Постанова № 70710881, 28.09.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича із позовними вимогами щодо:

визнання протиправною бездіяльності уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича щодо не включення вкладника ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у публічному акціонерному товаристві « Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича включити ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах гарантованої суми у розмірі 20 000, 00 грн.

В обґрунтування позову ОСОБА_2 зазначено, що на підставі укладеного між позивачем та відповідачем договору банківського вкладу на депозитний рахунок позивача в національній валюті України зараховані грошові кошти у розмірі 20 000, 00 грн. Постановою Правління Національного банку України розпочато процедуру ліквідації банку та було призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію. Позивач звернувся до банківської установи із заявою про включення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Уповноваженою особою було повідомлено позивача, що правочин з перерахування коштів в розмірі 20 000, 00 грн. визнано нікчемним. Бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова О.Ю., на думку ОСОБА_2, є протиправною, а позивач підлягає включенню до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Позивач надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач подав до суду письмові заперечення, в обґрунтування яких зазначено, що між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційний розрахунковий центр» (далі-ТОВ «Інвестиційний розрахунковий центр» було укладено договір позики. Грошові кошти в сумі 20 000, 00 грн. були залучені в рамках укладеного договору позики між позивачем та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», а відтак в розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" позивач не є вкладником банку. Банк не приймав участі в залученні коштів від позивача, а тому підстави для включення відповідних відомостей до переліку рахунків проблемного банку на суму 20 000,00 грн. у відповідача відсутні.

Також, в запереченнях вказано, що в даній справі кошти позивача були залучені фінансовою установою як позика з подальшим поверненням на рахунок позикодавця. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було проведено перевірку правочинів на предмет нікчемності. За результатами цієї перевірки встановлено факти ризикової діяльності ПАТ «Банк Михайлівський», а саме банком та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» укладено договори відступлення прав вимоги, за якими проведено кредитну операцію з юридичною особою. При цьому, банком було порушено обмеження, які раніше були застосовані Правлінням Національного банку України. Враховуючи наведене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У судове засідання відповідач або його уповноважений представник не з'явились. Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, про причини неявки суду не повідомив.

З огляду на приписи ст.41, ст.122, ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе здійснити судовий розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що на момент 15.04.2016р. ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1., ідентифікаційний код НОМЕР_1) уклав із публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» (далі - ПАТ «Банк Михайлівський») договір банківського рахунку, за умовами якого позивачу було відкрито поточний рахунок НОМЕР_2.

15.04.2016р. між позивачем та ТОВ «Івенстиційно-розрахунковий центр» в особі провідного фахівця залучення клієнтів Соколовської Інни Віталіївни, що діяла на підставі довіреності №2-17/12 від 17.12.2015р. був укладений договір №980-027-000222070 (далі - договір).

Згідно п.п 1.1 та п. 1.2 договору загальна сума вкладу (депозиту) становить 20 000 грн. На виконання п.1.1. Договору, банк прийняв 15.04.2016р., а вкладник передав в управління Банку грошові кошти у сумі 20 000 грн на строк до 14.10.2016р.

19.05.2016р. зі змісту виписок по особовому рахунку ОСОБА_2 у ПАТ «Банк Михайлівський» НОМЕР_2 вбачається, що 19.05.2016р. з банківського рахунку ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на рахунок позивача надійшли кошти у загальному розмірі 20 504, 88 грн. (в т.ч.: 504, 88 грн. як оплата процентів по договору №980-027-000222070 від 15.04.2016р. та 20 000, 00 грн. у якості повернення коштів згідно договору №980-027-000222070 від 15.04.2016р.).

22.12.2015р. Правлінням Національного банку України винесено Постанову № 217/БТ "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку", якою установлено факт здійснення публічним акціонерним товариством "Банк Михайлівський" ризикової діяльності, віднесено його до категорії проблемних строком на 180 днів та запроваджено обмеження в діяльності.

27.04.2016р. Правлінням Національного банку України винесено Постанову за №295/БТ «Про окремі питання діяльності Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» та внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 22.12.2015р.», якою введено певні обмеження діяльності ПАТ «Банк Михайлівський».

18.05.2016р. і 19.05.2016р. між ТОВ «Інвестиційний розрахунковий центр» та ПАТ «Банк Михайлівський» були укладені договори щодо відступлення права вимоги за № 1805 від 18.05.2016р. та №1 від 19.05.2016р. До договорів складені реєстри кредиторів та акти приймання-передачі кредитних справ.

Рішенням Національного банку України № 14/БТ від 23.05.2016р. ПАТ «Банк Михайлівський» віднесено до категорії неплатоспроможних.

23.05.2016р. Фондом гарантування вкладів фізичних осіб винесено рішення №812 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

12.07.2016 р. Правлінням Національного банку України прийнято рішення № 124-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський».

12.07.2016 р. Фондом гарантування вкладів фізичних осіб винесено рішення № 1213 про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» з 13.07.2016 р. по 12.07.2018р. та делегування повноважень ліквідатору банку.

З 13.07.2016р. розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський». Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 265 від 24.01.2017 року делеговані повноваження уповноваженої особи Фонду:

Волкову Олександру Юрійовичу з 25 січня 2017 року, визначені статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

ОСОБА_5 з 25 січня 2017 року визначені пунктами 4, 5, 6 та 8 частини 2 статті 37, пунктом 4 частини 1 статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

01.06.2016 р. Тимчасовою адміністрацією публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" складено акт № 2 "Про проведення перевірки правочинів (у тому числі договорів), які відповідають критеріям нікчемності.

В акті зазначено про виявлення правочинів, які мають ознаки нікчемності - виконання 19.05.2016 р. ПАТ «Банк Михайлівський» платіжних документів ТОВ «Інвестиційний розрахунковий центр» з перерахування коштів на рахунки 12 160 фізичних осіб у сумі 1 298 015 973,74 грн.

Згідно до витягу від 22.09.2016 р. з Додатку 2 до акту № 2 від 01.06.2016 р., складеного та підписаного уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волковим О.Ю., в перелік вкладників, платіжні документи яких від ТОВ «Інвестиційний розрахунковий центр» були 19.05.2016 р. виконані ПАТ «Банк Михайлівський», входить ОСОБА_2, сума коштів 20 504, 88 грн.

01.06.2016 р. Тимчасовою адміністрацією публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" винесено наказ № 42/2, яким затверджено результати перевірки правочинів, викладені в акті № 2 від 01.06.2016 р., відповідно до якого встановлена нікчемність правочинів та застосовано наслідки нікчемності правочинів з подальшим виданням відповідного розпорядження.

З огляду на наведене, судом встановлено та не заперечується відповідачем, що у переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відсутні відомості щодо позивача.

ПАТ «Банк Михайлівський» листом за вих. №12305 від 25.01.2017р., посилаючись на положення ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» повідомив позивача, що здійснені 19.05.2016р. ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» переказ коштів (трансакція) в сумі 504, 88 грн з призначенням платежу «Оплата процентів по договору № 980-031-000222070 від 15.04.2016 року на рахунок № НОМЕР_3», що належить ОСОБА_2 та переказ коштів (трансакція) в сумі 20 000 грн з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором № 980-031-000222070 від 15.04.2016 року на рахунок № НОМЕР_3», що належить ОСОБА_2, є нікчемними.

Отже, з вищенаведеного слідує, що уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осібна ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волков О.Ю. на підставі ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб та ст. 228 Цивільного кодексу України визнала нікчемним договір банківського вкладу та як наслідок не включила ОСОБА_2 до переліку вкладників.

Вирішуючи позовні вимоги, суд зазначає, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" №4452-VI від 23.02.2012 р. (далі- Закон №4452), Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

В пункті 3 частини 1 статті 2 Закону №4452 визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Відповідно до ст.26 Закону №4452 встановлено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку і сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, проте Фонд завершує виплату гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами в день внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про ліквідацію банку як юридичної особи.

Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом.

Згідно ст. 27 Закону №4452, уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Нарахування відсотків за вкладами припиняється у день початку процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).

Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує:

1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;

2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 цього Закону;

3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане;

4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду;

5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.

Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочихднів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду.

Фонд також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті «Урядовий кур'єр» або «Голос України».

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такийправочин не відповідає вимогам законодавства України.

9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Згідно до п. 1 ч. 4 ст. 38 Закону №4452 - протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Відповідно до п. 15 розділу Х Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" - до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.

Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ретельно вивчити документи щодо кожної фізичної особи, яку прирівняно до вкладника і кошти якої прирівняні до вкладу цим пунктом, і не пізніше 20 робочих днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" розпочати за рахунок коштів Фонду у межах суми відшкодування, визначеної частиною першою статті 26 цього Закону, виплату відшкодування коштів фізичним особам, які набули право на таке відшкодування у зв'язку з їх прирівнянням до вкладників.

Як було зазначено, відповідач не включив ОСОБА_2 до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування вкладів за рахунок коштів Фонду у зв'язку з тим, що транзакції, здійснені ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» 19.05.2015р. на розрахунковий рахунок позивача перерахування коштів на загальну суму 20 504, 88 грн. є нікчемними. Підставою нікчемності відповідач зазначає положення статей 215, 216 Цивільного кодексу України, статті 37, пунктів 7-9 частини третьої статті 38 Закону №4452.

Отже, відповідач фактично визнав нікчемними розрахункові банківській операції з перерахування коштів з одного рахунку на інший.

При цьому, договір відкриття ОСОБА_2 поточного рахунку та договір банківського вкладу в ПАТ «Банк Михайлівський» нікчемними не визнавались.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За результатами правочину у вигляді перерахування 19.05.2016р. з банківського рахунку ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на рахунок ОСОБА_2 грошових коштів у загальному розмірі 20 504, 88 грн., відбулося набуття позивачем права власності на вказані кошти.

Щодо посилань на пункти 7-9 частини третьої статті 38 Закону №4452, які були зазначені уповноваженою особою в якості обґрунтування визнання нікчемним переказу коштів ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на рахунки позивача у ПАТ «Банк Михайлівський», то відповідачем не було вказано, яким чином перекази коштів, ініційовані ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на користь позивача, мають відношення, як на підставу визнання нікчемності, визначених законодавством. Уповноваженою особою Фонду не наведено та не підтверджено належними доказами конкретної підстави нікчемності правочину. Одного лише твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким.

Суд вказує на те, що жодна з підстав, вказаних у ст. 38 Закону №4452, не має відношення до правочинів, вчинених ПАТ «Банк Михайлівський» у правовідносинах з позивачем (стосовно зарахування коштів на його рахунок у банку).

Так, відповідно до ч.1 ст.1066 Цивільного кодексу України - за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять.

Згідно з ч.3 ст.1049 Цивільного кодексу України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Повернення ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» коштів на поточний рахунок позивача у ПАТ «Банк Михайлівський» було здійснено 19.05.2016р., а, отже, кошти в сумі 20 504, 88 грн. на момент прийняття рішення про ліквідацію банку перебували на поточних рахунках позивача у ПАТ «Банк Михайлівський».

З доданих до справи відповідачем документів встановлено, що договір укладений між ПАТ «Банк Михайлівський» у правовідносинах з позивачем, в установленому законодавством порядку нікчемним не визнавався, тому є діючим та тягнє за собою відповідні правові наслідки.

Також, судом не приймаються доводи відповідача про встановлені постановою Правління Національного Банку України від 22.12.2015 року за №917/БТ обмеження для ПАТ «Банк Михайлівський», а саме - не допускати проведення будь-яких операцій за договорами, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, суд вказує наступне.

Відповідно до пункту 7.14 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.08.2012 року за №346 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), Національний банк, якщо банк не забезпечив виконання рішення Національного банку щодо обмеження, зупинення чи припинення окремих видів здійснюваних банком операцій, здійснення яких рішенням Національного банку зупинено, обмежено чи припинено, або не виправив виявлені в його діяльності порушення, не припинив здійснення ризикової діяльності в установлений строк чи в діяльності банку установлено новий факт здійснення ризикової діяльності відповідно до пункту 3.3 глави 3 розділу I цього Положення в установлений строк, або недотримав умов обмеження/зупинення, може прийняти рішення про: продовження строку дії заходу впливу у вигляді обмеження або зупинення операцій; застосування до банку інших заходів впливу.

Отже, негативні наслідки при невиконанні банком рішень Національного Банку України щодо обмеження чи припинення операцій настають саме для такого банку, а не для його клієнтів. Саме по собі отримання ПАТ «Банк Михайлівський» коштів на рахунки згідно укладених позивачем договорів не призводить до автоматичного визнання таких переказів нікчемними, оскільки це не суперечило чинному законодавству.

Доводи уповноваженої особи про нікчемність переказів коштів (транзакцій) є необгрунтованими.

Разом з тим, оскільки договір з позивачем був укладений раніше запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський», то будь - яких обмежень, пов'язаних з дією тимчасової адміністрації, не існувало.

Таким чином, рахунок позивача НОМЕР_2, який був відкритий ОСОБА_2 у ПАТ «Банк Михайлівський», повинен бути включеним до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.

Відповіднго до пункту 5 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №14 від 09.08.2012р., уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку, зокрема, такі переліки:

1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення;

2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, згідно з додатком 3 до цього Положення.

Протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.

Отже, у разі наявності підстав для включення даних про рахунки вкладника, які раніше не були включені до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом, уповноважена особа має подати до Фонду відповідне доповнення до переліку.

Таким чином, суд доходить висновку, що в розумінні статті 2 Закону №4452 позивач є вкладником банку, а кошти, які надійшли для нього як вкладника за договором від 15.04.2016р., в розумінні тієї ж статті, є вкладом, на який поширюються гарантії, передбачені статтею 26 Закону №4452, у зв'язку з чим відповідач протиправно, на підставі хибних висновків, не включив позивача до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, що містяться на рахунку № НОМЕР_3 за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України - у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

У зв'язку з наведеним, наказ тимчасової адміністрації публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" від 01.06.2016 р. № 42/2 в частині затвердження результатів перевірки правочинів та застосування наслідків нікчемності правочинів щодо ОСОБА_2,не відповідає вимогам п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесений на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством, але не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З метою повного захисту прав позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та скасувати наказ тимчасової адміністрації ПАТ «Банк Михайлівський» №42/2 від 01.06.2016р. в частині затвердження результатів перевірки правочинів та застосування наслідків нікчемності щодо позивача, а також зобов'язати відповідача включити ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах гарантованої суми у розмірі 20 504, 88 грн.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича щодо не включення вкладника ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у публічному акціонерному товаристві « Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича включити ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах гарантованої суми у розмірі 20 504, 88 грн. (двадцять тисяч п'ятсот чотири гривні вісімдесят вісім копійок).

Скасувати наказ тимчасової адміністрації публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» № 42/2 від 01.06.2016 р. в частині затвердження результатів перевірки правочинів та застосування наслідків нікчемності щодо ОСОБА_2

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 1280, 00 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят гривень).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.