано доказів на підтвердження його майнового стану, що свідчили б про неможливість сплати ним судового збору.

При цьому, як визначено у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Враховуючи наведене, колегія суддів касаційної інстанції, виходячи з положень статті 129 Конституції України, якою визначено одну із засад судочинства - рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, відхиляє клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Відтак, подання Товариством з обмеженою відповідальністю "Електросталь" касаційної скарги без надання доказів сплати судового збору, є підставою для повернення касаційної скарги згідно із п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

З касаційною скаргою на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 05.07.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Електросталь", згідно відбитком штампу апеляційного господарського суду на першій сторінці касаційної скарги, звернулося 13.10.2017, тобто з пропуском строку, встановленого статтею 110 Господарського процесуального кодексу України для її подання.

Клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку скаржником не заявлено.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 42, 43, 86, 111, п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Електросталь" у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь" на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 05.07.2017 у справі № 905/1342/17 Господарського суду Донецької області повернути скаржнику.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Л. Гольцова

Т. Козир