Ухвала суду № 70713587, 05.12.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

05 грудня 2017 року м. Київ № 826/15259/17

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівська Н.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

за позовомФонду гарантування вкладів фізичних осібдо Державного реєстратора Печерської районної в місті Києві адміністрації Іванюхи О.В., Відділу (центру) надання адміністративних послуг Печерської районної в місті Києві адміністраціїпро визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державного реєстратора Печерської районної в місті Києві адміністрації Іванюхи О.В., Відділу (центру) надання адміністративних послуг Печерської районної в місті Києві адміністрації, в якому просив:

- визнати протиправною відмову Державного реєстратора Печерської районної в місті Києві адміністрації Іванюхи О.В. у проведенні державної реєстрації;

- зобов'язати Державного реєстратора Печерської районної в місті Києві адміністрації Іванюхи О.В. та Відділ (центру) надання адміністративних послуг Печерської районної в місті Києві адміністрації провести реєстраційні дії на підставі поданих копій постанови Правління Національного Банку України від 15.03.2016 року №162/БТ та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 10.07.2017 року №2929 та внести зміни до відомостей про ПАТ «КБ «Союз» щодо внесення даних про знаходження ПАТ «КБ «Союз» в процедурі припинення та відомостей про Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Союз» Смолія Б.В.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.107 Кодексу адміністративного судочинства (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Вимога до особи, яка звернулась до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, порушення яких спричинено конкретними рішеннями (діями, бездіяльністю) суб'єкта владних повноважень обумовлена необхідністю здійснення судом під час розгляду справи по суті перевірки оскаржуваних рішень (дій, бездіяльності) на предмет їх відповідності критеріям, визначеним у ч.3 ст.2 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Пунктом четвертим ч.1 ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог згідно зі статтею 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів. Зміст даної норми передбачає зазначення позивачем норм законодавства, які порушені особою, до якої пред'явлено вимоги - органом владних повноважень при прийнятті кожного окремого оскаржуваного рішення, вчинення дій (бездіяльності) та подання доказів наявності порушеного права.

Також, слід враховувати передбачений ст.11 КАС України принцип, за яким розгляд і вирішення справи в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними до суду своїх доказів і в доведенні перед судом їхньої переконливості, тобто, позивач повинен на підтвердження підстав позову подати докази, які підтверджують кожну обставину як складову предмету та змісту доказування.

Як вбачається з позовної заяви, в якості відповідачів у спірних правовідносинах визначено Державного реєстратора Печерської районної в місті Києві адміністрації Іванюхи О.В. та Відділ (центру) надання адміністративних послуг Печерської районної в місті Києві адміністрації.

Водночас, в прохальній частині позовної заяви позивачем викладено вимогу про зобов'язання вчинити дії до обох вище вказаних відповідачів.

Наведена обставина позбавляє можливості вирішити питання до кого з відповідачів заявлена вказана вимога, змістовності позовних вимог до кожного з них і наявність доказів на підтвердження вимог до кожного з відповідачів, а також дотримання позивачем вимог Кодексу адміністративного судочинства України при обранні способу захисту порушеного права з огляду на предметну, територіальну і інстанційну підсудність спору і дотримання строку звернення до суду з такими вимогами.

З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне зобов'язати позивача доповнити зміст позовної заяви юридичними фактами на яких вона ґрунтує свої вимоги до відповідача (до кожного з відповідачів) із зазначенням правової підстави позову, тобто вказати законодавчі акти норми яких порушено відповідачем (відповідачами), сформувати позовні вимоги до відповідача (або декількох відповідачів), вказати які саме рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень - відповідача (відповідачів) у справі порушують охоронювані законом права та інтереси позивача у публічно-правових відносинах, а також надати докази прийняття відповідачем (відповідачами) рішень, вчинення ним (ними) дій або допущення бездіяльності, які можуть бути предметом розгляду в адміністративній справі.

Згідно з ч.3 ст.106 КАС України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

У преамбулі Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (надалі - Закон №3674-VI) визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону №3674-VІ судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі.

Згідно ч.2 ст.4 Закону №3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору встановлюється у розмірі - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абз.2 ч.3 ст.6 Закону №3674-VI у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік» установлена у 2017 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для працездатних осіб з 1 січня 2017 року - 1600 гривень.

В контексті наведеного вище позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі відповідно до вище викладених вимог або надати докази наявності пільг щодо сплати такого збору.

Разом з тим, доказів на підтвердження сплати судового збору у належному розмірі позивачем до позовної заяви не додано, натомість разом з позовною заявою подано клопотання про звільнення, відстрочення або відстрачення сплати судового збору.

Згідно п.5 ч.1 ст.106 КАС України у позовній заяві зазначаються у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Вказані положення кореспондуються з ст.8 Закону №3674-VI, у якій зазначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору та зменшення розміру судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи.

Згідно з ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Дослідивши заявлені позивачем вимоги та доводи, наведені на їх обґрунтування, суд прийшов до висновку про відсутність належних доказів на підтвердження наявності скрутного матеріального становища позивача (наприклад, відсутність достатніх коштів на всіх відкритих рахунках у банківських установах на час звернення до суду), а відтак, не вбачає підстав для задоволення даного клопотання.

Відповідно до частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду позовної заяви, оформленої з урахуванням вищезазначених вимог, а також з наданням копій у відповідній кількості для направлення відповідачам; належних доказів на підтвердження сплати судового збору у повному обсязі (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському р-ні м.Києва, код отримувача (код ЄДРПОУ) - 38004897, рахунок отримувача - 31218206784007, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача - 820019, код класифікації доходів бюджету - 22030101).

З огляду на зазначене та керуючись ст.ст.106 107, ч.1 ст.108, ст.ст.160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишити без руху.

2. Встановити позивачу п'ятнадцятиденний строк з дня одержання даної ухвали для усунення недоліків.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п.1 ч.3 ст.108 КАС України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особам, що звернулися із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена у порядку, встановленому в ст.254 та ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.А. Добрівська