Постанова № 70709324, 04.12.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2017 року мТернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Черніцької І.М.

при секретарі судового засідання Бойко І.І.

розглянувши адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Тернопільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання призначити пенсію,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Тернопільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (далі УПФ) про визнання дій відповідача щодо відмови у призначення пенсії по інвалідності протиправними, зобов’язання зарахувати до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії по інвалідності період роботи з 21 травня 1990 року по 11 квітня 1995 року у Підгаєцькому міжгосподарському підприємстві по виробництву яловичини та призначити пенсію з 13 квітня 2017 року.

В обґрунтування вимог позивач вказує, що вона є інвалідом другої групи загального захворювання згідно висновку МСЕК від 03 грудня 2015 року. 13 квітня 2017 року вона повторно звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії по інвалідності згідно Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Однак, їй відмовлено у призначенні пенсії по інвалідності за недостатності страхового стажу. До стажу роботи відповідачем не зараховано періоди роботи з 21 травня 1990 року по 11 квітня 1995 року у Підгаєцькому міжгосподарському підприємстві по виробництву яловичини, у зв’язку з відсутністю підприємства за юридичною адресою.

Вважає, що такі дії відповідача є неправомірними, оскільки основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка, де і зазначений спірний період. Посилаючись на наведене, просила позов задовольнити.

В судове засідання позивачка не з’явилась, хоча про час та місце його була повідомлена належним чином. Попередньо подала суду заяву про слухання справи без її участі.

Представник відповідача ОСОБА_2 попередньо подав заяву про слухання справи без його участі, позов не визнає. Крім того, подав письмові заперечення, де вказав, що 03 грудня 2015 року позивачу присвоєно другу групу інвалідності. На час присвоєння інвалідності у позивачу не було достатнього страхового стажу для призначення пенсії по інвалідності. 13 квітня 2017 року позивачка повторно звернулась із заявою про призначення пенсії по інвалідності. На час повторного звернення у позивачки був необхідний стаж, у зв’язку з чим було надано заяви на проведення актів зустрічних перевірок для підтвердження стажу роботи позивача у Підгаєцькому міжгосподарському підприємстві по виробництву яловичини з 21 травня 1990 року по 11 квітня 1995 року. Перевірки проведенні не були, оскільки дане підприємство відсутнє за юридичною адресою, а в архівні установи документи на зберігання не надходили. Дані періоди роботи не були зараховані до страхового стажу. Посилаючись на наведене, просив відмовити у задоволенні позову.

Суд вважає за можливе слухати справу у відсутності сторін, на підставі наявних у справі матеріалів.

Судом встановлено, що згідно довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії АВ № 0614097 від 03 грудня 2015 року, ОСОБА_1 присвоєну другу групу інвалідності з 03 грудня 2015 року, загальне захворювання, довічно.

На час встановлення групи інвалідності 03 грудня 2015 року у позивача не було необхідного стажу для призначення пенсії.

13 квітня 2017 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, повторно звернулась до Тернопільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії по другій групі інвалідності загального захворювання згідно з вимогами ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Вказані обставини справи визнаються відповідачем.

Відповідно до протоколу Тернопільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області за №11 від 05 липня 2017 року ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії, оскільки стаж її роботи становить 11 років 04 місяці 22 дні, що є менше за необхідний стаж 14 років.

Відмовляючи позивачці в призначенні пенсії по інвалідності, зазначена комісія не зарахувала до страхового стажу позивача періоди роботи з 21 травня 1990 року по 11 квітня 1995 року у Підгаєцькому міжгосподарському підприємстві по виробництву яловичини, оскільки провести зустрічну перевірку для підтвердження факту роботи ОСОБА_1 на даному підприємстві немає можливості, підприємство відсутнє за юридичною адресою, а в архівні установи документи на зберігання не надходили.

Згідно записів за №№11,12 в трудовій книжці ОСОБА_1М серії БТ-1 №1591733 від 12 жовтня 1977 року встановлено, що 21 травня 1990 року ОСОБА_1 була прийнята різноробочою в Підгаєцьке міжгосподарське підприємство по виробництву яловичини ( наказ за №12 від 21.05.1990 року).

11 квітня 1995 року ОСОБА_1 звільнена з роботи за власним бажанням (наказ за №15 від 11.04.1995 року).

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, вважає, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства) за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

Згідно з вимогами ст. 32 вказаного Закону особи, визнані інвалідами, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією, зокрема для інвалідів II та III груп: від 52 років до досягнення особою 55 років включно - 13 років; від 56 років до досягнення особою 59 років включно - 14 років.

Відповідно до вимог статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або записів в ній, затвердженого постановою КМУ №637 від 12.08.1993, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або записів в ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до вимог 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності.

В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Встановлено, що на час повторного звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії по інвалідності, а саме 13 квітня 2017 року позивачка досягла 56 років.

Страховий стаж позивачки становить більше 14 років, що підтверджується записами у трудовій книжці.

Згідно записів в трудовій книжці позивача за №11-12 встановлено, що у період з 21 травня 1990 року по 11 квітня 1995 року ОСОБА_1 працювала у Підгаєцькому міжгосподарському підприємстві по виробництву яловичини на посаді різноробочої.

За таких обставин, відповідачем безпідставно не зараховано до страхового стажу позивачці періоди роботи з 21 травня 1990 року по 11 квітня 1995 року у Підгаєцькому міжгосподарському підприємстві по виробництву яловичини, які належним чином підтверджені записами у трудовій книжці позивача серії БТ -1 № 1591733 від 12 жовтня 1977 року

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, суд вважає, що діями відповідача порушено права позивача, які підлягають захисту шляхом визнання дій відповідача неправомірними та зобов’язання Тернопільське об’єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області призначити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності починаючи з 13 квітня 2017 року, зарахувавши при цьому до страхового стажу періоди роботи з 21 травня 1990 року по 11 квітня 1995 року у Підгаєцькому міжгосподарському підприємстві по виробництву яловичини.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.

Відповідачем не наведено суду жодних доказів щодо правомірності своїх дій та спростування записів у трудовій книжці позивача на підтвердження факту роботи позивача з 21 травня 1990 року по 11 квітня 1995 року у Підгаєцькому міжгосподарському підприємстві по виробництву яловичини.

Керуючись Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про пенсійне забезпечення» та ст.ст.6, 8, 9, 11, 71, 94, 128, 159, 163, 185, 186, 254, КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Тернопільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання призначити пенсію задовольнити.

Визнати протиправними дії Тернопільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо відмови позивачу у призначенні пенсії по інвалідності.

Зобов'язати Тернопільське об’єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 21 травня 1990 року по 11 квітня 1995 року у Підгаєцькому міжгосподарському підприємстві по виробництву яловичини та призначити пенсію по інвалідності з 13 квітня 2017 року.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом .

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови