Вирок № 70703277, 05.12.2017, Оболонський районний суд міста Києва

05.12.2017 Справа № 756/9614/17

№ 756/9614/17

№ 1-кп/756/776/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

5 грудня 2017 року Оболонський районний суд м. Києва

у складі колегії:

головуючого судді - Шестаковської Л.П.,

суддів - Андрейчука Т.В., Диби О.В.,

за участю секретаря - Рекеди С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження №12015100050007099 від 25.07.2015 року щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Дніпро, громадянки України, розлученої, тимчасово не працюючої, із вищою освітою, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимої,

яка обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів - Сокирка Я.М., Голосова С.С.,

захисника - Решнюка А.В.,

обвинуваченої - ОСОБА_1,

потерпілої - ОСОБА_3,

представника потерпілої ОСОБА_3 ОСОБА_4,

потерпілої - ОСОБА_5,

представника потерпілої ОСОБА_5, ОСОБА_6,

встановив:

ОСОБА_1, перебуваючи на посаді ІНФОРМАЦІЯ_2, маючи умисел і корисливу мету на заволодіння чужим майном у великих розмірах шляхом зловживання довірою, а саме: грошовими коштами у розмірі 300000 грн., що належать її знайомій ОСОБА_3, яка була клієнтом даного банку, у невстановлений день в перших числах серпня 2014 року приблизно о 14 годині під приводом обміну 300000 гривень на долари США сіла у салон автомобіля «Хюндай Елантра», який знаходився біля посольства Республіки Кувейт, що за адресою: м. Київ, пр. Г.Сталінграда, 10, в якому знаходились ОСОБА_3 та її чоловік ОСОБА_7.

ОСОБА_3 не підозрюючи про злочинні наміри ОСОБА_1, будучи переконаною в тому, що остання після проведення банківських операцій по обміну гривні на долари, поверне по домовленості їй обміняні грошові кошти у сумі 25000 доларів США, добровільно передала ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 300000 грн.

ОСОБА_1 не маючи наміру повернути ОСОБА_3 грошові кошти у розміру 300000 грн. та обмінювати їх на долари США, зловживаючи довірою ОСОБА_3, скориставшись довірливістю останньої, заволоділа її грошовими коштами у розмірі 300000 грн. і з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, в подальшому розпорядившись зазначеними грошовими коштами на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 300000 грн.

Крім того, ОСОБА_1, яка перебуваючи на посаді начальника відділення № 41 «Центр обслуговування VIP клієнтів» Публічного акціонерного товариства «Актабанк» (код ЄДРПОУ 35863708), у невстановлений день в перших числах серпня 2014 року в першій половині дня під приводом обміну гривень на долари США, діючи повторно, маючи умисел і корисливу мету на заволодіння чужим майном у особливо великих розмірах шляхом зловживання довірою, а саме: грошовими коштами у розмірі 406000 гривень, що належали її знайомій ОСОБА_5, отримані останньою згідно постанови КМУ № 975 від 25.12.2013 року за покійного чоловіка ОСОБА_8, на невстановленому у ході досудового розслідування автомобілі марки «Сузуки Гранд Вітара» прибула разом з ОСОБА_5, яка мала при собі вказану суму грошових коштів, за адресою: АДРЕСА_3.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою у особливо великих розмірах, діючи повторно, ОСОБА_1 під приводом обміну гривні на долари США, не маючи наміру повернути грошові кошти у розміру 406000 грн. та обмінювати їх на долари США, зловживаючи довірою ОСОБА_5, з якою у неї були довірливі стосунки, та яка не підозрюючи про злочинні наміри ОСОБА_1, будучи переконаною в тому, що остання після проведення банківських операцій по обміну гривні на долари, поверне по домовленості їй обміняні грошові кошти у сумі 27300 доларів США, добровільно передала ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 406000 грн.

ОСОБА_1, скориставшись довірливістю ОСОБА_5, знаходячись за адресою: АДРЕСА_3, заволоділа її грошовими коштами у розмірі 406000 грн., і з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, в подальшому розпорядившись зазначеними грошовими коштами на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 406000 грн.

Крім того, у невстановлений у ході досудового розслідування день та час, в перших числах лютого 2015 року, ОСОБА_1, яка на той час перебуваючи на посаді заступника начальника дирекції з продажу продуктів роздрібного бізнесу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Євробанк", діючи повторно, маючи умисел і корисливу мету на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою у особливо великих розмірах, а саме грошовими коштами у розмірі 625000 грн., що належали її знайомій ОСОБА_3, подзвонила до останньої та повідомила, що вона обміняла їй грошові кошти у сумі 300000 грн. на долари США, та у неї ще є долари США у сумі 25000, які будуть коштувати 625000 грн. ОСОБА_3, яка не підозрюючи про злочинні наміри ОСОБА_1, та з якою у неї були довірливі стосунки, будучи переконаною в тому, що остання обміняє їй гривні на долари та поверне їй зазначені кошти, погодилась на зустріч.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном у особливо великих розмірах шляхом зловживання довірою, діючи повторно ОСОБА_1 під приводом обміну гривні на долари США, і не маючи наміру повернути грошові кошти, у невстановлений у ході досудового розслідування день, в перших числах лютого 2015 року приблизно об 11 годині сіла у салон автомобіля «Хюндай Елантра», який знаходився біля посольства Республіки Кувейт, що за адресою: м. Київ, пр. Г.Сталінграда, 10, в якому знаходились ОСОБА_3 та її чоловік ОСОБА_7.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном у особливо великих розмірах шляхом зловживання довірою, ОСОБА_1 під приводом обміну гривні на долари США, і не маючи наміру повернути раніше взяті для обміну грошові кошти у розміру 300000 грн. та обмінювати їх на долари США, зловживаючи довірою ОСОБА_3, яка не підозрюючи про злочинні наміри ОСОБА_1, будучи переконаною в тому, що остання після проведення банківських операцій по обміну гривні на долари, поверне по домовленості їй обміняні грошові кошти у сумі 25000 доларів США, добровільно передала ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 625000 грн.

ОСОБА_1, скориставшись довірливістю ОСОБА_3, заволоділа її грошовими коштами у розмірі 625000 грн. і з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, в подальшому розпорядившись даними грошима на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 625 000 грн.

Допитана в судовому засіданні у якості обвинуваченої ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення не визнала, як не визнала і пред'явлені до неї потерпілими ОСОБА_3 та ОСОБА_5 цивільні позови. Обвинувачена показала, що перших числах серпня 2014 року вона не брала у ОСОБА_3 300000 грн. під приводом обміну зазначеної суми на долари США, як це викладено у висунутому їй обвинуваченні, в перших числах серпня 2014 року вона не брала 406000 грн. у ОСОБА_5 з метою їх обміну на долари США, так само і в перших числах лютого 2015 року вона не брала у потерпілої ОСОБА_3 коштів у розмірі 625000 грн. з метою їх обміну на долари США. З потерпілою ОСОБА_3 вона була знайома лише як з клієнтом банку, між ними не було ніяких особистих стосунків. ОСОБА_5 вона знала як доньку ОСОБА_3, не більше. Вдома в останніх ніколи не була. Обвинувачена стверджує, що потерпілі її обмовляють щодо вчинення нею шахрайських дій, тому просить ухвалити у даному судовому провадженні виправдовувальний вирок.

Не дивлячись на невизнання обвинуваченою фактів вчинення нею інкримінованих їй злочинів, її вина у підтверджується показами потерпілих, свідків, іншими дослідженими під час судового розгляду доказами.

Так, потерпіла ОСОБА_5 показала, що в зоні АТО влітку 2014 року загинув її чоловік, кадровий офіцер. Коли їй повідомили, що слід отримати відшкодування від держави за смерть чоловіка, то вона звернулася до ОСОБА_1, щоб з нею на її автомобілі «Сузуки Гранд Вітара» поїхати за коштами до Головного управління Національної Гвардії в м. Києві на вул. Народного ополчення. На той час її батьки, з якими вона разом з неповнолітньою донькою проживала в одному будинку, перебували за кордоном. ОСОБА_1 вона знала як друга сім'ї, що перебувала з її матір'ю ОСОБА_3 в дружніх стосунках. Мати була VIP-клієнтом «Актабанку», в якому ОСОБА_1 працювала начальником відділення з обслуговування VIP-клієнтів і неодноразово їх сім'ї обмінювала особисто у ОСОБА_1 кошти в гривнях на долари США, оскільки остання мала доступ до валютних коштів. Про обвинувачену вона нічого поганого не могла сказати, настільки та була вхожа в їх сім'ю та настільки користувалася їх спільною довірою, часто бувала у них вдома в гостях разом зі своєю дитиною, вони разом відпочивали.

Крім того, ОСОБА_1 підтримувала її в горі коли вони разом три дні чекали прибуття із зони АТО тіла її загиблого чоловіка, підтримувала її під час похорону, щиро співчуваючи. Потерпіла показала, що вона повністю довіряла ОСОБА_1, яку сприймала майже як члена їхньої сім'ї, настільки тісні стосунки між ними склалися. В один із днів в перших числах серпня 2014 року о 10 годині ранку до неї на своєму автомобілі «Сузуки Гранд Вітара» приїхала ОСОБА_1, після чого вони вдвох на цьому ж авто поїхали до Головного управління Національної Гвардії, де її зустрів полковник та провів до каси. В касі вона отримала готівкові кошти в сумі 406000 гривень в пачках купюрами по 500 гривень. Пачки вона склала в простий поліетиленовий пакет, який помістила в свою жіночу сумку. Свідками цього були присутні в приміщенні військовослужбовці. Потім керівництвом вказаного управління їй було запропоновано відвезти її додому на їх службовому автомобілі, враховуючи наявність в неї великої грошової суми, проте вона відмовилася, оскільки користувалася допомогою ОСОБА_1

Коли вони з грошима їхали додому, то ОСОБА_1 сказала, що без проблем зможе обміняти отримані нею кошти на долари США, якщо їй це треба. Враховуючи те, що курс долара США до української гривні влітку 2014 року був нестабільним, гривня поступово обезцінювалася, а офіційно в пунктах обміну валют одноразово можливо було обміняти на долари США зовсім незначну суму в гривнях, вона вирішила прийняти пропозицію ОСОБА_1 та скористатися її можливостями. Коли вони з ОСОБА_1 приїхали до них додому за адресою: АДРЕСА_3, то зайшли на кухню, де ОСОБА_1 пообіцяла їй найближчим часом обміняти гривні на долари та привезти їх, що в результаті буде становити 27300 доларів США. Таку суму ОСОБА_1 вирахувала там же на кухні. Там же на кухні вона передала ОСОБА_1 всю суму отриманого від держави відшкодування у розмірі 406000 гривень, тобто віддала їй поліетиленовий пакет з пачками купюр номіналом по 500 гривень, які щойно отримала в касі Головного управління Національної Гвардії. ОСОБА_5 показала, що коли ОСОБА_1 взяла пакет з 406000 гривень, то вона запропонувала останній перерахувати гроші, на що обвинувачена відмовилася. Потерпіла показала, що жодні угоди з ОСОБА_1 вона не укладала, жодної розписки від неї не відбирала, покладалася на суто добрі людські стосунки, основані на взаємній довірі.

ОСОБА_5 пояснила, що через 2 тижні вона отримала квартиру, як вдова загиблого в АТО військовослужбовця, квартира мала лише голі стіни, необхідно було робити ремонт, проте ніяких коштів вона не мала на це, відтак почала турбувати ОСОБА_1, просила щоб вона привезла долари, на які мала обміняти 406000 гривень. Спочатку ОСОБА_1 обіцяла привезти долари найближчим часом, потім, періодично посилаючись на різні причини, відтерміновувала зустрічі з нею. Потерпіла стала просити у ОСОБА_1 передавати їй кошти хоча б частинами, згодом почала просити хоча б повернути їй кошти в гривнях, якщо не вдалося їх поміняти на долари. Щоразу ОСОБА_1 знаходила якусь чергову відмовку. Востаннє вона з ОСОБА_1 спілкувалася 12.07.2015 року, коли та у телефонній розмові повідомила, що в неї взагалі вже немає ніяких грошей і немає ніякого майна. На слова потерпілої ОСОБА_5 про те, що вона буде звертатися до міліції, обвинувачена відповіла, що їй байдуже.

ОСОБА_5 пояснила, що коли вона передавала ОСОБА_1 406000 грн. для обміну на долари США, то вона не знала, що у серпні того ж року ОСОБА_1 так само взяла 300000 грн. у її матері ОСОБА_3 і на той час їх і не поміняла, і не повернула матері. ОСОБА_3 їй про це не розказщувала.

Потерпіла ОСОБА_5 через свого представника подала цивільний позов у даному кримінальному провадженні, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 406000 гривень, втрати від інфляції у сумі 93217,00 грн. та три відсотки річних за прострочення виконання зобов'язання, що становить суму 22358,00 грн., крім того вона просить стягнути і спричинену їй моральну шкоду у розмірі 100000 грн., цивільний позов з загальною сумою вимог у розмірі 621575 грн. 00 коп. підтримує у повному обсязі, просить його задовольнити.

Допита у якості потерпілої ОСОБА_3 показала, що ОСОБА_1 вона знає з 2011 року, остання працювала в «Актабанку», а згодом в м. Києві на вул. Петлюри, 10 вона відкрила відділення «Актабанку» по роботі з VIP-клієнтами. З усіх клієнтів вона відібрала собі декілька, в яких була особистим кредитним менеджером. В тому числі ОСОБА_1 була особистим кредитним менеджером і в неї, завжди у всьому допомагала, в будь-який час доби. Коли влітку 2014 року курс долара США до української гривні почав зростати, а в пунктах обміну валют не можливо було вільно обміняти значну суму гривні на долари США, то вона за допомогою у проведенні обмінної операції звернулася до ОСОБА_1 Так в один із днів в перших числах серпня 2014 року вона зі своїм чоловіком на власному автомобілі «Хюндай Елантра» приїхали до посольства Республіки Кувейт, що за адресою: м. Київ, пр. Г.Сталінграда, 10, з метою придбання 25000 доларів США за наявні у них гривні. До них в салон вказаного автомобіля сіла ОСОБА_1 і сказала, що для придбання 25000 доларів США ми маємо передати їй 300000 грн. , на той час відповідно до діючого курсу один долар США можна було придбати за 12 гривень. Тоді ж в салоні автомобіля «Хюндай Елантра» вона в присутності свого чоловіка передала ОСОБА_1 300000 гривень, з метою обміну їх на 25000 доларів США. Обвинувачена обіцяла, що вона без проблем здійснить для них необхідний обмін в найближчий час та після проведення банківських операцій по обміну гривні на долари, поверне їй по домовленості обміняні грошові кошти у сумі 25000 доларів США. Не підозрюючи про злочинні наміри ОСОБА_1, будучи переконаною в тому, що остання грошові кошти у сумі 300000 грн. обміняє для неї на 25000 доларів США, добровільно передала обвинуваченій 300000 грн. Не дочекавшись здійснення обміну, вона незабаром після цього з чоловіком і сином виїхали на певний час за кордон в особистих справах.

Коли вони були за кордоном в зоні АТО загинув їх зять ОСОБА_8, чоловік ОСОБА_5 Подальші похорони їх донька ОСОБА_11 в вересні 2014 року перенесла сама, за їх відсутності. Однак, на той час доньку ОСОБА_5 підтримувала ОСОБА_1, яка була дуже тісно пов`язана з їх сім`єю.

У кінці вересня 2014 року ОСОБА_3 із-за кордону повернулася в місто Київ, де від доньки ОСОБА_5 дізналася, що вона передала ОСОБА_1 для обміну на долари США 406000 грн., які отримала від держави у зв`язку з загибеллю свого чоловіка. Вони з донькою дуже довіряли ОСОБА_1, як дуже порядній та вхожій в сім`ю людині, повністю були впевнені у тому, що ОСОБА_1 поверне їм кошти в доларах США.

Коли в лютому 2015 року курс долара США знову почав зростати та досяг 16-17 грн. і більше за один долар, то вона знову звернулася до ОСОБА_1 з бажанням обміняти наявні гривні на долари. Остання переконливо запевняла її, що немає ніяких проблем, що вона здійснить обмін і їй, і донці найближчим часом поверне кошти після обміну. Приблизно 9 чи 12 лютого 2015 року, ОСОБА_1 яка вже на той час перебувала на посаді ІНФОРМАЦІЯ_3, подзвонила до неї та повідомила, що вона вже обміняла їй грошові кошти у сумі 300000 грн. на долари США, та у неї ще є вільні долари США у сумі 25000, які будуть коштувати 625000 грн. ОСОБА_3, не підозрюючи про злочинні наміри ОСОБА_1, з якою у неї були дуже довірливі стосунки, будучи переконаною в тому, що остання обміняє їй гривні на долари та поверне їй зазначені кошти, погодилась на пропозицію, так само приїхали з чоловіком на своєму автомобілі «Хюндай Елантра» до посольства Республіки Кувейт, що за адресою: м. Київ, пр. Г.Сталінграда, 10, та в салоні вказаного автомобіля добровільно передала ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 625000 грн. з метою подальшого обміну вказаної суми на 25000 доларів США. В подальшому всі звернення до ОСОБА_1 з приводу повернення їм коштів закінчувалися лише її обіцянками, потім ОСОБА_1 взагалі перестала відповідати на телефонні дзвінки. Потерпіла ОСОБА_3 пояснила, що у подальшому вона всі звернення до ОСОБА_1 спрямовувала SMS-повідомленнями, які остання також залишала без відповіді та без реагування.

ОСОБА_3 повідомила, що вона змушена була за сприянням звернутися до колишнього керуючого банком ОСОБА_12, яка була колишнім керівником у ОСОБА_1 Тільки через певні зусилля з боку ОСОБА_12, коли вони вже стояли під дверима квартири ОСОБА_1, остання погодилася відкрити їм двері та впустити її з ОСОБА_12 всередину. ОСОБА_12 там соромила ОСОБА_1 взивала до її совісті, просила повернути кошти, які взяла. ОСОБА_1 обіцяла кошти повернути, навіть показувала блокнот, в якому був записаний її борг перед їх сім`єю у загальному розмірі 77300 доларів США. Однак, навіть після цього ОСОБА_1 нічого не повернула, уникала будь-якого спілкування та зустрічей. А коли вона влітку 2015 року повідомила, що в неї немає ніяких коштів і вона нічого їм не поверне, вони остаточно зрозуміли, що вона дійсно їх обманула, і лише тоді вони звернулися в міліцію з заявами щодо шахрайських дій ОСОБА_1

Потерпіла ОСОБА_3 звернулася з цивільним позовом до ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні про стягнення матеріальної та моральної шкоди: просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь майнову шкоду у розмірі 925000 гривень України, втрати від інфляції у сумі 717247,47 грн. та три відсотки річних за прострочення виконання зобов'язання, що становить суму 71771,59 грн., моральну шкоду у розмірі 100000 грн., цивільний позов у загальній сумі 1814019 грн. 06 коп. підтримала у повному обсязі, просить його задовольнити.

Допитана в суді свідок ОСОБА_13, яка є невісткою потерпілої ОСОБА_3, показала в суді, що з 03.07.2012 року по серпень 2014 року вона працювала в «Актабанку» і її безпосереднім керівником була ОСОБА_1 У вересні 2014 року в банк прийшла тимчасова адміністрація. VIP-клієнтом банку була ОСОБА_3, а її особистим цілодобовим менеджером була ОСОБА_1, з якою у ОСОБА_3 склалися дуже довірительні відносини. ОСОБА_1 володіла повним обсягом інформації про фінансове становище свого клієнта, про стан її кредитних та депозитних рахунків, про рух коштів та їх призначення. Свідок пояснила, що їй відомо було, що ОСОБА_3 передавала ОСОБА_1 кошти в гривнях для подальшого здійснення ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 та в інтересах ОСОБА_5 валютообмінних операцій. Їй, крім того, відомо, що валютообмін не відбувся і гроші потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_5 повернуті не були. Коли саме та які суми передавалися вона точно не знає, оскільки там на той момент присутньою не була, свідком передавання коштів також не була.

Допитаний в суді у якості свідка ОСОБА_7, чоловік потерпілої ОСОБА_3, показав, що знайомий з обвинуваченою з 2012 року, коли брали кредит в «Актабанку» на придбання автомобіля «Хюндай Елантра». На той час ОСОБА_1 була менеджером у VIP-клієнтів банку. З ОСОБА_1 у дружини та й у сім`ї склалися ділові та дружні стосунки. ОСОБА_1 часто відвідувала їх вдома, запевняла, що в обов'язки менеджера VIP-клієнтів банку входить відвідування їх вдома. Влітку в його присутності в салоні вказаного автомобіля «Хюндай Елантра» його дружина ОСОБА_3 передала ОСОБА_1 300000 грн. для обміну на долари США по існуючому на той час курсу. В салоні того ж автомобіля його дружина в лютому 2015 року передала ОСОБА_1 для обміну на долари 625000 грн. Проте, забравши гроші в гривнях, обвинувачена їм ці кошти не повернула. На численні звернення до неї вона спочатку обходилася обіцянками, потім уникала спілкування та зустрічей, а потім повідомила, що в неї немає ніяких грошей. Йому також відомо, що ОСОБА_5 теж передала обвинуваченій в 2014 році кошти, отримані після смерті чоловіка в зоні АТО, для обміну гривень на долари США. Обвинувачена, зловживаючи довірою з боку їх сім`ї , забрала собі їх кошти, та не повернула.

Свідок ОСОБА_14, яка є молодшою донькою потерпілої ОСОБА_3 та сестрою потерпілої ОСОБА_5, показала в суді, що пам`ятає, як влітку 2014 року, після отримання ОСОБА_5 коштів після загибелі її чоловіка-військовослужбовця, вона приїхала разом з ОСОБА_1 до них додому за адресою: АДРЕСА_3, разом зайшли на кухню, де ОСОБА_15 передала ОСОБА_1 всю суму отриманих коштів у розмірі 406000 грн., вони були купюрами по 500 грн. упаковані в пачки, а пачки були поміщені в поліетиленовий пакет, який ОСОБА_1 взяла та поклала до своєї сумки, попередньо не перераховуючи, після чого поїхала. ОСОБА_14 не бачила, щоб при цьому писались якісь розписки або укладались якісь угоди. ОСОБА_1 була особистим фінансовим менеджером матері ОСОБА_3, часто бувала в них вдома разом з донькою, мала з усіма тісні дружні стосунки, їй всі довіряли.

Свідок ОСОБА_12 показала суду, що в 2015 році до неї звернулася потерпіла ОСОБА_3, плакала і просила про зустріч, повідомила їй, що ОСОБА_1 взяла в них 406000 грн. та 925000 грн. ніби-то для обміну на долари, проте вказані кошти не повертає, не йде на контакти, уникає зустрічей. Потерпіла ОСОБА_3 просила посприяти зустрічі з ОСОБА_1 та з'ясуванню в неї обставин про долю їх неповернутих грошей. Звернулася до неї, як до колишнього керівника ОСОБА_1 ОСОБА_12 показала, що спочатку вона відмовила в зустрічі, але потім 24.06.2015 року вони зустрілися з ОСОБА_3 о 18.00 годині і разом поїхали до ОСОБА_1 додому. Коли вже біля парадного телефонувала обвинуваченій ОСОБА_3, то ОСОБА_1 їй не відповідала. Коли ж вони піднялися до дверей квартири і зателефонувала вона, то ОСОБА_1 їй відповіла, а дізнавшись, що вони стоять в неї під дверима, змушена була відкрити їм та впустити до свого житла, була дуже невдоволена цим. Коли вони почали розмовляти про кошти, які обвинуваченою були отримані від ОСОБА_3 та ОСОБА_5, то ОСОБА_1 взяла свій блокнот, в якому були записані отримані нею суми, і вказаних фактів вона не спростовувала, підтвердивши, що суми, названі потерпілою ОСОБА_3 в гривнях вона дійсно брала, і в цілому вона має перед потерпілими борг в загальній сумі близько 78000 доларів США. ОСОБА_1 запевняла, що зазначені кошти в неї є, але знаходяться в іншому місці, просила ще один-два тижні почекати і вона їх поверне потерпілим.

Відповідно свідоцтва про смерть, серія НОМЕР_1 від 12.08.2014 року, ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 43 років, місцем його смерті значиться «місто Харцизьк, місто Іловайськ Донецької області».

Згідно довідки Головного Управління Національної Гвардії від 01.07.2016 року ОСОБА_5 були отримані кошти згідно постанови КМУ від 25.12.2013 року № 975 в сумі 406000 грн.

Відповідно до наказу № 1578-К від 07.10.2014 року ОСОБА_1 було звільнено 08.10.2014 року з посади керівника проекту елітних платіжних карток Департаменту приватного бізнесу ПАТ «АКТАБАНК» за згодою сторін згідно п.1 ст. 36 КЗпП України.

Відповідно до інформації Національного Банку України щодо ПАТ «АКТАБАНК» 16.09.2014 року було прийнято рішення про визнання банку неплатоспроможним; того ж дня було прийнято рішення виконавчої дирекції ФГВФО про запровадження тимчасової адміністрації; 15.01.2015 року було прийнято рішення НБУ про ліквідацію вказаного банку.

Відповідно до наказу № 241-ОС від 01.12.2014 року ОСОБА_1 прийнято на роботу в дирекцію з продажу продуктів роздрібного бізнесу на посаду заступника начальника дирекції з продажу продуктів роздрібного бізнесу ПАТ КБ «ЄВРОБАНК» з 01.12.2014 року.

Відповідно до наказу № 38-ОС від 25.02.2015 року ОСОБА_1 звільнено з вищезазначеної посади за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України.

Відповідно до п. 3 ч.6 постанови НБУ від 01.12.2014 року № 758 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» було дозволено здійснювати операції з продажу готівкової іноземної валюти або банківських металів одній особі в один операційний (робочий) день у сумі, що не перевищує в еквіваленті 3000 гривень у межах однієї банківської установи. Обмеження щодо суми операції з продажу готівкової іноземної валюти не поширювалися на випадок проведення такої операції банком з фізичною особою-резидентом у разі одночасного дотримання певних умов, які у відносинах потерпілих та обвинуваченої відповідно до матеріалів даного кримінального провадження були відсутні.

Диски у кількості двох штук, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження як докази сторони обвинувачення, судом не досліджувалися за клопотанням прокурора від 03.11.2017 року про зняття їх з дослідження.

З урахуванням викладеного, аналізуючи безпосередньо досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності та взаємозв'язку з точки зору їх достовірності, належності, допустимості, суд дійшов до висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих їй злочинів є доведеною.

Дії ОСОБА_1 щодо заволодіння коштами потерпілої ОСОБА_3 у розмірі 300000 грн. суд кваліфікує за ч. 3 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене у великих розмірах. При цьому така кваліфікуюча ознака, як повторність, зазначена у висунутому особі обвинуваченні щодо даного злочину, не знайшла свого підтвердження в суді, тому вона колегією суддів виключена із кваліфікації за ч.3 ст. 190 КК України.

Дії ОСОБА_1 щодо заволодіння коштами потерпілої ОСОБА_5 у розмірі 406000 грн. та коштами потерпілої ОСОБА_3 у розмірі 625000 грн. суд кваліфікує за ч. 4 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно у особливо великих розмірах.

Призначаючи покарання обвинуваченій у відповідності зі ст.ст. 65-67 КК України, суд ураховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винуватої та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Вчинений ОСОБА_1 злочин, передбачений ч. 3 ст. 190 КК України, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, а злочин, передбачений ч.4 ст. 190 КК України, відноситься до особливо тяжких злочинів.

Обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, згідно зі ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1, згідно зі ст. 67 КК України, є вчинення злочину щодо особи похилого віку (ОСОБА_3).

Крім цього, при призначенні обвинуваченій виду та міри покарання, судом ураховується її відношення до вчиненого, а також те, що за місцем проживання та за місцем роботи обвинувачена характеризувалася позитивно, раніше не судима, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має малолітню дитину (зі слів).

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі ближче до найнижчої межі, передбаченої санкціями інкримінованих їй частин ст. 190 КК України, враховуючи ту обставину, що самими потерпілими за їх власною волею були створені всі умови для вчинення обвинуваченою шахрайських дій. При призначенні покарання за ч.4 ст. 190 КК України до обвинуваченої слід застосувати і таке додаткове покарання, як конфіскація майна.

При цьому умови, які створювалися потерпілими, були пов'язані з їх протиправними прагненнями обійти діюче на той час законодавство у сфері регулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України. В діях потерпілих колегія суддів вбачає віктімологічний аспект.

Призначивши покарання за кожен злочин окремо, суд, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, в порядку ч. 1 ст. 70 КК України остаточно визначає обвинуваченій покарання за сукупністю злочинів. Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України обвинуваченій слід зарахувати в строк покарання строк її попереднього ув`язнення з 13.07.2017 року.

При цьому суд з урахуванням обставин справи та особи винної, її відношення до вчиненого, дійшов висновку, що перевиховання ОСОБА_1 та її виправлення не можливі без відбування нею покарання, а тому не знаходить підстав для застосування до неї ст.ст. 69, 75, 76 КК України.

Вирішуючи цивільний позов, пред'явлений ОСОБА_3 до ОСОБА_1, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" шкода, заподіяна особі, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 22 ЦК України передбачено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Як встановлено судом під час розгляду справи, зловживаючи довірою ОСОБА_3, маючи на меті заволодіти чужими коштами, ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний намір заволоділа грошовими коштами потерпілої ОСОБА_3 у сумі 925000,00 грн.

Зважаючи на те, що неправомірними діями ОСОБА_1 ОСОБА_3 заподіяно збитки у сумі 925000,00 грн., між неправомірними діями цивільного відповідача і збитками, спричиненими ОСОБА_3, є безпосередній причинно - наслідковий зв'язок та встановлена вина ОСОБА_1 в завданні таких збитків, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з останньої збитків, заподіяних цивільному позивачу у сумі 925000,00 грн.

Також ОСОБА_3 відповідно до норми ч. 2 ст. 625 ЦК України пред'явлено вимогу про стягнення з ОСОБА_1 втрат від інфляції у сумі 717247,47 грн. та трьох процентів річних за прострочення виконання зобов'язання у сумі 71 771,59 грн.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відшкодування шкоди - це міра відповідальності, а не боргове (грошове) зобов'язання, що унеможливлює застосування положень ч. 2 ст. 625 ЦК України до деліктних правовідносин.

Спірні правовідносини мають деліктну, а не зобов'язальну правову природу, а тому позов ОСОБА_3 в частині стягнення з ОСОБА_1 втрат від інфляції та трьох процентів річних за прострочення виконання зобов'язання задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України визначено, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Внаслідок неправомірних дій ОСОБА_1 позивач зазнала значних душевних страждань, отже, їй заподіяно моральну шкоду.

За приписами ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до положень п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Враховуючи характер спірних правовідносин та обсяг душевних страждань, яких зазнала ОСОБА_3, тяжкість вимушених змін у її життєвих стосунках, тривалість порушення прав останньої, виходячи з засад розумності та справедливості, суд приходить до висновку про необхідність визначити розмір відшкодування моральної шкоди ОСОБА_3 у сумі 5000,00 грн., яка підлягає стягненню з ОСОБА_1

Вказаний розмір моральної шкоди суд вважає справедливим по відношенню як до ОСОБА_3, так і до ОСОБА_1

Розмір моральної шкоди, який просить стягнути ОСОБА_3 належним чином не підтверджений, тому в іншій частині позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди, цивільний позов задоволенню не підлягає.

Стосовно цивільного позову потерпілої ОСОБА_5 до ОСОБА_1, суд приходить до наступних висновків, враховуючи вже наведені вище приписи ч. 1 та ч. 2 ст. 1166, ч. 1 ст. 1167, ч. 2 ст. 625, ч. 1 ст. 509 ЦК України, п. 1 ч. 1 ст. 22, п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України, п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди".

Судом встановлено, що зловживаючи довірою ОСОБА_5, маючи на меті заволодіти чужими коштами ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний намір заволоділа грошовими коштами потерпілої ОСОБА_5 у сумі 406000,00 грн.

Зважаючи на те, що неправомірними діями ОСОБА_1 ОСОБА_5 заподіяно збитки у сумі 406000,00 грн., між неправомірними діями цивільного відповідача і збитками, спричиненими ОСОБА_5 є безпосередній причинно - наслідковий зв'язок та встановлена вина ОСОБА_1 в завданні таких збитків, тому суд приходить до висновку про необхідність стягнення з цивільного відповідача збитків, заподіяних цивільному позивачу, у сумі 406000,00 грн.

Спірні правовідносини мають деліктну, а не зобов'язальну правову природу, а тому позов ОСОБА_5 в частині стягнення з ОСОБА_1 втрат від інфляції у сумі 93217,00 грн. та трьох процентів річних за прострочення виконання зобов'язання у сумі 22358,00 грн. задоволенню не підлягає.

Внаслідок неправомірних дій ОСОБА_1 позивач ОСОБА_5 зазнала душевних страждань, отже, їй заподіяно моральну шкоду. Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалі справи доказами, що кошти, якими заволоділа ОСОБА_1 в сумі 406000,00 грн., потерпіла ОСОБА_5 отримала як вдова загиблого в зоні АТО ІНФОРМАЦІЯ_4 чоловіка ОСОБА_8, місцем смерті якого значиться «місто Харцизьк, місто Іловайськ Донецької області», який загинув під час виконання своїх службових обов'язків.

Враховуючи характер та обсяг душевних страждань, яких зазнала ОСОБА_5, тяжкість вимушених змін у її життєвих стосунках, тривалість порушення прав останньої, виходячи з засад розумності та справедливості, суд приходить до висновку про необхідність визначити розмір відшкодування моральної шкоди ОСОБА_5 у сумі 15000,00 грн., яка підлягає стягненню з відповідача. Вказаний розмір моральної шкоди суд вважає справедливим по відношенню як до ОСОБА_5, так і до ОСОБА_1

Розмір моральної шкоди в сумі 100000 грн., який просить стягнути ОСОБА_5, належним чином не підтверджений, тому в іншій частині позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди цивільний позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Речові докази відсутні (суду не надавалися та судом не досліджувалися).

До обвинуваченої було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який слід залишити без змін до набрання вироком законної сили, з метою забезпечення виконання вироку.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні злочинів, передбаченого ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст.190 КК України, та призначити їй наступне покарання:

-за ч.3 ст. 190 КК України - у виді позбавлення волі на строк 4 роки,

-за ч.4 ст. 190 КК України - у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 05 грудня 2017 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КПК України зарахувати ОСОБА_1 строк їїпопереднього ув'язнення у даному кримінальному провадженні у період з 13 липня по 05 грудня 2017 року - з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін - у виді тримання під вартою.

Цивільний позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 925000 гривень та моральну шкоду у розмірі 5000 гривень. В решті вимог цивільний позов ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Цивільний позов ОСОБА_5 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду у розмірі 406000 гривень та моральну шкоду у розмірі 15000 гривень. В решті вимог цивільний позов ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а обвинуваченою, яка тримається під вартою, з моменту вручення їй копії вироку у той же строк.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Судді :

Шестаковська Л.П. Андрейчук Т.В. Диба О.В.