Рішення № 70699698, 30.11.2017, Зіньківський районний суд Полтавської області

Справа № 530/366/17

2/530/337/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

30.11.2017 місто Зіньків

Зіньківський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого-судді Демянченка С.М.

секретарі Тараненко Т.І.

з участю позивача ОСОБА_1 та її представника адвоката ОСОБА_2 представника відповідача ТОВ Полтаваекопродукт-2 за довіреністю

ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Зіньків Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Полтаваекопродукт-2 ,третя особа відділ Держгеокадастру у Зіньківському районі Полтавської області про визнання правочину недійсним,-

В С Т А Н О В И В:

З позову ОСОБА_1 вбачається, що у 2012 році між нею та ТОВ Полтаваекопродукт-2 був украдений договір оренди земельної ділянки площею 2.91 га, що розташована на території Першотравневої сільської ради Зіньківського району Полтавської області, яка належить їй на підставі державного акту серії ПЛ № 194363,строком на 5 років.Договір оренди землі зареєстровано 21 травня 2012 року у відділі Держкомзему у Зіньківському районі Полтавської області за № 53210004000839. Строк дії договору закінчується 22 лютого 2017 року. На даний час позивач має намір самостійно обробляти земельну ділянку у звязку з чим у вересні 2016 року повідомила керівника ТОВ Полтаваекопродукт-2 про небажання продовжувати дію договору оренди землі, письмової відповіді не отримала. 08.09.2016 року з ТОВ Полтаваекопродукт-2 отримала екземпляр додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, де строк дії договору продовжено до 01.04.2018 року. Ознайомившись із текстом додаткової угоди від 22.12.2014 року виявилось, що вона укладена між ОСОБА_1 та ТОВ Полтаваекопродукт-2 в особі директора ОСОБА_4, в кінці додаткової угоди у графі Орендодавець вказано ОСОБА_1 і стоїть підпис, який не схожий на той підпис яким розписується ОСОБА_1 Про підроблення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 22.12.2014 року позивач звернулася з заявою до Зіньківського відділення поліції Полтавської області. В результаті проведення розслідування постановою слідчого СВ Зіньківського ВП Полтавської області відповідно до кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 01.10.2016 року № 12016170170000416 06.02.2017 року була призначена судова почеркознавча експертиза, згідно висновку якої підпис від імені ОСОБА_1 в графі Орендодавець додаткової угоди від 22.12.2014 року виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою. Оскільки врегулювати спір в досудовому порядку не можливо, тому позивач звернулася з позовом до суду в якому просила суд визнати недійсною додаткову угоду від 22.12.2014 року до договору оренди земельної ділянки, зареєстровану у відділі Держкомзему у Зіньківському районі Полтавської області про, що у державному реєстрі речових прав вчинено запис від 27.12.2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Полтаваекопродукт-2 в особі директора ОСОБА_4 та стягнути судовий збір.

В судових засіданнях позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали в повному обсязі, послалися на обставини викладені в позовній заяві, представник відповідача ТОВ Полтаваекопродукт-2 за довіреністю ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав послався на заперечення, яке приєднане до матеріалів справи (а.с.35), представник третьої особи відділу Держгеокадастру в Зіньківському районі Полтавській області у судові засідання не з'явився, направив до суду заяву в якій просив суд розглянути справу без участі представника,послався на розсуд суду (а.с.33).

Суд, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 та її представника адвоката ОСОБА_2, представника відповідача ТОВ Полтаваекопродукт-2 за довіреністю ОСОБА_3, оглянувши в судовому засіданні оригінал додаткової угоди від 22.12.2014 року до договору оренди земельної ділянки, матеріали кримінального провадження № 12016170000000416 за ч.1 ст.358 КК України по факту підроблення підпису в договорі оренди земельної ділянки, яку орендує ТОВ Полтаваекопродукт-2, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Нормами ст.11 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність, або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст.57 ЦПК).

У відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Судом встановлено та підтверджено наявними у справі доказами, що позивачу на праві власності відповідно до державного акту серії ПЛ № 194363 належить земельна ділянка площею 2.91 га, що розташована на території Першотравневої сільської ради Зіньківського району Полтавської області. 22.02.2012 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ Полтаваекопродукт-2 договір оренди землі (а.с.7-8), а саме земельної ділянки площею 2.91 га. сільськогосподарського призначення, що розташована на території Першотравневої сільської ради Зіньківського району Полтавської області. Даний договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Зіньківському районі Полтавської області за № 53210004000839 21.05.2012 року, термін дії договору закінчився 22.02.2017 року ( а.с.8-9). Строк дії договору становить 5 років з моменту набрання ним чинності.

Відповідно до п.21 договору після закінчення строку, на який було укладено Договір оренди, орендар, повертає орендодавцеві земельну ділянку в стані, не гіршому в якому він її одержав в оренду.

Згідно ст. 6 Закону України Про оренду землі орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Згідно ст.13 вказаного закону України договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. За ст.16 - укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Ст. 17 Закону України Про оренду землі передбачає, що передача обєкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

Згідно ст. 18 Закону України Про оренду землі договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Стаття 14 Закону України Про оренду землі визначає, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до ч, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Форма Типового Договору оренди землі затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 року № 220.

При цьому підписи сторін є одним із обов'язкових реквізитів договору, які саме повинні засвідчувати вільне волевиявлення сторін на укладання договору на певних узгоджених між ними умовах

Позивач ОСОБА_1 відповідно до акту прийому - передачі земельної ділянки від 22.02.2012 року передала в оренду ТОВ Полтаваекопродукт-2 свою земельну ділянку ( а.с.10). ТОВ Полтаваекопродукт-2 за користування земельною ділянкою вносило ОСОБА_1 орендну плату у розмірах передбачених в додатку до договору оренди землі, що підтверджується довідкою розрахунком ( а.с. 37). 08.09.2016 року позивачу стало відомо, що строк дії договору оренди її земельної ділянки укладений на 5 років сплив, але існує додаткова угода до основного договору оренди землі, згідно якої строк дії договору зазначеної вище земельної ділянки продовжено до 01.04.2018 року. ОСОБА_1 стверджувала, що не підписувала ніяких документів і до неї не звертався відповідач ТОВ Полтаваекопродукт-2 , з метою продовжити дію договору. Внаслідок чого про підроблення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 22.12.2014 року вона звернулася з заявою до Зіньківського відділення поліції Полтавської області. В результаті проведення розслідування була призначена судова почеркознавча експертиза,згідно висновку якої відпис від імені ОСОБА_1 в графі Орендодавець додаткової угоди від 22.12.2014 року виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою (а.с. 21-23 кримінального провадження № 12016170170000416). Позивач вважає, що ТОВ Полтаваекопродукт-2 порушило її законні права та інтереси не надавши їй для підпису додаткову угоду до договору оренди зазначеної вище земельної ділянки, але здійснивши державну реєстрацію додаткової угоди з відповідним підписом у додатковій угоді. Походження підпису орендодавця, що містить зазначена додаткова угода, позивачу невідомий, як і не відомі обставини про час її складання та особу, що здійснила відповідний підпис на бланку додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки. Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи № 9824/15715 від 29.09.2017 року Харківського Науково-Дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_5 вказано, що підписи від імені ОСОБА_1 у двох примірниках додаткової угоди від 22.12.2014 року до договору оренди земельної ділянки, зареєстрованому у відділі Держкомзему у Зіньківському районі Полтавської області , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21.05.2012 року за № 532130004000839 розташовані в графах: Орендодавець у рядках ОСОБА_1 виконані рукописним способом без попередньої технічної підготовки та використання технічних засобів не ОСОБА_1, а іншою особою (а.с.110-113). В судовому засіданні, сторони не надали доказів того, що додаткова угода від 22.12.2014 року до договору оренди землі виконані ОСОБА_1. Представник відповідача ТОВ Полтаваекопродукт-2 за довіреністю ОСОБА_3 не міг підтвердити хто саме підписував додаткову угоду. Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною. Встановлення факту відсутності підпису позивача, ОСОБА_1 в додатковій угоді від 22.12.2014 року до договору оренди земельної ділянки вказує на відсутність волевиявлення позивача на укладення договору оренди землі, оскільки правочин, який не суперечить цивільному законодавству є дійсним, якщо при його укладенні були дотримані форма правочину та спосіб волевиявлення.

Частиною 1 ст.203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити зазначеному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами) вимог, які встановлені частинами 1,3,4,5,6 ст. 203 ЦК.

Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно без достатньої правової підстави зобовязана повернути потерпілому це майно а відповідно до ч.1 ст.1213 ЦК України повернути потерпілому набуте майно в натурі.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, зобов'язання щодо повернення земельної ділянки в разі відсутності строку для її повернення визначається моментом вимоги, яка була направлена відповідачу та отримання ним.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Статтею 17 Загальної декларації прав людини, передбачено - ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до змісту ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Також, у п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що «в мотивувальній частині кожного рішення у разі необхідності мають бути посилання на Конвенцію та рішення Європейського суду, які згідно з Законом №3477 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права і підлягають застосуванню в такій справі».

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та Протоколи до неї є складовою національного законодавства України.

Рішення Європейського суду є офіційною формою роз'яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв'язку з цим - джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.

Згідно ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини. Так, у Рішенні Європейського Суду від 29.11.1991 р. у справі ОСОБА_6 Девелопментс ЛТД проти Ірландії та у справі від 20.11.1995 року "Прессе Компанія Навієра СА" проти Бельгії", зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися своєю власністю. Зазначені сподівання, тобто те, на що розраховував позивач, відповідачем порушено.

Враховуючи вище викладене та приймаючи до уваги те, що позивач ОСОБА_1 не підписувала додаткову угоду від 22.12.2014 року до договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого у відділі Держкомзему у Зіньківському районі Полтавської області , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21.05.2012 року за № 532130004000839, а тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ Полтаваекопродукт-2 , третя особа відділ Держгеокадастру у Зіньківському районі Полтавської області про визнання правочину недійсним.

Що стосується судових витрат то відповідно до статті 88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам, документально підтверджених. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з ТОВ Полтаваекопродукт-2 на користь ОСОБА_1, судовий збір в сумі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок та 2000 (дві тисячі ) гривень судових витрат за надання правової допомоги адвоката.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6,13,14,16,17,18,24,25,35,36 Закону України "Про оренду землі", ст. ст..78, 141,153 Земельного кодексу України, ст.ст. 203, 207, 215, 409, 410, 412, 509, 526,611,651,1212,1213 ЦК України, ст.ст.3, 10, 11, 15, 30, 57-61,73, 88, 212-223 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ Полтаваекопродукт-2 ,третя особа відділ Держгеокадастру у Зіньківському районі Полтавської області про визнання правочину недійсним задовольнити.

Додаткову угоду від 22.12.2014 року до договору оренди земельної ділянки, зареєстровану у відділі Держкомзему у Зіньківському районі Полтавської області про що у державному реєстрі речових прав вчинено запис від 27.12.2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Полтаваекопродукт-2 в особі директора ОСОБА_4 визнати недійсною.

Стягти із ТОВ Полтаваекопродукт-2, яке знаходиться за адресою місто Зіньків,1-й провулок Гоголя, 10, Зіньківського району Полтавської області, р/р 2600601645682 у філії АТ Укрексімбанк, МФО 331649, ідентифікаційний номер 36249767 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, жительки АДРЕСА_1 судовий збір в сумі 640 (шістсот сорок ) гривень 00 копійок та 2000 (дві тисячі ) гривень судових витрат за надання правової допомоги адвоката.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст виготовлено 30.11.2017 року.

Суддя -