Постанова № 70705966, 29.11.2017, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/2369/17

Провадження № 2-а/307/76/17

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2017 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Чопик В.В.,, при секретарі Олексій Я.В., за участю позивача ОСОБА_1, її представників ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що 15.09.2017 р. вона отримала постанову Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області за № 143/1007 від 07.09.2017 р., про те, що на неї накладено адміністративне стягнення, у вигляді штрафу в розмірі 5100 грн. за ніби то вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 188-42 КУпАП, за невиконання припису від 22.11.2016 р., тобто за відсутність документів зазначених у декларації від 13.10.2016 р. Але за це ж саме адміністративне правопорушення її вже притягували до адміністративної відповідальності, постановою за № 370/1007 від 29.11.2016 року, за яке вона оплатила штраф у сумі 8500 грн. У відповідності до вимог ст.. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, однак, не дивлячись на це 14 серпня 2017 р., головний інспектор Управління ДАБІ у Закарпатській області Бобер Ю.В. знову прийшов на перевірку і приписом від 14 серпня 2017 року надав термін до 14 жовтня 2017 року для виготовлення документів на приміщення. Документи знаходяться у архітектора на доопрацюванні, оскільки мало місце перейменування вулиці та усунення деяких інших неточностей. Однак, термін виготовлення документів від неї не залежить і відповідно у неї є поважна причина їх не показувати, оскільки на той час у неї їх просто не було. Тобто ніякого умисла на скоєння адмінправопорушення у неї не має. Крім того ще не вийшов термін наданий приписом до 14.10.2017 р. у зв’язку з чим вважає, що вказана постанова винесена передчасно та незаконно. Крім наведеного постанова за № 143/1007 від 07.09.2017 р., відповідачем складена з порушенням відповідної процесуальної процедури, а саме: пропущені строки накладення адміністративного стягнення, які зазначені в ст.. 38 КУпАП, а також порушені її права зазначені в ст.. 268 КУпАП, зокрема користуватися юридичною допомогою адвоката, а також перекладача, оскільки вона Румунка і не володіє українською мовою. Тому просить суд скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення за №143 /1007 від 07.09.2017 року.

Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та просять їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти заявлених позовних вимог позилаючись на письмове заперечення в якому зазначила, що порядок здійснення органом державного архітектурно-будівельного контролю планових та позапланових перевірок закріплений ст.. 41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 553. Відповідно до п. 2 Порядку Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об’єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.

Відповідно до п. 5 Порядку Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до п. 11 Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об’єктів та до об’єктів, що підлягають обов’язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов’язкові для виконання приписи щодо:

усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до п.п. 16, 17 Порядку за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

Так, відповідно до вищевказаних норм, посадова особа за результатами здійснення перевірки складає акт перевірки, та у разі виявлення порушень вимог містобудівного законодавства складає протокол, накладає відповідний штраф та з метою усунення виявлених порушень видає обов’язків до виконання припис. Тобто припис є додатковим документом, що видається для усунення виявлених порушень та не виключає притягнення особи до відповідальності за виявлене порушення.

З приводу заявленого позову зазначає, що 22,11.2016 р. посадовою особою Управління Державно-будівельної інспекції у Закарпатській області було проведено позапланову перевірку об’єкта будівництва «Реконструкція житлового будинку під магазин в смт. Солотвино, вул.. Горького, 1, Тячівського району», за результатами чого виявлено порушення, а саме наведення ОСОБА_1 недостовірних даних в декларації про готовність об’єкта до експлуатації від 13.10.2016 р. № ЗК143163050282.

За результатами даної перевірки було складено акт, протокол та постановою № 370/1007 від 29.11.2016 р. притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 13 ст. 96 КУпАП. Зокрема, відповідно до ч. 13 ст. 96 КУпАП (в редакції, що діяла на момен6т вчинення та виявлення правопорушення) експлуатація об’єктів будівництва, які завершені будівництвом з 19 січня 2012 р. та не прийняті в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об’єкта до експлуатації, вчинені щодо об’єктів ІІІ категорій складності, тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У зв’язку з цим, постановою від 29.11.2017 р. № 307/1007 позивача притягнуто до відповідальності згідно ч. 13 ст. 96 КУпАП, зокрема за наведення недостовірних даних у декларації про готовність об’єкта до експлуатації. Дана постанова позивачем не оскаржувала ся, та штраф згідно такої сплачений в повному обсязі, що свідчить про визнання вчиненого правопорушення.

За результатами здійсненої 22 листопада 2016 р. перевірки посадовою особою Управління видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 333-П/1007 від 22.11.2016 р., яким позивачу надано семимісячний термін на добровільне усунення виявлених порушень до 22 червня 2017 р. та вимогою повідомити Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області про його виконання. Однак, протягом встановленого строку позивач законні вимоги припису № 333/1007 від 22.11.2016 не виконала та не повідомила Управління про його виконання чи про причини неможливості його виконання.

Відповідно до п. 14 Порядку Суб’єкт містобудування, щодо яких здійснюється державних архітектурно-будівельний контроль, зобов’язаний: виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

У зв’язку з цим, посадовою особою Управління 14 серпня 2017 року проведено позапланову перевірку на предмет виконання вимог припису від 22.11.2016 р. № 333/1007, в ході якої встановлено, що законні вимоги припису від 22.11.2016 № 333/1007, видано під час попередньої перевірки позивачем не виконано. У зв’язку з чим, посадовою особою Управління складено акт перевірки від 14.08.2017 р., протокол про адміністративне правопорушення від 14.08.2017 р. та винесено оскаржувану постанову по справі про адміністративне правопорушення № 143/1007 від 07.09.2017 р., згідно якої позивача вже притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 188-42 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 188-42 КУпАП невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю – тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Виходячи з вищенаведеного, позивач вказує про те, що його двічі притягнуто до адміністративної відповідальності за одне й те ж саме правопорушення, оскільки ч. 13 ст. 96 (наведення недостовірних даних у декларації) та ч. 1 ст. 188-45 (невиконання вимог припису) КУпАП містять в собі різні склади адмінправопорушень та різну відповідальність. З приводу виданого припису про усунення порушень від 14.08.2017 р. № 127-П/1007, зазначає, що такий виданий вже після проведеної перевірки на виконання вимог попереднього припису від 22.11.2016 р. № 333/1007, та виданий з метою надання особі додаткового терміну для усунення порушень та виконання попереднього припису. Тому просить суд в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що 22,11.2016 р. посадовою особою Управління Державно-будівельної інспекції у Закарпатській області було проведено позапланову перевірку об’єкта будівництва «Реконструкція житлового будинку під магазин в смт. Солотвино, вул.. Горького, 1, Тячівського району», за результатами чого виявлено порушення, а саме наведення ОСОБА_1 недостовірних даних в декларації про готовність об’єкта до експлуатації від 13.10.2016 р. № ЗК143163050282.

Постановою від 29.11.2017 р. № 307/1007 позивача притягнуто до відповідальності згідно ч. 13 ст. 96 КУпАП, зокрема за наведення недостовірних даних у декларації про готовність об’єкта до експлуатації. Дана постанова позивачем не оскаржувала ся, та штраф згідно такої сплачений в повному обсязі, що свідчить про визнання вчиненого правопорушення.

Крім цього, за результатами здійсненої 22 листопада 2016 р. перевірки посадовою особою Управління видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 333-П/1007 від 22.11.2016 р., яким позивачу надано семимісячний термін на добровільне усунення виявлених порушень до 22 червня 2017 р. та вимогою повідомити Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області про його виконання.

Однак, протягом встановленого строку позивач не повідомила Управління про його виконання чи про причини неможливості його виконання, а тому 14 серпня 2017 року проведено позапланову перевірку на предмет виконання вимог припису від 22.11.2016 р. № 333/1007, в ході якої встановлено, що вимоги припису від 22.11.2016 № 333/1007, виданого під час попередньої перевірки позивачем не виконано. Тому було складено акт перевірки від 14.08.2017 р., протокол про адміністративне правопорушення від 14.08.2017 р. та винесено оскаржувану постанову по справі про адміністративне правопорушення № 143/1007 від 07.09.2017 р., згідно якої позивача вже притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 188-42 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 188-42 КУпАП невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю – тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з вище наведеного позивачку було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 13 ст. 96 (наведення недостовірних даних у декларації) та за ч. 1 ст. 188-42 (невиконання вимог припису) КУпАП, що містять в собі різні склади адмінправопорушень та різну відповідальність.

Таким чином, твердження позивачки та її представника про те, що ОСОБА_1 двічі притягнуто до адміністративної відповідальності за одне й те ж саме правопорушення є безпідставним.

Разом з цим судом встановлено, що припис про усунення порушень від 14.08.2017 р. № 127-П/1007, виданий вже після проведеної перевірки на виконання вимог попереднього припису від 22.11.2016 р. № 333/1007, та виданий з метою надання ОСОБА_1 додаткового терміну для усунення порушень та виконання попереднього припису.

Також судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення та оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення складені та винесені з дотриманням статей 256, 268, 278, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2012 №240 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 4 липня 2012 р. за № 1116/21428) затверджено форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, додатком 5 Протокол про адміністративне правопорушення та додатком 6 Постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Так, протокол про адміністративне правопорушення, на підставі якого винесено оскаржувану постанову, складений відповідно до встановлених Кодексом України про адміністративні правопорушення вимог та затвердженої форми. Зокрема, даною формою і передбачено проставляння підпису в протоколі, як підтвердження про знайомлення його з положеннями статті 268 КУпАП та частини 3 статті 10, статті 63 Конституції України.

Статтею 268 КУпАП встановлено право особи на надання письмових пояснень і зауважень щодо змісту протоколу, однак в разі відсутності таких, не зобов’язує зазначати про це у протоколі. Відмітка робиться тільки про відмову особи від підписання протоколу, в разі, якщо має місце такий факт. В даному випадку, позивачка відмовилась від підписання та отримання копії протоколу про адміністративне правопорушення, а тому такий був направлений поштовим зв’язком 17.08.2017 року.

Разом з цим, судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення складений 14 серпня 2017 року, а постанова по справі про адміністративне правопорушення 07 вересня 2017 року. Тобто, в даному випадку органом державного архітектурно-будівельного контролю забезпечено позивачці достатньо часу для можливості в разі потреби скористатися правовою допомогою та допомогою перекладача.

За таких обставин, суд вважає, що суб’єктом владних повноважень доведено правомірність оскаржуваної постанови, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 9, ч.1 ст.188-42, ст.ст. 245, 252, 280, 283, 288, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.19 Конституції України, ст.ст.10, 11, 17-19, 70, 71, 158-163, 171-2 КАС України,

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення за №143 /1007 від 07.09.2017 року - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тячівський районний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий : В.В. Чопик