Рішення № 70706963, 29.11.2017, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 29.11.2017

Справа №320/5655/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАИНИ

"29" листопада 2017 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Урупи І.В.

при секретарі - Литвиненко В.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом органу опіки та піклування - Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області в інтересах малолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

Орган опіки та піклування - Виконавчий комітет Мелітопольської міської ради Запорізької області звернувся до суду з позовом, в якому просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до малолітньої доньки ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, посилаючись на те, що відповідачка є матір'ю малолітньої дитини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відомості про батька при реєстрації народження дитини записані відповідно до частини 1 статті 135 Сімейного кодексу України. Малолітня ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 27.07.2017 року перебуває на обліку в службі у справах дітей Мелітопольської міської ради, як дитина, яка перебуває в складних життєвих обставинах, у зв'язку з ухиленням матері від її виховання. 14.07.2017 до служби у справах дітей Мелітопольської міської ради надійшла інформація від завідуючої амбулаторії № 12 ОСОБА_3 про те, що співмешканець ОСОБА_2 - ОСОБА_4 перебуває у слідчому ізоляторі. Мати ОСОБА_2 покинула дитину ОСОБА_1 на ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які проживають за адресою: АДРЕСА_1. Останні були на прийомі у педіатра 20.06.2017 року. Дитина здорова. Умови для її проживання задовільні, є всі необхідні речі, харчування. Призначення лікаря виконують. Мати не виконує свої батьківські обов'язки. 20.07.2017 комісія у складі працівників служби у справах дітей Мелітопольської міської ради та Мелітопольського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді відвідали сім'ю за вказаною адресою. На момент відвідування вдома знаходилася ОСОБА_7 - баба співмешканця ОСОБА_4 З її слів, ОСОБА_2 з дитиною періодично зникала з дому, блукала. Приблизно 4 місяці тому мати в черговий раз забрала дитину та пішла з дому. Згодом близько 24:00 год. ОСОБА_7 передзвонила подруга ОСОБА_2 - ОСОБА_7 та повідомила, що везе ОСОБА_1 до ОСОБА_7 Привезла дитину на таксі та повідомила, що ОСОБА_2 з подругою ОСОБА_18 десь блукають. Протягом 4 місяців мати приходила 1 раз за своїми речами. Державну допомогу, яку мати отримує на дитину, вона витрачає на власні потреби. ОСОБА_1 проживає в сім'ї ОСОБА_7, є няня, дитина відвідує приватний дитсадок. Станом на 20.07.2017 року місце знаходження матері ОСОБА_7 невідоме. Під час бесіди ОСОБА_7 повідомила, що ОСОБА_2 вживає наркотичні речовини. 26.07.2017 на особистому прийомі ОСОБА_2 підтвердила, що вона дійсно залишила дочку у ОСОБА_7, так як сама підробляла та шукала житло, потім робила ремонт у будинку АДРЕСА_2, куди вона планує забрати дочку. ОСОБА_2 повідомила, що вона з 2014 року перебуває на обліку у лікаря-нарколога, але стверджувала, що на сьогоднішній день не вживає наркотичні речовини. 26.07.2017 службою у справах дітей до Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області було направлено матеріали для притягнення матері до відповідальності за ст. 184 КУпАП. 27.07.2017 комісією у складі працівників Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області, працівників служби у справах дітей Мелітопольської міської ради та Мелітопольського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді відвідали сім'ю ОСОБА_2 за вказаною нею адресою: Запорізька область, АДРЕСА_2. На момент відвідування на подвір'ї перебувала компанія чоловіків в неадекватному стані. ОСОБА_2 пояснила, що це гості. В результаті обстеження житла встановлено, що помешкання непридатне для проживання малолітньої дитини: дах протікає, стіни обідрані, закопчені, залиті дощами. Повітря у будинку затхле, сире. Дитяче ліжко, ванночка, запаси продуктів харчування, засоби гігієни відсутні. Під час бесіди ОСОБА_2 поводила себе неадекватно, агресивно, різко міняла поведінку від істеричного сміху до плачу, хиталася із боку в бік, рухи неконтрольовані, мова незв'язна, погрожувала, якщо в неї заберуть дочку, то вона протягом 3 місяців буде активно ін'єкційно вживати наркотики та помре. У зв'язку з неадекватною поведінкою матері та неможливістю ОСОБА_7, за віком, забезпечити безпеку малолітньої дитини, її родичка ОСОБА_8 звернулася до служби у справах дітей Мелітопольської міської ради із заявою щодо влаштування малолітньої ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, до КУ «Мелітопольська міська дитяча лікарня». 27.07.2017 малолітню дитину ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, як дитину, яка перебуває в складних життєвих обставинах, у зв'язку з ухиленням матері від виховання дитини, влаштовано до КУ «Мелітопольська міська дитяча лікарня» за рахунок фінансування міської програми «Малятко» на повне державне забезпечення, про що було повідомлено матері ОСОБА_2. Станом на 31.07.2017 мати жодного разу дочку у лікарні не відвідала, до служби у справах дітей із заявою щодо намірів по вихованню дитини не звернулася. За місцем мешкання відповідачка характеризується негативно. Керуючись інтересами малолітньої дитини, враховуючи, що відповідачка по справі свідомо ухиляється від виконання батьківських обов'язків по вихованню та матеріальному утриманню дочки, просять позбавити батьківських прав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, по відношенню до малолітньої дочки ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, на утримання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі ? частини заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на користь юридичної чи фізичної особи, під опіку або на виховання якій буде передана дитина.

Представник позивача ОСОБА_9 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав викладених в позовній заяві.

В судовому засіданні 31.10.2017 представник позивача ОСОБА_10 позовні вимоги підтримала та пояснила, що малолітню ОСОБА_1, як дитину, яка перебуває в складних життєвих обставинах, у зв'язку з ухиленням матері від виховання дитини, влаштовано до КУ «Мелітопольська міська дитяча лікарня» за рахунок фінансування міської програми «Малятко» на повне державне забезпечення. Відповідачка 26.07.2017 приходила на прийом у службу у справах дітей, при цьому перебувала у неадекватному стані, та повідомила, що має намір проживати з дитиною за адресою АДРЕСА_6. Комісія виїхала за цією адресою. На час відвідування в будинку були чоловіки, будинок був непридатний для житла, належних умов для дитини створено не було. Відповідачка поводила себе неадекватно, кричала, погрожувала сколоти себе наркотичними засобами в разі, якщо не повернуть їй дитину. Відповідачці було запропоновано звернутися до лікаря-нарколога та надати відомості що до її стану на предмет вживання наркотичних засобів. На даний час поведінка відповідачки не змінилася, дитину в лікарні вона відвідує рідко, дитина не хоче з нею спілкуватися. Відповідачка свідомо ухиляється від виконання батьківських обов'язків.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, при цьому пояснила, що вона проживала разом із співмешканцем ОСОБА_4, який вживав наркотичні засоби. ОСОБА_4 та його бабуся вигнали її з квартири. У неї немає житла, вона домовилась з матір'ю співмешканця, щоб жити з нею, поки не найде житло, але її не слухали і не давали дитину. Вона з дитиною жила 1,5 роки поки її співмешканець не вигнав. Вона робила ремонт в будинку на АДРЕСА_3 з бабусею. На даний час вона знімає кімнату в гуртожитку по вул. Ярослава Мудрого, працює реалізатором на ринку. На теперішній час, вона наркотичні засоби не вживає, пройшла курс лікування, але перебуває на обліку в наркодиспансері, оскільки для зняття з обліку необхідний певний час для здійснення контролю. Вона любить свою дитину, хоче проживати разом з нею та виховувати. Дитина зараз знаходиться в медичному закладі, де вона її відвідує. На теперішній час вона досягла домовленості з матір'ю ОСОБА_1., яка не заперечує проти того, щоб вона разом з дитиною проживала у неї.

Суд, вислухавши представників позивача, відповідачку, допитавши свідків ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_13, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до копії свідоцтва про народження, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Мелітополю Мелітопольського міськрайонного управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 1511, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року і її матір'ю є ОСОБА_2 /а.с.6/,

Відомості про батька дитини внесені відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного Кодексу України. /а.с.7/.

З інформаційної довідки завідуючої амбулаторії № 12 від 13.07.2017 вбачається, що мати ОСОБА_2, покинула дитину ОСОБА_1 на бабусю ОСОБА_5 та прабабусю ОСОБА_6. Батько дитини у слідчому ізоляторі. Були на прийомі у педіатра 20.06.2017 року. Зроблено щеплення АКДП, ІПВ, ВГ. Активно відвідали вдома лікар та медсестра 10.07.2017 року, дитина здорова. Умови для її проживання задовільні, є всі необхідні речі, харчування. Призначення лікаря виконують, дитина оформлена до приватного дитячого садка. Мати не виконує свої батьківські обов'язки./а.с.8/.

Відповідно до акту обстеження умов проживання сім'ї ОСОБА_2 від 20.07.2017 року, комісія у складі працівників служби у справах дітей Мелітопольської міської ради та Мелітопольського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді відвідали сім'ю за вказаною у інформації адресою. На момент відвідування вдома знаходилася ОСОБА_7 - баба співмешканця ОСОБА_4 З її слів, ОСОБА_2 з дитиною періодично зникала з дому, блукала. Приблизно 4 місяці тому мати в черговий раз забрала дитину та пішла з дому. Згодом близько 24:00 год. ОСОБА_7 передзвонила подруга ОСОБА_2 - ОСОБА_7 та повідомила, що везе ОСОБА_1 до ОСОБА_7 Привезла дитину на таксі та повідомила, що ОСОБА_2 з подругою ОСОБА_18 десь блукають. Протягом 4 місяців мати приходила 1 раз за своїми речами. Державну допомогу, яку мати отримує на дитину, вона витрачає на власні потреби. ОСОБА_1 проживає в сім'ї ОСОБА_7, є няня, дитина відвідує приватний дитсадок. Станом на 20.07.2017 місце знаходження матері ОСОБА_7 невідоме. Під час бесіди ОСОБА_7 повідомила, що ОСОБА_2 вживає наркотичні речовини /а.с.9/.

Відповідно до акту обстеження умов проживання сім'ї ОСОБА_2 від 27.07.2017 року, комісією у складі працівників Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області, працівників служби у справах дітей Мелітопольської міської ради та Мелітопольського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді відвідали сім'ю ОСОБА_2 за вказаною нею адресою: Запорізька область, АДРЕСА_2. На момент відвідування на подвір'ї перебувала компанія чоловіків в неадекватному стані. ОСОБА_2 пояснила, що це гості. В результаті обстеження житла встановлено, що помешкання непридатне для проживання малолітньої дитини: дах протікає, стіни обідрані, закопчені, залиті дощами. Повітря у будинку затхле, сире. Дитяче ліжко, ванночка, запаси продуктів харчування, засоби гігієни відсутні. Під час бесіди ОСОБА_2 поводила себе неадекватно, агресивно, різко міняла поведінку від істеричного сміху до плачу, хиталася із боку в бік, рухи неконтрольовані, мова незв'язна, погрожувала, якщо в неї заберуть дочку, то вона протягом 3 місяців буде активно ін'єкційно вживати наркотики та помре /а.с.10/.

Відповідно до характеристики на ОСОБА_2, наданої ст. будинку АДРЕСА_4 ОСОБА_14, ОСОБА_2 з грудня 2014 року по квітень 2017 року проживала за адресою: АДРЕСА_1. Після народження дитини сусіди неодноразово чули та бачили сварки та бійки її зі співмешканцем ОСОБА_4, протягом часу до квартири приходили сторонні люди, перетворюючи помешкання в притон. З боку сусідів ОСОБА_2 робилися зауваження, але вона не реагувала. Неодноразово сусіди бачили, як ОСОБА_2 кидала дитину вдома, а співмешканець її доганяв, щоб повернути додому, тому що новонароджена була на грудному харчуванні і її треба було вчасно годувати. Коли співмешканця засудили, у березні 2017 року, ОСОБА_2 з дочкою пішла з дому. Через 2 місяці вона повернулась, залишила дитину ОСОБА_7, мотивуючи, що їй ніде жити і ні за що годувати дитину. З того часу ОСОБА_2 не виявляла ніякої турботи, матеріальної підтримки, не цікавилась життям і здоров'ям дочки. /а.с. 11/.

Відповідно до заяви від 27.07.2017, ОСОБА_8 звернулася до служби у справах дітей Мелітопольської міської ради, щодо влаштування малолітньої ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до КУ «Мелітопольська міська дитяча лікарня» у зв'язку з неадекватною поведінкою матері та неможливістю ОСОБА_7 за віком забезпечити безпеку малолітньої дитини. /а.с. 12/.

З довідки КУ «Мелітопольський психіатричний диспансер» ЗОР вбачається, що ОСОБА_2 знаходиться на диспансерному обліку у лікаря-н6арколога з 04.12.2013 з приводу психічного та поведінкового розладу внаслідок вживання наркотичних та інших психоактивних речовин. Синдром залежності. /а.с.37-38/

Відповідно до висновку № 157/9 від 31 серпня 2017 року, який затверджений рішенням виконавчого комітету Мелітопольської міської ради № 157/9 від 31 серпня 2017 року, орган опіки та піклування - виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, по відношенню до малолітньої дочки ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.23-25/.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що її чоловік доводиться рідним братом ОСОБА_4 - співмешканця відповідачки, які проживали в квартирі ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, з ним жила бабуся - ОСОБА_7, якій 80 років. Відповідачка залишила дитину на бабусю. В. березні 2017 року ОСОБА_4 затримали і він зараз знаходиться в слідчому ізоляторі. Відповідачка забрала дівчинку ОСОБА_1 і переїхала до своїх подруг. Подруги зателефонували їй і розповіли, що відповідачка залишила їм ОСОБА_1 і просили забрати дівчинку. 09.05.2017 подруга ОСОБА_19 привезла ОСОБА_1 до бабусі, ОСОБА_7, вона приїхала до бабусі і взяла дівчинку до себе до дому. Оскільки вона працює, то привозила ОСОБА_1 до бабусі до вечора, а потім забирала. В липні приїхала мати ОСОБА_4 і ОСОБА_1 жила з нею. Коли мати ОСОБА_4 знову поїхала, дитина жила з нею, бабусею і нянею, яку найняли перед від'їздом свекрухи. ОСОБА_1 влаштували до приватного дитячого садочка. За весь цей час відповідачка не з'являлась. Наприкінці липня, коли уїхала свекруха, 0 23 годині з'явилась відповідачка в стані наркотичного сп'яніння, вела себе неадекватно, бажала забрати ОСОБА_1. Вона покликала свого чоловіка. Враховуючи стан відповідачки, дитину їй не віддали. Наступного дня вона звернулася до служби у справах дітей Мелітопольської міської ради, щодо влаштування ОСОБА_1 до КУ «Мелітопольська міська дитяча лікарня» у зв'язку з неадекватною поведінкою матері та неможливістю ОСОБА_7 за віком забезпечити безпеку малолітньої дитини. Потім приїхали зі служби у справах дітей і дівчинку влаштували до дитячої лікарні, оскільки бабусі 80 років. Вона навідує ОСОБА_1 в лікарні кожного дня, а коли приходила відповідачка, то була в неадекватному стані і ОСОБА_1 не хотіла до неї підходити, бо не пам'ятає її. Після народження дитини, відповідачка доглядала за ОСОБА_1 до березня, поки ОСОБА_4 не затримали. ОСОБА_15 відповідачку нікуди не відпускав, а відповідачка завжди намагалася втекти з дому, а ОСОБА_4 завжди її повертав.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що вона є матір'ю ОСОБА_8, відповідачку знає як співмешканку брата чоловіка її доньки. Після народження ОСОБА_1, ОСОБА_4 доглядав за дитиною, а відповідачка завжди збігала з дому, а ОСОБА_4 її шукав та повертав до дому. В березні 2017 року, ОСОБА_4 затримали і відповідачка збігла з дому, забрав дитину з собою. Відповідачки не було кілька тижнів. 09.05.2017 зателефонувала подруга відповідачки і попросила, її дочку забрати ОСОБА_1, бо відповідачка її покинула. Подружки привезли ОСОБА_1 до бабусі на АДРЕСА_5, відразу приїхала ОСОБА_4, пізніше приїхала відповідачка і хотіла забрати ОСОБА_1. Але відповідачці дитину не віддали, бо вона була неадекватна. Дитина залишилась з ОСОБА_4, ОСОБА_1 влаштували до приватного дитячого садка. Дівчинку доглядали бабуся і ОСОБА_4. Коли знову приїхала мати ОСОБА_15, то з'явилася відповідачка і вимагала гроші, щоб та залишила дитину собі. Коли поговорили з ОСОБА_4, то вирішили, що треба оформити опікунство. В липні 2017 року відповідачка дізналася про це і приїхала разом зі своїми друзями забрати дитину, але їй дитину не віддали, бо вона поводила себе неадекватно. Дочка повідомили службу у справах дітей і дитину влаштували до дитячої лікарні, бо вони не мали права залишати її у себе. ОСОБА_1 зараз знаходиться в дитячій лікарні, її дочка ОСОБА_16, постійно приходить до неї. Відповідачка тривалий час не приходила до дитини, а коли прийшла, то дитина її не впізнала і не захотіла йти до неї. Бабуся змушувала відповідачку приходити до ОСОБА_1. У відповідачки немає постійного місця проживання, вона ніде не затримується, постійно змінює місце проживання, кудись зникає на декілька тижнів.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що відповідачка є співмешканкою її сина, ОСОБА_4, проживала в її квартирі за адресою: АДРЕСА_1, з її сином і її матусею до березня 2017 року. В березні 2017 року відповідачка забрала ОСОБА_1 і пішла до подруги. Вона допомагала їм, купувала одяг, речі для дитини, відповідачка пішла з дому, посилаючись на те, що з її матір'ю неможливо жити. Відповідачка жила у подруги до 09.05.2017, за той період відповідачка залишала ОСОБА_1 на подругу ОСОБА_20, яка 09.05.2017 зателефонувала з проханням забрати ОСОБА_1 і привезла дитину до її матері і розповіла, що відповідачка залишила дитину і пішла. На протязі кількох днів дитина жила з її матір'ю і ОСОБА_17, вони влаштували ОСОБА_1 до приватного дитячого садка, відповідачка не з'являлася, дитина жила з ними. Вона пропонувала відповідачці лікуватись в наркодиспансері, але та відмовилась. Коли вона поїхала знову на заробітки, з'явилася відповідачка і намагалася забрати ОСОБА_1. Відповідачка знаходилась в стані наркотичного сп'яніння, була неадекватна, тому дитину не віддали. Потім ОСОБА_1 забрали і влаштували до КУ «Мелітопольська міська дитяча лікарня», де дитина знаходиться по теперішній час. Відповідачка не змінила своєї поведінки, не має постійного житла, живе по притонам, лікуватись не бажає. Відповідачка запропонувала, щоб вона заплатила їй 5000 гривень і тоді ОСОБА_1 буде жити з нею. З дитиною відповідачка не спілкується, бабуся приводила відповідачку в лікарню, але з дитиною та не спілкувалась. На її думку, дитина відповідачці не потрібна. Дівчинка знає, що це її мати, але не бажає спілкуватись з відповідачкою. Поки відповідачка жила з ними, вона повністю їх забезпечувала коштами, одягом, їжею, вона не бачила щоб відповідачка хоча б брала дитину на руки, з дому відповідачку ніхто не виганяв, вона сама зникала.

Відповідно до принципу 6 Декларації прав дитини, дитина для повного і гармонійного розвитку своєї особистості потребує любові і розуміння, вона повинна рости під опікою і відповідальністю своїх батьків в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини, схваленої Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1989 року, і ратифікованої Верховною Радою України 27.02.1991 року, кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно із ч. 1 ст. 19 Конвенції ООН про права дитини, схваленої Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1989 року, і ратифікованої Верховною Радою України 27.02.1991 року, держава вживає усіх необхідних заходів з метою захисту дитини від відсутності піклування або недбалого ставлення до неї з боку батьків.

Згідно із ч. 1 ст. 19 Конвенції ООН про права дитини, схваленої Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1989 року, і ратифікованої Верховною Радою України 27.02.1991 року, держава вживає усіх необхідних заходів з метою захисту дитини від відсутності піклування або недбалого ставлення до неї з боку батьків.

Відповідно до вимог ст.150 СК України батьки зобов'язані поважати дитину, виховувати її, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до пункту 2 ст. 164 Сімейного кодексу України, мати та батько можуть бути позбавленні судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від своїх обов'язків по вихованню дитини.

У п. п. 15, 16, 18 постанови Пленуму Верховного Суду України N 3 від 30 березня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз'яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків. Ухвалюючи таке рішення, суд має право вирішити питання про відібрання дитини у відповідача і передачу органам опіки та піклування (якщо цього потребують її інтереси), але не повинен визначати при цьому конкретний заклад.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці звертає увагу на те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт оскарження заявником заяви про позбавлення батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини. (справа "Хант проти України" від 7 грудня 2006 року).

В судовому засіданні було встановлено, що відповідачка перебуває на обліку у лікаря-нарколога, яка особа яка вживає наркотичні засоби та має синдром залежності. Крім того, відповідачкою не здійснювалось належного піклування за дитиною та мати дитини не цікавилася про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, за рахунок яких коштів утримується дитина, чим створила умови, які погрожують її життю та здоров'ю.

Однак, відповідачка ОСОБА_2 заперечує проти позбавлення її батьківських прав та зазначає, що любить свою дитину, хоче проживати разом з нею та виховувати, і цей факт свідчить про її інтерес до дитини.

Крім того є надія на відновлення нормальних, здорових стосунків ОСОБА_2 з дитиною та на те, що з часом відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її матір'ю. Так, відповідачка зазначає, що на теперішній час знімає кімнату в гуртожитку, працює реалізатором на ринку, проходила курс лікування від наркотичної залежності, але перебуває на обліку в наркодиспансері та їй необхідний певний час для зняття з цього обліку.

Відповідно до вимог ст. 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків, або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадку передбаченому п.2-5 ч.1 ст. 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, в даному випадку, з урахуванням особи матері дитини, її поведінки, бажання відповідачки виховувати доньку, спілкуватися з нею та проживати разом, суд вважає можливим вирішити питання про відібрання дитини у відповідачки без позбавлення її батьківських прав відповідно до вимог ст. 170 СК України та стягнути з неї на користь особи, або організації під опіку якої будуть передана дитина аліменти на її утримання в розмірі ? частини заробітку але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Керуючись ст.ст. 10,60,88,212 ЦПК України, ст.ст. 150,155,164,165,170, 180,182,183 СК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов органу опіки та піклування - Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області в інтересах малолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити частково.

Відібрати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, від її матері -

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, без позбавлення її батьківських прав, передавши дитину органу опіки та піклування - виконавчого комітету Мелітопольської міської ради.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, (РНОКПП НОМЕР_1), на користь юридичної чи фізичної особи, під опіку або на виховання якій буде передана дитина, аліменти на утримання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частини заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 08.08.2017 і до досягнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, повноліття, тобто до 03 грудня 2033 року.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, (РНОКПП НОМЕР_1), судовий збір в розмірі 3200 грн. на доходний рахунок: рахунок отримувача - 31215256700001, отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ - 37993783, банк отримувача - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача - 820019, код класифікації доходів бюджету - 22030106 «Судовий збір», призначення платежу: судовий збір, п. 1.1. ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Рішення в частині стягнення місячного платежу аліментів належить негайному виконанню.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: