Ухвала суду № 70706012, 05.12.2017, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/1468/16-ц

Провадження по справі 2/305/115/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2017 року. Рахівський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючої судді - Бліщ О.Б.

при секретарі - Вербещук В.А.

з участю: представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідачів - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів цивільну справу за позовом ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання права власності на майнові права об'єкту незавершеного будівництва міні- готельного комплексу "ІНФОРМАЦІЯ_1", з подальшими змінами та уточненнями позовних вимог, в порядку ст.31 ЦПК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Рахівського районного суду Закарпатської області знаходиться вищезазначена цивільна справа за номером 305/1468/16-ц.

Представник відповідачів, ОСОБА_3, діючи в інтересах відповідачів, подав на розгляд у судовому засіданні заяву ОСОБА_5 про відвід головуючій у справі - судді Бліщ О.Б., за підписом ОСОБА_5 та, окремо, заяву ОСОБА_6 про відвід головуючій у справі - за підписом ОСОБА_6 Просив вирішити заявлені відводи, які він, як представник відповідачів, підтримує.

Заяву від імені ОСОБА_5 мотивовано тим , що суддя Бліщ О.Б. підлягає, на її думку, відводу за правилами п.п.2,4 частини 1 статті 20 ЦПК України.

Зокрема, стверджує, що суддя всупереч вимог ст.303 ЦК Українии, без згоди відповідачки ОСОБА_5, прийняла та приєднала до матеріалів справи ксерокопії особистих фінансових записів відповідачки, які до справи надала позивачка. Більше того, суддя відмовила у клопотанні її представника про нерозголошення, недослідження та недопущення вказаних письмових записів, як доказів у даній цивільній справі та не повернула такі позивачці. Тобто суддя свідомо порушила норми процесуального та матеріального права. Відтак, суддя, всупереч ст.218 ч.1 ЦК України, відхилила її клопотання про недопит в якості свідків громадян ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, а також будь-яких інших осіб, стосовно обставин справи. Окрім того, ксерокопії її, ОСОБА_5, особистих фінансових записів, містять, бажані для ОСОБА_4, виправлення (дописані арифметичні цифри та ім'я), отже , приймаючи їх, суддя порушила вимоги ст.ст.58, 59 ЦПК України.

Іншими порушеннями з боку судді Бліщ О.Б. вказує на те, що міні-готельний комплекс "ІНФОРМАЦІЯ_1" , що є предметом позову, не є спільним майном відповідачів, а належить особисто відповідачеві ОСОБА_6, як приватному підприємцю і цей комерційний об'єкт він збудував для здійснення підприємницької діяльності, а суддя Бліщ О.Б., всупереч практики Верховного суду України, винесла ряд ухвал про забезпечення позову, якими порушила права відповідачів, в тому числі винесла ухвалу від 29.08.2016 про накладення арешту на житловий будинок відповідачів, яка в подальшому була скасована та ухвалу від 30.08.2016 року, якою зобов'язала ОСОБА_4 здійснювати охорону міні-готельного комплексу абзац другий резолютивної частини якої апеляційний суд доповнив наступним абзацом "... не перешкоджати доступу до вказаного об'єкту його власнику ОСОБА_6 "

Заяву від імені ОСОБА_6 мотивовано тим, що при розгляді цієї справи, суддею Бліщ О.Б. було винесено ряд ухвал про забезпечення позову . Міні-готельний комплекс "ІНФОРМАЦІЯ_1" є його особистою власністю, і жодні особи не вправі претендувати на його майно. Вжиття вказаних ухвал, на думку відповідача ОСОБА_6, призвело до перешкоджання йому у здійсненні підприємницької діяльності, повністю унеможливили доступ до міні-готельного комплексу та порушили їх з дружиною , ОСОБА_5, права на належний їм житловий будинок.

Вказані порушення, на його думку, носять системний характер, тому вважає , що вони свідчать про упередженість судді і вона не може розглядати справу.

Покликаючись на обставини, зазначені у заявах, представник відповідачів ОСОБА_3 просив такі задовольнити та відвести головуючу від розгляду справи по суті.

Представники позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, проти задоволення заяви про відвід головуючої заперечили, оскільки, на їх думку, обставини, на які вказує представник відповідачів, як на причину відводу головуючої не передбачені ст.ст.20, 21 ЦПК України, при цьому зазначили, що усі ухвали, про які йдеться у заяві ОСОБА_5, залишені в силі апеляційним судом, а ухвала від 29.08.2016 року скасована , отже не має жодної юридичної сили . З наведених доводів, просили обидві заяви про відвід відхилити.

Заслухавши думку учасників судового процесу, пояснення судді, суд дійшов до наступного висновку.

У відповідності до ст. 20 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо: під час попереднього вирішення цієї справи він брав участь у процесі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, секретар судового засідання; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі; якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 11-1 цього Кодексу.

Так, заявляючи відвід головуючій, відповідачів зіслалися на пункти 2 та 4 частини 1 статті 20 ЦПК України (якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді).

Однак, з таким твердженням суд не погоджується через наступне.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 153 ЦПК України, суд розглядає заяву про забезпечення позову в день її надходження, без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. Згідно ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Заходи забезпечення позову вживаються на час розгляду справи. При цьому, судом роз'яснюється заявнику, що у разі скасування заходів забезпечення позову, набрання законної сили рішенням про відмову у задоволенні позову чи ухвалою про закриття провадження у справі або залишення без розгляду особа, щодо якої вжито заходи забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, завданих забезпеченням позову.

Отже, даною нормою, законодавець передбачив захист майнових прав особи, щодо майна якої вжито заходи забезпечення позову у зв'язку з розглядом справи.

Так, при розгляді цієї справи, суддею Бліщ О.Б. було винесено п'ять ухвал про забезпечення позову, зокрема: 29.08.2016 про накладення арешту на особисте майно відповідачів - будинок та земельну ділянку, про заборону державному реєстратору прав на нерухоме майно реєструвати право власності на спірний готель, про заборону відчуження майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва міні-готельного комплексу; 30.08.2016 - про зобов'язання позивача , з метою схоронності об'єкту незавершеного будівництва за власні кошти здійснювати його охорону; 09.09.2016 - про заборону Управлінню ДАБІ України в З/о приймати в експлуатацію особисто від відповідачів та інших осіб міні-готельний комплекс "ІНФОРМАЦІЯ_1" та заборону приймати рішення про видачу сертифікату; 16.09.2016 - про накладення арешту на все майно відповідачів та передачу спірного майна під охорону позивача з наданням права на проведення опису (зовні та всередині).

Усі ухвали суду , що були винесені в порядку ч.1 ст.153 ЦПК України, були переглянуті апеляційним судом. Єдина ухвала, яка була скасована - це ухвала від 29.08.2016 року - про накладення арешту на житловий будинок відповідачів, отже така на сьогодні не має жодної юридичної сили ні для сторін ні для суду. Стосовно іншої ухвали, від 30.08.2016 , то як зазначають самі відповідачі, апеляційний суд доповнив її зміст абзацом наступного змісту "... не перешкоджати доступу до вказаного об'єкту його власнику ОСОБА_6." Отже, твердження, що суд сприяв перешкоджанню ОСОБА_6 займатися підприємницькою діяльністю є надуманими та голослівними.

Інші мотиви, про які йдеться у обох заявах, як про підстави відводу судді , зокрема про прийняття тих чи інших доказів, є швидше поясненнями по суті позову, оскільки такі для суду не мають наперед визначеного значення, оцінку будь-яким доказам, наданим обома сторонами суд надаватиме у нарадчій кімнаті.

Зазначені відповідачами доводи є надуманими, інших обставин, які б викликали сумнів в об'єктивності та неупередженості судді, не виявлено.

Натомість , суд звертає увагу на те, що відповідачами систематично і неодноразово заявлявся відвід головуючій, фактично з тих же підстав, описаних різними способами, які по своїй суті, дають підстави вважати, що відповідачі зловживають своїми процесуальними правами та перешкоджають суду винести законне, обґрунтоване та неупереджене судове рішення у розумні строки.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 20-25 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні відводу заявленого відповідачкою ОСОБА_5 та відводу , заявленого відповідачем ОСОБА_6, головуючій у справі судді Бліщ О.Б., які були подані у судовому засіданні їх представником ОСОБА_3 - відмовити.

Ухвала, оскарженню не підлягає.

Головуюча: Бліщ О.Б.