Постанова № 70711063, 05.12.2017, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2017 року

Справа № 803/1572/17

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Ковальчука В.Д.,

розглянувши в місті Луцьку в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Волинській області до Державного підприємства “Цуманське лісове господарство” про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Волинській області звернулося з адміністративним позовом до Державного підприємства “Цуманське лісове господарство” (далі – ДП “Цуманське лісове господарство”) про стягнення податкового боргу в розмірі 261395,76 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є платником податків і зборів, однак всупереч вимогам Податкового кодексу України (далі - ПК України) підприємство не виконує свого обов’язку щодо своєчасності та повноти сплати податків та зборів в порядку і строки, визначені цим Кодексом, в зв’язку з чим у відповідача виник податковий борг з податку на додану вартість та з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в загальному розмірі 261395,76 грн. Позивачем в установлені законом строки вживались заходи щодо стягнення заборгованості шляхом надіслання податкової вимоги, однак дані заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідачем.

У зв’язку із наведеним позивач просить стягнути з відповідача кошти в сумі 261395,76 грн. для погашення податкового боргу з рахунків у банку, що обслуговують платника податків.

В письмовому запереченні проти позову від 04.12.2017 року №1834 відповідач не погоджується з позовними вимогами Головного управління ДФС у Волинській області з підстав протиправності нарахування контролюючим органом розмірів штрафних санкцій в податкових повідомленнях-рішеннях від 28.03.2016 року №0005201700 та від 01.08.2017 року №0039311207, а тому просить відмовити в задоволенні позову повністю.

В судове засідання представник позивача не прибув, але від нього надійшло клопотання від 05.12.2017 року про розгляд справи за його відсутності, в якій представник позивача позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча відповідач належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки в судове засідання представники сторін не прибули, при цьому, від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, а дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, тому суд приходить до висновку, що судовий розгляд справи необхідно здійснювати в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Судом встановлено, що ДП “Цуманське лісове господарство” зареєстроване як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 02.10.2017 року за №1003081500 (а.с.5-6).

За відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 4790,35 грн. та з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в сумі 256605,41 грн., а в загальному розмірі 261395,76 грн., про що зазначено Головним управлінням ДФС у Волинській області у довідці про наявність заборгованості по платежах до бюджету, розрахунку сум податкового боргу ДП “Цуманське лісове господарство” (а.с.7-8) та підтверджується зворотніми боками облікових карток платника податків з цих податків (а.с.15-16).

Податковий борг з податку на додану вартість виник через несплату грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом в податковому повідомленні-рішенні від 01.08.2017 року №0039311207 в сумі 26254,83 грн. (а.с.13), та з врахуванням переплати відповідачем в сумі 21464,48 грн. становить 4709,35 грн.

Податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати виник через несплату грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом в податковому повідомленні-рішенні від 28.03.2016 року №0005201700 в сумі 256605,41 грн. (а.с.12).

Позивачем відповідно до статті 59 ПК України була направлена відповідачу податкова вимога форми “Ю” від 17.07.2017 року №1716-17 10 (а.с.14), проте вказані заходи не спричинили погашення податкового боргу відповідачем.

Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що платники податків зобов’язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п.57.3 статті 57 ПК України).

Судом встановлено, що податковий борг відповідача виник внаслідок несплати грошових зобов’язань, визначених контролюючим органом та підлягав перерахунку в бюджет у строки, встановлені статтею 57 ПК України.

Суд не бере до уваги заперечення відповідача про протиправність нарахування сум штрафних санкцій в податкових повідомленнях-рішеннях від 28.03.2016 року №0005201700 та від 01.08.2017 року №0039311207, оскільки податкове повідомлення-рішення від 01.08.2017 року №0039311207 відповідачем не оскаржувалося ні в адміністративному, ні в судовому порядку, а тому є чинним, відтак вказана в ньому сума грошових зобов’язань є узгоджена. Також суд зазначає, що податкове повідомлення-рішення від 28.03.2016 року №0005201700 оскаржувалося відповідачем в судовому порядку. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 23.05.2016 року у справі №803/582/16 за позовом Державного підприємства ,,Цуманське лісове господарство” до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016 року, в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.03.2016 року №0005201700 відмовлено. Відтак, сума грошових зобов’язань, визначена контролюючим органом в податковому повідомленні-рішенні від 28.03.2016 року №0005201700 є узгодженою в судовому порядку та підлягає сплаті в установлені законодавством строки.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 ПК України).

В подальшому відповідно до пунктів 95.2 - 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Підпунктами 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання; грошове зобов’язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно із підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Таким чином, оскільки за відповідачем рахується податковий борг в загальній сумі 261395,76 грн., тому позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом прийняття постанови про стягнення з рахунків ДП “Цуманське лісове господарство” у банках, обслуговуючих платника податків, в дохід Державного бюджету України коштів у розмірі податкового боргу в сумі 261395,76 грн.

Керуючись статтями 122, 128, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Державного підприємства “Цуманське лісове господарство” (45233, Волинська область, Ківерцівський район, смт. Цумань, вул. Незалежності, будинок 124, ідентифікаційний код 00991491) у банках, обслуговуючих платника податків, в дохід Державного бюджету України кошти у розмірі податкового боргу в сумі 261395,76 грн. (двісті шістдесят одна тисяча триста дев’яносто п’ять гривень 76 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.Д. Ковальчук