Вирок № 70687123, 04.12.2017, Токмацький районний суд Запорізької області

Справа №328/2626/17

04.12.2017

1-кп/328/256/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2017 року м. Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Погрібної О.М.

за участю секретаря Мацинської О.Є.,

прокурора Мітленка С.В.,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Токмак Запорізької області, українця, громадянина України, має середню освіту, не працює, не одружений, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, засудженого 22.09.2017 року за ч.1 ст. 309 КК України, до штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень, штраф сплачено 30.10.2017 року,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, запобіжний захід не застосовано,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, який народився в м. Токмак Запорізької області, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6,

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст. 185 КК України, запобіжний захід не застосовано,

В С Т А Н О В И В:

01 липня 2017 року, приблизно о 01.00 годині ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою в групі з ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна та реалізуючи його, шляхом відчинення дверей, проникли до будинку 91 по вулиці Василя Вишиваного в місті Токмак, де шляхом відлому від системи опалення, таємно викрали 14 чавунних радіатора опалення, які належать релігійній організації - чоловічому монастирю ОСОБА_3 Запорізької єпархії Української православної церкви, а саме: 4 радіатора по 8 секцій вартістю по 346,64 гривень за радіатор, загальною вартістю 1386,56 гривень; 2 радіатора по 7 секцій вартістю по 303,31 гривень за радіатор, загальною вартістю 606,62 гривень; 1 радіатор на 6 секцій вартістю 259,98 гривень; 1 радіатор на 10 секцій вартістю 433,3 гривень; 3 радіатора по 3 секції вартістю по 129,99 гривень за радіатор, загальною вартістю 389,97 гривень; 3 радіатора по 4 секції вартістю по 173,32 гривень за радіатор, загальною вартістю 519,96 гривень; чим спричинили потерпілому майнову шкоду на загальну суму 3596,39 гривень.

Крім того, ОСОБА_2, в один із днів третьої декади серпня 2017 року, приблизно о 14 годині, знаходячись на території домоволодіння 187 по вулиці Василя Вишиваного в місті Токмак Запорізької області, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна та реалізуючи його шляхом вільного доступу з приміщення господарської будівлі таємно повторно викрав майно, яке належить ОСОБА_4, а саме: апарат, призначений для викачування меду (медогонку), вартість якого згідно висновку експерта № 10-1320 від 11.10.2017 року складає 2363 гривень 30 копійок, а також з колодязя на території двору таємно повторно викрав чавунну кришку каналізаційного люку, вартість якої згідно висновку експерта № 10-1320 від 11.10.2017 року складає 147 гривень, чим завдав ОСОБА_4 майнової шкоди на загальну суму 2510 гривень 30 копійок, в подальшому викраденим майном розпорядився на свій розсуд.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав повністю та підтвердив викладені в обвинувальному акті фактичні обставини провадження, кваліфікацію кримінальних правопорушень не оспорював і показав, що в липні 2017 року у нічний час він з ОСОБА_1 проникли у приміщення будівлі, яка, як пізніше зясувалася, є чоловічим монастирем по вул. В.Вишиваного, 91 в м. Токмак, звідки таємно викрали чавунні батареї опалення, які в подальшому продали, гроші, виручені від їх продажу, витратили на власний розсуд. На даний час збитки, разом з ОСОБА_1, частково відшкодував через ОСОБА_5, в розмірі 2100 гривень. Крім того, в кінці серпня 2017 року у денний час він шляхом вільного доступу з приміщення господарської будівлі домоволодіння по вул. В.Вишиваного, 187 в м. Токмак таємно викрав медогонку, а з колодязя на території домоволодіння чавунну кришку каналізаційного люка, викрадене продав, виручені гроші витратив на власні потреби. У вчиненому щиросердно розкаявся, просить суд визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав повністю та підтвердив викладені в обвинувальному акті фактичні обставини провадження, кваліфікацію кримінальних правопорушень не оспорював і показав, що в липні 2017 року у нічний час він з ОСОБА_2 проникли у приміщення будівлі, яка, як пізніше зясувалася, є чоловічим монастирем по вул. В.Вишиваного, 91 в м. Токмак, звідки таємно викрали чавунні батареї опалення, які в подальшому продали, гроші, виручені від їх продажу, витратили на власний розсуд. На даний час, разом з ОСОБА_2, частково відшкодував збитки через ОСОБА_5, в розмірі 2100 гривень. У вчиненому щиросердно розкаявся, просить визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України.

За згодою учасників кримінального провадження, суд, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, а саме, щодо фактичних обставин вчинення правопорушення, викладених у обвинувальному акті, обмежившись допитом обвинувачених, дослідженням постанов про визнання речовими доказами, розписок, висновків судових товарознавчих експертиз та матеріалів, які характеризують особу обвинувачених. При цьому, судом зясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, їх позиції є добровільними, а також розяснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Представник потерпілого ОСОБА_6, який про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд провадження без його участі.

Потерпілий ОСОБА_4, який про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд провадження без його участі.

Відповідно до постанови слідчого від 12.07.2017 року, вилучені під час огляду 8 радіаторів, з яких 4 радіатора по 8 секцій; 2 радіатора по 7 секцій; 1 радіатор на 6 секцій та 1 радіатор на 10 секцій, визнані речовими доказами та передані на зберігання ОСОБА_7

Згідно розписки ОСОБА_7, він отримав на зберігання 8 радіаторів.

Відповідно до постанови слідчого від 16.09.2017 року, оглянутий 16.09.2017 року автомобіль НОМЕР_1 визнаний речовим доказом та переданий на зберігання особі, яка надала для огляду зазначений автомобіль - ОСОБА_8

Згідно розписки ОСОБА_8, він отримав на зберігання автомобіль НОМЕР_1.

Відповідно до постанови слідчого від 20.09.2017 року, вилучені під час огляду металева діжка та фрагмент металевої кришки люку визнані речовими доказами та передані на зберігання потерпілому ОСОБА_4

Згідно розписок ОСОБА_4, він отримав на зберігання металеву діжку та фрагмент металевої кришки люку.

Відповідно до довідки, виданої 20.09.2017 року ФОП ОСОБА_9, вартість медогонки кустарного виробництва складає 380 гривень, каналізаційного чавунного люку 170 гривень.

Відповідно до довідки, виданої 21.09.2017 року КП «Міський ринок» Токмацької міської ради, середньоринкова (довідкова) вартість однієї секції (одного ребра) чавунного радіатору опалення (що було у вжитку) складає 500 гривень.

Відповідно до висновку судового експерта при проведенні судово-товарознавчої експертизи за № 10-1168 від 18.09.2017 року, ринкова вартість однієї секції (одного ребра) чавунного радіатора опалення на момент вчинення кримінального правопорушення, що введена в експлуатацію в 1999 році, може складати 43 гривні 33 коп.

Відповідно до висновку судового експерта при проведенні судово-товарознавчої експертизи за № 10-1320 від 11.10.2017 року, ринкова вартість апарату, призначеного для викачування меду (медогонки), придбаного у новому стані у 2010 році, на момент вчинення кримінального правопорушення може складати 2363 гривень 30 копійок, ринкова вартість по ціні металолому чавунної кришки каналізаційного люку з обоймою, вагою 30 кг, придбаного у вжитому стані в 2010 році, на момент вчинення кримінального правопорушення може складати 147 гривень.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло.

Обвинувачений вину визнав повністю, розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, частково відшкодував завдану шкоду, що суд відносить до обставин, які помякшують покарання.

До обставин, які згідно з ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому, суд відносить вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло та за ч.2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Обвинувачений вину визнав повністю, розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, частково відшкодував завдану шкоду, що суд відносить до обставин, які помякшують покарання.

До обставин, які згідно з ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому, суд відносить вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченим покарання, суд виходить із встановленої ст. 50 КК України його мети кари, виправлення і запобігання вчиненню винним нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 р.; «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 р.; «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 р.).

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

В пункті 4 Постанови № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що виходячи з того, що встановлення пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання. Суди, зокрема, можуть не визнати окремі з них такими, що пом'якшують чи обтяжують покарання, а також визнати такими обставинами ті, які не зазначено в обвинувальному висновку.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який в силу ст. 89 КК України не судимий, не працює, на обліку в Токмацькому МРЦЗ не перебуває, на диспансерному обліку у лікарів невропатолога, психіатра, нарколога не перебуває, перебував на диспансерному обліку в КУ «Токмацький ПТД» ЗОР з 15.08.2002 по 03.09.2003. Станом на 19.09.2017 не перебуває, останній раз був обстежений 14.02.2017, встановлений діагноз: Залишкові зміни після перенесеного туберкульозу легень, за місцем проживання характеризується негативно.

Відповідно до вимог ч.1 ст.368 КПК України (абз.17), ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

З досудової доповіді, складеної територіальним органом пробації відносно обвинуваченого ОСОБА_1 від 09.11.2017 року вбачається, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити дуже високу небезпеку для суспільства, в тому числі для окремих осіб.

При визначенні виду і розміру покарання ОСОБА_1, суд також враховує те, що мотивом неодноразового вчинення ним корисливих правопорушень не є складне матеріальне становище або збіг важких життєвих обставин, у які він потрапив, а його антигромадська поведінка та схильність до вчинення правопорушень.

Вищенаведені обставини негативно характеризують ОСОБА_1 і не дають підстав для висновку про можливість його виправлення без реального відбування покарання.

При цьому, підстав для застосування до ОСОБА_1 положень ст.ст. 69, 75 КК України суд не вбачає.

Тому, обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити покарання за скоєне кримінальне правопорушення у виді позбавлення волі в межах санкції інкримінованої статті КК в мінімальному розмірі.

Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості та тяжких злочинів, відношення обвинуваченого до вчиненого, особу обвинуваченого, який в силу ст. 89 КК України не судимий, не працює, на диспансерному обліку у лікарів невропатолога, психіатра, нарколога не перебуває, на диспансерному обліку в КУ «Токмацький ПТД» ЗОР не перебуває, за місцем реєстрації характеризується задовільно, за місцем фактичного проживання характеризується позитивно.

З досудової доповіді, складеної територіальним органом пробації відносно обвинуваченого ОСОБА_2 від 08.11.2017 року та від 27.11.2017 року вбачається, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити дуже високу небезпеку для суспільства, в тому числі для окремих осіб. На думку органу пробації, застосування соціально виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобіганню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.

При визначенні виду і розміру покарання ОСОБА_2, суд також враховує те, що мотивом неодноразового вчинення ним корисливих правопорушень не є складне матеріальне становище або збіг важких життєвих обставин, у які він потрапив, а його антигромадська поведінка та схильність до вчинення правопорушень.

Вищенаведені обставини негативно характеризують ОСОБА_2 і не дають підстав для висновку про можливість його виправлення без реального відбування покарання.

З врахуванням ступеню тяжкості вчинених злочинів, в сукупності з даними про особу винного, підстав для застосування норм ст.ст. 69, 75 КК України суд не вбачає.

Тому, обвинуваченому ОСОБА_2 слід призначити покарання за скоєні кримінальні правопорушення у виді позбавлення волі за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинувачених, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.

Заходи забезпечення кримінального провадження в порядку ст. 131 КПК України, в тому числі запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 під час досудового розслідування і судового провадження не обирався і підстави для його обрання до вступу вироку в законну силу відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження в порядку ст. 131 КПК України, в тому числі запобіжний захід стосовно ОСОБА_10 під час досудового розслідування і судового провадження не обирався і підстави для його обрання до вступу вироку в законну силу відсутні.

Відповідно до вимог ст. 124 КПК України, передбачено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Відповідно до п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 07.07.1995 року з послідуючими змінами «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат», у справі, в якій засуджено декілька осіб, судові витрати мають визначатися в певних частках з урахуванням ступеня вини та майнового стану кожного із засуджених.

Тому в частині стягнення судових витрат з обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, з урахуванням ступеня їх вини, а також їх майнового стану, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з останніх судових витрат при проведенні судової товарознавчої експертизи № 10-1168 від 18.09.2017 року в розмірі 197,74 гривень на користь держави в рівних частках, відповідно до ст. 124 КПК України.

Витрати, повязані з залученням експерта при проведенні судової товарознавчої експертизи № 10-1320 від 11.10.2017 року в розмірі 296,61 гривень підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 відповідно до ст. 124 КПК України.

Долю речових доказів у даному кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Представником потерпілого чоловічого монастиря ОСОБА_3 Запорізької єпархії Української православної церкви ОСОБА_6 заявлений цивільний позов до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 1496,39 гривень, який обвинуваченими визнано.

При цьому, представником потерпілого не оспорюються факт часткового відшкодування з боку обвинувачених матеріальних збитків в розмірі 2100 гривень, отриманих представником потерпілого від ОСОБА_5

Оскільки заявлені представником потерпілого позовні вимоги про стягнення матеріальних збитків на суму 1496,39 гривень випливають з пред'явленого обвинувачення та визнані обвинуваченими, вони підлягають задоволенню.

Цивільний позов потерпілим ОСОБА_4 не заявлено.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 366-371, 373-376, 394- 395, 532, 537, 539 КПК України, суд,

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 185 КК України та призначити покарання:

- за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік;

- за ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_2 призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 рахувати з дня приведення вироку до виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 рнкопп НОМЕР_2 та ОСОБА_1 рнкопп НОМЕР_3 на користь держави витрати, пов'язані з залученням експерта при проведенні судової товарознавчої експертизи № 10-1168 від 18.09.2017 року в розмірі 197,74 гривень на користь держави в рівних частках, тобто по 98,87 грн. з кожного.

Стягнути з ОСОБА_2 рнкопп НОМЕР_2 на користь держави витрати, пов'язані з залученням експерта при проведенні судової товарознавчої експертизи № 10-1320 від 11.10.2017 року в розмірі 296,61 гривень.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 рнкопп НОМЕР_2 та ОСОБА_1 рнкопп НОМЕР_3 на користь чоловічого монастиря ОСОБА_3 Запорізької єпархії Української православної церкви (ідентифікаційний код юридичної особи 26250272) в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди 1496 гривень 39 копійок.

Після набрання вироком законної сили речові докази:

-металеву діжку та фрагмент металевої кришки люку, які передані на зберігання потерпілому ОСОБА_4 залишити в розпорядженні ОСОБА_4;

-8 радіаторів, які передані на зберігання ОСОБА_7 залишити в розпорядженні ОСОБА_7;

-автомобіль НОМЕР_1, який переданий на зберігання ОСОБА_8 залишити в розпорядженні ОСОБА_8.

Вирок суду відповідно до вимог частини другої статті 394 Кримінального процесуального кодексу України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які перебувають під вартою - протягом тридцяти днів з моменту вручення їм копії вироку. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Запорізької області через Токмацький районний суд Запорізької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копії вироку суду після його проголошення.

Cуддя: