Ухвала суду № 70684705, 30.11.2017, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа №910/28332/15

Провадження№ 6/266/121/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2017 року м. Маріуполь

Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі:

головуючого - судді Дзюба М.В.,

за участі секретаря – Петрухіной Т.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі подання заступника начальника Приморського відділу державної виконавчої служби м. Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про примусовий вхід до приміщення,

ВСТАНОВИВ:

Заступник начальника звернувся до суду з поданням, в обґрунтування якого зазначив, що на виконанні Приморського ВДВС м. Маріуполь ГТУЮ знаходиться зведене виконавче провадження № 55139853 по примусовому виконанню наказу № 910/28332/15, виданий Господарським судом міста Києва від 14.01. 2016 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Маріупольський млинкомбінат" на користь Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сберббанк Росія" третейський збір в сумі 25500,00 гривень, наказу № 910/28332/15, виданий Госпладрським судом міста Києва від 14.01. 2016 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Маріупольський млинкомбінат" на користь Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сберббанк Росія" витрати по сплаті судового збору в сумі 609,00 гривень, та наказу № 905/3604/16, виданий Господасрьким судом Донецької області від 06.03. 2017 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Маріупольський млинкомбінат" на користь Селянського (фермерського) господарства "Світалана" основний борг 348075,00 гривень, інфляцію 24017,16 гривень, 3% річних 6476,31 гривень, пеню 49544,43 гривень, судовий збір 6421,69 гривень, витрати по оплаті послуг адвоката 4500,00 гривень, а всього 439034,59 гривень, а загальна сума боргу складає 511708,95 гривень. 12.05. 2016 року, 19.05. 2016 року, 24.04. 2017 року державним виконавецм відділу винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень № 51044563, 51044703, № 55139853, № 53828248, а 13.11. 2017 року державним виконавцем винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження № 55139853. Також зазначено, що боржник добровільно борг не сплачує, у зв’язку із чим державним виконавцем винесено постанову про накладення арешт на кошти та все рухоме та нерухоме майно боржника, оголошено в розшук транспортні засоби, а 10.11. 2017 року здійснено вихід за місцем реєстрації боржника з метою проведення опису та арешту майна боржника, однак потрапити до майнового комплексу по проспекту Луніна, 50 в м. Маріуполі, який належить боржнику для проведення виконавчих дій неможливо. Просив розглянути питання про примусовий вхід до майнового комплексу по пр. Луніна, 50 в м. Маріуполі, який належить боржнику – ТОВ "Маріупольський млинкомбінат", державних виконавців Приморського відділу державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області та інших осіб, залучених до проведення виконавчий дій, а розгляд справи провести без участі представника відділу.

Відповідно до ч.2 ст. 376 ЦПК України суд негайно розглядає подання, вказане в частині першій цієї статті, без виклику та повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця.

Суд, дослідивши подання та вивчивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що на виконанні Приморського ВДВС м. Маріуполь ГТУЮ знаходиться зведене виконавче провадження № 55139853 по примусовому виконанню наказу № 910/28332/15, виданий Господарським судом міста Києва від 14.01. 2016 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Маріупольський млинкомбінат" на користь Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сберббанк Росія" третейський збір в сумі 25500,00 гривень, наказу № 910/28332/15, виданий Госпладрським судом міста Києва від 14.01. 2016 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Маріупольський млинкомбінат" на користь Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сберббанк Росія" витрати по сплаті судового збору в сумі 609,00 гривень, та наказу № 905/3604/16, виданий Господасрьким судом Донецької області від 06.03. 2017 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Маріупольський млинкомбінат" на користь Селянського (фермерського) господарства "Світалана" основний борг 348075,00 гривень, інфляцію 24017,16 гривень, 3% річних 6476,31 гривень, пеню 49544,43 гривень, судовий збір 6421,69 гривень, витрати по оплаті послуг адвоката 4500,00 гривень, а всього 439034,59 гривень, а загальна сума боргу складає 511708,95 гривень.

Згідно ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв’язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.

Частиною 1 ст. 376 ЦПК України передбачено, що питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця.

Відповідно до ст. 30 Конституції України кожному гарантується недоторканість житла. Не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку не інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема, для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України й міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави в права людини з метою забезпечення загального блага.

Гарантування кожному прав на повагу та недоторканість житла є не тільки конституційно-правовим обов’язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов’язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року.

Відповідно до ст. 12 Загальної декларації прав людини, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканість свого житла.

Системний аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження», процесуальних та матеріальних норм дає підстави для висновку, що законодавець збалансував права як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано. При цьому питання про примусове проникнення до житла вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права.

Однак, на підтвердження своїх доводів, в тому числі на піжтвердження виходу державним виконавцем за місцем реєстрації боржника, до подання додано лише акт державного виконавця від 10.11. 2017 року, в якому зазначено, що при перевірці майнового стану на територію підприємства державного виконавця не допустили, при цьому в акті не відображені поняті або інші незацікавлені особи, які б могли підтвердити факт неможливості проведення виконавчих дій.

До того ж, відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України державний виконавець зобов’язаний вживати заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно та повно.

Отже, за змістом наведених норм слід дійти висновку, що станом на час порушення питання про необхідність входження в приміщення боржника на підставі рішення суду, уповноважена особа органу примусового виконання зобов'язана дотриматись встановленого законодавством порядку проведення виконавчих дій від часу відкриття провадження, у тому числі і належного повідомлення боржника про таку дію, як це визначено нормами Закону України «Про виконавче провадження».

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення подання, оскільки доказів, які б свідчили про те, що боржник повідомлений та обізаний про проведення виконавчих дій, чи доказів неможливості йому такого повідомлення, а також доказів відмови від добровільного допуску державного виконавця, до подання надано було.

За таких обставин, суд не знаходить підстав для задоволення подання, через необґрунтованість, і в задоволенні відмовляє.

На піставі вищевикладеного та керуючись ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 376 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні подання заступника начальника Приморського відділу державної виконавчої служби м. Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про примусовий вхід до приміщення - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п’яти днів до Апеляційного суду Донецької області через Приморський районний суд м. Маріуполя.

Суддя Дзюба М. В.