Ухвала суду № 70676047, 29.11.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22-ц/790/6212/17 Головуючий 1 інст. - Стеганцов С.М.

Справа № 637/783/17 Доповідач - Кружиліна О.А.

Категорія: договірні

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2017 року м. Харків

Апеляційний суд Харківської області в складі:

головуючого Кружиліної О.А.

суддів Кіся П.В., Хорошевського О.М.

за участю секретаря Сементовської О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»

на рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 04 вересня 2017 року

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

31 липня 2017 року позивач Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі по тексту - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитом у розмірі 20 201 грн 32 коп.

В обґрунтування позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» посилалося на те, що 12 липня 2010 року між сторонами укладений договір №б/н, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 600 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та Правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», складають між нею та банком Договір.

ПАТ КБ «Приват Банк» свої зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, проте відповідач взятих на себе зобов'язань за договором не виконала, в зв'язку з чим станом на 05 липня 2017 року утворилася прострочена заборгованість в розмірі - 20 201 грн 32 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 559 грн 64 коп.; заборгованість за відсотками - 14 863 грн 52 коп.; заборгованість за пенею та комісією - 3 300 грн, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн - штраф (фіксована частина); 938 грн 16 коп. - штраф (процентна складова).

Крім того, відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по грошовому зобов'язанню позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн - фіксована частина; 983 грн 16 коп. - процентна складова.

Рішенням Шевченківського районного суду Харківської області від 04 вересня 2017 року у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, ПАТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення процентів за три роки в розмірі 14 739 грн 52 коп. та штрафів в межах позовної давності в розмірі 1 200 грн та ухвалити у вказаній частині нове рішення про задоволення позовних вимог про стягнення процентів та штрафів в межах позовної давності.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилалося на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, відповідно до статті 303 ЦПК України перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Перевіряючи доводи сторін, суд першої інстанції забезпечив сторонам рівні можливості щодо надання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості, сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин справи і вирішив справу на засадах змагальності.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні дані та відповідні їм правовідносини, розглянув справу в межах заявлених позовних вимог і ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» суд першої інстанції виходив із положень статей 207, 256-258, 267, 526, 530, 610, 631, 1048, 1050 ЦК України та тих обставин, що позивач звернувся у суд за межами встановленого законом строку позовної давності, у зв'язку з чим сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Апеляційний суд з таким висновком суду погоджується, виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що 12 липня 2010 року між ПАТ «КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 600 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою за користування кредитом 30 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом та кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Згідно з наданим банком розрахунком станом на 05 липня 2017 року ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором у розмірі 20 201 грн 32 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 559 грн 64 коп.; заборгованість за відсотками - 14 863 грн 52 коп.; заборгованість за пенею та комісією - 3 300 грн; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн - штраф (фіксована частина); 938 грн 16 коп. - штраф (процентна складова).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У силу статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідно до Правил користування платіжною карткою на ній указано граничний строк дії (місяць і рік) і вона дійсна до останнього календарного дня зазначеного місяця, строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця, вказаного на картці (поле month).

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

З огляду на те, що позивач в апеляційній скарзі питання щодо стягнення заборгованості за кредитом не ставить, а просить лише стягнення процентів та штрафних санкцій, апеляційний суд приходить до висновку, що позивачем пропущений строк для звернення до суду з цими вимогами.

Крім того, як вбачається з пункту 2.1.1.12.4. Умов та правил надання банківських послуг, затверджений наказом від 06 березня 2010 року № СП-2010-256, строки та порядок погашення по Кредиту (кредитний ліміт) по кредитним карткам з установленим мінімальним обов'язковим платежем, а також Овердрафту, який виникає у таких картках, наведені у Пам'ятці клієнта/довідці про умови кредитування, яка являється невід'ємною частиною договору, а також встановлюється даним пунктом.

Як вбачається з матеріалів справи зазначені Умови не містять підпису відповідача, крім того у справі відсутня Пам'ятка клієнта з підписом відповідача. Посилання представника позивача у письмових поясненнях до апеляційної скарги на те, що відповідач був згоден на укладення договору саме в такій формі та те, що відповідач був ознайомлений з Умовами та Правилам надання банківських послуг та тарифами, судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів про ознайомлення відповідача саме з цими Умовами, і що саме ці Умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи заяву позичальника, та відповідно брав на себе зобов'язання у разі порушення повернення кредиту.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 308, 313, п.1 ч.1 ст. 314, 315, 317, 319, ЦПК України,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 04 вересня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга на ухвалу апеляційного суду може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий О.А. Кружиліна

Судді П.В. Кісь

О.М. Хорошевський