Ухвала суду № 70699952, 30.11.2017, Апеляційний суд Київської області

УХВАЛА

Іменем України

30 листопада 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді - Верланова С.М.,

суддів - Савченка С.І., Голуб С.А.,

за участю секретаря - Тимошевської С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу судді Обухівського районного суду Київської області від 18 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до житлово-будівельного кооперативу «Нектарний», ОСОБА_3 про визнання частини правочину недійсним,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до житлово-будівельного кооперативу «Нектарний», ОСОБА_3 та просив визнати недійсною частину договору №11-09 від 11 вересня 2014 року у вигляді акту прийому-передачі квартири від 12 серпня 2015 року.

Ухвалою судді Обухівського районного суду Київської області від 05 жовтня 2017 рокупозовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з моменту отримання даної ухвали.

Ухвалою судді Обухівського районного суду Київської області від 18 жовтня 2017 рокупозовну заяву ОСОБА_2 визнано неподаною та повернуто позивачу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу судді першої інстанції від 18 жовтня 2017 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. В обґрунтування скарги зазначає, що суддею місцевого суду не враховано, що відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства при вирішенні питання про відкриття провадження у справі суддя не може надавати оцінку достатності всіх обставин та наявності або відсутності доказів, ці питання вирішуються судом на інших стадіях цивільного процесу, а тому вважає, що суддя помилково з цих підстав залишив його позовну заяву без руху та в подальшому повернув її позивачу. Вказує, що подана ним позовна заява відповідає вимогам ст.ст.119, 120 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що залишаючи позовну заяву ОСОБА_2 без руху, суддя виходив із того, що позовна заява не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України, а саме: позивачем не викладено обставин щодо його права вимоги за даним позовом, тобто, які його права та інтереси порушено, не зазначено доказів на підтвердження вказаних обставин; не додані додатки, зокрема, оскаржуваний договір (а.с.1).

15 жовтня 2017 року у встановлений в ухвалі строк представник позивача - адвокат Лошаков Д.С. подав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, яка була отримана судом 17 жовтня 2017 року (а.с.16-17).

Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суддя дійшов висновку, що позивачем та його представником вказані в ухвалі суду недоліки не усунуто (а.с.19).

Колегія суддів не погоджується з такими висновками судді першої інстанції з таких підстав.

Відповідно до ч.2 ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви.

Зі змісту позову ОСОБА_2 та заяви представника позивача про усунення недоліків позову вбачається, що позивачем викладено зміст позовних вимог, зазначено обставини щодо порушення його інтересів, якими він обґрунтовує свої вимоги та містяться посилання на докази, що підтверджують ці обставини (а.с.1-9, 16-17).

Таким чином, колегія суддів вважає, що позовна заява відповідає вимогам ст.119 ЦПК України, а висновки судді про те, що позивачем не викладено обставин щодо його права вимоги за даним позовом, тобто, які його права та інтереси порушено та не зазначено доказів на підтвердження вказаних обставин, є помилковими, оскільки не відповідають змісту позову.

У пункті 2 (абз.4) та пункті 7 (абз. 4)постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» судам роз'яснено, що суддя вправі відмовити у відкритті провадження у справі лише з підстав, передбачених законом. Не допускається відмова у відкритті провадження у справі з мотивів недоведеності заявленої вимоги, відсутності доказів, пропуску позовної давності та інших передбачених законом підстав. Подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.

Проте суддя місцевого суду наведених вище роз`яснень Пленуму Верховного Суду України не врахував, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про залишення позовної заяви без руху та повернення її позивачу з тих підстав, що ОСОБА_2 до позову не додані додатки, зокрема, оскаржуваний договір.

Крім того, при постановленні оскаржуваної ухвали, суддею не враховано приписи ч.6 ст.130 ЦПК України, якими передбачено, що у попередньому судовому засіданні суд: 1) уточнює позовні вимоги або заперечення проти позову; 2) вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі; 3) визначає факти, які необхідно встановити для вирішення спору і які з них визнаються кожною стороною, а які підлягають доказуванню; 4) з'ясовує, які докази подані чи подаються на попередньому судовому засіданні кожною стороною для обґрунтування своїх доводів чи заперечень щодо невизнаних обставин; 5) за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про витребування доказів та виклик свідків, про проведення експертизи, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача, особи, яка надає правову допомогу, або про судові доручення щодо збирання доказів.

Отже, враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів вважає, що у судді першої інстанції не було правових підстав, передбачених ч.2 ст.121 ЦПК України для повернення позовної заяви ОСОБА_2

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала судді від 18 жовтня 2017 року про визнання неподаною та повернення ОСОБА_2 позовної заяви постановлена з порушенням норм процесуального права і відповідно до п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею питання про відкриття провадження у справі на новий розгляд, а тому апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу судді Обухівського районного суду Київської області від 18 жовтня 2017 рокускасувати, матеріали позовної заяви ОСОБА_2 до житлово-будівельного кооперативу «Нектарний», ОСОБА_3 про визнання частини правочину недійснимповернути до того ж суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді