Постанова № 70712307, 04.12.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

04.12.2017 р. справа №820/4723/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденка А.В.,

за участі:

секретаря судового засідання - Стрєлка О.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача, ГУ НП в Харківській області - Биковченко Н.І.,

представника відповідача, РСЦ МВСУ в Харківській області - Арсеньєва В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

гр. ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Харківській області в особі Управління інформаційної підтримки та координації поліції "102", Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Харківській області провизнання незаконними дій ГУ НП в Харківській області в особі Управління інформаційної підтримки та координації поліції "102" з надання недостовірної інформації, визнання незаконними дій Регіонального сервісного центру МВС України в Харківській області з розголошення конфіденційної інформації (персональних даних ОСОБА_1), -

встановив:

Позивач, гр. ОСОБА_1, у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про 1) визнання незаконними дій Головного управління національної поліції в Харківській області в особі Управління інформаційної підтримки та координації поліції "102" з надання недостовірної інформації, 2) визнання незаконними дій Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Харківській області з розголошення конфіденційної інформації (персональних даних ОСОБА_1).

Аргументуючи заявлені вимоги зазначив, що станом на 21.08.2017 р. раніше оголошений у межах виконавчого провадження розшук належного гр. ОСОБА_1 автомобіля було скасовано. Відтак, автомобіль у розшуку не перебував, а тому лист ГУ НП області містить недостовірну інформацію з цього приводу. Стверджував, що від органів державної виконавчої служби Регіональним сервісним центром були одержані винесені відносно гр. ОСОБА_1 постанови у межах виконавчого провадження. Дані постанови містили конфіденційну інформацію відносно боржника, а саме: персональні дані громадянина - фізичної особи. Незважаючи на це, Регіональним сервісним центром одержані від державного виконавця постанови були поширені серед інших сторонніх осіб, внаслідок чого гр. ОСОБА_4 додав ці постанови до поданого до ГТУ юстиції у Харківській області запиту на публічну інформацію.

Відповідач, Головне управління національної поліції в Харківській області в особі Управління інформаційної підтримки та координації поліції "102", з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що одержав лише постанову про оголошення належного заявникові автомобіля у розшук. За даними інформаційних систем станом на 21.08.2017 р. будь-яких рішень про скасування оголошеного державним виконавцем розшуку автомобіля заявника до тероргану Національної поліції не надходило. Лише 07.09.2017 року від державного виконавця надійшли документи про зняття автомобіля з розшуку. У зв'язку з цим стверджував про відповідність закону дій та відомостей, котрі викладені у відповіді на одержаний від гр. ОСОБА_5 інформаційний запит про доступ до публічної інформації.

Відповідач, Регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ в Харківській області, з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що у Територіальному сервісному центрі №6341 РСЦ МВС в Харківській області зберігаються постанова державного виконавця про у розшук автомобіля державний номерний знак - НОМЕР_1, а також постанова про припинення розшуку даного автомобіля. Проте, вказані постанови нікому не передавались.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши добуті по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що 09.02.2016 р. постановою державного виконавця Червонозаводського ВДВС міста Харків ГТУ юстиції у Харківській області по ВП 46374005 належний гр. ОСОБА_1 автомобіль марки - ВАЗ моделі - 11183 державний номерний знак - НОМЕР_1 було оголошено у розшук (а.с.63).

15.02.2016 р. дана постанова була одержана підрозділом відповідача, ГУ НП у Харківській області.

Окрім того, постановою державного виконавця Червонозаводського ВДВС міста Харків ГТУ юстиції у Харківській області від 09.02.2016р. по ЗВП 50108018 на вказаний автомобіль було накладено арешт із забороною відчуження (а.с. 17).

Дана постанова була отримана відповідачем, Регіональним сервісним центром 15.02.2016 р., що підтверджується прямокутним штампом з найменуванням даного органу та визнано представником у судовому засіданні.

Обставини розшуку автомобіля з державним номерним знаком НОМЕР_1 за постановою саме Червонозаводського ВДВС Харківського МУЮ підтверджуються також витребуваним судом на виконання вимог ст. 11 КАС України та наданим відповідачем, ГУ НП в області, витягом з Інформаційної системи «Відеоконтроль-Рубіж» (а.с. 61).

29.06.2016 р. постановою державного виконавця Червонозаводського ВДВС міста Харків ГТУ юстиції у Харківській області по ЗВП 50108018 було скасовано оголошений постановою від 09.02.2016 р. розшук автомобіля з державним номерним знаком НОМЕР_1.

Згідно з листом органу державної виконавчої служби від 17.11.2017 р. за вих. №24-29/7788/10 постанова від 29.06.2016 р. про зняття з розшуку автомобіля з державним номерним знаком НОМЕР_1 ніким не оскаржувалась та не скасовувалась, є діючою, з 29.06.2016 р. і по 17.11.2017 р. названий автомобіль у розшуку не перебував (а.с. 80).

16.08.2017 р. на адресу відповідача, ГУ НП в Харківській області, електронною поштою надійшло звернення гр. ОСОБА_4 у формі запиту на публічну інформацію з приводу надання інформації з баз даних про розшук автомобіля з державним номерним знаком НОМЕР_1 (а.с.39).

Листом від 21.08.2017 р. за вих. №18зі/119-27/03-2017 відповідач, ГУ НП в Харківській області повідомив заявника про те, що автомобіль з державним номерним знаком НОМЕР_1 розшукується Міжрайонним відділом державної виконавчої служби по Основ"янському та Слобідському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області (а.с. 40).

Розглядаючи справу, суд відмічає, що правовідносини з приводу обігу інформації унормовані приписами ст. 32 Конституції України, Закону України «Про інформацію», Закону України «Про доступ до публічної інформації», Закону України «Про захист персональних даних».

За приписами ч. 1 ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» відповідач, ГУ НП в області є розпорядником публічної інформації.

У силу приписів п. 6 ч. 1 ст. 14 названого закону розпорядники інформації зобов'язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Як з'ясовано судом, у листі від 21.08.2017 р. відповідач, ГУ НП в області, діючи у правовому статусі розпорядника публічної інформації, виклав недостовірну інформацію публічного характеру про розшук автомобіля з державним номерним знаком НОМЕР_1 Міжрайонним відділом державної виконавчої служби по Основ"янському та Слобідському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, хоча і мав у своєму користуванні на той час правильну інформацію про прийняття рішення про розшук Червонозаводським ВДВС міста Харкова ГТУ юстиції у Харківській області.

У ході розгляду справи судом достовірно встановлено, що з 29.06.2016 р. названий автомобіль не знаходився у розшуку за ініціативою органів державної виконавчої служби України.

Доказів протилежного відповідач, ГУ НП в області, до суду за правилами ч.ч 2, 4 ст. 71 КАС України не подав.

Проте, вказана обставина не була перевірена відповідачем, ГУ НП в області, у спірних правовідносинах.

Внаслідок цього, в листі від 21.08.2017 р. була надана недостовірна публічна інформація про те, що розшук автомобіля з державним номерним знаком НОМЕР_1 станом на 21.08.2017 р. ще триває.

Вказані обставини підтверджені також і працівником відповідача, ГУ НП в області - Малаховою Еллою Ігорівною, котра була виконавцем проекту названого листа.

Так, у судовому засіданні свідок пояснив, що розшук автомобіля державний номерний знак - НОМЕР_1 дійсно було ініційовано Червонозаводстким ВДВС, однак, оскільки свідку стало відомо про перетворення даного органу на Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Основ"янському та Слобідському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, то у листі і було вказано про здійснення розшуку автомобіля саме міжрайонним відділом.

Стосовно обставин достовірності продовження розшуку свідок пояснив, що до підрозділів ГУ НП в Харківській області не надходила постанова державного виконавця Червонозаводського ВДВС міста Харків ГТУ юстиції у Харківській області від 29.06.2016 р. по ЗВП 50108018 про скасування оголошеного постановою від 09.02.2016 р. розшуку автомобіля з державним номерним знаком НОМЕР_1.

У зв'язку із значною завантаженістю свідок не вважав за потрібне направити до органу державної виконавчої служби запит з метою підтвердження обставин продовження розшуку. Постанова державного виконавця від 17.08.2017 р. про закінчення виконавчого провадження та скасування заходів примусового виконання рішення надійшла до ГУ НП в Харківській області лише 07.09.2017 р. та одразу була внесена до відповідних інформаційних баз даних.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах Головним управлінням при поширенні публічної інформації не було дотримано запровадженого п. 6 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації» правила здійснення перевірки правильності та об'єктивності поширеної публічної інформації.

Внаслідок цього, листом від 21.08.2017 р. була поширена недостовірна публічна інформація в частині ініціатора розшуку автомобіля з державним номерним знаком НОМЕР_1 та в частині продовження розшуку цього автомобіля станом на 21.08.2017 р.

Отже, дії з такого поширення не можуть бути визнані законними.

Звертаючись до суду з вимогою до ГУ НП в Харківській області, позивач просив визнати незаконними дії з надання недостовірної інформації, проте проведеним судовим розглядом факт поширення терорганом Національної поліції України недостовірної публічної інформації було виявлено лише за епізодом складання листа від 21.08.2017 р. у відповідь на запит гр. ОСОБА_4 на публічну інформацію від 16.08.2017 р.

За таких обставин, позов у цій частині підлягає задоволенню частково лише за даним епізодом.

Вирішуючи спір за вимогою до Регіонального сервісного центру, суд бере до уваги, що відповідно до ст. 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Кожний громадянин має право знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею. Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

За визначенням ч. 1 ст. 11 Закону України «Про інформацію» інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

А у силу застереження ч. 2 ст. 11 цього ж закону не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження.

Частинами 1 і 2 ст. 21 Закону України «Про інформацію» передбачено відповідно, що інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація (ч. 1 ст. 21); а конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом (ч.2 ст.21)..

У судовому засіданні позивач пояснив суду, що особисто не звертався до Регіонального сервісного центру з приводу одержання будь-яких документів, пов'язаних з автомобілем з державним номерним знаком НОМЕР_1, будь-яких інших осіб на таке звернення не уповноважував.

Представник Регіонального сервісного центру також підтвердив суду ті обставини, що відсутні дані про особисті звернення гр. ОСОБА_1 з приводу названого автомобіля.

Також представник Регіонального сервісного центру пояснив, що не може подати доказів звернення з цього приводу контролюючих органів, органів правопорядку, органів державного нагляду (контролю), органів прокуратури, судів.

У судовому засіданні представник відповідача, Регіонального сервісного центру, визнав ті обставини, що на постанові Міжрайонного ВДВС по Основ"янському та Слобідському районах міста Харкова ГТУ юстиції у Харківській області від 17.08.2017 р. по ВП №46374005 «Про закінчення виконавчого провадження» (а.с. 16) та на постанові Червонозаводського ВДВС міста Харкова ГТУ юстиції у Харківській області від 09.02.2016 р. по ЗВП №50108018 «Про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження» (а.с. 17) поставлені прямокутні штампи Регіонального сервісного центру МВС в Харківській області.

Доказів на підтвердження законних причин знаходження цих постанов у користування третіх сторонніх осіб відповідач, Регіональний сервісний центр до суду не подав.

Суд вважає, що у розумінні ст. 1 Закону України «Про захист персональних даних», ст.ст. 11, 21 Закону України «Про інформацію» відомості про реєстраційний номер особової картки платника податків фізичної особи - громадянина, а також адреса мешкання фізичної особи - громадянина належать до персональних даних фізичної особи, тобто згадані відомості мають правовий статус конфіденційної інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про захист персональних даних» володільці, розпорядники персональних даних та треті особи зобов'язані забезпечити захист цих даних від випадкових втрати або знищення, від незаконної обробки, у тому числі незаконного знищення чи доступу до персональних даних.

Матеріалами справи підтверджено, що внаслідок невиконання відповідачем, Регіональним сервісним центром вимог наведеної норми закону персональні дані гр. ОСОБА_1 потрапили у користування третіх сторонніх осіб, але водночас з цим не встановлено існування законних підстав для знаходження цієї конфіденційної інформації у користуванні третіх сторонніх осіб.

Проте, матеріалами справи не підтверджено і факт вчинення відповідачем, Регіональним сервісним центром дій з приводу поширення цих відомостей.

Натомість, судовим розглядом виявлено факт бездіяльності відповідача, Регіонального сервісного центру, з приводу забезпечення належних умов збереження у недоторканності (тобто захисту) одержаних у зв'язку з виконанням владних управлінських повноважень відомостей про гр. ОСОБА_1 в частині персональних даних про фізичну особу - громадянина.

Оскільки за загальним правилом факт вчинення особою дії є прямо протилежним факту вчинення особою бездіяльності, матеріалами справи доведений саме факт бездіяльності відповідача, Регіонального сервісного центру, по захисту персональних даних, а не факт вчинення ним дії з розголошення конфіденційної інформації, то у позові в даній частині слід відмовити з огляду на зміст заявленої вимоги.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Проведеним судовим розглядом встановлено факт порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин у галузі обігу інформації за епізодом поширення недостовірної публічної інформації ГУ НП в Харківській області, що є визначеною процесуальним законом підставою для задоволення позову в цій частині.

У спірних правовідносинах за участю Регіонального сервісного центру факт вжиття даним органом дій з розголошення конфіденційної інформації в частині персональних даних фізичної особи - громадянина матеріали справи не підтверджений.

Вимоги про визнання протиправною бездіяльності Регіонального сервісного центу позивач не заявляв, доводів на підтвердження обставин бездіяльності не наводив. Тому суд не знаходить правових підстав для задоволення позову за цією вимогою.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст. 94 КАС України та Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст.6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.7-11, ст.ст.158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

постановив:

Позов - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Харківській області в особі Управління інформаційної підтримки та координації поліції "102" з надання листом від 21.08.2017р. за №18зі/119-27/03-2017 недостовірної публічної інформації про розшук Міжрайонним відділом державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області станом на 21.08.2017р. транспортного засобу марки ВАЗ11183 державний номерний знак НОМЕР_1.

В решті вимог - позов залишити без задоволення.

Роз'яснити, що постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Роз'яснити, що постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Постанова у повному обсязі виготовлена 5 грудня 2017 року.

.

Суддя Сліденко А.В.