Ухвала суду № 70687559, 29.11.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 335/6518/15 Головуючий у 1-й інстанції: Рибалко Н.І.

Провадження № 22-ц/778/3934/17 Суддя-доповідач Поляков О.З.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого Полякова О.З.

Суддів Крилової О.В.

Трофимової Д.А.

При секретарі Бурима В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29 серпня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунтех» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Комунтех», про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що з 01.02. 2012 року вона працювала в ТОВ «Комунтех» на посаді юриста.

24 липня 2014 року її було звільнено із займаної посади за власним бажанням.

В період з серпня 2013 року по липень 2014 року їй нараховувалась, але не виплачувалась заробітна плата, у зв'язку з чим утворилась заборгованість.

Враховуючи вищевикладене просила суд стягнути на її користь з ТОВ «Комунтех» заборгованість по заробітній платі за період із серпня 2013 року по липень 2014 року з урахуванням індексу інфляції в розмірі 26 775,88 грн.; середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 19 561,80 грн.; компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 1 044,96 грн. та моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн.

В ході розгляду справи позивач збільшила позовні вимоги. Просила суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі з урахуванням індексації в сумі 26154 грн.95 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 53 214 грн.02 коп., компенсацію за невикористану відпустку в сумі 1044 грн.96 коп., витрати на правову допомогу - 4120 грн., моральну шкоду - 10 000 грн.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29.08.2017 р. позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди у розмірі 10 000 грн. залишені без розгляду на підставі заяви ОСОБА_3.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29 серпня 2017 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «Комунтех» на користь ОСОБА_3 заборгованість по заробітній платі у сумі 7 386 грн. 58 коп., компенсацію втрати частини заробітку у сумі 918 грн. 04 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 26 992 грн. 98 коп., компенсацію за невикористану відпустку в сумі 1044 грн. 96 коп.

Стягнуто з ТОВ «Комунтех» на користь ОСОБА_3 2870 грн. витрат на правову допомогу.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ТОВ «Комунтех» у дохід держави судовий збір в сумі 363,43 грн.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду, ухвалити нове яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Вислухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і

обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставин справи в межах доводів

апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до

висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін,якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон який їх регулює.

Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_4 працювала в ТОВ «Комунтех» на посаді юриста з 01 лютого 2012 року. 24 липня 2014 року була звільнена з займаної посади за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України. Розрахунок на час звільнення з ОСОБА_4 проведений не був.

Згідно з довідкою директора ТОВ „Комунтех" про нараховану та виплачену заробітну плату ОСОБА_4 за період з 01.08.2013 р. по 24.07.2014 р. залишок заборгованості складає 9499,37 грн., в т.ч компенсація за невикористану відпустку - 2112,79 грн. (а.с47, т.1). Вказаний розрахунок був підтверджений індивідуальними відомостями про застраховану особу - ОСОБА_4, наданими Пенсійним фондом України за спірний період.

Позивач отримувала заробітну плату за серпень та вересень 2013 року, про що свідчать її підписи у відповідних відомостях на виплату грошових коштів. Отримана заробітна плата за вказаний період склала 2048,5 грн. Відповідно, у відповідача існує заборгованість по заробітній платі з жовтня 2013 року по липень 2014 року.

Частиною 1 ст. 47 КЗпП України передбачено обов'язок власника або уповноваженого ним органу видати працівнику в день звільнення належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно із ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

З урахуванням викладеного, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 7386,58 грн. та компенсації за невикористану відпустку в сумі 1044,96 грн.

Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про безпідставність вимог ОСОБА_3 щодо розміру заборгованості по заробітній платі в сумі 12005,21 грн., яка нею визначена як заборгованість по заробітній платі за повний робочий день, виходячи з наступного.

Наказом № 40 від 16 грудня 2013 року «Про встановлення неповного робочого дня», на підприємстві для працівників у період з 01 березня 2014 року до 31 грудня 2014 року введено режим неповного робочого дня, що підтверджується табелями обліку робочого часу за період з серпня 2013 року по липень 2014 року (а.с. 86, 88-89, т.1).

Відповідно до трудового законодавства неповний робочий час може встановлюватися, як за угодою сторін між роботодавцем та працівником (ст. 56 КЗпП України), так і у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці (ст. 32 КЗпП України). ТОВ «Комунтех» не надано доказів щодо повідомлення ОСОБА_3 про зміну істотних умов оплати праці, а саме - установлення на підприємстві неповного робочого дня у відповідності до ч. 3 ст. 32 КЗпП України. Проте, позивачем такі дії роботодавця не оскаржені, наказ № 40 від 16 грудня 2013 року «Про встановлення неповного робочого дня» у встановленому законом порядку не скасований.

Судова колегія також погоджується з розміром індексу інфляції, визначеного судом першої інстанції з урахуванням положень Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»,Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», яким передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход.

Судом обґрунтовано не взято до уваги розрахунок середньоденної заробітної плати, визначений позивачем у позові, адже він не підтверджений належними довідками, а тому і доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307,308,317 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29 серпня 2017 рокуу цій справі - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: