Ухвала суду № 70674876, 28.11.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/283/17-а

Головуючий у 1-й інстанції: Григораш В.О.

Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.

28 листопада 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Матохнюка Д.Б. Боровицького О. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колосок-2" на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колосок-2" до Міністерства аграрної політики та продовольства України, Департаменту агропромислового розвитку Чернівецької обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне упарвління державної казначейської служби в Чернівецькій області, про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в травні 2017 року сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Колосок-2" (далі- СТОВ "Колосок-2") звернулося з позовом до Міністерства аграрної політики та продовольства України, Департаменту агропромислового розвитку Чернівецької обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне упаравління державної казначейської служби в Чернівецькій області, про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії.

Відповідно до ухвали Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2017 року адміністративний позов залишено без розгляду.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу суду, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Сторони повноважних представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2017 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, виходячи з наступного.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, встановлений ст. 99 КАС України, оскільки про порушення своїх прав та інтересів позивач міг дізнатися у січні 2013 року, коли йому стало відомо про зареєстровану кредиторську заборгованість. При цьому, СТОВ "Колосок-2" до суду першої інстанції звернувся лише 19 травня 2017 року.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Матеріалами справи встановлено, що наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України №632 від 19.10.2012 року "Про затвердження розподілів бюджетних коштів, передбачених для надання державної підтримки суб'єктами господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів" та №745 від 30.11.2012 року "Про затвердження розподілів бюджетних коштів, передбачених для надання державної підтримки суб'єктами господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів та компенсації лізингових платежів" (із змінами внесеними наказом №807 від 24.12.2012 року), затверджено розподіл коштів, передбачених для надання державної підтримки суб'єктам господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів між підприємствами-позичальниками, в тому числі Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Колосок-1" (далі - СТОВ "Колосок-1") на загальну суму 1233573,00 грн та СТОВ "Колосок-2" на загальну суму 2609840,00 грн, що разом складає 3843413,00 грн.

Рішенням загальних зборів учасників СТОВ "Колосок-2", затвердженого протоколом №15-01/04-15/к1 від 15.04.2015 року СТОВ "Колосок-1" було приєднано до СТОВ "Колосок-2".

У новій редакції статуту СТОВ "Колосок-2", затвердженою Рішенням загальних зборів учасників товариства (протокол №20-07/07-15/К2 від 20.07.2015 року), СТОВ "Колосок-2" є правонаступником усього майна СТОВ "Колосок-1, прав та обов'язків товариства, відносин з усіма боржниками та кредиторами, а також інших речових прав, зареєстрованих у відповідному порядку.

Згідно з листом від 13 березня 2017 року №03-2/3-463 Департаменту агропромислового розвитку Чернівецької обласної державної адміністрації станом на 1 березня 2017 року перед СТОВ "Колосок-1" та СТОВ "Колосок-2" існує кредиторська заборгованість на загальну суму 2010655 грн. за бюджетною програмою 2801180 "Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі".

Вважаючи бездіяльність відповідачів з непогашення кредиторської заборговнаості протиправною, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Відповідно до ч.1 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 1 ст.100 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що поставляється ухвала.

Аналізуючи вищезазначені приписи КАС України, колегія суддів зауважує, що дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах.

Матеріалами справи також встановлено, що позов СТОВ "Колосок-2" містить вимоги щодо оскарження бездіяльності суб'єктів владних повноважень та зобов'язання Мінагрополітики прийняти рішення та вчинити необхідні дії щодо виплати сум бюджетного відшкодування.

При цьому, бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити.

За цих обставин бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а тому явище бездіяльності є триваючим.

Таким чином, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що бездіяльність суб'єктів владних повноважень в даному випадку є видом пасивної поведінки та має триваючий характер, що не дає можливості встановлення конкретної дати, від якої можливо обчислювати строк звернення до суду.

Наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України №632 від 19 жовтня 2012 року та №745 від 30 листопада 2012 року визначено суми бюджетного відшкодування для СТОВ "Колосок-1" у розмірі 1233573 грн. та для СТОВ "Колосок-2" у розмірі 2609840 грн.

Частиною 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Відповідно до ч.1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

У разі наявності порушення прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулась до адміністративного суду за захистом своїх прав за межами, встановлених главою 8 КАС України строків, суд може поновити їх та вирішити спір по суті (задовольнити вимоги) чи залишити заяву без розгляду.

У випадку, коли суб'єктивне право, свободи або інтереси не порушені, а відтак і не підлягають судовому захисту, застосування строків звернення до суду є помилковим. Іншими словами, інститут строків застосовується лише у разі реального порушення суб'єктивних прав, свобод та інтересів особи, що звернулась із позовом.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що в даному випадку позивачем не пропущений строк звернення до суду, встановлений КАС України, а тому підстави для залишення позову без розгляду відсутні.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції приймаючи рішення, не з'ясував чи порушені суб'єктивні права, свободи або інтереси позивача, в чому полягає таке порушення та коли воно відбулося.

Разом з тим, колегія суддів враховує також і судову практику Європейського Суду з прав людини.

Так, з Рішення Європейського Суду з прав людини по справі "Іліан проти Туреччини" слідує, що правило встановлення обмежень до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

У справі Delcourt v. Belgium Європейський Суд з прав людини зазначив, що "у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".

Водночас, у справі Bellet v. France Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Тобто, правило про пропуск строку звернення до суду не має абсолютного характеру і не повинно застосовуватися автоматично, навіть у разі пропуску строку звернення до суду без відповідних додаткових обґрунтувань суд не може його застосувати.

Крім того, застосування правила пропуску строку звернення до суду залежить від обставин справи. Під цим слід розуміти вагомість права, про захист якого особа звернулася до суду.

З огляду на встановлені обставини у справі, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали порушив норми процесуального законодавства, позбавивши при цьому позивача права на судовий захист.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення процесуального питання, а тому ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2017 року необхідно скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колосок-2" задовольнити.

Ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колосок-2" до Міністерства аграрної політики та продовольства України, Департаменту агропромислового розвитку Чернівецької обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне упарвління державної казначейської служби в Чернівецькій області, про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії скасувати.

Справу направити до Чернівецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сапальова Т.В. Судді Матохнюк Д.Б. Боровицький О. А.