Постанова № 70704415, 30.11.2017, Дружківський міський суд Донецької області

ЄУН 229/4030/17

Номер провадження 2-а/229/151/2017

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2017 року Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючої судді Рагозіної С.О.,

за участю секретаря судового засідання Пантелєєвої Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду м. Дружківки адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ясинуватського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області, Селидівського об'єднаного управління пенсійного фонду України в Донецькій області про скасування рішення про відмову у перерахунку пенсії з виду на вид та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

24 жовтня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ясинуватського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області, Селидівського об'єднаного управління пенсійного фонду України в Донецькій області про скасування рішення про відмову у перерахунку пенсії з виду на вид та зобов'язання вчинити певні дії. Вказав, що 21 березня 2017 року він звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Новогродівці Донецької області з заявою про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років. До заяви надав копії всіх необхідних документів: паспорту, картки фізичної особи-платника податків, трудової книжки, диплому, військового квитка, цільової довідки з підприємства ПАТ «Українська залізниця» регіональної філії «Донецька залізниця» структурний підрозділ «Донецька дирекція залізничних перевезень» № 397, № 398 від 21 червня 2016 року, пільгову довідку №75 від 07 листопада 2016 р., довідку про розмір заробітної плати № 683, № 684 від 22 листопада 2016 року та № 0236 від 27 лютого 2017 року, №0235 від 21 лютого 2017 р. та інші документи. При цьому, позивач раніше приїздив до інспекторів та узгоджував з ними необхідний перелік документів. Інспектор пенсійного фонду вказав на помилки в його документах. Після цього, ОСОБА_1 у судовому порядку підтверджував факт належності йому диплому про навчання. При здачі документів інспектор пенсійного фонду сказав йому, щоб він не проставляв дату звернення, мотивуючи тим, що вони її проставлять після перевірки. Позивач з цим погодився. На підставі наданих документів пенсійний фонд не врахував до пільгового стажу періоди його роботи з 01 січня 1992 року по 01 травня 1996 року, з 01 грудня 1997 р. по 31 січня 2000 року, з 25 травня 2000 р. по 25 квітня 2005 р. та прийшов до висновку, що дані періоди підлягають перевірці на підставі ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зазначивши при цьому, що вказані періоди будуть зараховані до пільгового стажу роботи після підтвердження наданих довідок актом перевірки. Після аналізу документів 27 березня 2017 року управління пенсійного фонду в м. Новогродівці Донецької області направило запит до Управління пенсійного фонду України в м. Лиман Донецької області №1042/02 щодо проведення зустрічної перевірки достовірності документів про пільговий характер роботи, довідки про заробітну плату на позивача. Пізніше управління пенсійного фонду в м. Новогродівці об'єднали з управлінням пенсійного фонду в м. Селидове Донецької області. Не дочекавшись відповіді та не контролюючи своєчасного оброблення надісланого запиту, рішенням управління пенсійного фонду в м. Селидове Донецької області від 16 червня 2017 року №420 позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії з виду на вид. Працівники пенсійного фонду запропонували забрати пенсійну справу з їх управління та перевести її до управління пенсійного фонду Ясинуватського району Донецької області, за місцем його реєстрації. Також, працівники пенсійного фонду сказали, що вони може приймуть інше рішення. Останній з цим погодився та написав заяву про перехід пенсійної справи до Ясинуватського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. Після того, як документи отримало інше управління пенсійного фонду, позивача повідомили, що ніхто переглядати його заяву не буде і йому необхідно оскаржувати рішення про відмову у переході з пенсії по інвалідності на пенсію за віком. Так, ознайомлюючись з матеріалами своєї пенсійної справи, позивач виявив відсутність будь-яких відповідей на запит пенсійного фонду в м. Новогродівці та самостійно став звертатись до цих органів. 18 вересня 2017 року позивач направив запит до управління пенсійного фонду в м. Лиман Донецької області щодо розгляду запиту управління пенсійного фонду в м. Новогродівці Донецької області №1042/02 від 27 березня 2017 р. 22 вересня 2017 року управління пенсійного фонду в м. Лиман Донецької області надало відповідь за №10079/04 про те, що вони направили запит №4066/09 від 06 квітня 2017 року до регіональної філії Донецька залізниця ПАТ «Українська залізниця» для отримання згоди щодо перевірки. По теперішній час згода па перевірку достовірності документів не надана. Отримавши таку відповідь, позивач був змушений їхати до регіональної філії «Донецька залізниця» та написав заяву на отримання інформації щодо надання згоди на проведення перевірки. 09 жовтня 2017 року вказане підприємство повідомило йому про неможливість провести перевірку у зв'язку з тим, що архівні дані цього підприємства знаходяться на непідконтрольній Україні території. Позивач ОСОБА_1 просить суд визнати протиправним рішення Селидівського ОУПФУ Донецької області № 36 від 16 червня 2017 р. про відмову йому у перерахунку пенсії з виду на вид (з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років) згідно зі ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення"; зобов'язати Ясинуватське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Донецької області розглянути його заяву від 21 березня 2017 року про призначення пенсії за віком відповідно пункту „а" ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення" з урахуванням пільгового стажу роботи за період з 01 січня 1992 року по 01 травня 1996 року, з 01 грудня 1997 року по 31 січня 2000 року, з 25 травня 2000 року по 25 квітня 2005 року та стягнути на його користь понесені судові витрати.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи сповіщений належним. Надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідача Ясинуватського об'єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області до суду з'явився, подав заперечення на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позову та розглянути справу без його присутності. Посилається на те, що ОСОБА_1 не звертався до їхнього управління з заявою про перерахунок пенсії з виду на вид (з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років), а тому підстав у Ясинуватського об'єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області для вчинення такого перерахунку не було.

Представник Селидівського об'єднаного управління пенсійного фонду України в Донецькій області до суду не з'явився, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 20 березня 2017 року досяг 55-річного віку і 12 червня 2017 року звернувся до Селидівського ОУПФУ Донецької області з заявою про перерахунок пенсії з виду на вид (з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років) згідно зі ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення" (а.с. 15).

Рішенням начальника Селидівського ОУПФУ Донецької області №420 від 16 червня 2017 року ОСОБА_1 було відмовлено в перерахунку пенсії з виду на вид (з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років) згідно зі ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». На підставі наданих документів пенсійний фонд встановив, що до пільгового стажу не підлягають зарахуванню періоди роботи позивача з 01 січня 1992 року по 01 травня 1996 року, з 01 грудня 1997 р. по 31 січня 2000 року, з 25 травня 2000 р. по 25 квітня 2005 р. Ці періоди роботи підлягають перевірці на підставі ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і будуть зараховані до пільгового стажу роботи після підтвердження наданих довідок актом перевірки (а.с. 26).

Відповідно до п. «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон № 1788-XII) право на пенсію за вислугу років мають:

а) робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар'єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи, - після досягнення 55 років і при стажі роботи:

для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі;

для жінок - не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі.

Відповідно до списку професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. № 583, право на пенсію за вислугу років мають машиністи і помічники машиністів тепловозів.

Згідно з записами в трудовій книжці ОСОБА_1 з 01 січня 1992 року по 21 лютого 1996 року він працював на посаді машиніста тепловоза, з 22 лютого 1996 року по 01 травня 1996 року - помічника машиніста тепловоза в Локомотивному депо Ясинувата - Східне Донецької залізниці, з 01 грудня 1997 р. по 18 березня 1998 року - на посаді помічника машиніста тепловоза, з 19 березня 1998 року по 31 січня 2000 року - машиніста тепловоза, з 25 травня 2000 року по 04 вересня 2000 року - помічника машиніста тепловоза, з 05 вересня 2000 року по 25 квітня 2005 року - машиніста тепловозу в Локомотивному депо Ясинувата - Західне Донецької залізниці, і виконував роботи по перевезенню багажів та вантажів на залізничних магістралях (а.с.10-14).

Ці періоди роботи ОСОБА_1 на вказаних посадах підтверджуються довідкою, що уточнює пільговий характер роботи, виданою структурним підрозділом «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» 21 червня 2016 року №396 (а.с.24).

Факт працевлаштування ОСОБА_1 в Локомотивному депо Ясинувата - Західне Державного підприємства «Донецька залізниця» з 1999 по 2005 роки також підтверджений індивідуальними відомостями про застраховану особу (а.с. 30-34).

Селидівське ОУПФУ Донецької області відмовляється зарахувати в пільговий стаж позивача періоди його роботи з 01 січня 1992 року по 01 травня 1996 року, з 01 грудня 1997 р. по 31 січня 2000 року, з 25 травня 2000 року по 25 квітня 2005 року виключно на тій підставі, що ці дані підлягають перевірці на підставі ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 4.2 розділу ІV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 .

Ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачає, що органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Пункт 4.2 розділу ІV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачає, що орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Разом із тим, статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності такої книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. Крім того, відповідно до п.20 цього Порядку, в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5); у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Відповідно до п.17 указаного Порядку за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

На переконання суду, Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637, було прийнято саме з метою створення юридичних механізмів підтвердження трудового стажу працівників з метою належної реалізації ними права на пенсійне забезпечення, у зв'язку з чим Порядком передбачено кілька альтернативних способів підтвердження трудового стажу, які можуть бути застосовані в різних ситуація (на підставі інших, ніж трудова книжка, документів або на підставі показань свідків ). У жодному разі не можна дійти висновку, що метою цього Порядку є створення формальних перешкод для реалізації права особи на отримання пенсії. І хоча вимагаючи деякі документи (наприклад, уточнюючу довідку підприємства), органи Пенсійного фонду України переслідують в цілому законну мету попередження зловживання громадянами своїми правами та запобігання необґрунтованому призначенню пенсії, тим не менше органи Пенсійного фонду України, виконуючи свої повноваження повинні діяти обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та пропорційно (ч.3 ст.2 КАС України) з тим, щоб не створювати штучних і явно необґрунтованих перешкод для реалізації громадянами їх прав.

В даному випадку позивач надав відповідачу - Селидівському ОУПФУ Донецької області достатні докази на підтвердження свого пільгового стажу, зокрема, і уточнюючу довідку з місця працевлаштування.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 46 Конституції України передбачає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Стаття 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачає, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Законодавство України в жодному разі не ставить призначення особі пенсійних виплат в залежність від факту здійснення будь-якої перевірки. Натомість, пенсійне законодавство встановлює відповідальність підприємств та організації за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів.

Оцінюючи вказані вище докази та вирішуючи справу в цілому, суд виходить з того, що відповідно до статей 1, 3, 8 Основного Закону Україна є соціальною та правовою державою, де найвищою соціальною цінністю визнається людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека, де права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, де утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, де визнається і діє принцип верховенства права. З урахуванням цього, згідно з положеннями ст.129 Конституції України суд, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Крім того, згідно з положеннями ч.3 ст.2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: … 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); … 5)добросовісно; 6) розсудливо; … 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія)…

Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення начальника Селидівського ОУПФУ Донецької області №420 від 16 червня 2017 року про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії з виду на вид (з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років) згідно зі ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є незаконним і підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги позивача до Ясинуватського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецької області про зобов'язання розглянути його заяву від 21 березня 2017 року про призначення пенсії за віком, суд вказує наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім'ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.

Позивач в позові вказав, що з заявою від 21 березня 2017 року він звертався до Управління Пенсійного фонду України в м. Новогродівці Донецької області, яке в подальшому було об'єднане з Селидівським ОУПФУ Донецької області. В матеріалах справи є копія заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 12 червня 2017 року, яка була подана ним до Селидівського ОУПФУ Донецької області. Рішення про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 було прийнято начальником Селидівського ОУПФУ Донецької області. Що ж до Ясинуватського ОУПФУ в Донецької області, то посадовими особами цього органу не приймалися будь-які рішення та не вчинялися будь-які дії чи бездіяльність, які б порушували права позивача. Таким чином, підстав зобов'язувати Ясинуватське ОУПФУ в Донецької області розглянути заяву ОСОБА_1 у суду немає, оскільки ОСОБА_1 не звертався до цього органу з заявою про переведення з одного виду пенсії на інший. Факт звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії саме 21 березня 2017 року не знайшов свого підтвердження.

Відповідно до частини другої статті 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд вважає, що рішенням начальника Селидівського ОУПФУ Донецької області №420 від 16 червня 2017 року порушено конституційне право ОСОБА_1 на соціальний захист. Це право підлягає захисту, здійснення якого покладається на суд.

У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог ОСОБА_1 і зобов'язати Селидівське ОУПФУ Донецької області переглянути його заяву від 12 червня 2017 року про призначення пенсії за віком відповідно пункту „а" ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення" з урахуванням пільгового стажу роботи за період з 01 січня 1992 року по 01 травня 1996 року, з 01 грудня 1997 року по 31 січня 2000 року, з 25 травня 2000 року по 25 квітня 2005 року.

Відповідно до ст. 94 КАС України з Селидівського ОУПФУ Донецької області за рахунок бюджетних асигнувань підлягають стягненню на користь позивача здійснені ним документально підтверджені судові витрати у сумі 640,00 грн.

В задоволенні решти позову суд вважає за необхідне відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 8, 11, 18, 19, 69-71, 94, 105, 160-163 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

позовні вимоги ОСОБА_1 до Ясинуватського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області, Селидівського об'єднаного управління пенсійного фонду України в Донецькій області про скасування рішення про відмову у перерахунку пенсії з виду на вид та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати незаконним рішення начальника Селидівського об'єднаного управління пенсійного фонду України в Донецькій області №420 від 16 червня 2017 року про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії з виду на вид (з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років) на підставі ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та скасувати його.

Зобов'язати Селидівське об'єднане управління пенсійного фонду України в Донецькій області переглянути заяву ОСОБА_1 від 12 червня 2017 року про перерахунок пенсії з виду на вид (з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років) відповідно до пункту „а" ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення" з урахуванням пільгового стажу роботи за період з 01 січня 1992 року по 01 травня 1996 року, з 01 грудня 1997 року по 31 січня 2000 року, з 25 травня 2000 року по 25 квітня 2005 року.

Стягнути з Селидівського об'єднаного управління пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 41247274) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 640 (шістсот сорок) грн.. 00 коп.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного адміністративного суду через Дружківський міський суд протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи Донецьким апеляційним адміністративним судом.

Суддя: С. О. Рагозіна