Постанова № 70711796, 05.12.2017, Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

05 грудня 2017 р. Справа № 820/4834/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сагайдака В.В.

суддів - Заічко О.В., Шляхової О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Савчук С.С.

представника відповідача - Горбунової К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просить суд:

- визнати бездіяльність Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні ВП № 54484285, що призвело до невиконання Рішення Європейського Суду з Прав Людини від 15 червня 2017 року у справі Віталій Іванович Кулик проти України та інші 191 заява в частині рішення національного суду, а саме: Постанови Барвінківського районного суду Харківської області 12 травня 2009 року у справі №2-а-46/2009, якою зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щорічну допомогу на оздоровлення за 2007-2008 роки, згідно з вимогами ч.4 ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", враховуючи фактично виплачені суми;

- зобов'язати Міністерство юстиції України вжити заходів відповідно до ст.ст.9,19, 129 Конституції України, ст. ст.1, 6 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" і ст.ст.1, 5, 18, 78 Закону України "Про виконавче провадження " та ст.8 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та забезпечити виконання Рішення Європейського Суду з Прав Людини від 15 червня 2017 року у справі Віталій Іванович Кулик проти України та інші 191 заява в частині рішення національного суду, а саме: Постанови Барвінківського районного суду Харківської області 12 травня 2009 року у справі №2-а-46/2009, якою зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щорічну допомогу на оздоровлення за 2007-2008 роки, згідно з вимогами ч.4 ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", враховуючи фактично виплачені суми;

- зобов'язати Міністерство юстиції України надати звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що виконання Рішення Європейського Суду з Прав Людини від 15 червня 2017 року у справі Віталій Іванович Кулик проти України та інші 191 заява в частині рішення національного суду не забезпечене, оскільки відповідачем не вжито заходів відповідно до положень ст.ст. 9,19,129 конституції України, ст.1, 6 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють виконання судових рішень і рішень інших органів" і ст.ст.1, 5, 18, 18, 78 Закону України "Про виконавче провадження та ст.8 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Відповідач, Міністерство юстиції України, проти позову заперечував. В обґрунтування заперечень зазначив, що державний виконавець не має повноважень та прав вчиняти заходи примусового виконання до боржника за рішенням національного суду, оскільки виконавче провадження по виконанню рішення національного суду на користь ОСОБА_2 у відділі примусового виконання рішень Департаменту ДВС не відкривалось.

Позивач вважає, що дії та рішення відповідача є необґрунтованими та підлягають скасуванню. У адміністративному позові зазначив, що просить слухати справу за його відсутності.

Представник відповідачів у судовому засіданні проти позову заперечував та вказав, що дії та рішення відповідають вимогам діючого законодавства; у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Судом встановлено, що 15.06.2017 року Європейським судом з прав людини прийнято рішення у справі "Віталій Іванович Кулик проти України та інші 191 заява", зокрема, за заявою ОСОБА_2, у частині рішення національного суду, а саме: Постанови Барвінківського районного суду Харківської області 12 травня 2009 року у справі №2-а-46/2009, якою зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щорічну допомогу на оздоровлення за 2007-2008 роки, згідно вимог ч.4 ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", враховуючи фактично виплачені суми, відповідно до якого суд постановив:

"Уряд визнає надмірну тривалість виконання рішень національних судів, зазначених у додатку до цієї декларації.

Уряд готовий виконати рішення національних судів, зазначених у додатку, які ще підлягають виконанню, а також сплатити кожному заявнику 1 000 євро.

Сума у розмірі 1 000 євро є відшкодуванням будь-якої матеріальної та моральної шкоди, а також судових та інших витрат, буде конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу. Держава виплатить вищезазначені кошти і виконає рішення національних судів, які досі підлягають виконанню, протягом трьох місяців з дати повідомлення про ухвалення Судом рішення відповідно до пункту 1 статті 37 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У випадку несплати цих сум та невиконання рішень національних судів протягом зазначеного тримісячного строку Уряд зобов'язується сплатити пеню за період з моменту спливу тримісячного строку і до моменту остаточного розрахунку у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в цей період, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

Ця виплата та виконання зазначених рішень національних судів становитимуть остаточне вирішення цих справ ". (а.с. 34-35)

Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 17.08.2017 відкрито виконавче провадження №54484285 з виконання на користь стягувача - ОСОБА_2 рішення Європейського суду з прав людини від 15.06.2017 року у справі " Віталій Іванович Кулик проти України та інші 191 заява ", про що винесено відповідну постанову.(а.с.45)

У межах вказаного виконавчого провадження 07.09.2017 року, відповідно до платіжного доручення №2937, Міністерством юстиції України виплачено ОСОБА_2 справедливу сатисфакцію у розмірі 1000,00 Євро, що дорівнює 30999,38 грн., як відшкодуванням матеріальної та моральної шкоди, а також судових та інших витрат.(а.с. 46)

Державним виконавцем 25.10.2017 направлено вимогу до Управління соціального захисту населення Барвінківської Районної державної адміністрації Харківської області про надання інформації щодо виконання Рішення Європейського Суду з Прав Людини від 15 червня 2017 року у справі "Віталій Іванович Кулик проти України та інші 191 заява " в частині рішення національного суду. (а.с. 48)

Також, 25.10.2017 державним виконавцем направлено вимогу №10035/07/22 до Державної казначейської служби України щодо надання інформації про наявність чи відсутність вказаного рішення національного суду в Реєстрі рішень, виконання яких гарантується державою. (а.с. 47)

Окрім того, відповідно до наявної у матеріалах справи службової записки від 03.08.2017 року № 4695/12.0.1/48-17, встановлено, що повідомлення про ухвалення Європейським судом з прав людини рішення отримано Урядом 24.07.2017 року. (а.с. 33 зворотній бік).

За таких обставин суд приходить до висновку, що державним виконавцем направлено лист позивачу та лист до Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області від 25.10.2017 року, із пропуском строку добровільного виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі "Віталій Іванович КУЛИК проти України та 191 інша заява" ("VitaliyIvanovych KULYK againstUkraineand 191 otherapplications").

Окрім того, суд зазначає, у постанові про відкриття виконавчого провадження №54484285 від 17.08.2017, взагалі не зазначено строк на добровільне виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі "Віталій Іванович КУЛИК проти України та 191 інша заява" ("VitaliyIvanovych KULYK againstUkraineand 191 otherapplications"), що суперечить приписам ЗУ «Про виконавче провадження».

Вважаючи, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо невиконання Рішення Європейського Суду з Прав Людини від 15 червня 2017 року у справі ОСОБА_2 проти України та інші 191 заява в частині рішення національного суду, а саме: Постанови Барвінківського районного суду Харківської області 6 грудня 2010 року у справі №2-а-46/2009, позивач звернувся до суду з даним позовом про оскарження бездіяльності відповідача та зобов'язання забезпечити виконання рішення Європейського суду з прав людини від 15.06.2017 року у вищезазначеній частині.

Згідно з ч. 1 ст. 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікована Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР (надалі - Конвенція), високі Договірні Сторони зобов'язуються виконувати остаточні рішення Європейського суду з прав людині в будь-яких справах, у яких вони є сторонами.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №17 від 21.01.2015 "Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції " ліквідовується Державна виконавча служба, одночасно на Міністерство юстиції покладаються завдання і функції з реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб).

Пунктом 8 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 2 червня 2016 року визначено, що підлягають примусовому виконанню рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України.

Статтею 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" рішення є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції ( 995_004 ). Порядок виконання Рішення визначається цим ЗУ "Про виконавче провадження" ( 606-14 ), іншими нормативно-правовими актами з урахуванням особливостей, що передбачені цим Законом.

Згідно з ч.1 ст.18 ЗУ "Про виконавче провадження " № 1404-VIII від 2 червня 2016 року, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Відповідачем не було належним чином перевірено поважності причин фактичного невиконання рішення суду по справі №2-а-46/2009.

Судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства, незалежно від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги та згідно частини 2 статті 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Суд вважає, що реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних відносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто на посилання на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Приписами ч.2 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, Європейський Суд з прав людини (далі по тексту - Суд) у своєму рішенні у справі "ІммобільяреСаффі проти Італії" наголошував, що право на звернення до суду, гарантоване статтею 6, також передбачає практичне виконання остаточних, обов'язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні. Отже, виконання судового рішення не може відстрочуватися на незаконних підставах.

Також, в своєму рішенні "Кечко проти України" Суд констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань.

У рішенні "Войтенко проти України" Суд зазначає, що ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок. Проте, затримка виконання судового рішення на період, що є необхідним для вирішення проблем публічного порядку, може у виняткових випадках бути виправдана. Суд допускає, що асигнування на виплату державних боргів може спричинити певні затримки у виконанні рішень з бюджету Уряду. Тим не менше, Суд вирішує, що не передбачивши таких асигнувань протягом трьох років підряд, держава-відповідач не виконала своїх зобов'язань за статтею 6 параграфу 1 Конвенції.

Беручи до уваги вищенаведену судову практику Європейського Суду з прав людини, суд дійшов висновку, що відсутність коштів у боржника чи у держави на виконання взятих на себе зобов'язань, не є підставою для невиконання рішення суду.

Крім того, суд зазначає, що відсутність грошових коштів у Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області є тимчасовою обставиною, яка може бути усунена іншого бюджетного року шляхом передбачення відповідних витрат у кошторисних документах.

Статтею 75 Закону України "Про виконавче провадження " № 1404-VIII від 2 червня 2016 року встановлено, що в разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було застосовано штрафних санкцій до боржника у виконавчому провадженні №54484285.

Відповідно до положень ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності обставин та в порядку, передбачених абзацом першим цієї частини, сторона виконавчого провадження, а також державний виконавець за заявою сторони виконавчого провадження або з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду із заявою про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Суд зазначає, що відповідач не скористався своїм правом, відповідно до наведеної норми Кодексу адміністративного судочинства України, та не звертався до суду із заявою про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення.

За таких обставин, Міністерством юстиції України не вжиті вичерпні заходи щодо виконання Рішення Європейського Суду з Прав Людини від 15 червня 2017 року у справі Віталій Іванович Кулик проти України та інші 191 заява в частині рішення національного суду, а саме: постанови Барвінківського районного суду Харківської області 6 грудня 2010 року у справі №2-а-1269/10, якою зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щорічну допомогу на оздоровлення за 2007-2008 роки, згідно вимог ч.4 ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", враховуючи фактично виплачені суми.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач у спірних відносинах щодо виконання рішення Європейського Суду з Прав Людини від 15 червня 2017 року у справі "Віталій Іванович Кулик проти України та інші 191 заява" в частині рішення національного суду - Постанови Барвінківського районного суду Харківської області 12 травня 2009 року у справі №2-а-46/2009, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України "Про виконавче провадження " та Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню.

У позовній заяві позивач просив суд також встановити судовий контроль за виконанням Міністерства юстиції України рішення Харківського окружного адміністративного суду та зобов'язати Міністерство юстиції України подати суду звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до змісту ч. 1 статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Дослідивши спірні правовідносини, суд не вбачає необхідності встановлення судового контролю по справі шляхом зобов'язання Міністерства юстиції України подачі на адресу Харківського окружного адміністративного суду звіту про виконання судового рішення, оскільки відсутні докази що відповідач в подальшому буде ухилятися від виконання рішення суду по справі.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. 158 -163, ст. 186, ст. 254, ст. 267 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати бездіяльність Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні ВП № 54484285, що призвело до невиконання Рішення Європейського Суду з Прав Людини від 15 червня 2017 року у справі Віталій Іванович Кулик проти України та інші 191 заява в частині рішення національного суду, а саме: Постанови Барвінківського районного суду Харківської області 12 травня 2009 року у справі №2-а-46/2009, якою зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щорічну допомогу на оздоровлення за 2007-2008 роки, згідно з вимогами ч.4 ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", враховуючи фактично виплачені суми;

Зобов'язати Міністерство юстиції України вжити заходів відповідно до ст.ст.9,19, 129 Конституції України, ст. ст.1, 6 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" і ст.ст.1, 5, 18, 78 Закону України "Про виконавче провадження" та ст.8 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та забезпечити виконання Рішення Європейського Суду з Прав Людини від 15 червня 2017 року у справі Віталій Іванович Кулик проти України та інші 191 заява в частині рішення національного суду, а саме: Постанови Барвінківського районного суду Харківської області 12 травня 2009 року у справі №2-а-46/2009, якою зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щорічну допомогу на оздоровлення за 2007-2008 роки, згідно з вимогами ч.4 ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", враховуючи фактично виплачені суми;

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 05 грудня 2017 року.

Головуючий Суддя Сагайдак В.В.

Судді Заічко О.В.

Шляхова О.М.