Ухвала суду № 70674753, 22.11.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Кравченка К.В.,

Лук’янчук О.В

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління Державної Фіскальної служби у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 червня 2017р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВРОМОСТ» до Головного управління Державної Фіскальної служби у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення за №0001301401 та за №0001291401 від 7.03.2017р., -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2017р. ТОВ «ЕВРОМОСТ» звернулось в суд із позовом до ГУ ДФС у Миколаївській області, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення за №0001301401 від 7.03.2017р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за податковий (звітний) період вересень 2016р. на 1 319 657грн., за №0001291401 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 765 279грн..

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що за результатами документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Евромост», працівниками ДФС 19.01.2017р. складено акт перевірки за №4/14-29-14-01/34566105, у висновках якого встановлені порушення п.198.1,п.198.3,п.198.6 ст.198, п.200.1,п.200.2 ст.200 ПК України в результаті чого занижено ПДВ в періоді, що перевірявся на загальну суму 510186грн., та завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 1319657грн. за вересень 2016р..

На підставі виявлених порушень, ДФС 7.03.2017р. прийнято податкові повідомлення - рішення за №0001291401, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 510 186грн. та 255 093грн. за штрафними санкціями, за №0001301401, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2016р. в сумі 1 319 657грн..

Позивач зазначив, що в акті перевірки не наведені факти, які б доводили невикористання товариством робіт, виконаних ТОВ «Логі-Транс» у межах власної господарської діяльності, не наведено будь-яких фактичних даних, які б засвідчували фізичну відсутність товарів, які оброблялись, тому посилаючись на зазначене просив визнати податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 червня 2017р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0001291401 від 7.03.2017р..

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0001301401 від 7.03.2017р..

Присуджено на користь ТОВ «ЕВРОМОСТ» судовий збір у сумі 31 274,05грн. (тридцять одна тисяча двісті сімдесят чотири гривні 05 коп.), сплачений платіжним дорученням №80 від 21.03.2017р. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Миколаївській області.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм права.

Сторони були сповіщенні про час і місце розгляду справи у встановленому законом порядку, проте в судова засіданні не прибули, про причини неявки не повідомили.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.197КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.200КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що угоди, які були укладені між позивачем та ТОВ «Логі-Транс» спрямовані на реальне настання наслідків, обумовлених ними, виконані сторонами в повному обсязі та відповідають положенням господарського та податкового законодавства, що підтверджено належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Послуги, які придбував позивач використовувалися ним для здійснення господарської діяльності, тому формування позивачем податкового кредиту за результатами господарської діяльності з контрагентом, зазначеним в акті перевірки є правомірним.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що актом №4/14-29-14-01/34566105 від 19.01.2017р. «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Евромост» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1.01.2014р. по 30.09.2016р.2» встановлено порушення п.198.1,п.198.3,п.198.6 ст.198, п.200.1,п.200.2 ст.200 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 510186грн., та завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 1319657грн. за вересень 2016р.

На підставі акта перевірки ГУ ДФС у Миколаївській області прийнято податкові повідомлення-рішення №0001291401 від 7.03.2017р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 510186грн. та 255093грн. за штрафними санкціями, №0001301401, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2016р. в сумі 1319657грн.

Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стали висновки податкового органу про те, що перевіркою не можливо встановити зв'язок понесених витрат на виконання послуг з отриманням прибутку ТОВ « «Евромост» у відповідному звітному періоді. Крім того, в акті зазначено, що відповідно до ІС «Податковий блок» по ТОВ «Логі-Транс» оперативним управлінням ГУ ДФС у м.Києві, на підставі заяви директора ТОВ «Логі-Транс» 8.08.2016р. внесено відомості про наявність ознак фіктивності та зареєстрована картка «Суб'єкта фіктивного підприємництва». Згідно змісту картки зареєстровано кримінальне провадження №42016000000000493 за ч.2 ст.205,ч.3 ст.209 КК України. В ході проведення слідчих дій по вказаному вище кримінальному провадженню, встановлено групу підприємств з ознаками фіктивності, в тому числі ТОВ «Логі-Транс». В результаті викладеного вище, перевіркою неможливо підтвердити фактичність та реальність вищевказаних послуг від ТОВ «Логі-Транс», оскільки документи виписані ТОВ «Логі-Транс» підписані не уповноваженою особою.

Перевіряючи наявність підстав для прийняття податковим органом спірних рішень та правомірність їх прийняття, з урахуванням обставин, з якими позивач пов'язує їх скасування судова колегія виходить з наступного.

Закон України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон) поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ст. 2).

Частиною 2 ст.3 Закону визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст.1 вказаного Закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Як визначено в ст.9 Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, вищенаведені норми діючого законодавства чітко визначають перелік документів, які повинні оформлятися при проведенні господарських операцій, вимоги до їх оформлення, а також що фіксують такі первинні бухгалтерські документи.

У відповідності до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Також, п.198.3 ст.198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

Таким чином, наведені приписи податкового законодавства визначають, що безумовною підставою для формування податкового кредиту є, наявність належно оформлених первинних документів, що підтверджують реальне здійснення господарських операцій та придбання цих товарів/послуг з метою подальшого використання у господарській діяльності. При цьому усі вказані первинні документи підтверджують реальність господарських операцій за умови встановлення самого факту здійснення самої господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, і ці обставини знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції, що між позивачем та ТОВ «Логі-Транс» укладено договір №21/10 від 21.10.2015р., за умовами якого замовник-позивач доручає, а виконавець - ТОВ «Логі-Транс» приймає замовлення на виконання підготовчих робіт перед антикорозійним захистом, робіт з абразивоструменевого очищення поверхні металоконструкцій, нанесення антикорозійного покриття металоконструкцій і комплектуючих будов мостів та договір №05/06 від 7.06.2016р., за умовами якого виконавець приймає замовлення з абразивострумневого очищення поверхні металоконструкцій, нанесення антикорозійного покриття металоконструкцій і комплектуючих будов мостів.

На підтвердження виконання умов вищезазначених договорів, платником податку надано: акти виконаних робіт та податкові накладні від 22.10.2015р., 23.10.2015р.,27.10.2015р., 28.10.2015р., 9.11.2015р., 27.11.2015р., 4.12.2015р., 10.12.2015р., 23.12.2015р., 24.12.2015р., 28.12.2015р., 31.12.2015р., видаткові накладні б/н від 31.12.2015р., акт від 30.09.2016р., податкові накладні від 1.07.2016р., 2.07.2016р., 4.07.2016р., 5.07.2016р., 21.-22.07.2016р., 21-22.07.2016р., 2.08.2016р., 5.09.2016р.. Оплата за виконанні роботи здійснювалась у безготівковій формі. ()

Крім того, судом першої інстанції було встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що позивач використав надані у господарській діяльності, а саме оброблені металоконструкції були поставлені ТОВ «НАН» на виконання договорів поставки №14/10-2015 від 14.10.2015р., №03/06-2016 від 3.06.2016р., що підтверджується договорами, актами звірки взаємних розрахунків, видатковими накладними, актами виконаних робіт.()

Враховуючи вищенаведене, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено зв'язок понесених витрат позивачем на виконання послуг з отриманням прибутку ТОВ « «Евромост» у відповідному звітному періоді.

Стосовно посилань в акті перевірки на заяву директора ТОВ «Логі-Транс» від 8.08.2016р. на підставі якої внесенні відомості про наявність ознак фіктивності, судова колегія зазначає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що в матеріалах справи наявна копія заяви завіреної нотаріально від 9.09.2016р., з якої вбачається, що ОСОБА_2 є власником та директором товариств, створених за її участю. Що стосується безпосередньо господарської діяльності ТОВ «Логі-Транс», то вона не надавала жодних пояснень щодо фінансово-господарської діяльності її підприємств, у тому числі по вказаному контрагенту. Навпаки, у своїй заяві ОСОБА_2 повідомила, що будь-яких пояснень працівникам правоохоронних органів щодо діяльності підприємств вона не надавала.

Отже, наведені докази та пояснення, свідчать про те, що первинні документи податкового та бухгалтерського обліку, щодо господарської діяльності ТОВ «Логі-Транс» підписані та оформлені уповноваженою на те особою та підтверджують фактичність та реальність наданих послуг контрагентом.

Що стосується посилань податкового органу про порушення кримінального провадження відносно посадових осіб ТОВ «Логі-Транс», то судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно посилався на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази закінчення кримінального провадження та винесення відповідного вироку відносно посадових осіб зазначеного контрагента, що підтверджувало б протиправність дій цих осіб.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку про те, що приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, податковий орган не надав належну оцінку наданим первинним документами податкового та бухгалтерського обліку та дійшов помилкового висновку про порушення податкового законодавства з боку платника податку щодо спірного контрагента. А тому спірні податкові повідомлення-рішення не можливо вважати законними та обґрунтованими.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилалися на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.197, 198, 200, 206,254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної Фіскальної служби у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 червня 2017р. - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: К.В. Кравченко

О.В. Лук’янчук