Постанова № 70677166, 30.11.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2017 р. Справа№ 910/10565/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Мартюк А.І.

Зубець Л.П.

при секретарі Шмиговській А.М.

за участю представників:

від позивача - Якубовський Д.Є. (довіреність №25/Д від 08.09.2017 р.)

від відповідача - Поддимай А.Б. (довіреність б/н від 21.09.2017 р.)

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування»

на рішення господарського суду міста Києва від 07.09.2017 р.

у справі №910/10565/16 (суддя Пінчук В.І.)

за позовом Приватного підприємства «Будпостач»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування»

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Будпостач» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» про стягнення 1381750,70 грн. страхового відшкодування.

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.09.2017 р. позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1381750,70 грн. страхового відшкодування та 20726,26 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято за недоведеності обставин, які судом визнано доведеними, невідповідності висновків суду обставинам справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив відмовити в її задоволенні, рішення залишити без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скаргу задовольнити, рішення скасувати, в позові відмовити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

06.02.2015 р. між ПП «Будпостач» (страхувальник) та ПрАТ «Страхова компанія «Альфа Страхування» (страховик) був укладений договір добровільного страхування майна юридичних осіб № 017.0808173.902.

Предметом вказаного договору страхування є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача), що не суперечить чинному законодавству України, пов'язані із володінням, користуванням та розпорядженням майном, що зазначене у п. 5 договору страхування, а саме рухоме майно (товари), згідно додатку № 2 до договору страхування (а.с. 14, т. 1).

Страхова сума за договором страхування становить 240000000,63 грн.

15.05.2015 р. позивач повідомив відповідача про настання страхового випадку та надав останньому всі необхідні документи для отримання страхового відшкодування на підставі договору страхування майна юридичних осіб № 017.0808173.902 від 06.02.2015 р.

Відповідач листом від 17.09.2015 р. № 0523.211.15.01-0355.09 відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на те, що пошкодження товарно-матеріальних цінностей відбулось внаслідок дії на них дощової води в результаті протікання даху. Причиною протікання даху стало пошкодження (наявність дефектів) покрівельного матеріалу у вигляді розтріскування, відшарування, здуття рулонного гідроізолюючого шару, в результаті чого ймовірно і відбулось попадання води під гідроізолюючий матеріал покрівлі, і, як наслідок, пошкодження майна. Згідно з п. 2.3.8 частини Б Договору, розділу «Виключення зі Страхових випадків і обмеження страхування», Страховик не відшкодовує збитки, що виникли внаслідок «проникнення в застраховані приміщення (будівлі, споруди) або в приміщення, де знаходиться застраховане майно дощу, снігу, граду або бруду через незачинені вікна, двері, не відремонтовану покрівлю або інші отвори в будинках, якщо ці отвори не виникли внаслідок стихійного лиха.

Таким чином, ПрАТ «СК «Альфа Страхування» повідомив позивача про відмову у виплаті страхового відшкодування, оскільки в страхової компанії відсутні підстави для відшкодування збитку.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 15.05.2015 р. із застрахованим майном страхувальника трапилась подія за ознаками страхового випадку, передбаченого п. 2.4.3 частини Б договору страхування, а саме: внаслідок сильного дощу відбулось пошкодження рухомого майна (торгово-матеріальних цінностей), розміщеного за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 1.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Страховий випадок це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі (ст. 8 Закону України «Про страхування»).

Страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку (ст. 9 Закону України «Про страхування»).

Пунктом 3 ст. 20 Закону України «Про страхування» передбачено, що страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Згідно п. 9.2 ст. 9 частини А договору страхування, майно позивача застраховане від наступних стихійних явищ, а саме: повінь/паводок, буря, ураган, вихор, смерч, шквал, шторм, град, сильний дощ (злива), землетрус, зсув ґрунту, сель, гірські обвали, схід снігових лавин; осідання, провал ґрунту; затоплення ґрунтовими водами; тиск снігового покрову; надзвичайні для даної місцевості морози та сильні снігопади, ожеледь.

Відповідно до п. 2.4.3 частини Б договору страхування, сильний дощ (злива) - це інтенсивні дощі з великими краплями, які нерідко супроводжуються грозами, а іноді градом. Інтенсивність зливових дощів становить від 0,5 до 1 мм і більше на хвилину.

Подія, що трапилась 15.05.2015р. за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 1 із застрахованим майном страхувальника є страховим випадком, який передбачений п. 2.4.3 частини Б Договору страхування, зокрема це підтверджується довідкою Українського гідрометеорологічного центру № 01-20/684 від 04.06.2015 р., згідно якої вночі 15 травня 2015 року через територію Києва та Київської області проходив активний атмосферний фронт, який зумовив сильні дощі. За оперативними даними метеорологічної станції Київ (пр-т Науки, 37) вночі 14 травня опадів не було, вдень помірний дощ - кількість опадів становила 4 мм; вночі 15 травня сильний дощ - кількість опадів становила 28 мм, вдень слабкий дощ кількість опадів становила 0,0 мм.

У зв'язку з великою інтенсивністю дощу в пониженнях рельєфу міста та безстічних місцях накопичувались значні маси води.

Згідно з нормативними документами, прийнятими в Гідрометслужбі України, гроза, дощ з кількістю опадів 15-49 мм за 12 год. і менше вважається небезпечним явищем (а.с. 106, т.1).

Відповідно до п. 2.3.8 ч. Б договору, розділу «Виключення зі страхових випадків і обмеження страхування», страховик не відшкодовує збитки, що виникли внаслідок «проникнення в застраховані приміщення (будівлі, споруди) або в приміщення, де знаходиться застраховане майно дощу, снігу, граду або бруду через незачинені вікна, двері, не відремонтовану покрівлю, або інші отвори в будинках, якщо ці отвори не виникли внаслідок стихійного лиха.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач до настання страхового випадку зобов'язався у випадку страхової події здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, не мав жодної претензії щодо місця знаходження майна (складу в якому знаходиться майно), не мав жодної претензії щодо того, як та яким чином був відремонтований дах, чи взагалі він був відремонтований (тобто прийняв в тому стані як є), уклавши відповідний договір із страхувальником та отримавши відповідний страховий платіж, оцінив ступінь ризику щодо об'єкту страхування та приміщення в якому знаходиться об'єкт страхування.

Умовами договору добровільного страхування майна юридичних осіб №017.0808173.902 від 06.02.2015 р. (п.п. 4.4.1, 4.4.3. п. 4.4 ст. 4 договору) передбачено, що страховик має право перевіряти достовірність наданих йому страхувальником відомостей, вимагати додаткові документи, що мають значення для визначення ступеня ризику, а також перевіряти документацію страхувальника в частині, що стосується цього договору у будь - який момент строку його дії.

Здійснювати огляди місця страхування при укладанні договору та під час його дії, повідомляти страхувальника про виявлені несприятливі обставини і давати рекомендації з метою запобігання страхових випадків.

У випадку підвищення ступеня ризику щодо об'єкту страхування вимагати від страхувальника переоформлення договору (за умови письмового погодження з вигодо набувачем, включаючи сплату додаткового страхового платежу або припинити дію договору після відмови страхувальника на умовах, передбачених цим договором.

Також матеріали справи не вказують на те, що покрівля будівлі складу на час залиття знаходилась в незадовільному стані.

Вказаний факт узгоджується з висновком експерта за результатами проведення на виконання ухвали суду судової будівельно-технічної експертизи від 22.05.2017 р. № 633, згідно якого проведені ремонтні роботи ТОВ «Ай-Ті-Ай Сервіс» (на підставі договору №12/6/14 на виконання поточного ремонту покрівлі на будівлі складу Хімволокно 1 (перша) черга від 12.06.2014 р.) за своїм обсягом є такими, щоб вважати покрівлю на будівлі складу Хімволокно 1 (перша) черга по вул. Магнітогорській в м. Києві відремонтованою та такою, що захищає приміщення складу від впливу опадів.

Також в експертному висновку зазначено, що в матеріалах справи відсутні документальні дані щодо незадовільного технічного стану покрівлі на будівлі складу Хімволокно 1 (перша) черга по вул. Магнітогорській в м. Києві на будь-яку дату, в тому числі до та після дати залиття, в зв'язку з чим, причинний зв'язок між незадовільним технічним станом покрівлі на будівлі складу і залиттям приміщення вказаного складу внаслідок дії великого обсягу дощових опадів (кількість опадів 28 мм за ніч) не розглядається. Внаслідок дії великого обсягу дощових опадів (кількість опадів 28 мм за ніч) можливе утворення таких пошкоджень рулонного килиму як здуття та розшарування гідроізоляційного слою (рулонної покрівлі), проте, пошкодження верхнього шару у вигляді розтріскування може утворитись, навпаки, внаслідок дії високих температур та довготривалої експлуатації. Визначити, чи були завдані пошкодження покрівлі на будівлі складу Хімволокно 1 (перша) черга по вул. Магнітогорській в м. Києві, внаслідок яких відбулося залиття приміщень вказаного складу, тією саме зливою, 15.05.2015 р., не вбачається можливим. (а.с. 32, т.3).

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи наявні документи, що підтверджують виконання поточного ремонту покрівлі на будівлі складу Хімволокно 1 (перша) черга по вул. Магнітогорській в м. Києві (договір ремонту покрівлі та акт приймання виконаних будівельних робіт) (а.с. 84-91, т. 1). Тому, враховуючи відсутність претензій з боку відповідача до приміщення, в якому перебувало застраховане майно, колегія вважає, що покрівля складу Хімволокно 1 (перша) черга по вул. Магнітогорській в м. Києві була відремонтованою та такою, що захищала приміщення складу від впливу опадів. Крім того з пояснень сторін вбачається, що до моменту настання страхового випадку нарікань щодо проникнення води через покрівлю складу не було.

Тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутній причинний зв'язок між незадовільним технічним станом покрівлі на будівлі складу і залиттям приміщення вказаного складу внаслідок дії великого обсягу дощових опадів (кількість опадів 28 мм за ніч).

Інші докази сторін щодо стану покрівлі будівлі складу Хімволокно 1 (перша) черга по вул. Магнітогорській в м. Києві, як такі, що базуються на припущеннях, не беруться судом до уваги

Щодо розрахунку розміру страхової виплати, колегія суддів зазначає наступне.

Фактом настання страхового випадку, передбаченого п. 2.4.3 частини Б договору страхування, є саме пошкодження рухомого майна (торгово-матеріальних цінностей), що розміщені за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, внаслідок сильного дощу.

Відповідно до п. 6.12. договору, страховик здійснює виплату страхового відшкодування в межах встановлених страхових сум (лімітів відшкодування) за окремими видами/групами майна, страховими ризиками та випадками, передбаченими в п. 9 частини А цього договору.

Згідно п. 9 частини А договору, зазначені страхові випадки відповідно до яких відбувається страхове відшкодування.

За договором страхування, п. 5.1. договору частина А, встановлений ліміт страхового відшкодування, з зазначенням застрахованого майна (рухоме майно (товари в обороті), який встановлений на рівні 240000000,63 грн.

Страхова сума щодо рухомого майна (торгово-матеріальних цінностей), що розміщені за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 1 становить 13175000,63 грн.

Визначення вартості страхового відшкодування, на які посилається відповідач зазначені в п.п. 6.14.1. п. 6.14. договору в якому зазначено, що розмір збитку визначається при втраті застрахованого майна - в розмірі його дійсної вартості на день настання страхового випадку, та в межах страхової суми з відрахуванням вартості залишків майна, що придатні для реалізації або здачі в металобрухт, утиль тощо (вартість ліквідації).

Витрати на відновлення згідно договору страхування включають: п. 7.17.1.1. витрати на матеріали, деталі і запчастини, необхідні для ремонту; п. 7.17.1.2. витрати на оплату ремонтних робіт з метою відновлення пошкодженого майна; п. 7.17.1.3. витрати на транспортування матеріалів, вузлів і деталей до місця проведення відновлювальних/ремонтних робіт; п. 7.17.1.4. інші витрати, необхідні для відновлення застрахованого майна до стану, в якому воно знаходилось безпосередньо перед настанням страхового випадку.

На вимогу відповідача, позивачем були надані необхідні документи для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування (балансову довідку про дійсну вартість майна на день настання страхового випадку; акт огляду та діагностики; акт про наслідки залиття; акт перевірки залитого товару; акт на ремонт пошкодженого товару; комерційну пропозицію на друк інструкції тощо). Також до розміру страхового відшкодування, який повинен бути відшкодований відповідачем, позивач заявив витрати, пов'язані з діагностикою пошкодженого товару, в розмірі 129769,76 грн.

Таким чином, з урахуванням п.п. 6.14, 7.17 ч. Б Договору страхування, розмір страхового відшкодування, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 1381750 грн. 70 коп., що не перевищує ліміт виплат по відповідній групі товарів за договором страхування.

За розрахунком відповідача, у разі якщо припустити доведеність настання страхового випадку, документально підтверджений розмір збитку, завданий відповідачу, відповідно до умов договору страхування, становить 517851,13 грн. (а в інших поясненнях, - 451976,13 грн.).

З цього приводу колегія зазначає, що зазначений відповідачем розмір страхового відшкодування зроблений в розмірі середнього значення балансової вартості пошкодженого товару, що суперечить умовам договору страхування. Крім того, як зазначає представник позивача, середнє значення балансової вартості пошкодженого товару визначалась за партіями товару, що на момент настання страхового випадку вже була реалізована та, відповідно, була відсутня на складі. Керуючись положеннями договору страхування страхове відшкодування складається з витрат на відновлення пошкодженого товару, що включає в себе додаткові витрати, понесені позивачем.

Щодо корегування розміру страхового відшкодування із врахуванням франшизи, колегія зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування» страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно ч.ч.1-2 ст. 9 Закону України «Про страхування» страховою сумою є грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. А страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Разом із тим, відповідно до ч. 18 ст. 9 Закону України «Про страхування», франшизою визнається частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Водночас до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток (ст. 27 Закону України «Про страхування»).

Системний аналіз вищенаведених норм Закону України «Про страхування» дає підстави для висновку, що страхову суму (страхове відшкодування), що виплачується страхувальнику в межах завданої йому шкоди, не можна ототожнювати зі збитками, яких зазнає страховик при здійсненні ним відповідних виплат.

З огляду на заявлені вимоги та предмет позову, під час розгляду цієї справи не встановлювалась особа, відповідальна за утримання в належному стані прилеглої до складу території, приміщень та даху складського приміщення, де зберігалось застраховане майно. Відтак не були предметом дослідження й умови договорів оренди (суборенди) складського приміщення, власником якого згідно матеріалів справи є ТОВ «Ай-Ті-Ай Сервіс», орендарем ТОВ «Адоніс проект», а суборендарем ПП «Будпостач».

Отже, виплативши позивачу страхове відшкодування та зазнавши таким чином відповідних збитків, відповідач не позбавлений права зворотної вимоги до особи, відповідальної за утримання в належному стані прилеглої до складу території, даху приміщення та, власне, самого приміщення, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, в разі встановлення вини першої. При цьому вбачається, що сума збитків, яких зазнає відповідач, здійснивши виплату позивачу страхового відшкодування, буде розраховуватись у цьому випадку у межах фактичних витрат страховика із вирахуванням франшизи, за заявленим ним відповідним регресним позовом.

Щодо доводів відповідача про відсутність ознак страхового випадку «сильний дощ», колегія зазначає, що вони спростовуються довідками Гідрометеорологічного центру, що долучені до матеріалів справи.

Доводи відповідача про необґрунтованість розрахунку розміру страхової виплати не підтверджено матеріалами справи, спростовуються відповідними положеннями договору страхування та не перевищує ліміт виплат по відповідній групі товарів.

Щодо посилань відповідача на незадовільний стан покрівлі складського приміщення, колегія зазначає, що вказані доводи не підтверджено належними доказами. При цьому наявний в матеріалах справи сюрвейєрський звіт від 18.08.2015 р. № 70015052015 до уваги не приймається, оскільки його було проведено не за ухвалою суду, а за замовленням відповідача та покладено останнім в основу при відмові у виплаті страхового відшкодування.

Наданий відповідачем в судовому засіданні апеляційної інстанції висновок № 26-10-17/К1 від 26.10.2017 р. також колегією до уваги не приймається з огляду на те, що його було складено після винесення судом першої інстанції рішення, що оскаржується.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення 1381750,70 грн. судового збору є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем, в порушення зазначеної норми, належним чином апеляційну скаргу не обґрунтовано, доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не наведено.

З огляду на викладене, посилання скаржника на те, що рішення суду першої інстанції прийнято за недоведеності обставин, які судом визнано доведеними, невідповідності висновків суду обставинам справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Крім того, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду та не підтверджуються наявними матеріалами справи.

Тому колегія суддів вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 07.09.2017 р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 07.09.2017 р. у справі №910/10565/16 залишити без змін.

Справу №910/10565/16 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді А.І. Мартюк

Л.П. Зубець