Рішення № 70679445, 29.11.2017, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/8877/17

Провадження № 2/520/8444/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2017 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Луняченка В.О. ,

при секретарі - Нефедової Г.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства « Комерційний банк « Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення частки заборгованості по кредитно-заставному договору OD42AA00000424 від 07.08.2008 року,-

ВСТАНОВИВ:

31.07.17 року Публічне Акціонерне Товариство Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» звернувся до суду з позовними вимогами до ОСОБА_3 про стягнення на їх користь з заборгованості по кредитному договору №OD42AA00000424 укладеному 07.08.2008 року, у розмірі - 4055,59 дол. США, що за курсом відповідно до службового розпорядження НБУ від 15.06.2017 року складає 105485,90 гривень, яка складається з заборгованості по відсоткам за користування кредитом за період з 08.09.2009 року по 15.06.2017 року, мотивуючи позовні вимоги тим, що між позивачем та ОСОБА_3 07.08.2008 року було укладено кредитний договір №OD42AA00000424 відповідно до якого позичальник отримав від банку кредит у розмірі 28686,82 дол. США, терміном до 05.08.2011 року на відповідних умовах його погашення та сплати відсотків за його користування. Відповідно договору, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати. Відповідач повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору.

Згідно договору у випадку порушення зобов'язань за кредитним договором. Відповідач сплачує Банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.

Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором № 0042АА00000424. Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач зобов'язання за вказаним Договором не виконав.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором Відповідач станом на 15.06.2017 року має заборгованість - 182093,98 [Долар США], яка складається з наступного:

-29598,32 [Долар США] - заборгованість за кредитом (тілом кредиту);

-6311,88 [Долар США] - заборгованість по відсоткам за користування кредитом;

-1389.52 [Долар США] - заборгованість по комісії за користуванням кредитом;

-144794,26 [Долар США] - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором;

Кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь яку частину суми заборгованості за кредитом. Таким чином, заборгованість до стягнення становить 4055,59 [Долар США], яка складається з наступного:

-4055,59 [Долар США] - заборгованість по відсоткам за користування кредитом за період з 08.09.2009 по 15.06.2017рр.

-Неналежне виконання позичальником зобов'язань з повернення позичених коштів стало причиною для звернення до суду з відповідним позовом.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просить їх задовольнити, однак пояснити суду чому саме заборгованість за відсотками просить стягнути з відповідача у сумі 4055,59 дол. США при наявності загальної заборговансоті за кредитним договором 182093,98 дол. США , при тому, що згідно наданих розрахунків заборгованість по відсоткам за корситування кредитом становить 6311,88 дол. США, пояснити не зміг.

Представник відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_1, діючий на підставі довіреності в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, підтримуючи надані суду заперечення проти позову просить у позові відмовити в повному обсязі, на запитання суду пояснив, що факт укладення договору визнають, але не визнають факту видачі кредиту в іноземній валюті. Представник відповідача наполягає на застосуванні судом позовної давності

Суд, проаналізувавши надані доказі, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Правовідносини між сторонами по справі є цивільно - правовими та урегульовані положеннями ЦК України у редакції 2003 року, яка діяла на момент виникнення правовідносин та діє на момент ухвалення рішення по справі.

Як встановлено у судовому засіданні, між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 07.08.2008 року було укладено кредитний договір №OD42AA00000424 відповідно до якого позичальник отримав від банку кредит у розмірі 28686,82 дол. США, терміном до 05.08.2011 року на відповідних умовах його погашення та сплати відсотків за його користування. Підставою звернення банка до суду є порушення зобов'язання зі сторони відповідача кредитного договору, а саме несплата заборгованості за кредитом, відсотки за його користування, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплата комісії.

Відповідно договору, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати. Відповідач повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору.

Останній платіж по договору ОСОБА_3 було зроблено 30.03.2009 року. А 31.07.2017 року Публічне Акціонерне Товариство Комерційний банк «Приват Банк» звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором до відповідача ОСОБА_3, тобто після того як сплив строк позовної давності.

Також суд звертає увагу на той факт, що відповідно до кредитно- заставного договору №OD42AA00000424 від 07.08.2008 року пункотом 14.11 якого передбачено, що сторони встановлюють строки позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, винагороди та процентів за користування кредитом, неустойки тривалістю 5 років.

Згідно з вимогами ст. 258 ч.2 п.1 ЦК України позовна давність в одни рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позивач не надав доказів, які б свідчили про поважність пропуску строку позовної давності.

Враховуючи, що погашення чергового платежу мало місце 30.03.2009 року, а позовна заява подана 31.07.2017 року, сплинув строк позовної давності загальний та строк позовної давності встанволений договором, в зв'язку з чим даний позов не може бути задоволено. Оскільки умовами договору (графіком погашення кредиту) встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а тому і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Відповідно до ст. 525 ЦK України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено законом чи договором.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 256 ЦК Українипозовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права, або інтересу.

Відповідачем заявлено вимогу щодо застосування судом строків позовної давнини.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 72 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Згідно ст. 267 ч. 3 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, про що було вказано в заяві відповідача ОСОБА_3, а також його представником у судовому засіданні.

Як вбачається із штампа вхідної кореспонденції позовна заява позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором надійшла на адресу суду лише 31.07.2017 року. Крім цього у змісті позовної заяви позивач не просить поновити пропущений строк позовної давності, а також не зазначає причин його поновлення.

Враховуючи те, що ПАТ КБ «Приват Банк» звернувся в суд із вимогою про захист свого цивільного права - стягнення заборгованості за кредитним договором з пропуском трьохрічного строку позовної давності, це згідно вимог ч. 4 ст. 267 ЦК України є підставою для відмови у позові.

Зважаючи на наведене в задоволенні позову ПАТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, слід відмовити, оскільки позивачем пропущений трирічний строк звернення до суду за захистом своїх прав.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.3, 7, 8, 10, 11, 15, 209, 212-215, 223, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства « Комерційний банк « Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення частки заборгованості по кредитно-заставному договору OD42AA00000424 від 07.08.2008 року у вигляді заборгованості по відсоткам за користування кредитом за період з 08.09.2009 по 15.06.2017 року у розмірі 4055,59 доларів США.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Луняченко В. О.