Постанова № 70679923, 22.11.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/17869/17

Провадження № 2-а/522/1937/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2017 року Приморський районний суд м.Одеси, у складі:

головуючого судді - Шенцевої О.П.,

при секретарі Соболевій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, третя особа на боці відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Флагман-К» про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась з адміністративним позовом до виконавчого комітету Одеської міської ради, за участю третьої особи на боці відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Флагман-К" про скасування рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує, тим, що вона є власницею квартири АДРЕСА_2

24.12.2015 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради було прийнято рішення №407 про встановлення тарифів з утримання будинку і споруд та прибудинкової території, розташованих за адресою: АДРЕСА_2

Вважає, що ТОВ "Флагман-К" взагалі не мало право надавати виконавчому комітету Одеської міської ради на затвердження тарифи на послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкових територій. Таке рішення є неправомірним та таким, що суперечить законодавству, а визначені тарифи є економічно необґрунтованими.

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги, просила позов задовольнити та також пояснила суду що з питань затвердження цих тарифів не проводились загальні збори ТОВ "Флагман-К".

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову. При цьому представник відповідача зазначив, що ними надані суду повний пакет документів, яки послугували прийняттю оскаржуємого рішення.

Представники третьої особи ТОВ "Флагман-К" заперечували проти задоволення позовних вимог.

Заслухавши пояснення позивачки, представника відповідача, представників третьої особи та дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка є власницею квартири АДРЕСА_2, що підтверджується відповідними правовстановлюючими документами.

Судом встановлено, що 24.12.2015 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради було прийнято рішення №407 про встановлення тарифів з утримання будинку і споруд та прибудинкової території, розташованих за адресою: АДРЕСА_2

Згідно додатку до вказаного рішення в структуру тарифів входять слідуючи послуги: прибирання сходових кліток, прибирання прибудинкової території, обслуговування димовентиляційних каналів, технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем: гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, теплопостачання, зливної каналізації, поточний ремонт конструктивних елементів, внутрішньо будинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, теплопостачання та зливної каналізації і технічних пристроїв будинку та елементів зовнішнього упорядження, розміщених на закріпленій в установленому порядку прибудинковій території (зокрема, спортивних, дитячих та інших майданчиках); технічне обслуговування ліфтів; поливання газонів, клумб, дворів; освітлення місць загального користування та підвалів, підкачування води; енергопостачання ліфтів; дератизація; дезінфекція; обслуговування димовентиляційних каналів; тощо.

Суд прийшов до висновку про відсутність рішення загальних зборів власників квартир про затвердження тарифів на послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території, розташованих за адресою: м.Одеса вул. Старорізничній,28, які встановлені рішенням виконкому від 24.12.2015 року №407.

В судовому засіданні також згідно пояснень позивачки встановлено, що в будинку по вул. Старорізничній, 28 в м. Одесі відсутні внутрішньобудинкові системи гарячого водопостачання і теплопостачання, так як згідно проекту цього будинку передбачена автономна система опалення та гарячого водопостачання, кожна квартира обладнана 2-х контурними газовими котлами виробництва фірми Меззтап(Німеччина), за допомогою яких в кожній квартирі і здійснюється опалення та гаряче водопостачання.

Згідно п. 4. Додатку до рішення був затверджений такий тариф на технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем: гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, теплопостачання, зливної каналізації у розмірі за 1 кв. м. 0,116 грн.

До переліку тарифів також включено "поливання газонів, клумб, дворів", з наданих до позову фотографій та з пояснень позивачки, судом не виявлено а ні клумб, а ні газонів та прибудинковій території, відповідач ж в свою чергу також не довів обґрунтованість включення вказаної послуги до загального переліку.

Позивачка також не погоджується із тарифом встановленим на оплату ліфта, вважає, що вказаний тариф є значно перевищеним, не обґрунтованим та нічим не підтвердженим. Додатково зазначає, що їй чиняться перешкоди у користуванні ліфтом з боку директора 3 особи ОСОБА_3

Тобто з урахуванням цих обставин відповідач в повній мірі не перевірив чи надаються взагалі такі послуги, за які встановлений відповідний тариф.

Згідно ст. 7, 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону; органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

У відповідності до положень ч. 6 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

У відповідності до положень ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" N 1875-IV від 24.06.2004 відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні та інші послуги.

Частинами 2, 3 ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Згідно листа від 30.11.2012р. №7/10-19373 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України "Щодо погодження /затвердження/ тарифів органами місцевого самоврядування внесків на житлово-комунальні послуги для ОСББ та ЖБК" від 30.11.12 р. № 7/10-19373 вбачається, що Відповідно до статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" до виключної компетенції загальних зборів членів об'єднання відноситься, зокрема, затвердження кошторису і балансу об'єднання, а також визначення розмірів внесків та платежів членами об'єднання.

Ні зазначеним законом, ні іншими законодавчими актами України не передбачено затвердження або погодження органами місцевого самоврядування розмірів внесків та платежів, визначених загальними зборами власників.

Однак, на практиці мають місце окремі випадки, коли органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади вимагають від ОСББ затвердити чи погодити визначений загальними зборами ОСББ розмір внесків та платежів на утримання будинку та прибудинкової території (зокрема, при вирішенні питання про надання споживачам, які мешкають у будинках ОСББ, пільг та субсидій на оплату житлово-комунальних послуг). Нерідко це пов'язано із помилковим ототожненням внесків (зборів, платежів) на утримання будинку, визначених загальними зборами ОСББ, із тарифом на житлово-комунальну послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (який дійсно відповідно до статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" підлягає встановленню органами місцевого самоврядування).

У зв'язку з цим суд вважає, що ТОВ "Флагман-К", як про це вже зазначалося у листі Мінрегіону від 26.04.2011 №7/15-4687, не є виробником або виконавцем житлово-комунальних послуг відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Тож й не надає, і не виробляє таких послуг, а відтак і не формує цін чи тарифів на послуги, які би підлягали встановленню (затвердженню) органами місцевого самоврядування.

Слід враховувати, що утримання будинку і прибудинкової території ОСББ може забезпечуватися (і на практиці забезпечується) як самим ОСББ, так і відповідними суб'єктами господарювання (виконавцями послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій).

У разі, якщо утримання будинку і прибудинкової території ОСББ здійснюється відповідним підприємством - виконавцем послуг з утримання на підставі договору з об'єднанням, то свої послуги об'єднанню таке підприємство повинне надавати за тарифами, встановленими органами місцевого самоврядування. Провести розрахунок такого тарифу та надати його для встановлення органу місцевого самоврядування повинне відповідне підприємство згідно із Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869.

Ті ОСББ, які самостійно (власними силами та/або з залученням на договірній основі інших юридичних та фізичних осіб) забезпечують утримання будинку і прибудинкової території, при визначенні розміру внесків (платежів) на утримання будинку і прибудинкової території повинні виходити з розміру витрат на утримання будинку і прибудинкової території, передбачених кошторисом об'єднання, який відповідно до статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" затверджується загальними зборами. При цьому з метою безпечного та комфортного проживання людей у багатоквартирному житловому будинку чинним законодавством регламентовано процес обслуговування та утримання будинку як єдиного цілісного комплексу конструкцій та мереж. Отже, при визначенні складу витрат на утримання будинку і прибудинкової території, які включаються до кошторису ОСББ, слід керуватися Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими Наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 № 76.

Враховуючи викладене слід зазначити, що визначений загальними зборами власників розмір внесків (платежів) на утримання будинку і прибудинкової території не потребує затвердження чи погодження органами державної влади чи місцевого самоврядування; розмір внесків (платежів) на утримання будинку і прибудинкової території повинен визначатися виходячи із затвердженого в кошторисі об'єднання розміру витрат на ці цілі; склад витрат на утримання будинку і прибудинкової території слід визначати згідно з Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій.

Таким чином, при дотриманні вимог Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій забезпечуватиметься об'єктивний підхід до визначення переліку складових витрат з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які мають здійснюватись у кожному конкретному будинку.

Судом також встановлено, що ТОВ "Флагман-К" самостійно та з залученням на договірній основі інших юридичних чи фізичних осіб (вивезення побутових відходів, споживання електроенергії і т.д.) забезпечують утримання будинку і прибудинкової території. Розпорядження та використання коштів здійснюється на підставі статуту та затвердженого загальними зборами кошторису надходжень та витрат.

ТОВ "Флагман-К" не є виробником або виконавцем ЖКП відповідно до Закону «Про житлово-комунальні послуги», тож воно не надає і не виробляє цих послуг, а отже, і не формує тарифів на послуги, які б підлягали встановленню органами місцевого самоврядування.

Таким чином, відповідно до діючого законодавства встановлення тарифів на послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території, для ТОВ "Флагман-К" не потребує встановлення рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради, тобто органом місцевого самоврядування.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У відповідності до положень п. 1. ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Тобто предметом розгляду спору можуть бути, рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до вимог частини 2 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Таким чином, особа має право оскаржити нормативно-правовий акт не лише тоді, коли щодо неї застосовано цей акт, а й на майбутнє - щоб запобігти такому застосуванню, але за умови, що така особа є суб'єктом відповідних правовідносин.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з висновком ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" (рішення від 18 липня 2006 року) кожен доречний і важливий аргумент особи має бути проаналізований і одержати відповідь суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень, суд вважає, що доцільне позов задовольнити.

Згідно ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала не знайде підстав для поновлення строку.

Підстави для поновлення строку були розглянуті судом за клопотанням позивача та строки звернення до суду з даним позовом були поновлено.

Основними вимогами до рішення суб'єкта владних повноважень в спірних правовідносинах є законність такого рішення (тобто правильне застосування норм матеріального права) та дотримання при його прийнятті вимог процесуальних норм (тобто, норм, які встановлюють процедуру прийняття даного рішення).

Відповідно до вимог чинного законодавства України рішення суб'єкта владних повноважень повинно відповідати як вимогам законності (тобто правильне застосування норм матеріального права), так і бути прийнятим у точній відповідності до встановленої законом процедури (дотримання процесуальних норм).

Виконавчий комітет Одеської міської ради виконує функцію органу місцевого самоврядування.

Відповідач в силу положень частини 2 статті 71 КАС України не спростував повністю покликання позивача і не довів суду відповідність оскаржуваних рішень вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 11, 12, 17, 86, 158-163, 167 КАС України, статті 28, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду зі адміністративним позовом.

Позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, третя особа на боці відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Флагман-К» про скасування рішення - задовольнити.

Скасувати рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради № 407 від 24.12.2015 року про встановлення тарифів з утримання будинку і споруд та прибудинкової території, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Старорізнична, 28 для ТОВ «Флагман-К».

Постанову може бути оскаржено до Одеського адміністративного апеляційного суду шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя

22.11.2017