Ухвала суду № 70697687, 30.11.2017, Апеляційний суд Волинської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2017 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Киці С.І.,

суддів - Грушицького А.І., Федонюк С.Ю.,

секретар - Вергун Т.С.,

з участю: представника відповідача ПАТ «Дельта Банк» Ліпкевича І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_3 про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню за апеляційною скаргою відповідача Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 жовтня 2017 року,

В С Т А Н О В И Л А:

18 жовтня 2017 року ОСОБА_3 звернулася з позовом до ПАТ «Дельта Банк», третя особа на стороні відповідача Перший відділ ДВС міста Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області, про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Ковальчук Л.С. №312081609 від 17.02.2009 року про звернення стягнення на предмет іпотеки: квартиру по АДРЕСА_1 в м. Луцьку таким, що не підлягає до виконання. Разом з позовом ОСОБА_3 подала до суду заяву про забезпечення пред'явленого нею позову. Заяву обґрунтовує тим, що відповідно до рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06.04.2015 року в справі за позовом ПАТ «Дельта Банк» до неї звернуто стягнення на іпотечне майно: квартиру по АДРЕСА_1 шляхом передачі її у власність банку. Банк самовільно змінив спосіб виконання рішення, в зв'язку з чим виконавчий напис не підлягає виконанню. Банком подано заяву про стягнення за оскаржуваним виконавчим написом нотаріуса. На вимогу стягувача Перший відділ ДВС через ДП «Сетам» оголосив електронні торги з продажу предмета іпотеки, які призначені на 23.10.2017 року. Вважає, що продаж квартири з електронних торгів за виконавчим написом слід заборонити, оскільки в разі задоволення позову виконавче провадження щодо стягнення на предмет іпотеки підлягає до закінчення. Просила в порядку забезпечення позову заборонити ДП «Сетам» вчиняти дії щодо реалізації предмета іпотеки, а саме однокімнатної квартири, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, АДРЕСА_1, шляхом проведення електронних торгів, які призначені на 09:20 23.10.2017 року, до ухвалення рішення в даній цивільній справі.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 жовтня 2017 року накладено арешт на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_3 та заборонено відчуження даної квартири.

Відповідач ПАТ «Дельта Банк» подав апеляційну скаргу на цю ухвалу, в якій просить скасувати вищевказану ухвалу як таку, що постановлена з грубим порушенням норм процесуального права та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи встановлено, що 17.02.2009 року Ковальчук Л.С., нотаріус Луцького міського нотаріального округу Волинської області вчинила виконавчий напис про звернення стягнення на однокімнатну квартиру, яка знаходиься за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та за рахунок коштів, отриманих від реалізації квартири, задовольнити вимоги ТзОВ «Укрпромбанк» (правонаступник АТ «Дельта Банк») про стягнення заборгованості за кредитом з ОСОБА_3 в сумі 143814, 42 грн.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 квітня 2015 року позов ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність задоволено. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 12/П-08 від 22.01.2017 року в розмірі 426479, 21 грн. ухвалено звернути стягнення на предмет іпотеки: квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності іпотекодавцю ОСОБА_3 шляхом передачі предмета іпотеки у власність та визнання на нього права власності за АТ «Дельта Банк».

На виконанні Першого відділу ДВС м. Луцька ГТУЮ у Волинській області знаходиться виконавче провадження ВП №12081609 за виконавчим написом приватного нотаріуса Луцького нотаріального округу Ковальчук Л.С. № 349 від 17.02.2009 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТзОВ «Укрпромбанк» заборгованості в сумі 145514, 42 грн. за кредитним договором № 12/квіп-07 від 22.01.2007 року шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: однокімнатну квартиру АДРЕСА_1.

До апеляційної скарги ПАТ «Дельта Банк» додано рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.09.2014 року, ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 24.12.2014 року, ухвалу ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.04.2015 року, з яких вбачається, що в задоволенні позову ОСОБА_3 до ТОВ «Укрпромбанк» (який в процесі розгляду справи був замінений на АТ «Дельта Банк») про визнання виконавчого напису від 17.02. 2009 року таким, що не підлягає виконанню відмовлено.

Частинами 1 та 3 ст.151 ЦПК України передбачено, що суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.152 ЦПК України, позов може забезпечуватися забороною вчиняти певні дії.

За змістом вищенаведених норм закону, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При цьому, при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Позивачем ОСОБА_3, всупереч наведеним нормам, не додано доказів, які свідчили б про утруднення чи загрозу невиконання можливого рішення у справі за поданим нею позовом. Однак, накладений судом першої інстанції арешт на спірну квартиру, може утруднити і становить загрозу для реального виконання рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_3 шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Вказане рішення суду набрало законної сили, і підлягає виконанню, незалежно від того, чи правильний спосіб виконання, на думку позивача, обрано банком. Тому, посилання на те, що продаж квартири слід заборонити в порядку забезпечення позову, оскільки в разі задоволення позову виконавче провадження щодо стягнення предмета іпотеки підлягає закінченню, не заслуговує на увагу. Повторне звернення ОСОБА_3 із позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню і одночасно подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову за позовом, який вже судом вирішувався, свідчить про зловживання нею своїми процесуальними правами та порушення прав кредитора.

Крім того, суд першої інстанції на порушення ст. 11 ЦПК України, вирішив заяву про забезпечення позову, застосувавши такий вид забезпечення, про застосування якого позивач у своїй заяві не просила. Необхідність застосування іншого виду забезпечення позову, ніж той, про який вказано у заяві, як передбачено ч. 2 ст. 152 ЦПК України, судом в своїй ухвалі не обґрунтовано.

Колегія суддів прийшла до висновку, що підстав для забезпечення позову немає і в задоволенні заяви ОСОБА_3 слід відмовити.

Відповідно до ст. 312 ЦПК України апеляційний суд, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 жовтня 2017 року в даній справі скасувати та постановити нову ухвалу.

В задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді