Ухвала суду № 70706642, 04.12.2017, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 04.12.2017

Справа № 320/8428/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2017 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі: головуючого – судді Редько О.В., при секретарі – Мазуріній О.В., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства КБ «Приватбанк» про забезпечення позовних вимог по цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області знаходиться цивільна справа за позовом Приватного акціонерного товариства КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу.

Одночасно з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 6.18 га кадастровий номер: 2323085100:02:023:0005, яка розташована за адресою: Запорізька обл.. Мелітопольський р,, с/рада. Терпіннівська та будинок, загальною площею 101,2 кв.м, житловою площею 59,4 кв.м., який розташований за адресою Запорізька обл.. Мелітопольський р., с. Терпіння, вулиця Трудова, будинок 14, шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Згідно із ч. 2 вказаної статті у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв’язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»,розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має право з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

В обґрунтування вимоги щодо забезпечення позову заявник посилається на недобросовісну поведінку відповідача ОСОБА_1, який не виконує належним чином свої зобов’язання за кредитним договором.

Проте, ПАТ КБ «ПриватБанк» не надало суду жодних доказів наявності загрози невиконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, оскільки сама по собі можливість розпорядження майном, яке перебуває у власності відповідача, не дає підстав вважати, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Крім того, у заяві відсутня будь-яка інформація про можливу вартість як земельної ділянки так і житлового будинку, що позбавляє суд можливості вирішити питання про співмірність заявлених позивачем вимог вартості майна, на яке позивач просить накласти арешт.

Зазначена вартість житлового будинку згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно складає 99177,00 грн., однак ця вартість визначена у 2006 році, а тому на даний час не відповідає дійсній ринковій вартості майна.

Вартість земельної ділянки, на яку Баанк просить накласти арешт, взагалі не вказана та жодним чином не обґрунтовується. Також, відповідно наданою ПАТ КБ «ПриватБанк» інформаційної довідки з Державного реєстру речовин прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, земельна ділянка, належна відповідачеві, вже знаходиться в оренді третьої особи – ОСОБА_2.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги те, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного виду забезпечення позову, а також не надання заявником (позивачем за позовом) доказів, які можуть свідчити про вчинення ОСОБА_1 із реалізації майна чи підготовки до такої реалізації, суд дійшов висновку про відсутність, станом на час розгляду вказаної заяви, правових підстав для забезпечення позову у справі № 320/8428/17.

А тому, як наслідок, у задоволенні заяви ПАТ КБ «ПриватБанк» про забезпечення позову судом відмовляється через недоведеність.

Згідно з абзацом 3 п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» та змістом ст. 293 ЦПК Україниокремо від рішення суду в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про задоволення заяви про забезпечення позову, а також про його скасування, проте ухвали про відмову у забезпеченні позову оскарженню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 151-153, 210 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства КБ «Приватбанк» про забезпечення позовних вимог по цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду ОСОБА_3