Постанова № 70708109, 27.11.2017, Городоцький районний суд Львівської області

441/1576/17

2-а/441/50/2017

Постанова

Іменем України

27.11.2017р. Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючої судді – Перетятько О.В.

при секретарі – Сорока М.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в місті Городок адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Городоцького об’єднаного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області про оскарження рішення Городоцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області щодо відмови у призначенні та виплаті грошової допомоги,-

В С Т А Н О В И В:

24 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до Городоцького об’єднаного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області про оскарження рішення Городоцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області щодо відмови у призначенні та виплаті грошової допомоги, в якому просила постановити рішення, яким визнати дії Городоцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у призначенні та виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій на підставі п.7-1 розділу 15 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та Постанови КМУ №1191 від 23.11.2011р. протиправними і незаконними та зобов’язати Городоцьке об’єднане управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи на посаді вихователя дошкільного закладу Верховинського лісокомбінату з 08.08.1977 по 19.02.1979р., та на посаді вихователя дошкільного закладу с. Підзвіринець Колгоспу «Більшовик» з 01.04.1985 по 01.10.1991р., що дає право на отримання грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій відповідно до п.7-1 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та відповідно провести виплату ОСОБА_1 зазначеної грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.

В обґрунтування своїх вимог покликалась на те, що 13.10.2017р. Городоцьким об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України у Львіській області відмовлено їй у призначенні та виплаті грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій на підставі п.7-1 роз 15 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та Постанови КМУ №1191 від 23.11.20111р. у зв’язку з призначенням пенсії за віком.

Позивачка звернулася до відповідача із заявою про нарахування та виплату їй одноразової грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти місячних пенсій на день її призначення відповідно до п.7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

При призначенні пенсії їй вказана допомога нарахована та виплачена не була.

Відповідач листом №24-м/6/Тр6045/04-14 від 13.10.2017р. відмовлено їй у виплаті такої допомоги, оскільки відповідно до записів у її трудовій книжці у період з 08.08.1977р. по 19.02.1979р. працювала на посаді вихователя дитячого садка Верховинського лісокомбінату, згадана посада дає право на призначення пенсії за вислугу років, оскільки передбачена переліком, проте, не підтверджується державна або комунальна форма власності Верховинського лісокомбінату, на її запита відсутні дані щодо форми власності Верховинського лісокомбінату.

На момент призначення пенсії її загальний стаж роботи становив 42 роки 3 місяці 29 днів та з яких більше 29 років 6 місяців 29 днів стажу в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Вважає таку відмову відповідача неправомірною.

Позивач та її представник у суді позов підтримали з мотивів наведених у ньому.

Представник Городоцького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Львівської області ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, покликаючись на доводи, які викладені в долученому до матеріалів справи письмовому запереченні.

Заслухавши пояснення позивача та її представника, представника відповідача, з'ясувавши обставини справи, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з положеннями ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачено ОСОБА_4 та законами України.

Приписами ч.2 ст.19 ОСОБА_4 України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_4 та законами України.

Позивачка звернулась до відповідача із письмовою заявою про нарахування та виплату їй одноразової грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти місячних пенсій на день її призначення відповідно до п.7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Листом 24-м/6/Тр6045/04-14 від 13.10.2017р Городоцьким об'єднаним Управління Пенсійного фонду України у Львівській області відмовило їй у нарахуванні та виплаті вказаної одноразової грошової допомоги.

Суд вважає, що відмова відповідача у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 є безпідставною та не грунтується на нормах матеріального законодавства, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 8 ОСОБА_4 України в Україні діє принцип верховенства права. ОСОБА_4 України має найвищу юридичну силу та пріоритет над іншими нормативно - правовими актами. Закони та підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_4 і повинні відповідати їй. ОСОБА_4 є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_4 України гарантується.

Статтею 46 ОСОБА_4 України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з вимогами ст. 64 ОСОБА_4 України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених ОСОБА_4 України.

За приписами ст. 21, 22 ОСОБА_4 України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Пунктом 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування встановлено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Відповідно до підпункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

З трудової книжки вбачається, що позивач ОСОБА_1:

- з 08.08.1977р. по 19.02.1979р. – вихователь дошкільного закладу Верховинського лісокомбінату,

- з 01.04.1981 по 29.03.1985р. – вихователь Комарнівського дошкільного закладу,

- з 01.04.1985 по 01.10.1991р. – вихователь дошкільного закладу с. Підзвіринець, Колгоспу «Більшовик»,

- з 01.10.1991 по 01.04.1993р. – вихователь дошкільного закладу Підзвіринецької сільської ради,

- 01.04.1993р. –по час призначення пенсії –завідувач дошкільного закладу с. Підзвіринець.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою KM України від 23.11.2011 р. № 1191, до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені, в тому числі, переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» (далі - Порядок № 909).

До вказаного Порядку № 909 входять посади вчителів, вихователів загальноосвітніх навчальних закладів та вихователі дошкільних навчальних закладів всіх типів.

Таким чином, виплата одноразової грошової допомоги при виході на пенсію є заохоченням особи, яка 30 років (для жінки) відпрацювала в закладах освіти та отримувала при цьому заробітну плату за рахунок державного чи місцевого бюджету.

Відповідно до частини 4 статті 21 Закону України «Про позашкільну освіту" педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугою років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.

В силу пункту 1 статті 39 Закону України "Про позашкільну освіту" зазначено перелік позашкільних закладів, на які поширюється дія даного Закону.

Статтею 29 Закону України «Про освіту» передбачено, що в структуру освіти входить дошкільна освіта.

Згідно з статті 5 Закону України «Про дошкільну освіту» систему дошкільної освіти становлять дошкільні навчальні заклади незалежно від підпорядкування, типів і форми власності.

Відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Робота позивача на посаді вихователя дошкільного закладу Верховинського лісокомбінату з 08.08.1977 по 19.02.1979р., та на посаді вихователя дошкільного закладу с. Підзвіринець Колгоспу «Більшовик» з 01.04.1985 по 01.10.1991р. є прирівняною до роботи в державних і комунальних закладів дошкільної освіти виходячи з наступного.

В силу вимог статтей 16, 18 Закону Української PCP «Про народну освіту» від 28.06.1974 року, що діяв на час роботи позивача у вказаний період, з метою створення найсприятливіших умов для виховання дітей дошкільного віку і подання необхідної допомоги сім'ї створюються дитячі ясла, дитячі садки, дитячі ясла-садки загального і спеціального призначення та інші дитячі дошкільні заклади. Влаштування дітей у дитячі дошкільні заклади провадиться за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють.

Дитячі дошкільні заклади організуються виконавчими комітетами районних, міських, селищних і сільських Рад народних депутатів, а також з їх дозволу державними підприємствами, установами та організаціями, колгоспами, іншими кооперативними та іншими громадськими організаціями.

У відповідності до ст. 10 ОСОБА_4 УРСР від 20.04.1978 р. основу економічної системи України становить соціалістична власність на засоби виробництва у формі державної (загальнонародної) і колгоспно-кооперативної власності.

Стаття 11 ОСОБА_4 УРСР визначала, що у виключній власності держави є: земля, її надра, води, ліси. Державі належать основні засоби виробництва в промисловості, будівництві і сільському господарстві, засоби транспорту і зв'язку, банки, майно організованих державою торговельних, комунальних та інших підприємств, основний міський житловий фонд, а також інше майно, необхідне для здійснення завдань держави.

Статтею 13 ОСОБА_4 УРСР було передбачено особисту власність громадян.

Таким чином, на період роботи позивача з 08.08.1977 року по 19.02.1979 року в Україні визнавалось дві форми власності: соціалістична та особиста.

Зважаючи на те, що в цей період колгоспи відносились до соціалістичної власності, а не до особистої, тому вказаний період роботи позивача прирівнюється до роботи в закладах державної та комунальної власності.

В період роботи позивача ОСОБА_1 з 08.08,1977 року по 19.02.1979 року діяла ОСОБА_4 УРСР від 30.01.1937 року, якою також визнавались дві форми власності: соціалістична та особиста.

Відповідно до записів трудової книжки позивача з - з 08.08.1977р. по 19.02.1979р. – вихователь дошкільного закладу Верховинського лісокомбінат, з 01.04.1981 по 29.03.1985р. – вихователь Комарнівського дошкільного закладу, з 01.04.1985 по 01.10.1991р. – вихователь дошкільного закладу с. Підзвіринець, Колгоспу «Більшовик»,з 01.10.1991 по 01.04.1993р. – вихователь дошкільного закладу Підзвіринецької сільської ради, 01.04.1993р. –по час призначення пенсії –завідувач дошкільного закладу с. Підзвіринець.

Саме той факт, що вона була переведена з посади вихователя свідчить про те, що її робота у період з 08.08.1977 року по 01.10.1991 року вихователем дошкільного закладу с. Підзвіринець, Колгоспу «Більшовик» є тотожною її роботі вихователем дошкільного закладу Верховинського лісокомбінату та відповідно є прирівняною до роботи в державних і комунальних закладів дошкільної освіти.

Таким чином, стаж роботи позивача на посаді вихователя дошкільного закладу Верховинського лісокомбінату з 08.08.1977 по 19.02.1979р., та на посаді вихователя дошкільного закладу с. Підзвіринець Колгоспу «Більшовик» з 01.04.1985 по 01.10.1991р. безпідставно не зарахований відповідачем до стажу працівника освіти, що дає право на призначення і виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та враховуючи наведені вище норми матеріального права, суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 є обґрунтований та такий, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

Доводи представника Городоцького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області ОСОБА_3 в заперечення позову, на думку суду, є непереконливими, а тому такі доводи суд не може покласти в основу свого рішення і відмовити в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 9, 10, 69, 70, 71, 94,158, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, ст.ст. 8,19,21,22,46 ОСОБА_4 України, Законом України "Про пенсійне забезпечення", Законом України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати дії Городоцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у призначенні та виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій на підставі п.7-1 розділу 15 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та Постанови КМУ №1191 від 23.11.2011р. протиправними і незаконними та зобов’язати Городоцьке об’єднане управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи на посаді вихователя дошкільного закладу Верховинського лісокомбінату з 08.08.1977 по 19.02.1979р., та на посаді вихователя дошкільного закладу с. Підзвіринець Колгоспу «Більшовик» з 01.04.1985 по 01.10.1991р., що дає право на отримання грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій відповідно до п.7-1 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та відповідно провести виплату ОСОБА_1 зазначеної грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення шляхом внесення апеляційної скарги через суд, що її ухвалив.

Суддя Перетятько О.В.