Вирок № 70703766, 29.11.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/35608/17

Провадження №1-кп/761/1720/2017

В И Р О К

Іменем України

29 листопада 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Циктіча В.М.,

за участі:

секретаря Філь В.В.,

прокурора Чеченєвої А.О.,

захисників Косянчука В.Д.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 120 171 000 900 110 00 від 27.09.2017, у якому

гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Харків, громадянка України, українка, яка у зареєстрованому шлюбі не перебуває, має на утриманні дитину ІНФОРМАЦІЯ_2, з вищою освітою, суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, зареєстрована та фактично мешкає за адресою - АДРЕСА_1, раніше не засуджувалася,

обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,

у с т а н о в и в :

Обвинувачена ОСОБА_2 вчинила умисні злочини - використання завідомо підробленого документа та підробка документа, який видається підприємством, за нижче наведених обставин.

Обвинувачена ОСОБА_2 у 2017 році з метою оформлення в посольстві США візи та подальшого перетину державного кордону України замовила у невстановленої слідством особи на ім'я Сергій виготовлення довідки, до якої мають бути внесені завідомо неправдиві відомості щодо отримання ОСОБА_2 доходів за період з 01.01.2017 по 30.06.2017, для чого остання надала власні анкетні дані.

У подальшому ОСОБА_2 за грошову винагороду отримала від невстановленої слідством особи завідомо підроблений офіційний документ - довідку про доходи ПП «Лакіфон» (код ЄДРПОУ 34343828) від 11.07.2017 №17/07-35, у якій містилися завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_2 з 03.12.2015 займає посаду HR-менеджера ПП «Лакіфон» та за період з 01.01.2016 по 30.06.2017 отримала дохід у сумі 115 847, 33 грн.

Отже, ОСОБА_2 своїми умисними діями, які виразились у пособництві у підробленні офіційного документа, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України.

Надалі в один з днів липня 2017 року ОСОБА_2, перебуваючи за адресою м. Київ, вул. Сікорського, 4, у приміщенні посольства США в Україні, реалізуючи свій злочинний умисел, з метою отримання візи, необхідної для перетину державного кордону України, надала працівнику посольства завідомо підроблений офіційний документ, а саме довідку ПП «Лакіфон» від 11.07.2017 №17/07-35, у якій містилися завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_2 з 03.12.2015 займає посаду HR-менеджера ПП «Лакіфон», у зв'язку з цим за період 01.01.2016 по 30.06.2017 отримала дохід у сумі 115 847,33 грн.

Таким чином, ОСОБА_2, своїми умисними діями, які виразились у використанні завідомо підробленого документа, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України.

З обвинувальним актом до суду надійшла угода про визнання винуватості від 29.09.2017, укладена між прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 Чеченєвою А.О. та обвинуваченою ОСОБА_2

Відповідно до угоди обвинувачена у повному обсязі визнала свою вину у вчиненні за викладених у цьому вироку обставин інкримінованих їй злочинів.

Сторонами узгоджене покарання - за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за ч. 4 ст.358 КК України у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим сторони узгодили ОСОБА_2 покарання у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд, перевіривши угоду, заслухавши учасників судового провадження, дійшов висновку, що угода відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства.

Зокрема, у силу ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Згідно зі ст.12 КК України злочин, передбачений ст. 358 КК, віднесений до злочинів невеликої тяжкості.

У цьому кримінальному провадженні потерпілі відсутні.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає положенням ст. 472 КПК, оскільки містить дані про її сторони, формулювання обвинувачення та правову кваліфікацію дій обвинуваченого відповідно до Кримінального кодексу України, істотні для кримінального провадження обставини, беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості.

Сторонами узгоджене покарання, а також зазначені передбачені статтями 473, 476 КПК наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки її невиконання. Угода підписана сторонами з зазначенням дати.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачена підтвердила суду, що угода про визнання винуватості укладена нею добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Крім того, ОСОБА_2 просила застосувати до неї положення закону про амністію, оскільки на її утриманні є неповнолітня дочка, відносно якої обвинувачена не позбавлення батьківських прав.

З огляду на зазначене, враховуючи відсутність передбачених ч. 7 ст. 474 КПК підстав для відмови у затвердженні угоди, оскільки її умови не суперечать інтересам суспільства і не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, обвинувачена визнала свою винуватість добровільно, наявні фактичні підстави для визнання винуватості, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України, угода про визнання винуватості підлягає затвердженню.

Частиною 2 статті 86 КК України передбачено, що законом про амністію особи, визнані винними у вчинені злочину обвинувальним вироком суду, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки щодо них не набрали законної сили, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.

Відповідно до п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільняються від покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким, які мають неповнолітніх дітей, і не позбавлені щодо них батьківських прав.

Інкримінований ОСОБА_2 злочин відповідно до ст. 12 КК України віднесений до категорії злочинів невеликої тяжкості, не входить до переліку злочинів, передбачених ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Дослідженими судом документами підтверджена наявність у ОСОБА_2 неповнолітньої дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, щодо якої обвинувачена не позбавлена батьківських прав.

Отже, наявні передбачені законом підстави для звільнення ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1, 4 ст. 358 , ст. 65, 86 КК України, Законом України «Про амністію у 2016 році», ст. 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

Угоду про визнання винуватості від 29.09.2017, укладену між прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 Чеченєвою А.О. та обвинуваченою ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 120 171 000 900 110 00 від 27.09.2017, затвердити.

ОСОБА_2 визнати винуватою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст.358, ч. 4 ст. 358 КК України, та призначити їй узгоджене сторонами покарання:

-за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України у виді штрафу у розмірі 100 (сто) неоподаткованих мінімумів доходів громадян;

-за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді штрафу у розмірі 100 (сто) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одна тисяча сімсот) грн.

Відповідно до п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» ОСОБА_2 звільнити повністю від відбування призначеного покарання.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги упродовж тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.М. Циктіч