Постанова № 70711418, 09.11.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2017 року 10:21Справа № 808/1040/17 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Печерикіній А.О. та представників

позивача:ОСОБА_1, ОСОБА_2

відповідача:ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «НДКТІМ-СІЛЬГОСПМАШ»

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НДКТІМ-СІЛЬГОСПМАШ» (далі позивач або ТОВ «НДКТІМ-СІЛЬГОСПМАШ») до Головного управління ДФС у Запорізькій області(далі відповідач або ГУ ДФС у Запорізькій області), в якому позивач просить суд (з урахуванням уточнених позовних вимог вх.№26751 від 03.10.2017) скасувати податкове повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 05.04.2017.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 09 лютого 2017 року позивачем подано до контролюючого органу звітну податкову декларацію з податку на прибуток підприємства № НОМЕР_2 від 09.02.2017, за період - 2016 рік, в якій фінансовим результатом до оподаткування зазначено суму«-1463435 грн.», проте не надано в пакеті звітності додатку АМ. 23 лютого 2017 року позивачем подано «Звітну нову» податкову декларацію на прибуток підприємств № НОМЕР_3 від 23.02.2017 за період - 2016 рік, в якій зазначено фінансовий результат до оподаткування у сумі «1463435 грн.» та в додатках зазначено РІ та АМ. Позивачем виявлено арифметичну помилку у даній податковій декларації, та подано «Уточнюючу» податкову декларацію з податку на прибуток підприємств № НОМЕР_4 від 13.03.2017 за період-2016 рік, в якій виправлено фінансовий результат до оподаткування в сумі «-1463435 грн.». На думку контролюючого органу позивачем несвоєчасно сплачена сума узгодженого зобов'язання, а саме - 13.03.2017 з затримкою в 2 дні, відповідальність за що передбачено ст. 126 Податкового кодексу України. Контролюючим органом проведено камеральну перевірку з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств за звітний (податковий) період 2016 рік, в результаті якої складено акт № 243/8-30-1200/33960796 від 20.03.2017. На підставі зазначено акта контролюючим органом винесено податкове повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 05.04.2017, яким за затримку на 2 календарних днів сплати грошового зобовязання в сумі 253518,00 грн. позивача зобовязано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 25351,80 грн. Однак позивач вважає, що надання податкової декларації з податку на прибуток підприємств та додатків до неї (нової звітної та уточнюючої декларації), це лише надання відповідної податкової інформації, визначення узгодженої суми до сплати, або зменшення податкового зобов'язання, але ні в якому разі це не є сплатою або підтвердженням сплати узгодженого зобов'язання або податкового боргу.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним в уточненій позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав та підтримав письмові заперечення (вх. № 14493 від 22.05.2017 та вх. №30389 від 07.11.2017). Пояснив, що позивачем по справі пакетом електронної звітності була відправлена податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 2016 рік №9269849084 від 09.02.2017, в якій в графі фінансовий результат до оподаткування зазначено «-1463435 грн.». У звязку з виявленням помилки у вказаній податковій декларації, а саме не наданням в пакеті звітності додатку АМ, позивачем була сформована і направлена «Звітна нова» декларація № НОМЕР_3 від 23.02.2017. В даній декларації також була допущена помилка, а саме в рядку 02 замість «-1463435» помилково зазначена сума «1463435». Позивачем знову було сформовано та направлено до контролюючого органу податкову декларацію «Уточнюючу» № НОМЕР_4 від 13.03.2017. Внаслідок несплати задекларованої суми з податку на прибуток станом на 11.03.2017 в інтегрованій картці платника виник податковий борг у розмірі 253518,00 грн. Також відповідачем було направлено на адресу позивача податкове повідомлення рішення форми «Ш» № НОМЕР_1 від 05.04.2017 про визначення штрафу у сумі 25351,80 грн. згідно ст. 126 Податкового кодексу України (штрафні санкції у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу з податку на прибуток). В інтегрованій картці платника, у звязку із зменшенням суми податкового зобовязання, відповідно до уточнюючої податкової декларації, відбулось погашення суми боргу, як то передбачено положеннями пп.14.1.152 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України. Вважає, що оскільки нарахування за уточнюючим розрахунком в інтегрованій картці платника проводяться за датою фактичного подання до контролюючого органу податкової декларації, то до платника податку, який після граничного терміну сплати податкових зобов'язань подає уточнюючий розрахунок, який зменшує податкові зобов'язання, задекларовані в податковій декларації за звітний (податковий) період, повинні застосовуватися штрафні санкції, передбачені п. 126.1 ст.126 ПК України.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 09 листопада 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

20 березня 2017 року на підставі п.п.20.1.4. п.20.1. ст.20, п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 та п.75.1. ст.75, ст. 76 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі - ПК України), головним державним ревізором інспектором сектору податків та зборів з юридичних осіб відділення у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, ОСОБА_4 в приміщенні відділення у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області проведено камеральну перевірку ТОВ «НДКТІМ-СІЛЬГОСПМАШ» з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств за звітний (податковий) період 2016 рік.

Перевіркою встановлено, що всупереч вимогам п. 57.1 ст. 57 ПК України ТОВ «НДКТІМ-СІЛЬГОСПМАШ» порушено терміни сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств протягом граничних строків, а саме по декларації №9270271730 від 23.03.2017 узгоджена сума податкового зобовязання в розмірі 263418,00 грн. сплачена з затримкою у 2 дні.

За результатами перевірки складено акт камеральної перевірки несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств від 20.03.2017 №243/08-30-1200/33960796 (а.с.8).

На підставі висновків акту перевірки, ст.126 ПК України винесено податкове повідомлення - рішення форми Ш від 05.04.2017 №0002551200, яким за затримку на 2 календарних днів сплати грошового зобовязання в сумі 253518,00 грн. до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 10 % у сумі25351,80 грн. (а.с. 9).

Не погоджуючись з висновками акту перевірки та прийнятим на його підставі податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобовязання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обовязку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з вимогами п. 137.4 ст.137 Податкового кодексу України податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.

09 лютого 2017 року ТОВ «НДКТІМ-СІЛЬГОСПМАШ» пакетом електронної звітності подало звітну податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2016 рік (реєстр. №9269849084 від 09.02.2017), в якій зазначена сума фінансового результату до оподаткування «-1463435» грн. (а.с. 11).

У звязку із самостійним виявленням помилки у раніше поданій податковій декларації, а саме ненадання в пакеті звітності додатку АМ, позивачем була направлена до контролюючого органу «Звітна нова» декларація з податку на прибуток підприємств за 2016 рік (реєстр. № НОМЕР_3 від 23.02.2017), в якій помилково зазначено фінансовий результат до оподаткування у сумі «1463435» грн. (а.с. 18).

Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В строки встановлені п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України самостійно визначене податкове зобовязання позивачем сплачено не було. Проти даної обставини сторони не заперечували.

Згідно з п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Статтею 102 Податкового кодексу України передбачено 1095 днів для подання уточнюючої декларації.

Позивачем було самостійно виявлено помилку в раніше поданій декларації щодо фінансового результату до оподаткування та 13 березня 2017 року подано «Уточнюючу» податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2016 рік (реєстр. №9270696254 від 13.03.2017), в якій зазначено фінансовий результат до оподаткування у сумі «-1463435» грн.(а.с. 21).

Тобто уточнюючою податковою декларацією податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств було зменшено на ту ж саму суму яка була зазначена в «Звітній новій» податковій декларації від 23.02.2017.

Як встановлено з матеріалів справи, станом на 11.03.2017, згідно інтегрованої картки платника з податку на прибуток приватних підприємств, за позивачем обліковувалась переплата у сумі 9900 грн. (а.с. 45).

Податковий орган вважає, що в звязку з поданням уточнюючої податкової декларації фактично відбулась сплата (погашення) самостійно визначеного податкового зобовязання, проте з порушенням граничного строку сплати на 2 дні, що є підставою для застосування штрафних санкцій, передбачених ст.126 Податкового кодексу України. Також зазначає, що позиція контролюючого органу з цього питання викладена в загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ЗІР (категорія питання 112, під категорія 112.07, чинна на дату здійснення облікової операції) (а.с.44).

Проте суд вважає позицію податкового органу необґрунтованою з огляду на наступне.

Відповідно до п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобовязання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобовязання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобовязання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, Податковий кодекс України встановлює відповідальність за несплату узгодженої суми грошового зобовязання протягом строків, визначених цим Кодексом.

У даному ж випадку при поданні уточнюючої податкової декларації відсутній обєкт застосування штрафних (фінансових) санкцій, оскільки подання уточнюючої податкової декларації не є сплатою узгодженої суми податкового зобовязання.

Податкова декларація, у тому числі уточнююча, не є документом, що підтверджує здійснення платником податків сплати податкових зобов'язань.

Податковим кодексом України або іншими нормативно-правовими актами, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин, не розглядається подача уточнюючих податкових декларацій, якими змінено розмір податкових зобов'язань, у якості сплати платником податків узгоджених первинними (звітними) податковими деклараціями податкових зобов'язань.

Крім того, на думку суду, за умови відсутності уточнюючої податкової декларації узгодженою є та сума грошового зобов'язання, яка вказана у податковій декларації, однак коли таку уточнюючу податкову декларацію подано, то узгодженою буде сума грошового зобов'язання, яка вказана вже в уточнюючій податковій декларацій, оскільки з моменту її подання відповідні дані, викладені у звітній та звітній новій податкових деклараціях, вважаються помилковими.

Що стосується посилання відповідача на позицію контролюючого органу викладену в інформаційно-довідковому ресурсі ЗІР, то суд дане посилання відхиляє, оскільки воно стосується питання нарахування пені, що регламентується ст. 129 Податкового кодексу України та жодним чином не стосується ст. 126 Податкового кодексу України на підставі якої нараховано штрафні санкції позивачу.

Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, а тому податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області №0002551200 від 05квітня 2017 року слід визнати протиправним та скасувати.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НДКТІМ-СІЛЬГОСПМАШ» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 05 квітня 2017 року №0002551200.

3. Судові витрати в сумі 1600 (одна тисяча шістсот ) гривень 00 копійок присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НДКТІМ-СІЛЬГОСПМАШ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.П. Бойченко