Постанова № 70683931, 28.11.2017, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/1171/17

Провадження № 2-а/226/110/2017

ПОСТАНОВА

Іменем України

28.11.2017 Димитровський міський суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Салькової В.С.,

за участю секретаря судового засідання Трифонової І.О.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Самойленка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мирнограді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Димитрові Донецької області, комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання незаконними рішень та захист права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в обґрунтування якого вказав, що 19.06.2017 ним отримане рішення УПФУ в м. Димитрові Донецької області про відмову у призначенні пільгової пенсії за віком в 50 років згідно зі Списком №1. Вказане рішення прийняте з урахуванням рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області від 19.05.2017, яким не були підтверджені певні періоди його роботи на посаді коваля ручного кування у «Сніжнянському АТП №11412». З вказаними рішеннями він не згодний, вважає їх протиправними з таких підстав.

З 06.09.1982 по 04.06.2003 він працював у Сніжнянському АТП-11412, у тому числі з 05.05.1984 року по 18.05.1986 року перебував на службі в Радянській Армії. З 03.05.1983 року він був переведений ковалем ручного кування і працював на цій посаді до призову в армію та після мобілізації з неї, служба в армії була зарахована йому у пільговий стаж за Списком №1. У 1994 році відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №442 від 21.08.1992 в АТП-11412 була проведена атестація робочих місць зі шкідливими умовами праці, за результатами якої атестаційна комісія видала наказ №193 від 15.06.1994 та визнала його робоче місце таким, на якому присутні шкідливі умови праці, але право на пенсію у 50 років за Списком №1 не підтвердила. З 03.05.1983 по 15.06.1994 згідно з його особистими картками йому були надані безоплатні відпустки 21,22 та 23 січня 1988 року та 07.09.1992. Таким чином, у вказаний період він має пільговий стаж за Списком №1 згідно з постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956, який дорівнює одинадцять років один місяць та шість днів. Його трудова книжка заповнена у відповідності до вимог, що діяли на момент внесення до неї записів, вважає, що немає необхідності підтверджувати якимось чином наявні в ній записи. Право на пенсію в нього виникло 03.05.2015, але у зв'язку з проведенням АТО він не зміг вчасно звернутися до пенсійного органу. Просить суд визнати незаконними рішення УПФУ в м. Димитрові Донецької області та комісії при ГУ ПФУ в Донецькій області, зобов'язати УПФУ призначити і сплатити йому пільгову пенсію за Списком №1 за віком в 50 років з 03.05.2015.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені вимоги, обґрунтовуючи їх викладеними у позовній заяві відомостями, та наполягав на їхньому задоволенні.

Представник відповідача - управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області Самойленко А.В. надав судові письмові заперечення проти позовних вимог, згідно з якими, на думку відповідача, рішення управління про відмову у призначенні позивачу пенсії на підставі п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є законним. Відповідачем враховано, що ВАТ «Сніжнянське АТП», на якому працював позивач, є ліквідованим підприємством, тому Фондом було направлено наявні документи позивача до Комісії з питань підтвердження стажу роботи при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області відповідно до Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18-1. Рішенням комісії від 19.05.2017 ОСОБА_1 було відмовлено у підтвердженні періодів роботи з 03.05.1983 по 27.04.1984 та з 27.06.1986 по 15.06.1994 на посаді коваля ручного кування в Сніжнянському АТП №11412 з причини відсутності первинних документів, що підтверджують роботу в шкідливих умовах праці протягом повного робочого дня. До пільгового стажу позивача не включені періоди його роботи з 03.05.1983 по 27.04.1984 та з 27.06.1986 по 31.07.1992 у зв'язку з відсутністю уточнюючої довідки про пільговий характер праці та відомостей про результати атестації робочого місця, в трудовій книжці відсутні відомості про право на пенсію на пільгових умовах. Згідно зі списками виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пенсію за віком на пільгових умовах, затв. постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956, у розділах «Транспорт», «Загальні професії» посада «коваль» не передбачена, лише у розділі «Металообробка» було передбачено «кузнецы и молотобойцы на ручной ковке», що не віднесене до праці коваля у АТП. Атестаційна комісія у АТП так само не включила посаду коваля до пільгового стажу за Списком №1, отже, підстави для призначення пенсії за п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ОСОБА_1 відсутні. Просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Представник відповідача - головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області Бердник Ю.М. в судовому засіданні так само заперечувала проти заявлених вимог, посилаючись на надані судові письмові заперечення, згідно з якими комісія при головному управлінні розглянула документи позивача. Однак для розгляду не були надані документи, передбачені п.п.4 п.11 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій, затв. постановою КМУ від 12.08.1993 №637, не було надано жодного первинного документу на підтвердження роботи у шкідливих умовах праці протягом робочого дня. Без цих документів неможливо встановити, чи виконувалися роботи протягом повного робочого дня. Не заперечує, що посада, яку обіймав позивач, віднесена до Списку№1. Комісії не було надано жодних документів на підтвердження проведення атестації робочого місця. Рішення комісії вважає правомірним і просить відмовити у задоволенні позову повністю.

В подальшому відповідачем ГУ ПФУ в Донецькій області подано судові заяву про завершення судового розгляду без участі представника.

Вислухавши сторони у справі, дослідивши надані суду докази, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 15.06.2016 взятий на облік як внутрішньо переміщена особа з м. Сніжного Донецької області у м. Мирноград Донецької області (довідка від 16.06.2016 №1455024011).

15.06.2016 ОСОБА_1 звернувся до управління із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 згідно з п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Оглядом пенсійної справи позивача встановлено, що із заявою про призначення пенсії позивачем відповідачеві надано паспорт, довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, трудову книжку, військовий квиток, документи про місце проживання (реєстрації).

Пенсійне забезпечення громадян, які мають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, врегульовано частиною 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Пенсії на пільгових умовах призначаються у разі досягнення пенсійного віку та за наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абз.1 цього пункту, у період до 01.04.2024 пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 01.04.2016 по 31.03.2017 - не менше 21 року у чоловіків.

Відповідно до ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали до введення в дію цього Закону (до 01.01.1992) на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії призначаються на таких умовах: особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.

Застосування Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст.13 та ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», регулюється Порядком, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383.

Згідно з цим Порядком під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 (п.3 Порядку).

Під повним робочим днем слід вважати виконання робіт в умовах, передбачених Списком, не менш як 80% робочого часу, встановленого для працівників цього виробництва, професій чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням певних трудових обов'язків (п.2 Порядку).

Позивач, який народився 02.05.1965, на момент звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах 15.06.2016 досягнув віку, який дає йому право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1.

Статгя 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачає, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із записами трудової книжки позивача, він з 06.09.1982 по 04.06.2003 працював у Сніжнянському АТП-11412, у тому числі з 05.05.1984 року по 18.05.1986 року перебував на службі в Радянській Армії. З 03.05.1983 року він був переведений ковалем ручного кування і працював на цій посаді до призову в армію та після мобілізації з неї до звільнення з підприємства. У трудовій книжці позивача відсутні записи про його зайнятість протягом повного робочого дня на вказаній посаді.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ВАТ «Сніжнянське АТП №11412», на якому працював позивач, з 15.05.2014 ліквідовано на підставі судового рішення про припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом від 15.05.2014.

Пунктом 10 Порядку передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.

Рішенням комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при ГУ ПФУ в Донецькій області №21/138 від 19.05.2017 визначено відмовити ОСОБА_1 у підтвердженні періодів роботи з 03.05.1983 по 27.04.1984 та з 27.06.1986 по 15.06.1994 у зв'язку з відсутністю первинних документів на підтвердження шкідливих умов праці протягом повного робочого дня.

Рішенням УПФУ в м. Димитрові №1448/2 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах згідно з п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням зазначеного вище рішення комісії.

Суд не може погодитися з правомірністю вказаних рішень з огляду на таке.

Позивачем надано відповідачеві довідку ВАТ «Сніжнянське АТП-11412» №402/04 від 24.06.2003, згідно з якою він працював 03.05.1983 по 27.04.1984 та з 27.06.1986 по 15.06.1994 на підприємстві ковалем ручного кування з повним робочим днем, згідно з переліком робочих професій, затв. постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 та переліком, затв. КМ СРСР 26.01.1991 №10, в Списку №1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах і роботах зі шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, в галузі «Транспорт» та «Загальних професіях» професії коваля ручного кування немає.

В той самий час, за довідкою від 11.02.2004 №58/04, виданою ВАТ «Сніжнянське АТП-11412», ОСОБА_1 працював з 03.05.1983 по 27.04.1984 та з 27.06.1986 по 15.06.1994 на підприємстві ковалем ручного кування з повним робочим днем і ця професія відповідає Спискові №1 розділу ХІ «Металообробка» п.2 ковальсько-пресове виробництво постанови №1173 від 22.08.1956.

Відповідно до підрозділу 2 «Ковальсько-пресове виробництво» розділу XІ «Металообробка» Списку №1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах і роботах зі шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затв. постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956, дія якого розповсюджується на спірні правовідносини, право на призначення пільгової пенсії мають «ковалі та молотобійники на ручній ковці».

Розділом XI «Металообробка» підрозділ 2 «Ковальсько-пресове виробництво» Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затв. постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994, дія якого також поширювалася на спірні правовідносини, передбачено, що право на пільгову пенсію за віком мають «ковалі ручного кування».

Отже, професія позивача віднесена до професій, що дають право на пільгову пенсію за Списком №1, це підтверджено як трудовою книжкою, так і відповідними довідками.

21.08.1992 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» від 01.08.1992 №442, відповідно до п.2 якої пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, призначаються за результатами атестації робочих місць.

Пунктом 4 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах, затв. наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383, (далі за текстом Порядок) передбачено, що згідно з п.4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться у строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Зазначена постанова набула чинності з 21.08.1992. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного п'ятирічного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.

Якщо ж атестація з 21.08.1992 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.1997, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.1992 включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Наказами №193 від 15.06.1994 та №110 від 21.08.2001 Сніжнянського АТП №11412 професія коваля ручного кування за Списком №1 на пільгову пенсію не підтверджена.

Таким чином, період роботи позивача після 21.08.1992 не може бути зараховано як такий, що дає право на пільгову пенсію за п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Що стосується надання відповідачами оцінки документам, поданим позивачем, суд зазначає, що відповідно до ст.82 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

При цьому відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави; суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ).

ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі «Ковач проти України», п.59 рішення у справі «Мельниченко проти України», п.50 рішення у справі «Чуйкіна проти України»тощо).

Суд повинен оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними, іншими словами, людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав навіть теоретично.

Суд відхиляє посилання відповідачів на те, що позивачем не надано первинних документів на підтвердження пільгового характеру роботи, надані незасвідчені копії довідок, неможливо здійснити перевірку наданих відомостей у зв'язку із знаходженням документації підприємства на тимчасово непідконтрольній території України. Є вочевидь зрозумілим, що надання нових довідок, виправлення недоліків у наявних та можливість перевірки не залежить від волі позивача, оскільки підприємство ліквідоване, було розташоване на тимчасово непідконтрольній території України, де наразі відбуваються бойові дії. Отже, вимога відповідачів про надання довідок встановленого зразку завідомо є такою, що об'єктивно не може бути виконана позивачем, цю вимогу виконати неможливо a priori, у зв'язку з чим суд вважає дії відповідачів явно непропорційними, тобто вчиненими без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), тому їх не можна вважати вчиненими обґрунтовано, добросовісно та розсудливо, адже відповідачами не враховані всі обставини, що мають значення для прийняття рішення, зокрема, той факт, що первинні документи, які можуть підтвердити пільговий стаж позивача, залишилися на тимчасово непідконтрольній території і, навіть будучі наданими на вимогу позивача або відповідачів, за законом будуть вважатися недійсними та такими, що не створюють правових наслідків.

Відповідно до ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачами не наведено належного обґрунтування правомірності прийнятих рішень, під час судового розгляду вивченням наявних доказів встановлена невідповідність рішень діючому в Україні законодавству, тому рішення УПФУ в м. Димитрові №1148/2 від 15.06.2017 та комісії при ГУ ПФУ в Донецькій області №21/138 від 19.05.2017 є протиправними і підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Проаналізувавши всі докази у їх сукупності та обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та заперечення відповідачів, суд, з метою повного захисту законних прав позивача, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог з огляду на таке. В ході судового розгляду за клопотанням позивача ОСОБА_1 УПФУ в м. Димитрові були повторно надіслані до комісії при ГУ ПФУ в Донецькій області документи позивача в обсязі, який при його первісному зверненні не був спрямований до комісії. За наслідками розгляду документів комісією 03.11.2017 було прийняте рішення №43/347 про відмову у підтвердженні спірних періодів роботи позивача на вказаній ним посаді. Рішення було прийняте з тих самих підстав, як і рішення №21/138 від 19.05.2017. З наведених вище у мотивувальній частині постанови обставин суд вважає за необхідне скасувати вказане рішення, вийшовши за межі позовних вимог, оскільки це рішення порушує право позивача на пенсійне забезпечення.

Отже, прийнявши вказані рішення, відповідачі діяли поза законом, не визнавши право позивача на отримання пенсії, що призвело до його порушення, а тому воно підлягає захисту судом.

Захист права позивача суд здійснює шляхом зобов'язання управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові у відповідності до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди його роботи в у ВАТ «Сніжнянське АТП №11412» з 3.05.1983 по 27.04.1984 та з 27.06.1986 по 21.08.1992 на посаді коваля ручного кування.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача призначити і виплатити йому пенсію за віком на пільгових умовах, то ця вимога не підлягає задоволенню з огляду на таке.

На підставі п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж.

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно з п.4.7 Порядку право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Саме органи пенсійного фонду визначають правильність та повноту наданих документів для призначення (перерахунку) пенсії.

Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення, перерахунку пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий стаж позивача, підміняючи дискреційні функції УПФУ.

Отже, після скасування судом рішення відповідач зобов'язаний повторно розглянути заяву позивача від 15.06.2016 і прийняти рішення з урахуванням зарахованих судом до спеціального стажу спірних періодів праці позивача.

Також суд відхиляє вимогу позивача про призначення йому пенсії з 03.05.2015, оскільки із заявою до управління ОСОБА_1 звернувся 15.06.2016, а діюче пенсійне законодавство України не передбачає можливості призначення пенсії раніше, ніж з дня, коли особа звернулася до пенсійного органу з відповідною заявою.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.11,17-18,94,99-100,107,158-163,185-186,256 КАС України, суд

постановив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати рішення управління пенсійного фонду України в м. Димитрові №1148/2 від 15.06.2017 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах згідно з п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Визнати протиправними і скасувати рішення комісії з питань підтвердження трудового стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області від 19.05.2017 №21/138 та від 03.11.2017 №43/347 про відмову у підтвердженні ОСОБА_1 періодів роботи з 03.05.1983 по 27.04.1984, з 27.06.1986 по 15.06.1994 на посаді коваля ручного кування в Сніжнянському АТП №11412.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області у відповідності до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди його роботи в у ВАТ «Сніжнянське АТП №11412» з 3.05.1983 по 27.04.1984 та з 27.06.1986 по 21.08.1992 на посаді коваля ручного кування.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області з урахуванням наявного пільгового стажу за вищевказані періоди вирішити питання про призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах відповідно до вимог п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за його заявою від 15.06.2016.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Димитровський міський суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: В.С. Салькова