Ухвала суду № 70692541, 04.12.2017, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/19972/17

Номер провадження 2/521/6070/17

У Х В А Л А

"04" грудня 2017 р. суддя Малиновського районного суду м. Одеси Лічман Л.Г., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог – Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання права власності у прядку спадкування за заповітом, -

В С Т А Н О В И В:

29.11.2017 р. до Малиновського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява представника позивачів, у якій вона просила визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, померлої 17.10.2015 р., по ? частині за кожним у житловому будинку з господарськими будівлями, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Патріотична, 104, що в цілому складається з будинку літ. «А», загальною площею 131,0 кв.м., житловою площею 77,7 кв.м., сан блоку літ. «Б», сараю літ. «В», вбиральні літ. «Г».

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що заяву необхідно залишити без руху, виходячи з наступного.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява не містить номери засобу зв’язку позивача, якщо такі відомі.

Згідно з ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додано документ, що підтверджує сплату судового збору, однак сплачена сума судового збору не відповідає дійсній вартості спірного майна.

надав звіт про ринкову вартість об’єкта нерухомості, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Патріотична, 104, відповідно до якого ринкова вартість станом на 23.06.2017 р. складає 241 000 грн. Вказаний звіт виготовлено ТОВ «БУДЕКСПЕРТ-Т» 23.06.2017 р. (далі – Звіт)

У п. 2.2. Звіту вказано, що натурне обстеження об’єкту оцінки проведено не було, у зв’язку з відсутністю доступу. Технічний стан прийнятий зі слів замовника. Крім того, технічний стан об’єкта оцінки зазначено, як «житловий», що відповідає технічному стану об’єктів порівняння.

Однак вартість об’єктів порівняння № 1-5 є значно вищою за досліджуваний об’єкт. Зазначене свідчить, що вказані об’єкти не є аналогами, а є довільною вибіркою пропозицій продажу нерухомості, об’єднаних за спільним територіальним розташуванням, отриманих з друкованих видань і інтернет-сайтів, що спеціалізуються на нерухомості.

З огляду на зазначене, суддя приходить до висновку, що визначена оцінювачем ринкова вартість є заниженою за реальну вартість такого майна, розташованого на земельній ділянці площею 525 кв.м., з врахуванням наданих експертом аналогів. Зазначена обставина надає підстави вважати про невідповідність зазначеного висновку від 23.06.2017 р. про оцінку спірного майна дійсній його вартості на момент подачі позовної заяви та не може вважатися судом належним та допустимим доказом для визначення ціни позову, а тому й розміру судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплаті підлягає судовий збір у розмірі - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України про «Державний бюджет на 2017 рік» установлено у 2017 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1600 гривень.

Відповідно ч. 2 ст. 80 ЦПК та ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Зважаючи на викладене, та приймаючи до уваги той факт, що позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 містять вимогу майнового характеру, суд приходить до висновку, що сума сплаченого судового збору вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна та попередньо визначає суму судового збору 8000 грн. за позовну вимогу майнового характеру, таким чином позивачам необхідно доплатити, з врахуванням сплаченого, судовий збір 5590,00 грн. (8000-2410).

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема,рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти ОСОБА_4» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Отже, суд роз’яснює, що позивачі не позбавлені права надання заяви про відстрочення, розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати в порядку, встановленому законом за умови надання відповідних доказів.

Таким чином, подана позовна заява не відповідає вимогам, встановленим законодавством.

Відповідно до ст. 121 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п’яти днів з дня отримання позивачем ухвали. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення зазначених недоліків.

Керуючись ст.ст. 119-121 ЦПК України, -

С У Д Д Я

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог – Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання права власності у прядку спадкування за заповітом, - залишити без руху.

Надати позивачам для усунення недоліків заяви строк - 5 (п'ять) днів з дня отримання копії ухвали.

Роз’яснити, що у разі невиконання вищевказаних вимог у встановлений суддею строк заява буде вважатися неподаною та повернута позивачам.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області через Малиновський районний суд м. Одеси виключно щодо визначення розміру судових витрат шляхом подання протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги.

С У Д Д Я: