Постанова № 70711314, 17.10.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2017 року о 15 год. 52 хв.Справа № 808/2511/17 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н. В.,

за участю секретаря Батигіна О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 Державної служби охорони при ГУМВС України у Луганській області

до: Запорізького управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби,

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 Державної служби охорони при ГУМВС України в Луганській області (надалі позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Запорізького управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (надалі відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення №0004664710 від 31.07.2017, №0004724710 від 31.07.2017, №0004674710 від 31.07.2017, №0004684710 від 31.07.2017, №0004694710 від 31.07.2017, №0004704710 від 31.07.2017, №0004714710 від 31.07.2017.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 державної служби охорони при ГУ МВС України в Луганській області з 16.11.2015 перебуває в стані припинення, ліквідація позивача не повязана з банкрутством, встановлений строк для заявлення кредиторами своїх вимог сплив 20.01.2016. Позивач звертає увагу, що 19.01.2016 СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ ДФС України надіслала позивачу заяву про задоволення кредиторських вимог у розмірі 2267753,70 грн. шляхом включення їх до реєстру вимог кредиторів в порядку черговості. Ліквідаційна комісія ОСОБА_1 державної служби охорони при ГУ МВС України в Луганській області своїм рішенням від 23.02.2016 №14/1-23/Гс/лк частково визнала вимоги СДПІ з ОВП у м. Луганську, задовольнивши їх у сумі 348767 грн. 00 коп. За таких обставин вважає рішення, які прийняті відповідачем 31.07.2017 на загальну суму 625642,82 грн. на підставі ОСОБА_2 камеральної перевірки від 31.07.2017 є безпідставними, оскільки прийняті після спливу строку для звернення з кредиторськими вимогами. Звертає також увагу суду на те, що ОСОБА_2 камеральної перевірки та Рішення були складенні та направленні однією датою 31.07.2017, чим порушено право позивача подати свої заперечення до контролюючого органу протягом п'яти робочих днів з дня отримання акту, що передбачено п.86.7.ст. 86 ПК України.

Представник відповідача позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях (вх.№24958 від 13.09.2017), відповідно до яких зазначає, що за ОСОБА_1 державної служби охорони при ГУ МВС України в Луганській області обліковується недоїмка з ЄСВ у загальній сумі 625642 грн. 82 коп., а також несплачена сума штрафних санкцій - 490524 грн. 86 коп., та пеня у сумі 135117 грн. 96 коп. Крім того відповідач зазначає, що ОСОБА_1 поліції охорони в Луганській області є правонаступником ОСОБА_1 державної служби охорони при ГУ МВС України в Луганській області, отже порядок погашення податкового боргу позивача регулюється статтею 98 Податкового кодексу України. Також відповідач вказує, що подання СДПІ у м. Луганську заяви про визнання кредиторських вимог відбулось 19.01.2016, тобто до зміни правового статусу процедури припинення УДСО при ГУМВС в Луганській області. Відповідач посилається на пункт 37.3 статті 37 Податкового кодексу України, та зазначає, що матеріали справи не містять таких обставин, як то виконання або припинення податкового обов'язку. Отже рішення №0004664710 від 31.07.2017, №0004724710 від 31.07.2017, №0004674710 від 31.07.2017, №0004684710 від 31.07.2017, №0004694710 від 31.07.2017, №0004704710 від 31.07.2017, №0004714710 від 31.07.2017 є правомірними, а твердження позивача про їх протиправність є безпідставними.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю виходячи із наступного.

Як свідчать матеріали справи, на підставі пп. 19-1.1.2, п. 19-1.1 ст. 19, пп.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп.75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст. 76 Податкового кодексу України, пп.2 п. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» фахівцем Запорізького управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби проведено камеральну перевірку ОСОБА_1 Державної служби охорони при ГУМВС України у Луганській області з питання своєчасності внесення до бюджету сум єдиного соціального внеску за період з липня 2014 року по липень 2015 року (код БК 7101), з липня 2014 року по листопад 2015 року (код БК 7102) та несвоєчасності подання Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за червень, серпень, грудень 2015, січень, липень 2016 року.

За результатом перевірки складено ОСОБА_2 № 809/28-10-47-10/08596831 від 31.07.2017, в якому відображено порушення абз.1 п.8 ст.9 розділу ІІІ Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування»:

-в частині несвоєчасної сплати суми єдиного внеску по коду БК71010000 за липень 2017 року у сумі 63314,63 грн. по терміну сплати 20.08.2014, за серпень 2014 року у сумі 14934,71 грн. по терміну сплати22.09.2014, за вересень 2014 року у сумі 161041,86 грн. по терміну сплати 20.10.2014, за жовтень 2014 р. у сумі 68398,41 грн. по терміну сплати 20.11.2014, за листопад 2014 р. у сумі 88778,24 грн. по терміну сплати 20.12.2014, за грудень 2014 р. у сумі 86458, 76 грн. по терміну сплати 20.01.2015, за січень 2015 р. у сумі 78537,44 грн. по терміну сплати 20.02.2015, за лютий 2015 р. у сумі 66448,68 грн. по терміну сплати 20.03.2017, за березень 2015 р. у сумі 75890,47 грн. по терміну сплати 20.04.2015, за квітень 2015 р. у сумі 68538,92 грн. по терміну сплати 20.05.2015, за травень 2015 р. у сумі 79232,63 грн. по терміну сплати 22.06.2015, за червень 2015 р. у сумі 79627,07 грн. по терміну сплати 21.07.2015, за липеь 2015 р. у сумі 35419,54 грн. по терміну сплати 20.08.2015.

- в частині несвоєчасної сплати суми єдиного внеску військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу (по коду БК 71020000) за липень 2014 року у сумі 107520,45 грн. по терміну сплати 20.08.2014, за серпень 2014 р. у сумі 103022,18 грн. по терміну сплати 22.09.2014, за вересень 2014 у сумі 252580,74 грн. по терміну сплати 20.10.2014, за жовтень 2014р. у сумі 115032,18 грн. по терміну сплати 20.1.2014, за листопад 2014 у сумі 130227,92 грн. по терміну сплати 20.12.2014, за грудень 2014 р. у сумі 129435,30 грн. по терміну сплати 20.01.2014, за січень 2015 р. у сумі 116414,40 грн. по терміну сплати 20.02.2015, за лютий 2015 р. у сумі 129544,25 грн. по терміну сплати 20.03.2015, за березень 2015 р. у сумі 121316,59 грн. по терміну сплати 20.04.2015, за квітень 2015 року у сумі 107085,90 грн. по терміну сплати 20.05.2015, за травень 2015 у сумі 111117,89 грн. по терміну сплати 22.06.2015, за липень 2015 р. у сумі 115115793,01 грн. по терміну сплати 20.08.2015, за серпень 2015 року у сумі 73785,26 грн. по терміну сплати 06.10.2015, за вересень 2015 р. у сумі 104978,71 грн. по терміну сплати 20.10.2015, за жовтень 2015 р. у сумі 235188,21 грн. по терміну 20.11.2015, за листопад 2015 у сумі 81135,31 грн. по терміну сплати 21.12.2015.

-п.4 ч.2 ст. 6 Закону №2464, п.1 р.ІІІ Порядку №435, а саме несвоєчасне подання Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за червень, серпень, грудень 2015, січень, липень 2016 року.

На підставі ОСОБА_2 № 809/28-10-47-10/08596831 від 31.07.2017 відповідачем прийнято наступні Рішення:

- №0004724710, яким до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 335997 грн. 35 коп., та нарахована пеня у розмірі 74234 грн. 00 коп.;

- №0004664710, яким до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 153677 грн. 51 коп., та нарахована пеня у розмірі 60883 грн. 96 коп.;

- №0004674710, яким до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 170 грн. 00 коп.;

- №0004684710, яким до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 170 грн. 00 коп.;

- №0004694710, яким застосовані до позивача штрафні санкції у розмірі 170 грн. 00 коп.;

- №0004704710, яким до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 170 грн. 00 коп.;

- №0004714710, яким до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 170 грн. 00 коп.

Позивач не заперечує наявності податкового боргу, проте вважає що у контролюючого органу, який висунув оскаржувані рішення, не було ані правових підстав, ані повноважень для прийняття спірних рішень, у звязку з чим звернувся з цим позовом до суду.

По-перше, не погоджуючись із прийнятими рішення позивач звертає увагу суду, що всі вказані вище Рішення так само як і ОСОБА_2 перевірки №809/28-10-47-10/08596831 були складені, підписані та направлені на адресу позивача одним днем - 31.07.2017, чим позбавили платника податків права подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку протягом п'яти днів з дня отримання ОСОБА_2, як то передбачено п.86.7 ст. 86 Податкового кодексу України.

Заперечуючи проти позову відповідач з цього приводу зазначає у своїх додаткових поясненнях (вх. №26320 від 27.09.2017), що позивач хибно застосовує до даних правовідносин норми п.86.7 ст. 86 Податкового Кодексу України, оскільки в даному випадку мова йде про перевірку своєчасності внесення до бюджету сум єдиного соціального внеску. Тому фіскальний орган керується нормами Закону України "Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування", а також Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449.

Однак, суд не погоджується з такою позицією відповідача з наступних підстав.

Як свідчить ОСОБА_2 камеральної перевірки від 13.07.2017 №809/28-10-47-10/08596831, підставою для проведення такої перевірки серед іншого контролюючим органом зазначено пп.75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст. 76 Податкового кодексу України.

Статею 75 Податкового кодексу визначено види перевірок, які мають право проводити контролюючи органи, а саме: камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За приписами п. 76.1 ст. 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

В свою чергу п.76.2 ст. 76 ПК України передбачено, що порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно із п.86.2 ст. 86 ПК України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до п.86.7 ст.86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом пяти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Отже, з урахуванням викладених норм, суд вважає, що відповідачем при складані, підписанні та направленні відповідачу 31.07.2017 одночасно ОСОБА_2 перевірки №809/28-10-47-10/08596831 та Рішень порушено порядок визначений ст. 86 ПК України.

Більш того, на сторінці 16 ОСОБА_2 від 31.07.2017 №809/28-10-47-10/05896831 (а.с. 28) відповідач сам посилається на право платника у разі незгоди із висновками перевірки чи фактами та даними викладеними в акті подати заперечення протягом п'яти робочих днів від дня отримання акту, відповідно до п.86.7 ст. 86 ПК України.

Щодо посилання позивача на те, що згідно із відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивач з 16.11.2015 перебуває в стані припинення та при цьому строк для пред'явлення кредиторами своїх вимог сплинув 20.01.2016, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 державної служби охорони при ГУ МВС України в Луганській області (код ЄДРПОУ 08596831) зареєстроване як юридична особа 29.05.2003 за адресою: 93404, Луганська область, м. Севєродонецьк, вул.Партизанська, буд. 27, перебуває на обліку як платник єдиного внеску у Запорізькому управлінні Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (40980046).

Як свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1003065377 від 27.09.2017, позивач з 16.11.2015 перебуває в стані припинення за рішенням засновників (а.с. 101-103).

Як встановлено судом, Наказом Міністерства внутрішніх справ України №1399 від 07.11.2015 вирішено ліквідувати ОСОБА_1 державної служби охорони при ГУ МВС України в Луганській області (код ЄДРПОУ 08596831) (а.с.50).

Відповідно до пункту 97.1 статті 97 Податкового кодексу України у цій статті під ліквідацією платника податків розуміється ліквідація платника податків як юридичної особи або державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрація у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), внаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата їх статусу як платника податків відповідно до законодавства.

За приписами пункту 97.2 статті 97 Податкового кодексу України у разі якщо власник або уповноважений ним орган приймає рішення про ліквідацію платника податків, не пов'язану з банкрутством, майно зазначеного платника податків використовується у черговості, визначеній відповідно до законів України.

Відповідно до ч.1 ст. 110 Цивільного Кодексу України, юридична особа ліквідується:

1) за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами;

2) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади;

3) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади.

Частиною 1 статті 111 Цивільного Кодексу України встановлено, що з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки.

За приписами ч.9 ст. 111 цього Кодексу, виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу.

В свою чергу пунктом 3 ч.1 ст.112 ЦК України встановлено, що у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів щодо податків, зборів (обов'язкових платежів) задовольняються утретю чергу.

Як свідчать матеріали справи, у зв'язку з наявністю у позивача податкового боргу, 19.01.2016 Спеціалізованою Державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС України до голови ліквідаційної комісії ОСОБА_1 державної служби охорони при ГУ МВС України в Луганській області подано заяву (№169/10/28-05-23 від 19.01.2016) про включення до реєстру кредиторів ОСОБА_1 державної служби охорони при ГУ МВС України в Луганській області, згідно якої, серед інших, просила розглянути та задовольнити кредиторські вимоги в розмірі 2267753 грн. 70 коп. (а.с. 65-71).

Рішенням голови ліквідаційної комісії ОСОБА_1 державної служби охорони при ГУ МВС України в Луганській області від 23.02.2016 №14/1-23/Гс/лк (а.с 76-77) вимоги Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС України визнано у сумі 348767 грн. 00 коп., до складу якої, зокрема, увійшли: ЄСВ, нарахований робітникам на суми заробітної плати, допомоги по тимчасовій непрацездатності у сумі 335317 грн. 55 коп; ЄСВ, нарахований на суми грошового забезпечення військовслужбовців в сумі 11367 грн. 45 коп.; податок на додану вартість у сумі 2082,00 грн. Визнані вимоги СДПІ з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС України включені до третьої черги кредиторів ОСОБА_1 державної служби охорони при ГУ МВС України в Донецькій області.

Суд звертає увагу, що відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1003065278 від 27.09.2017 (а.с. 101-103) в розділі «Дані про юридичних осіб-правонаступників: повне найменування та місцезнаходження юридичних осіб-правонаступників, їх ідентифікаційні коди» відомості про правонаступників ОСОБА_1 державної служби охорони при ГУ МВС України в Луганській області (код ЄДРПОУ 08596831) відсутні.

Суд зазначає, що за правилами частини 1 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15 травня 2003 року № 755-IV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Враховуючи викладене суд вважає обґрунтованим посилання позивача на статтю 97 Податкового кодексу України, зокрема на пункт 97.2, а також на статті 110, 111, 112 Цивільного кодексу України.

Крім того суд вважає безпідставними посилання відповідача на те, що порядок погашення податкового боргу ОСОБА_1 державної служби охорони при ГУ МВС України в Луганській області регулюється статтею 98 Податкового кодексу України. Суд наголошує на тому, що матеріалами справи підтверджено, що позивач саме ліквідується, а не реорганізується, як вважає відповідач.

Щодо тверджень відповідача про те, що Наказом МВС і Національної поліції України від 26 січня 2016 року №51/64 визначений перелік органів поліції охорони, що є правонаступниками Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ, зокрема що ОСОБА_1 поліції охорони в Луганській області є правонаступником ОСОБА_1 державної служби охорони при ГУ МВС України в Луганській області - суд вже зазначав вище, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на час виникнення спірних правовідносин та на час розгляду справи у суді - відомості про правонаступників позивача відсутні.

Крім того, суд звертає увагу на те, що у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1003056343 від 25.09.2017 (а.с. 104-105) зазначено наступне: ОСОБА_1 поліції охорони в Луганській області; ідентифікаційний код 40109152; дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи - у разі, коли державна реєстрація юридичної особи була проведена після набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» - 07.11.2015, 13831020000003958; дата державної реєстрації, дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи, яка утворена в результаті перетворення - відомості відсутні; дані про реєстраційні дії - державна реєстрація новоутвореної шляхом заснування юридичної особи, 07.11.2015, 13831020000003958.

Таким чином, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні відомості, що ОСОБА_1 поліції охорони в Луганській області є правонаступником ОСОБА_1 державної служби охорони при ГУ МВС України в Луганській області.

Пунктом 2 Розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено зокрема, що у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки) та застососвує до такого платника штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених Розділом VII цієї Інструкції.

п.п 2 п.2 Розділу VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну слпату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платнкиів, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внсеку на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.

Отже, оскільки з 16.11.2015 позивач перебуває в стані припинення за рішенням засновників, тобто перебуває у стані ліквідації, погашення його грошових зобов'язань або податкового боргу (у тому числі з ЄСВ) повинно відбуватись у спеціальному порядку, як то передбачено приписами ст. 97 ПК України, у зв'язку з чим до позивача не можуть бути застосовані штрафні санкції та нарахована пеня за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, отже рішення відповідача №0004664710 та №0004724710 від 31.07.2017 з цих підстав є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Також, щодо правомірності винесення рішень №0004664710 від 31.07.2017, №0004724710 від 31.07.2017, №0004674710 від 31.07.2017, №0004684710 від 31.07.2017, №0004694710 від 31.07.2017, №0004704710 від 31.07.2017, №0004714710 від 31.07.2017 суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

За визначенням пункту 3-1 частини 1 статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що формує податкову і митну політику (в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів, єдиного внеску) та забезпечує її реалізацію (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), та його територіальні органи.

Згідно частини 1 статті 1 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» від 17.03.2011 № 3166-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), систему центральних органів виконавчої влади складають міністерства України (далі - міністерства) та інші центральні органи виконавчої влади.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» центральні органи виконавчої влади утворюються для виконання окремих функцій з реалізації державної політики як служби, агентства, інспекції.

У пункті 1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 236, зазначено, що Державна фіскальна служба України (ДФС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування (далі єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

Відповідно до пункту 7 Положення про Державну фіскальну службу України ДФС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

За приписами частини 1 статті 21 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» територіальні органи центрального органу виконавчої влади утворюються як юридичні особи публічного права в межах граничної чисельності державних службовців та працівників центрального органу виконавчої влади і коштів, передбачених на його утримання, ліквідовуються, реорганізовуються за поданням міністра, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що Запорізьким управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України сформовано та надіслано на адресу позивача рішення №0004664710 від 31.07.2017, №0004724710 від 31.07.2017, №0004674710 від 31.07.2017, №0004684710 від 31.07.2017, №0004694710 від 31.07.2017, №0004704710 від 31.07.2017, №0004714710 від 31.07.2017, яку підписано в.о. заступника начальника Запорізького управління Офісу великих платників податків - ОСОБА_2.

Суд зазначає, що відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1003065377 від 27.09.2017 (а.с.106-108) Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України (ідентифікаційний код 39440996) є органом державної влади, та має відокремлені підрозділи, серед яких, зокрема, Запорізьке управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (40980046; 69035, Запорізька обл., місто Запоріжжя, Вознесенівський район, проспект Соборний, будинок 190А).

Отже, відповідач не є юридичною особою публічного права, а є лише відокремленим підрозділом Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України.

На підставі наведених норм та обставин, суд дійшов висновку, що відповідач не є органом, який наділений правом складати спірні Рішення , відповідно до частини 7 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності винесення спірних рішень.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, з урахуванням вище викладеного, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності дійшов висновку, що відповідачем не доведено законність та обґрунтованість винесення рішень №0004664710 від 31.07.2017, №0004724710 від 31.07.2017, №0004674710 від 31.07.2017, №0004684710 від 31.07.2017, №0004694710 від 31.07.2017, №0004704710 від 31.07.2017, №0004714710 від 31.07.2017, докази позивача не спростовані, тому з огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 4, 7 - 12, 14, 71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати прийняті 31 липня 2017 Запорізьким управлінням Офісу великих платників податків ДФС податкові повідомлення-рішення №0004714710, №0004704710, № НОМЕР_1, №0004684710, №0004664710, №0004724710, №0004674710.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на користь ОСОБА_1 Державної служби охорони при ГУМВС України у Луганській області судовий збір у розмірі 9384 грн. 64 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.ст.167, 186, 254 КАС України.

Постанова суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.167, 186 КАС України.

Суддя Н.В. Стрельнікова