Ухвала суду № 70677134, 01.12.2017, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

УХВАЛА

"01" грудня 2017 р.Справа № 922/1220/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

без виклику представників сторін

розглянувши матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Царьової Людмили Анатоліївни, м. Нова-Каховка до Державний реєстратор прав на нерухоме майно Федоренко Андрій Іванович, м. Харків, , Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області, м. Харків, Державна казначейську службу України, м. Київ про стягнення коштів у розмірі 2 043 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, фізична особа-підприємець Царьова Людмила Анатоліївна, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до першого відповідача, державного реєстратора прав на нерухоме майно Федоренка Андрія Івановича, другого відповідача, Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області, про стягнення з Держави на користь позивача збитків у розмірі 2 043 000,00 грн., зобов'язання другого відповідача відшкодувати з рахунку державного бюджету України на користь позивача 2 043 000,00 грн. збитків.

Згідно статті 129 Конституцій України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Відповідно до частини 2 статті 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 травня 2017 року у справі № 922/1220/17 залучено до участі у справі іншого відповідача, а саме - Державну казначейську службу України (адреса: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, ЄДРПОУ 37567646); направлено матеріали справи за виключною підсудністю до господарського суду міста Києва (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-в).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14 листопада 2017 року ухвалу господарського суду Харківської області від 23 травня 2017 року по справі № 922/1220/17 скасовано в частині направлення матеріалів даної справи за виключною підсудністю до господарського суду міста Києва. В іншій частині ухвалу залишено без змін.

Суддя Калініченко Н.В., з метою уникнення сумнівів у її неупередженості при розгляді справи № 922/1220/17, вважає за необхідне заявити самовідвід, виходячи з наступного.

Висновок про направлення матеріалів справи № 922/1220/17 за виключною підсудністю до господарського суду міста Києва, зроблений судом на підставі того, що ухвалою суду від 23 травня 2017 року залучено до участі у справі іншого відповідача, а саме - Державну казначейську службу України, яка є центральним органом виконавчої служби, а відповідно до ч. 5 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України дана справа, за правилами виключної підсудності, підлягає розгляду в господарському суді міста Києва. Така позиція судді Калініченко Н.В. повністю узгоджується з позицією Вищого господарського суду України, висловленою в п. 20.6 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24 жовтня 2011 року № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" відповідно до якого, якщо господарський суд, який прийняв справу до свого провадження з додержанням правил підсудності, залучив іншого відповідача чи замінив неналежного відповідача і у зв'язку з цим справа стала підсудною іншому господарському суду, питання про підсудність визначається за правилом частини третьої статті 17 ГПК, за винятком випадків, коли наслідком змін на стороні відповідача стає виключна підсудність справи.

Законом України "Про ратифікацію конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Першого протоколу та протоколів № 2, № 4, № 7 та № 11 до Конвенції", поширенням на Україну юрисдикції Європейського суду з прав людини, прийняттям Закону України "Про ратифікацію Протоколів № 12 та № 14 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод", з огляду на приписи ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і ст. 4 ГПК України господарські суди у процесу здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватись нормами зазначених документів, ратифікованих законами України. Відповідно до ч. 1 ст. 1 цього Закону Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Водночас, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд. Право на суд покриває надзвичайно широке поле різноманітних категорій - воно стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур. Своєрідним механізмом, який дозволяє розуміти, тлумачити та застосовувати Конвенцію є практика Європейського суду з прав людини, яку він викладає у своїх рішеннях.

Виходячи вище зазначеного, на внутрішнє переконання судді Калініченко Н.В., у разі розгляду даної справи в господарському суді Харківської області мало б місце порушення господарським судом принципу права на справедливий судовий розгляд належним судом виходячи з вимог ч. 5 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції.

Відповідно до частини 1 статті 20 ГПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо, зокрема, буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. Суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, постанови, прийнятої за його участю, або у перегляді прийнятих за його участю рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами.

Враховуючи викладене, з метою уникнення сумнівів у неупередженості судді Калініченко Н.В. при розгляді справи № 922/1220/17, суддя Калініченко Н.В вважає за необхідне заявити заяву про самовідвід.

Керуючись ст. ст. 20, 86 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Заяву судді Калініченко Н.В. про самовідвіду справі № 922/1220/17 задовольнити.

Суддя Н.В. Калініченко

справа № 922/1220/17