Ухвала суду № 70684644, 01.12.2017, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 4-с/243/43/2017

Номер справи № 243/9462/16-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«01» грудня 2017 року Слов’янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Хаустової Т.А.,

за участю секретаря судового засідання - Кобець О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі №19 Слов’янського міськрайонного суду Донецької області скаргу ОСОБА_1, за участю заінтересованих осіб: Лиманського міського Відділу державної виконавчої служби ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Донецькій області, Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств», на бездіяльність державного виконавця при виконанні рішення суду, -

ВСТАНОВИВ:

До Слов’янського міськрайонного суду Донецької області надійшла скарга ОСОБА_1, за участю заінтересованих осіб: Лиманського міського Відділу державної виконавчої служби ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Донецькій області, Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств», на бездіяльність державного виконавця при виконанні рішення суду. В обґрунтування скарги заявниця посилається на те, що з березня 2016 року на виконанні у Лиманському міському Відділі Державної виконавчої служби ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Донецькій області знаходився судовий наказ №243/10094/15-ц про стягнення на її користь з державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» заробітної плати в сумі 13319 гривень 50 копійок. Постановою заступника начальника Лиманського міського Відділу державної виконавчої служби ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_3 від 29 вересня 2016 року виконавчий документ повернуто стягувачу.

Заявниця зазначає, що про існування зазначеної Постанови вона дізналась з листа Управління Державної виконавчої служби ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Донецькій області від 20 жовтня 2016 року, який вона отримала 28 жовтня 2016 року.

Так, в березні 2016 року державним виконавцем було відкрите Виконавче провадження по цивільній справі за її заявою. Оскільки боржником по рішенню суду № 243/10094/15-ц є державне підприємство «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств», то вказане судове рішення підлягало виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» за наявності таких умов: після спливу 6-ти місяців з дати винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (п. 2 ст. 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»; у разі наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу (п. 7 «Порядку виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 3 серпня 2011 року (у редакції постанови Кабінету Міністрів України № 45 від 30 січня 2013 року), керівник органу державної виконавчої служби подає відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» Казначейству протягом 10 днів з дня складення державним виконавцем відповідного акта оригінал виконавчого документа разом із супровідним листом та завірені належним чином державним виконавцем копії інших матеріалів виконавчого провадження.

Як в першому так і в другому випадку, державний виконавець мав право і навіть обов’язок після спливу 6-ти місяців з дати винесення Постанови про відкриття виконавчого провадження або у разі наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу подати відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» Казначейству протягом 10 днів з дня складення державним виконавцем відповідного акта оригінал виконавчого документа разом із супровідним листом та завірені належним чином державним виконавцем копії інших матеріалів виконавчого провадження.

В порушення вимог закону ані після спливу 6 місяців з дати винесення Постанови про відкриття виконавчого провадження, ані у разі наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу, державний виконавець не подав Казначейству протягом 10 днів з дня складення державним виконавцем відповідного акта оригінал виконавчого документа разом із супровідним листом та завірені належним чином державним виконавцем копії інших матеріалів виконавчого провадження. Таким чином, державний виконавець порушив вимоги п.2 ст.4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та п. 7 «Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бю­джетів або боржників», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 р. № 45).

Окрім того, в грубе порушення Закону і її прохання, викладеного у зверненні № КА № 5882077 від 10 жовтня 2016 року державний виконавець у відповіді від 20 жовтня 2016 року на звернення не повідомив їй номер вказаного виконавчого провадження та ідентифікатор доступу. Вказану бездіяльність державного виконавця слід визнати незаконною та зобов’язати державного виконавця повідомити їй номер виконавчого провадження та ідентифікатор доступу з виконання рішення суду у її справі № 243/10094/15-ц.

Посилаючись на Європейську Конвенцію про захист прав і основних свобод людини від 17 липня 1997 року, Протокол № 1 до Конвенції та на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Спорронг і Лоннрот проти Швеції» просить суд: 1) поновити строк звернення до суду з цією скаргою; 2) визнати Постанову державного виконавця від 29 вересня 2016 року про повернення виконавчого документу стягувачу незаконною; 3) визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Лиманського міського Відділу Державної виконавчої служби ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Донецькій області щодо невиконання рішення суду відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»; 4) зобов’язати керівника державного виконавця Лиманського міського Відділу Державної виконавчої служби ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Донецькій області подати Казначейству протягом 10 днів з дня складення відповідного акту оригінал виконавчого документа разом із супровідним листом та завірені належним чином копії інших матеріалів виконавчого провадження; 5) визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Лиманського міського Відділу Державної виконавчої служби ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Донецькій області, яка полягає в неповідомленні їй номеру вказаного виконавчого провадження та ідентифікатору доступу з виконання рішення суду у її справі № 243/10094/15-ц та зобов’язати повідомити вказані дані на її електронну адресу.

Заявник ОСОБА_1 у судове засідання не з’явилася, про час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про що свідчить повідомлення, направлене Слов’янським міськрайонним судом Донецької області на електронну адресу ОСОБА_1 (ОСОБА_4 2 а.с.30).

В матеріалах справи знаходиться Заява ОСОБА_1 від 27 лютого 2017 року, надана нею у попередні судові засідання, в якій вона просить суд розглянути скаргу у її відсутності та задовольнити її вимоги. (ОСОБА_4 1 а.с.122).

Представник заявника – ОСОБА_5 у судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Представник заінтересованої особи Лиманського міського Відділу державної виконавчої служби ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_3, яка діє на підставі Довіреності від 06 липня 2017 року (ОСОБА_4 1 а.с.223), у судове засідання не з’явилася. На електронну адресу суду за вихідним № 14.32-1788 від 27 листопада 2017 року направлено ОСОБА_3 щодо розгляду справи без їх участі у зв’язку з відсутністю фінансування (ОСОБА_4 2 а.с.28 зворот). Окрім того, в матеріалах справи знаходиться Заява ОСОБА_3, написана нею власноруч, в якій вона просить суд розглянути справу без її участі та в задоволенні скарги відмовити.

У наданих суду письмових Запереченнях від 24 листопада 2016 року за вихідним № 4-35/2860 за підписом начальника Лиманського міського Відділу державної виконавчої служби ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Донецькій області (далі – Лиманський міський Відділ ДВС ГТУ юстиції у Донецькій області) ОСОБА_6 Відділ зазначає, що на виконанні у Відділі перебувало зведене Виконавче провадження № 50607789 на загальну суму 2006471,00 грн. до складу якого входило і Виконавче провадження № 50615571, відкрите на підставі Судового наказу № 243/10094/15-ц, 2-н/243/1781/2015, який видано 12 жовтня 2015 року Слов’янським міськрайонним судом Донецької області про стягнення з ДП «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» (ЄДРПОУ 32442610) заборгованості по заробітній платі в сумі 13319,50 грн. на користь ОСОБА_1. 24 березня 2016 року керуючись статтями 12, 18-20, 25 Закону України «Про виконавче провадження» (чинним на час виникнення правовідносин) державним виконавцем винесена Постанова про відкриття виконавчого провадження. Так як адреса боржника у виконавчих документах була вказана як вул. Успенського, 3-б м. Макіївка вищезазначена постанова ДП «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» не надсилалась ( гідно з ОСОБА_7 поштового зв’язку № 7 та Переліку населених пунктів Донецької та Луганської області, на території яких органи державної влади не здійснюють свої повноваження та припинено діяльність поштового зв’язку). Згідно із витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ДП «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 та з 29 травня 2014 року перебуває у стані припинення, за Рішенням засновників. Державним виконавцем були здійснені запити до реєстраційно-облікових установ (Реєстр рухомого та нерухомого майна, перевірка до Державної податкової служби України, управління Держгеокадастру в м. Красний Лиман щодо перевірки майнового стану боржника. Згідно відповіді центру ДАІ 1443 (ЦНППВАЗ м. Краматорськ) за боржником зареєстровано 24 одиниці транспортних засобів. Державним виконавцем на підставі ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» 25 квітня 2016 року була винесена Постанова про арешт вищезазначених транспортних засобів та оголошення заборони на відчуження. Також, 07 червня 2016 року державним виконавцем була винесена Постанова про розшук вищевказаних транспортних засобів. Державним виконавцем на підставі ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» 28 квітня 2016 року була винесена Постанова про арешт нерухомого майна. Згідно із Довідкою Державної фіскальної служби України за боржником були виявлені розрахункові рахунки в установах банків. Державним виконавцем на підставі ст. 59 Закону України «Про банки та банківську діяльність» та статтями 11, 52 Закону України «Про виконавче провадження» 23 березня 2016 р. була винесена Постанова про арешт коштів боржника в банківських установах, а саме: ПАТ КБ «Приватбанк», АТ «УкрСиббанк», ПАТ «Промінвестбанк», ГУДКСУ в Донецькій області. Згідно наданих відповідей кошти в банківських установах на арештованих розрахункових рахунках відсутні. Згідно із ОСОБА_2 управління Державної казначейської служби України в Донецькій області Постанова про арешт коштів боржника від 15 березня 2016 року повернута без виконання, у зв’язку з тим, що чинне законодавство не передбачає виконання органами Казначейства постанов про арешт коштів, винесених органами Державної виконавчої служби. Відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» виконання судових рішень та виконавчих документів, боржником за яким є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу. За змістом пункту 24 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника (визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, визначені Порядком. Також повідомлено, що на теперішній час Державне підприємство «Донвуглереструктуризація» не є клієнтом органу Казначейства в Донецькій області. Державний виконавець звертався до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України з вимогою про надання інформації щодо джерел фінансування ДП «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств». Згідно із ОСОБА_8 вугільно-промислового комплексу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України підприємство знаходиться на тимчасово непідконтрольній українській владі території, не виконало наказ Міненерговугілля України від 15 травня 2014 року № 358 «Про реорганізацію державних підприємств з ліквідації вугледобувних, торфодобувних та вуглепереробних підприємств». Реорганізація ДОЦ «Донвуглеструктуризація» не завершена, майнові права та обов’язки, а також фінансові борги і зобов’язання на баланс ДП «ОК «Укрвуглереструктуризація» не передані. 29 вересня 2016 року державним виконавцем була винесена Постанова про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 5 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції 1999 р.) У зв’язку із тим, що у виконавчому документі та у Заяві стягувач вказав лише адресу зворотного зв’язку, а саме: вул. 60 років СРСР, 37/127 м. Горлівка Донецької області, станом на дату надання заперечення виконавчі документи та Постанови перебувають у Відділі. У своїй Скарзі заявник посилається на ч. 3 ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», а саме: протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу, відповідно до пунктів 2-4, 9 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого частиною другою цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно із переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача. Однак виконавче провадження було повернуто на підставі ч. 5 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції 1999 р.) у зв’язку із тим, що за боржником рахується нерухоме та рухоме майно, на яке державним виконавцем був накладений арешт та оголошено майно у розшук, тому повернути виконавче провадження за ч. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції 1999 р.), державний виконавець не мав можливості. А також відсутні розрахункові рахунки в ГУДКСУ в Донецькій області які відкриті за боржником. Керуючись наведеним, просив відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця під час виконання судового рішення у цивільній справі № 243/10094/15-ц (ОСОБА_4 1 а.с.70-73).

В судове засідання представник заінтересованої особи Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» не з’явився, хоча про час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином шляхом розміщення на сайті Слов’янського міськрайонного суду Донецької області повідомлення про час і місце розгляду справи (ОСОБА_4 2 а.с.31).

Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що скарга ОСОБА_1, за участю заінтересованих осіб: Лиманського міського Відділу державної виконавчої служби ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Донецькій області, Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств», на бездіяльність державного виконавця при виконанні рішення суду підлягає задоволенню з огляду на її законність та обґрунтованість.

Згідно вимог ст. 385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» №6 від 07 лютого 2014 року, коли в законі встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду (наприклад, стаття 26 - оскарження постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, стаття 58 - оскарження оцінки майна, визначеної за результатами рецензування звіту про оцінку майна (Закону про виконавче провадження), їх перебіг має визначатися за цими нормами, а не за нормами статті 385 ЦПК. Такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з'ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Наприклад, при оскарженні бездіяльності зазначених осіб у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення до уваги може бути взято ті обставини, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження і не отримав у визначений законом строк (з урахуванням поштового обігу) задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він із матеріалами виконавчого провадження. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз'яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах.

Згідно із ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21 квітня 1999 року, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.

Відповідно до ч. 4 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» постанова про повернення стягувачу виконавчого документа може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Зі скарги ОСОБА_1 вбачається, що вона проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, тобто на території, яка на теперішній час органами державної влади України не контролюється, і поштовий зв'язок з якою з липня 2014 року відсутній, про Постанову державного виконавця про повернення виконавчого документа від 29 вересня 2016 року вона дізналася 28 жовтня 2016 року.

Згідно із ст. 69 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 звернулася зі Скаргою на бездіяльність державного виконавця при виконанні рішення суду 16 листопада 2016 року за реєстровим номером суду (ОСОБА_4 1 а.с.1), 09 листопада 2016 року за поштовим конвертом (ОСОБА_4 1 а.с.8), тобто з пропуском десятиденного строку, передбаченого Законом.

В своїй заяві ОСОБА_1 просить суд поновити їй строк звернення до суду із цією Скаргою посилаючись на те, що про Постанову про повернення виконавчого документу стягувачу вона дізналася 28 жовтня 2016 року.

Оскільки ОСОБА_1 проживає в місті Горлівка, що відповідно до Розпорядження від 2 грудня 2015 р. № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» відноситься до населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, з липня 2014 року поштовий зв’язок з містом відсутній, суд вважає причину пропуску ОСОБА_1 встановленого Законом строку звернення до суду із Скаргою на дії державного виконавця поважною та вважає за необхідне поновити їй вказаний процесуальний строк.

При розгляді скарги судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

12 жовтня 2015 року Слов’янським міськрайонним судом Донецької області було видано судовий наказ № 2-н/243/1781/2015, № 243/10094/15-ц про стягнення з Державного підприємства «Донецька обласна дирекція збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» відособленого структурного підрозділу без права юридичної особи «Горлівська дирекція з виконання проектів з ліквідації шахт» , в інтересах відособленого структурного підрозділу без права юридичної особи «Горлівська дирекція з виконання проектів з ліквідації шахт» адреса: 86132, Донецька область м. Макіївка вул. Успенського, 3 «Б», заборгованості по заробітній платі на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, за період з 01 серпня 2014 року по 30 листопада 2014 року у розмірі 13319 грн. 50 коп. Вказаний судовий наказ набув законної сили 27 жовтня 2015 року (ОСОБА_4 1 а.с.5).

24 березня 2016 року керуючись статтями 12, 18-20, 25 Закону України «Про виконавче провадження» (чинним на час виникнення правовідносин) державним виконавцем винесена Постанова про відкриття виконавчого провадження на виконання зазначеного виконавчого листа. Серія ВП № 50615571 (ОСОБА_4 1 а.с.63-64).

Відповідно до Постанови заступника начальника Лиманського міського Відділу ДВС ГТУ юстиції у Донецькій області ОСОБА_3 від 01 квітня 2016 року Виконавче провадження № 50615571 приєднано до зведеного Виконавчого провадження № 50607789, яке веде Відділ (ОСОБА_4 1 а.с.59).

Згідно Інформаційного листа Лиманського міського Відділу ДВС ГТУ юстиції у Донецькій області від 27 листопада 2017 року за вихідним номером 14.32-1788 на виконанні у Відділі перебувало 85 Виконавчих проваджень, які були зведені та приєднані у зведене Виконавче провадження № 50607789 на загальну суму 2006471,00 грн. до складу якого входило і Виконавче провадження № 50615571, відкрите на підставі Судового наказу № 243/10094/15-ц, 2-н/243/1787/2015, який видано 12 жовтня 2015 року Слов’янським міськрайонним судом Донецької області про стягнення з ДП «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» заборгованості по заробітній платі в сумі 13319,50 грн. на користь ОСОБА_1 (ОСОБА_4 2 а.с.29).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ДП «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 та з 29 травня 2014 року перебуває у стані припинення, за рішенням засновників.

Державним виконавцем були здійснені запити до реєстраційно-облікових установ (реєстр рухомого та нерухомого майна, перевірка до Державної податкової служби України, управління Держгеокадастру в м. Красний Лиман) щодо перевірки майнового стану боржника.

Згідно із відповіддю центру ДАІ 1443 (ЦНППВАЗ м. Краматорськ) від 16 квітня 2016 року за вихідним номером 0904 за боржником зареєстровано 24 одиниці транспортних засобів (ОСОБА_4 1 а.с.33-36).

Державним виконавцем на підставі ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» 25 квітня 2016 року була винесена Постанова про арешт вищезазначених транспортних засобів та оголошення заборони на відчуження (ОСОБА_4 1 а.с.31-32).

Також, 07 червня 2016 року державним виконавцем була винесена Постанова про розшук вищевказаних транспортних засобів (ОСОБА_4 1 а.с.25-26).

Відповідно до Повідомлення ОСОБА_7 1443 МВС України від 07 липня 2017 року за вих. № 31/5-1443-4752 зазначено, що на транспортні засоби в НАІС ДДАІ накладено обмеження за вих. № ВП 50487360 державної виконавчої служби (ОСОБА_4 1 а.с.27-29).

Державним виконавцем на підставі ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» 28 квітня 2016 року була винесена Постанова про арешт нерухомого майна (ОСОБА_4 1 а.с.37-38).

Згідно із Довідкою Державної фіскальної служби України від 23 березня 2016 року за боржником були виявлені розрахункові рахунки в установах банків (ОСОБА_4 1 а.с.54).

Державним виконавцем на підставі ст. 59 Закону України «Про банки та банківську діяльність» та статтями 11, 52 Закону України «Про виконавче провадження», 23 березня 2016 року була винесена Постанова про арешт коштів боржника в банківських установах, а саме: ПАТ КБ «Приватбанк», АТ «УкрСиббанк», ПАТ «Промінвестбанк», ГУДКСУ в Донецькій області (ОСОБА_4 1 а.с.32-33).

Згідно із наданих відповідей ПАТ «Промінвестбанк», АТ «УкрСиббанк» та ПАТ КБ «ПриватБанк» кошти в банківських установах на арештованих розрахункових рахунках відсутні (ОСОБА_4 1 а.с.23, 41, 42, 47, 49, 50).

Відповідно до ОСОБА_2 управління Державної казначейської служби України в Донецькій області від 25 квітня 2016 року за вихідним номером № 09.2-08/1205, Постанова про арешт коштів боржника від 15 березня 2016 року повернута без виконання, у зв’язку з тим, що чинне законодавство не передбачає виконання органами Казначейства Постанов про арешт коштів, винесених органами Державної виконавчої служби. Відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» виконання судових рішень та виконавчих документів, боржником за яким є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу. За змістом пункту 24 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника (визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, визначені Порядком. Також повідомлено, що на теперішній час Державне підприємство «Донвуглереструктуризація» не є клієнтом органу Казначейства в Донецькій області (ОСОБА_4 1 а.с.20).

Згідно із листом ОСОБА_8 вугільно-промислового комплексу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, ДП «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» знаходиться на тимчасово непідконтрольній українській владі території, не виконало наказ Міненерговугілля України від 15 травня 2014 року № 358 «Про реорганізацію державних підприємств з ліквідації вугледобувних, торфодобувних та вуглепереробних підприємств» (ОСОБА_4 1 а.с.17-18).

29 вересня 2016 року державним виконавцем була винесена Постанова про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції 1999 року) у зв’язку із тим, що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ДП «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств з 29 травня 2014 року перебувають у стані припинення, за рішенням засновників. На виявлених розрахункових рахунках кошти відсутні. На виявлені транспортні засоби та нерухоме майно державним виконавцем накладений арешт та оголошено у розшук, але здійснити подальші виконавчі дії немає можливості у зв’язку з тим, що майно знаходиться на тимчасово непідконтрольній Україні території. Згідно листа департаменту вугільно-промислового комплексу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України підприємство знаходиться на тимчасово непідконтрольній українській владі території, не виконало наказ Міненерговугілля України від 15 травня 2014 року № 358 «Про реорганізацію державних підприємств з ліквідації вугледобувних, торфодобувних та вуглепереробних підприємств. Реорганізація ДОЦ «Донвуглеструктуризація» не завершена, майнові права та обов’язки, а також фінансові борги і зобов’язання на баланс ДП «ОК «Укрвуглеструктуризація» не передані (ОСОБА_4 1 а.с.14-15).

Окрім того, 29 вересня 2016 року державним виконавцем було складено відповідний ОСОБА_6 (ОСОБА_4 1 а.с.16).

Наведене стверджується матеріалами виконавчого провадження №266/2 номер за ЄДРВП: 50615571, заведених на підставі виконавчого листа № 243/10094/15-ц № 2/243/1781/2015 від 12 жовтня 2015 року та наданої на запит суду Лиманським міським Відділом державної виконавчої служби ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Донецькій області (ОСОБА_4 1 а.с.12).

Оскільки державним виконавцем винесено оскаржувану Постанову до набрання чинності Законом України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року який набрав чинності 05 жовтня 2016 року, суд, при вирішенні питання правомірності дій державного виконавця керується Законом України «Про виконавче провадження» № 606-XIV в редакції 1999 року.

Згідно із ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження” (в редакції 1999 року), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції 1999 року), державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до абзацу 1 ч.2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції 1999 року), державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Згідно із ч.1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції 1999 року), копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції 1999 року), державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції 1999 року), виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо:

1) є письмова заява стягувача;

2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

Так, згідно із п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції 1999 року), виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані за безпосередньої участі боржника).

За змістом ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» у редакції, яка діяла станом на день винесення постанови про повернення виконавчого листа без виконання:

1.Виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

2. У разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

3. Протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2-4, 9 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження", крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого частиною другою цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача.

Частина третя статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 583-VII від 19 вересня 2013 року:

4. У разі відсутності необхідних документів та відомостей кошти перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, про порядок виплати коштів з якого державний виконавець повідомляє в установленому порядку стягувача не пізніше наступного дня після перерахування коштів.

Частина четверта статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 583-VII від 19.09.2013 року :

5. Кошти, що надійшли на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, перераховуються стягувачу протягом десяти днів з дня надходження всіх необхідних для цього документів та відомостей.

Частина п'ята статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 583-VII від 19.09.2013року :

6. Перерахування коштів за рішенням суду здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у тримісячний строк з дня надходження документів та відомостей, необхідних для цього, з одночасним направленням повідомлення про виплату коштів державному виконавцю, державному підприємству або юридичній особі.

7. Державний виконавець протягом десяти днів з дня отримання такого повідомлення виносить постанову про заміну стягувача на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, з одночасним направленням повідомлення такому органу.

8. Державне підприємство або юридична особа, які визнані боржниками за рішеннями суду, зобов’язані протягом десяти днів з дня перерахування коштів відкрити рахунки в органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та проводити розрахунки виключно з цих рахунків. Положення цієї частини не поширюються на банки, сто відсотків або частка статутного капіталу яких належить державі.

За змістом п. 7 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого Постановою КМУ від 03 серпня 2011 року, у разі наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу, керівник органу державної виконавчої служби подає відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» Казначейству протягом 10 днів з дня складення державним виконавцем відповідного акта оригінал виконавчого документа разом із супровідним листом та завірені належним чином державним виконавцем копії інших матеріалів виконавчого провадження.

Відповідно до п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження в редакції від 02 червня 2016 року, виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Відповідно до чинної редакції ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», було змінено лише ч. 3 згаданої статті, відповідно до якої, протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2-4, 9 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого частиною другою цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача.

Частина третя статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законами № 583-VII від 19 вересня 2013 року, № 1404-VIII від 02 червня 2016 року:

За змістом ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»(поточна редакція),

1. Виконавчий документ повертається стягувачу, якщо:

1) стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа;

2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

Пункт 2 частини першої статті 37 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016 року:

3) стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення;

4) стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа;

5) у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з’ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров’я, у зв’язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника);

Згідно із частинами 2 та 3 статті 387 ЦПК України, у встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, діє чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Як роз’яснив Пленум Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі у пункті 18 постанови № 6 від 07 лютого 2014 року « Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд постановляє ухвалу, яка має відповідати вимогам статей 210, 213, 387 ЦПК України.

Аналіз встановлених у судовому засіданні обставин та відповідних його норм законодавства яке діяло на час винесення оскаржуваної Постанови, дозволяє дійти до такого висновку.

Так в судовому засіданні достовірно встановлено, що за рішенням суду боржником визнано Державне підприємство.

Як достовірно встановлено у судовому засіданні, Постанова про відкриття виконавчого провадження була винесена 24 березня 2016 року, і станом на 24 вересня 2016 року, тобто після спливу шести місяців з дати винесення постанови про відкриття виконавчого провадження рішення не виконане.

29 вересня 2016 року державним виконавцем винесено Постанову про повернення виконавчого листа стягувачеві без виконання на підставі п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» від 1999 року.

Аналіз норм законодавства, яке діяло на час винесення оскаржуваної постанови, дозволяє дійти до висновку, що виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». При цьому у випадку якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, державна виконавча служба має передати це рішення на виконання до Державної казначейської служби України, на підставі п. 7 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого Постановою КМУ від 03 серпня 2011 року, а саме: протягом 10 днів з дня встановлення цього факту керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до Державної казначейської служби України документи та відомості, необхідні для перерахування коштів стягувачеві.

Суд не приймає до уваги доводи державного виконавця та представника ВДВС в тій їх частині, що державний виконавець був позбавлений можливості направити рішення на виконання до Державного казначейського Управління, оскільки боржник не є клієнтом органу Казначейства в Донецькій області, оскільки за ч. 8 ст.4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», державне підприємство або юридична особа, які визнані боржниками за рішеннями суду, зобов’язані протягом десяти днів з дня перерахування коштів відкрити рахунки в органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та проводити розрахунки виключно з цих рахунків.

Суд також не приймає до уваги доводи суб’єкта оскаржування про неможливість направлення виконання рішення суду до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, з огляду на те, що державним виконавцем не було встановлено підстав для повернення виконавчого документа стягувачеві, передбачених пунктів 2-4, 9 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки за наявності інших підстав повернення виконавчого документа стягувачеві, державний виконавець повинен був діяти на підставі ч. 2 ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та п. 7 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Мінстрів України від 03 серпня 2011 року.

При цьому суд зазначає, що аналіз п. 7 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого Постановою КМУ від 03 серпня 2011 року дозволяє дійти до висновку, що єдиною умовою направлення оригіналу виконавчого документа Казначейству є наявність підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без вказівки причин повернення, на відміну ч.2 ст.4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Слід зазначити, що відсилаючи у п. 7 Порядку до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» законодавець визначив порядок за яким органу державної виконавчої служби подає оригінал виконавчого документа.

Крім того, суд зазначає, що в Запереченнях державного виконавця відсутні обґрунтування його бездіяльності щодо не повідомлення скаржниці номера спірного виконавчого провадження та ідентифікатору доступу з виконання рішення суду в справі ОСОБА_1 №243/10094/15-ц, на її звернення.

З огляду на викладене, з урахуванням Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» в ред. від 02 червня 2016 року, суд приходить до висновку, що скарга ОСОБА_1 на визнання неправомірними Постанови та бездіяльності державного виконавця Лиманського міського Відділу державної виконавчої служби ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Донецькій області при виконанні рішення суду, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 60, 69, 212, 213, 214, 383, 385-387 ЦПК України, ст.ст. 1, 4, 12, 18, 20, 25, 30, 37, 47, 82 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції 1999 року), Постановою Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі у пункті 18 постанови № 6 від 07 лютого 2014 року « Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», п. 7 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого Постановою КМУ від 03 серпня 2011 року, суд, –

УХВАЛИВ:

Визнати поважними причини пропуску строку на подання скарги ОСОБА_1 за участю заінтересованих осіб: Лиманського міського Відділу державної виконавчої служби ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Донецькій області, Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» на бездіяльність державного виконавця при виконанні рішення суду, та поновити їх.

Скаргу ОСОБА_1, за участю заінтересованих осіб: Лиманського міського Відділу державної виконавчої служби ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Донецькій області, Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» на бездіяльність державного виконавця при виконанні рішення суду – задовольнити.

Визнати незаконною Постанову державного виконавця Лиманського міського Відділу державної виконавчої служби ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Донецькій області від 29 вересня 2016 року про повернення виконавчого документа при виконанні рішення суду № 243/10094/15-ц про стягнення на користь ОСОБА_1 суми 13319,50 грн.

Визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Лиманського міського Відділу державної виконавчої служби ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Донецькій області, яка полягає у невиконанні рішення суду відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» у випадках:

а) після спливу 6 місяців з дати винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (п. 2, ст.4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень");

б) у разі наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу ( п. 7 «Порядку виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03 серпня 2011 року (у редакції постанови Кабінету Міністрів України № 45 від 30 січня 2013 року).

Зобов’язати керівника державного виконавця Лиманського міського Відділу державної виконавчої служби ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Донецькій області подати відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» Казначейству протягом 10 днів з дня складання державним виконавцем відповідного акта оригінал виконавчого документа разом із супровідним листом та завірені належним чином державним виконавцем копії інших матеріалів виконавчого провадження.

Визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Лиманського міського Відділу державної виконавчої служби ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Донецькій області, яка полягала у неповідомленні на прохання ОСОБА_1, викладеного у її зверненні № КА-5882077 від 10 жовтня 2016 року, поданому через Урядовий інтактний ОСОБА_7, номера виконавчого провадження та ідентифікатор доступу.

Зобов’язати державного виконавця Лиманського міського Відділу державної виконавчої служби ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Донецькій області повідомити ОСОБА_1 номер виконавчого провадження та ідентифікатор доступу з виконання рішення суду № 243/10094/15-ц про стягнення на користь ОСОБА_1 суми 13319,50 грн. на її електронну адресу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через Слов’янський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Ухвалу постановлено та підписано в нарадчій кімнаті в одному екземплярі.

Головуючий:

Суддя Слов’янського

міськрайонного суду

Донецької області ОСОБА_4.