Ухвала суду № 70676083, 23.11.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 646/2962/17 Головуючий суддя І інстанції Сорока О. П.

Провадження № 22-ц/790/4403/17 Суддя доповідач Карімова Л.В.

Категорія: договірні

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного

суду Харківської області в складі:

головуючого - Карімової Л.В.,

суддів колегії: Бурлака І.В.,

Яцини В.Б.,

за участю секретаря Колесник О.Е.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» в особі представника Брек Людмили Олегівни на рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 19 травня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

24 квітня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Кредитні ініціативи» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості у розмірі 28802 грн. 37 коп., з яких: заборгованість за кредитом 8057,81 грн., заборгованість по відсоткам 13 477,61 грн., пеня за рік 7266,95 грн. Також просило стягнути понесені позивачем судові витрати у розмірі 1600 грн. по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог посилалося на те, що 06 квітня 2006 року між Акціонерним комерційний промислово-інвестиційним банком та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №30/98, за умовами якого банк надав відповідачеві кредит у сумі 15 000,00 грн.

Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_4 взятих на себе зобов'язань утворилася заборгованість, яка рішенням Червонозаводського районного суду м.Харкова від 02.03.2009 року у справі № 2-273/09 стягнута зі ОСОБА_4 на користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку у розмірі 8 876,04 грн.

17.12.2012 року між Публічним акціонерним товариством (ПАТ) «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТОВ «Кредитні Ініціативи» було укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Кредитні ініціативи» було зобов'язано передати грошові кошти в розпорядження ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», а ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» було зобов'язано відступити ТОВ «Кредитні ініціативи» свої права грошових вимог, в тому числі щодо боржника ОСОБА_4

Проте, ОСОБА_4 неналежно виконує взяті на себе зобов'язання, в результаті чого станом на 01.12.2016 р., має прострочену заборгованість за вищевказаним кредитним договором у загальному розмірі 28 802,37 грн.

Рішенням Червонозаводського районного суду міста Харкова від 19 травня 2017 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ «Кредитні ініціативи».

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Кредитні ініціативи» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, безпідставність висновків суду, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що ОСОБА_4 добровільно не виконав рішення суду першої інстанції та не скористався можливістю, наданою державним виконавцем про добровільне погашення боргу. Подання ОСОБА_4 заяви про стягнення з нього 20% з отриманої пенсії в рахунок погашення боргу, є лише поданим документом, який не створює правових наслідків.

Вислухавши пояснення позивача, перевіривши відповідно до вимог ч.1 ст. 303 ЦПК України матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ «Кредитні ініціативи», суд першої інстанції виходив із того, що заборгованість за кредитом у розмірі 8 057,81 грн. вже була стягнута з відповідача заочним рішенням Червонозаводського районного суду м.Харкова від 02.03.2009 року у справі № 2-273/09, на підставі якого відкрито виконавче провадження, проте заборгованість за вищевказаним кредитним договором не повернута не з вини відповідача, оскільки він неодноразово звертався до відповідного відділу державної виконавчої служби з заявами про добровільне повернення боргу.

Колегія суддів погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, заочним рішенням Червонозаводського районного суду м.Харкова від 02.03.2009 року у справі № 2-273/09 позовні вимоги Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку до ОСОБА_4 задоволено та стягнуто з останнього заборгованість за кредитним договором №30/98 у розмірі 8 876,04 грн., з яких сума неповернутого кредиту - 8057, 81 грн., заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом за період з 0802.2008 року по0405.2008 року в сумі 727,17 грн.

На підставі виконавчого листа, виданого відповідно до вказаного рішення суду,

20.07.2009 року старшим державним виконавцем Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції було винесено постанову про відкриття виконавче провадження за № 13834882.

28 серпня 2009 року ОСОБА_4 звернувся до старшого державного виконавця Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції із заявою про надання згоди на добровільне повернення заборгованості за кредитним договором шляхом списання 20% з його пенсії.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на 11.06.2009 р.) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Державний виконавець, починаючи виконувати рiшення, повинен пересвiдчитися, чи отримана боржником копiя постанови про вiдкриття виконавчого провадження i чи здiйсненi ним дiї, спрямованi на добровiльне виконання рiшення у встановлений постановою строк вiдповiдно до статтi 30 цього Закону.

Постанова про вiдкриття виконавчого провадження вважається врученою боржнику за адресою, зазначеною у виконавчому документi, за умов, передбачених для вручення судових повiсток.

У разi добровiльного повного або часткового виконання рiшення боржником державний виконавець складає про це акт, який пiдписується стягувачем i боржником.

Якщо боржник у встановлений строк добровiльно не виконав рiшення повнiстю або частково, державний виконавець невiдкладно розпочинає його примусове виконання у межах строку, передбаченого статтею 30 цього Закону.

Матеріали справи містять ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12.12.2012 року про задоволення заяви ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про видачу дубліката виконавчого листа у справі за позовом ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитом, який направлено на виконання в Червонозаводський ВДВС Харківського МУЮ.

Позивачем не надано до суду доказів, які відповідно до вимог ст.ст. 58-60 ЦПК України свідчили б про те, що виконання цього рішення суду за дублікатом виконавчого документу не було.

Виходячи з вище викладеного, суд першої інстанції правомірно прийщов до висновку, що з боку боржника ОСОБА_4 ухилення від виконання рішення суду не було, тому підстав, передбачених ст.ст. 610,611 ЦК України для стягнення з нього заборгованості немає.

Судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, оскільки рішення постановлено у відповідності до вимог матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» відхилити.

Рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 19 травня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання цією ухвалою законної сили.

Головуючий:

Судді: