Рішення № 70689383, 29.11.2017, Чортківський районний суд Тернопільської області

копія

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" листопада 2017 р. Справа № 608/16/16-ц

Номер провадження2/608/14/2017

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Запорожець Л. М.

з участю секретаря судового засідання Росляк Т. Б.

представника позивачів ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові справу цивільного судочинства за позовом представника ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 – ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Дельта Банк» ОСОБА_6 м. Київ, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у АТ «Дельтабанк» ОСОБА_6 м. Київ про визнання незаконними і неправомірними дій уповноваженої особи тимчасової адміністрації та її рішення про нікчемність правочинів – договорів вкладу (депозиту), укладених між АТ «Дельтабанк» та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та зобов’язання відповідачів включити їх до переліку (списку) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за банківськими вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню за усіма договорами банківських вкладів, укладених позивачами із ПАТ «Дельтабанк» із врахуванням встановленої законодавством максимальної суми та визнання за ними права власності на зазначені банківські вклади, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 – ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Дельта Банк» ОСОБА_6 м. Київ про стягнення грошових коштів (повернення вкладів з поточних рахунків) посилаючись на те, що 26 лютого 2015 року між його довірителями та ПАТ «Дельтабанк» було укладено договори банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у доларах США за номерами ОСОБА_2 - № 017-19508-260215; ОСОБА_3 - № 012-19508-260215; ОСОБА_4 - № 013-19508-260215; ОСОБА_7 - № 014-19508-260215, згідно яких кожним із них було внесено кошти в сумі 6500 доларів США на строк із моменту зарахування вкладу на депозитні рахунки ОСОБА_2 № 2630611349414; ОСОБА_3 № 26308113048316; ОСОБА_4 № 26308811304861; ОСОБА_7 № 26304113048558 та до 12 березня 2015 року. Процентна ставка на суму вкладу становила 5, 5 процентів річних. Пунктом 1.10 Договорів було визначено, що вклад виплачується вкладникам у разі закінчення строку розміщення вкладу або в інший термін дострокового припинення дії договорів у випадках, передбачених цими договорами та Правилами, шляхом зарахування на поточні рахунки, операції за якими можуть здійснюватись з використанням електронних платіжних засобів, відкритих на ім.»я вкладників в установі банку - ОСОБА_2 № 2630611349414; ОСОБА_3 № 26308113048316; ОСОБА_4 № 26308811304861; ОСОБА_5 № 26304113048558. Після закінчення строку розміщення вкладу його довірителі звернулись із заявами про повернення їм коштів згідно договорів вкладу, однак банк надав їм повідомлення про нікчемність їх правочинів. В цих повідомлення банк повідомив позивачів, що на підставі Постанови Правління Національного Банку України від 02.03.2015 року № 150 «Про віднесення ПАТ «Дельтабанк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02.03.2015 року прийнято рішення № 51 про запровадження в банку з 03.03.2015 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ «Дельтабанк». Далі у цих повідомленнях було незаконно та безпідставно зазначено, що керуючись ст. 38 Закону України « Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» позивачів було повідомлено про нікчемність правочинів договорів з посиланням на ст. 215 ЦК України про те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих що пов»язані з його недійсністю. Вважає такі повідомлення незаконними, оскільки приписами ЦК України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена Законом (нікчемний правочин).

Представник позивача ОСОБА_1 неодноразово подавав заяви про уточнення позовних вимог та просив постановити рішення про визнання незаконними і неправомірними дій уповноваженої особи тимчасової адміністрації та її рішення про нікчемність правочинів – договорів вкладу (депозиту), укладених між АТ «Дельтабанк» та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та зобов’язати відповідачів включити його довірителів до переліку (списку) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за банківськими вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню за усіма договорами банківських вкладів, укладених позивачами із ПАТ «Дельтабанк» із врахуванням встановленої законодавством максимальної суми та визнати за ними право власності на зазначені банківські вклади.

Представник позивачів ОСОБА_1 уточнені позовні вимоги підтримує, просить задоволити. Визнати незаконними і неправомірними дій уповноваженої особи тимчасової адміністрації та її рішення про нікчемність правочинів – договорів вкладу (депозиту), укладених між АТ «Дельтабанк» та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та зобов’язати відповідачів включити його довірителів до переліку (списку) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за банківськими вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню за усіма договорами банківських вкладів, укладених позивачами із ПАТ «Дельтабанк» із врахуванням встановленої законодавством максимальної суми та визнати за ними право власності на зазначені банківські вклади. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена Законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених Законом, такий правочин може бути визнаний недійсним судом – ст. 215 ЦК України. Вимогами ст. 234 ЦК України визначено, що фіктивним є правочин, вчинений без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним і тому, у цьому випадку відповідач не вправі був самостійно визнавати нікчемність правочинів – укладених з ним договорів банківського вкладу (депозиту) позивачами «Зростаючий» у доларах США. Вважає, що на правовідносини, що виникли між банком та позивачами поширюються норми глав 71, 72 Цивільного Кодексу України (ст.ст. 1046-1076), а також положення умов договорів, якими регулюються відносини з приводу здійснення позивачами. Вважає, що відповідач безпідставно та неправомірно відмовився повернути їм відповідні кошти та включити їх до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню за усіма договорами банківських вкладів, укладеними позивачами із ПАТ «Дельтабанк» із врахуванням встановленої законодавством максимальної суми. Вважає, що на правовідносини, що виникли між позивачами та банком, поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів» та відповідні рішення Європейського суду з прав людини.

Представник позивачів ОСОБА_1 уточнені позовні вимоги підтримує, просить задоволити.

Відповідачі в судове засідання не з»явились, подали суду письмові заперечення та зави про розгул справи та прийняття рішення за відсутності їх представників. Просили в задоволенні позову відмовити виходячи з підстав, викладених в запереченнях.

Вислухавши представника позивачів ОСОБА_1, враховуючи заперечення відповідачів, пояснення представника відповідачів ОСОБА_8, дані в судовому засіданні, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з наступного:

26 лютого 2015 року між позивачами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ПАТ «Дельтабанк» було укладено договори банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у доларах США за номерами ОСОБА_2 - № 017-19508-260215; ОСОБА_3 - № 012-19508-260215; ОСОБА_4 - № 013-19508-260215; ОСОБА_7 - № 014-19508-260215, згідно яких на їх рахунки було внесено кошти в сумі 6500 доларів США на строк із моменту зарахування вкладу на депозитні рахунки ОСОБА_2 № 2630611349414; ОСОБА_3 № 26308113048316; ОСОБА_4 № 26308811304861; ОСОБА_5 № 26304113048558 та до 12 березня 2015 року. Процентна ставка на вказані суми вкладу становила 5,5 процентів річних.

Пунктом 1.10 Договорів було визначено, що вклад виплачується вкладникам у разі закінчення строку розміщення вкладу або в інший термін дострокового припинення дії договорів у випадках, передбачених цими договорами та Правилами, шляхом зарахування на поточні рахунки, операції за якими можуть здійснюватись з використанням електронних платіжних засобів, відкритих на ім»я вкладників в установі банку - ОСОБА_2 № 2630611349414; ОСОБА_3 № 26308113048316; ОСОБА_4 № 26308811304861; ОСОБА_7 № 26304113048558. позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулись із заявами про повернення їм коштів згідно договорів вкладу, однак банк надав їм повідомлення про нікчемність їх правочинів.

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 письмовими повідомленнями про нікчемність правочинів відповідно № 8821/3012 від 23.09.2015 року; № 8821/3010 від 23.09.2015 року; № 8821/3011 від 23.09.2015 року; № 8821/2600 від 23.09.2015 року було повідомлено про те, що Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі - «Банк») повідомляє позивачів, що на підставі Постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 року № 150 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - «Фонд») 02.03.2015 року прийнято рішення № 51 про запровадження в Банку з 03.03.2015 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ «Дельта Банк» (далі - «Уповноважена особа Фонду»). Згідно частини 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - «Закон»), протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. При цьому, Уповноважена особа Фонду на тимчасову адміністрацію в АТ «Дельта Банк» уповноважена Фондом на здійснення дій, передбачених ст. 38 Закону. У відповідності до підпункту 1 частини 4 статті 38 Закону, Фонд протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів. Однак, при цьому в згаданих повідомленням про нікчемність правочинів, не було зазначено, які саме ознаки вказують на їх нікчемність.

02 березня 2015 року на підставі постанови Правління Національного банку України за № 150 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 року за № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», згідно з яким з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АТ «Дельта Банк». Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Дельта Банк» призначено ОСОБА_6. Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО №71 від 08.04.2015 року тимчасову адміністрацію в АТ «Дельта Банк» запроваджено на шість місяців з 03 березня 2015 року по 02 вересня 2015 року включно. Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО №147 від 03.08.2015 року строк здійснення тимчасової адміністрації у АТ «Дельта Банк» продовжено по 02 жовтня 2015 року включно. Постановою НБУ № 664 від 02.10.2015 року, відкликано банківську ліцензію та розпочато ліквідацію АТ «Дельта Банк». Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО № 181 від 02.10.2015 року розпочата процедура ліквідації АТ «Дельта Банк» з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно. Отже, починаючи з 03.03.2015 року Банк здійснює свою діяльність на підставі Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним в умовах роботи неплатоспроможних банків. Тобто для правовідносин, що виникають під час здійснення тимчасової адміністрацій а в подальшому і ліквідації, у Банку, пріоритетними є норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, у випадках встановлених цим Законом. Відповідно до вимог ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд зобов’язаний забезпечити збереження активів та документації банку. 2. Протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов’язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. 3. Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов’язання без встановлення обов’язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов’язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов’язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов’язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов’язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов’язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов’язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства. Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду. 4. Фонд: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням. 5. У разі отримання повідомлення Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов’язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину. Такий нікчемний договір не може бути використаний для визначення ринкової ціни. Суд при цьому зазначає, що 26 лютого 2015 року між позивачами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 особисто та публічним акціонерним товариством «Дельтабанк» було укладено договори банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у доларах США та відкрито відповідні рахунки. Банк не тільки уклав з позивачами зазначені вище договори, а ще і зарахував внесені третіми особами грошові кошти в сумі 6500 доларів США на строк із моменту зарахування вкладу на депозитні рахунки позивачів, що на день укладення договорів не суперечило вимогам чинного законодавства. На день укладення договорів позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 не знали і не могли знати про майбутню ліквідацію банку чи віднесення його до неплатоспроможних банків. Тільки 02.10.2015 року було прийнято рішення № 181 і розпочато процедуру ліквідації АТ «Дельтабанк» з 5 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року. Суд також зазначає, що відповідач односторонньо визнав нікчемними договори депозиту позивачів, хоча в повідомленнях повідомленнями про нікчемність правочинів відповідно № 8821/3012 від 23.09.2015 року; № 8821/3010 від 23.09.2015 року; № 8821/3011 від 23.09.2015 року; № 8821/2600 від 23.09.2015 року не наведено ознак, підстав та доказів визнання їх нікчемними. Представник відповідачів ОСОБА_8Я в запереченнях зазначала, що договори неплатоспроможного банку є нікчемними з підстави, коли банк уклав договір, умови якого передбачають платіж чи передачу майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку(ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ). Однак, суд вказує, що умови договорів депозиту є типовими для всіх вкладників та при їх укладенні не вбачається, які саме пільги чи переваги надано позивачам, отже з цієї підстави вони не можуть бути визнані нікчемними.(Правові позиції викладені в ухвалі ВАСУ від 27.06.2017 року у справі № К /800/10360/16 – ЄДРСР № 67528661, постанові ВАСУ від 22.06.2017 року у справі № К/800/11078/16 – ЄДРСР № 67553146, ухвалі ВАСУ від 29.06.2017 року в справі № К/800/21889/16 – ЄДРСР 67553102 ).Укладення позивачами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 договорів депозиту у період дії обмежень не свідчить, на думку суду, про намір позивачів отримати будь-які переваги, прямо не встановлені для них. (Правова позиція викладена в ухвалі ВАСУ від 22.06.2017 року в справі № К /800/18421/16 – ЄДРСР № 67482634).

Крім цього, суд зазначає, що банк уклав з позивачами договори банківського вкладу (депозиту), отримав від третіх осіб відповідні кошти та зарахував їм ці кошти на їх рахунки, та згідно умов договору мав повернути з відсотками. Жодних доказів того, що позивачі були ознайомлені з Правилами банківського обслуговування, в яких зазначено про те, що зарахування на вкладний (депозитних рахунок) грошових сум від третіх осіб не допускається, суду не подано. Також не зрозуміло тоді дії самого банку, який провів таке зарахування, хоча представник відповідача вказує, що воно суперечило вимогам вищезгаданих Правил банківського обслуговування. З позовами до позивачів про визнання договорів депозиту недійсними чи неукладеними, банк не звертався, а значить вважав їх укладеними та чинними.

Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю.

Вказане зафіксоване і у Першому протоколі до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року), кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права .

Забезпечення збереження банківських вкладів громадян є однією із функцій держави. Завданням держави є забезпечення прав громадян на легальне, безпечне зберігання та нагромадження коштів у банківській установі, а також захист прав вкладників. З цією метою державою і створено систему гарантування депозитів. Саме на Фонд покладено обов»язок забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможніх банків з ринку.

Відповідно до частини 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження і функції Фонду щодо виведення неплатоспроможніх банків з ринку.

Відповідно до законодавства України введення тимчасової адміністрації та відкриття ліквідаційної процедури стосовно АТ «Дельтабанк», це заходи, наслідком яких є спеціальний порядок повернення коштів вкладників, якими є відповідно до ч. 4 ст. 2 вказаного вище Закону : фізичні особи (крім фізичних осіб – суб»єктів підприємницької діяльності), які уклали, або на користь яких укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку, або яка є власником іменного депозитного сертифікату

Відповідно до вимог ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вкладнику банку гарантується відшкодування Фондом коштів у розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення банку з ринку, але не більше 200000 гривень. Право на одержання гарантованої суми виникає у вкладників після прийняття рішення НБУ про відкликання банківської ліцензії.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено вичерпний перелік підстав, з яких Фонд може відмовити у виплаті коштів і серед цих підстав правової підстави для відмови у виплаті таких коштів позивачам немає.

Частиною 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» чітко визначено, які саме правочини (договори) неплатоспроможного банку є нікчемними та наведено підстави нікчемності правочинів.

Таких підстав для визнання нікчемними договорів банківський вкладів (депозитів) позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, судом не встановлено.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 3, 8, 15, 203, 215, 216, 526, 530, 531, 1058, 1059, 1060, 1062, 1066, 1067, 1068 ЦК України, Законом України «Про банки і банківську діяльність», Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ст.ст. 10, 57, 60, 88, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Уточнені позовні вимоги представника ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 – ОСОБА_1 – задоволити.

Визнати незаконними та неправомірними дії Уповноваженої особи тимчасової адміністрації ОСОБА_9К та її рішення, викладені у формі повідомлень про нікчемність правочинів – договорів вкладу (депозиту), укладених між АТ «Дельтабанк» та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відповідно № 8821/3012 від 23.09.2015 року; № 8821/3010 від 23.09.2015 року; № 8821/3011 від 23.09.2015 року; № 8821/2600 від 23.09.2015 року та зобов’язати відповідачів включити вказаних осіб до переліку (списку) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за банківськими вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню за усіма договорами банківських вкладів, укладених позивачами із ПАТ «Дельтабанк» із врахуванням встановленої законодавством максимальної суми.

Визнати за ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 право власності на банківські вклади, внесені ними у відповідності до договорів банківських вкладів за номерами: ОСОБА_2 - № 017-19508-260215; ОСОБА_3 - № 012-19508-260215; ОСОБА_4 - № 013-19508-260215; ОСОБА_5 - № 014-19508-260215.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Тернопільської області через Чортківський районний суд, протягом десяти днів з часу його винесення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків на його апеляційне оскарження.

Суддя/підпис/

Копія вірна:

Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/16/16-ц

Рішення набрало законної сили " " _______ року.

Суддя: Л. М. Запорожець

Копію рішення видано " " _______ року.

Секретар: